ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
10 лютого 2022 року Справа № 924/94/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Василишин А.Р.
секретар судового засідання Гладка Л.А.
за участю представників сторін:
прокурор Гарбарук В.А.
позивача: не з'явився
відповідача 1: не з'явився
відповідача 2: не з'явився
відповідача 3: Сергійчук Ю.В.
третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
не з'явився
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.12.2020 р. у справі №924/94/20, ухвалене суддею Вибодовським О.Д., повний текст рішення складено 08.12.2020 р.
за позовом керівника Кам'янець - Подільської місцевої прокуратури м. Кам'янець - Подільський в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області м. Хмельницький
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРК", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус- Інвест", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд", с. Колодіївка, Кам'янець -Подільського району, Хмельницької області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державного підприємства "Староушицьке".
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
- гр. ОСОБА_1 м. Київ
про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-інвест", код ЄДРПОУ 41108081 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" код ЄДРПОУ 40738781 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 39767479) земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:04:002:0086, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017 №22-20685-СГ ОСОБА_1
- скасувати записи в Державному реєстрі речових справ на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності ТзОВ "Зарус-Інвест" на земельні ділянки з кадастровими номерами 6822455800:04:002:0144, 6822455800:04:002:0148, 6822455800:04:002:0149 припинивши право власності ТзОВ "Зарус-Інвест" на ці земельні ділянки.
- скасувати записи в Державному реєстрі речових справ на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" код ЄДРПОУ 40738781 на земельні ділянки з кадастровими номерами 6822455800:04:002:0148, 6822455800:04:002:0149 припинивши право оренди ТзОВ "Агро-еко-Граунд" на ці земельні ділянки.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 07.12.2020 р. позов задоволено. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю “Зарус-Інвест” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Еко-Граунд” на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:04:002:0086, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017р. №22-20685-СГ ОСОБА_1 .. Скасовано записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю “Зарус-Інвест” (м. Київ, вул. Мала Житомирська, 9-Б, код ЄДРПОУ 41108081) на земельні ділянки з кадастровими номерами 6822455800:04:002:0144, 6822455800:04:002:0148, 6822455800:04:002:0149 припинивши право власності ТзОВ “Зарус-Інвест” на ці земельні ділянки. Скасовано записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Еко-Граунд”, (с. Колодіївка, вул. Центральна, 7 Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 40738781) на земельні ділянки з кадастровими номерами 6822455800:04:002:0148, 6822455800:04:002:0149 припинивши право оренди ТзОВ “Агро-Еко-Граунд” на ці земельні ділянки.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.12.2020 р. по справі №924/94/20, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Стягнути з позивача на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" судові витрати.
Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2021 р. у справі №924/94/20 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.12.2020 р. у справі №924/94/20, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.12.2020 р. у справі №924/94/20, зупинено дію рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.12.2020 р. у справі №924/94/20 та призначено справу до розгляду.
15.02.2021 р. на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Разом з тим, представник повідомив, що зареєстрований з використанням електронного цифрового підпису та просить суд використати систему відеоконференцзв'язку "EasyCon".
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" (в особі представника Сергійчука Ю.В.) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №924/101/20 - задоволено.
23.02.2021 р. від Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на адресу апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд залишити апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" без задоволення.
25.02.2021 р. на адресу апеляційного господарського суду від Кам'янець - Подільської місцевої прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.12.2020 р. по справі №924/94/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу представника апелянта залишити без задоволення.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" надано суду пояснення по справі, у яких зазначено, що спірні земельні ділянки перебували на підставі державного акта на право постійного користування у ДП радгосп "Староушицьке" та відповідне право користування земельними ділянками не припинялося, земельні ділянки не вилучалися у порядку частини 5 статті 149 Земельного кодексу України. Також подано клопотання про долучення доказів, а саме: ухвали Хмельницького міськрайонного суду від 21 березня 2018 року у справі №686/4632/18, ухвали Хмельницького міськрайонного суду від 15 жовтня 2020 року у справі №686/2161/18.
26.03.2021 надійшло на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" клопотання про зупинення провадження у справі №924/94/20 до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/18647/19 за позовом ТОВ "С.П.Т." до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, ТОВ "Печуло", ДП "СЕТАМ" про визнання недійсними результатів електронних торгів, визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування земельної ділянки.
У вказаному клопотанні заявник вказує, що справа №910/18647/19 прийнята до розгляду Великою Палатою Верховного Суду, оскільки Верховний Суд дійшов висновку, що існує виключна правова проблема, пов'язана із тлумаченням норм КПК України та закону щодо правових підстав для передачі майна (земельні ділянки), на яке накладено арешт у кримінальному провадженні, і вирішення цієї проблеми необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 01.04.2021 р. відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Агро-Еко-Граунд" про зупинення провадження у справі №924/94/20 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду справи №910/18647/19 та залучено до участі у справі №924/94/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне підприємство "Староушицьке".
12 травня 2021 року від апелянта - ТОВ "Агро-Еко-Граунд" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №924/94/20 до завершення розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №924/454/20 (з опублікуванням повного тексту постанови в означеній справі). Розгляд даного клопотання заявник просить здійснювати без його участі.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2021 р. клопотання ТОВ "Агро-Еко-Граунд" про зупинення провадження у справі 924/94/20 -задоволено. Зупинено провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 07 грудня 2020 року у справі №924/94/20 до розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №924/454/20. Зобов'язано учасників справи повідомити Північно-західний апеляційний господарський суд про результати розгляду справи №924/454/20.
28 грудня 2021 року від керівника Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №924/94/20 у зв'язку з тим, що постановою Касаційного господарського суду від 10.12.2021 залишено без задоволення касаційну скаргу ТОВ "Зарус-Інвест" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.10.2021 у справі №924/454/20.
Поряд з цим, судом апеляційної інстанції з КП "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено наявність повного тексту постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2021 р. у справі №924/454/20.
Ухвалою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 р. поновлено провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.12.2020 р. у справі №924/94/20. Розгляд апеляційної скарги призначено на "10" лютого 2022 р. об 11:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2(ВКЗ). Забезпечено представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" участь в судовому засіданні у справі №924/94/20 призначеному на 10 лютого 2022 року об 11:00 год. в режимі відеоконференції.
10.02.2022 р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" подано клопотання про приєднання доказів у справі №924/94/20, у вказаному клопотанні апелянт просить поновити строки на подання доказів та приєднати до матеріалів справи рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.01.2021 р. у справі №924/96/20.
Із цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених ст.269 ГПК України підстав для їх прийняття, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює позивачу більш сприятливі, аніж відповідачу умови в розгляді конкретної справи.
Подане Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" рішення Господарського суду Хмельницької області датоване 20.01.2021 р., тобто після ухвалення судом першої інстанції рішення, фактично на дату винесення оспорюваного рішення вказаного доказу не існувало, в той час як за приписами ГПК Україна надання учасником судового процесу нових доказів у справі, які станом на дату винесення судового рішення не існували, не віднесено до підстав для скасування такого судового рішення.
За таких обставин, подані позивачем документи, які датовані після ухвалення рішення у даній справі, як додаткові докази колегією суддів не приймаються.
В судовому засіданні 10.02.2022 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" підтримав доводи апеляційної скарги з урахуванням поданих під час апеляційного провадження пояснень та просив суд скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.12.2020 р. по справі №924/94/20 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Прокурор в судовому засіданні 10.02.2022 заперечив доводи апеляційної скарги з врахуванням пояснень викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просив суд рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.12.2020 по справі №924/94/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Еко-Граунд” без задоволення.
В судове засідання 10.02.2022 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницької області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест", Державне підприємство "Староушицьке", Новосад Сергій Ярославович своїх представників не направили, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Поштові відправлення з рекомендованими повідомленнями, якими надсилалися примірники ухвали суду від 20.01.2022 року на адресу ТОВ «Форк» та Державного підприємства "Староушицьке" повернулись до суду апеляційної інстанції з позначкою органу зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до пункту четвертого частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частини 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Враховуючи, що ухвала суду від 20.01.2022 направлялися на адреси ТОВ «Форк» та Державному підприємству "Староушицьке", яка встановлені судом апеляційної інстанції з матеріалів справи, і інші адреси ними не повідомлялися, колегія суддів вважає, що ТОВ «Форк» та Державне підприємство "Староушицьке" вважаються належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, навіть незважаючи на те, що процесуальні документи суду не були ним отримані та повернулися до суду з причини "адресат відсутній за вказаною адресою".
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.11.2021 у справі №873/41/21.
Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, відповідності до вимог статті 269 ГПК України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
1.Зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 07.12.2020 р. позов задоволено. Вказане рішення мотивоване тим, що враховуючи встановлені судом обставини незаконного вибуття спірної земельної ділянки із власності держави, відсутність волі держави на вибуття з її володіння спірних земельних ділянок, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора про витребування спірної земельної ділянки від їх кінцевого набувача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до п. 9. ч. 1 ст. 27 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, абз. 1 п. 67 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. №1127, рішення суду про витребування майна з чужого незаконного володіння є підставою для проведення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) державної реєстрації права власності на нерухоме майно за належним власником. Тому, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно записів про державну реєстрацію прав на земельні є підставою для відновлення державної реєстрації прав на спірну земельну ділянку у Державному реєстрі прав (пп. 1 ч. 4 ст. 24, ч. 2 ст. 26, пп. 9 ч. 1 ст. 27, пп. 1, 2 ч. 2 ст. 27; ст. 31-1 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”).
2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення щодо них інших учасників справи.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" в апеляційній скарзі вказує на те, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку щодо дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Крім того, скаржник звертає увагу, що станом на момент звернення до суду із даним позовом, об'єкти - земельна ділянка, яку просить витребувати прокурор, не існує як об'єкт цивільного права, її кадастровий номер скасований, відповідно у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позову.
В оскаржуваному рішенні судом першої інстанції проігноровано та не надано належної оцінки, що ухвалами Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, відповідно до вимог ст. 170-173 КПК України, з метою забезпечення збереження речових доказів та слідчої інформації, що міститься на них, запобігання можливості їх пошкодження, знищення, відчуження, накладено арешт на спірні земельні ділянки.
Також, апелянт стверджує, що для скасування речових прав на нерухоме майно належним способом захисту є лише скасування документів, які були підставою для реєстрації речових прав, тобто наказів про передачу у власність земельної ділянки. Окрім того позивачем не надано будь-яких доказів у підтвердження обставин входження земельної ділянки, яка витребовується, до складу саме земельної ділянки 6822455800:04:002:0148. На підставі вищевикладеного, у Господарського суду Хмельницької області були відсутні підстави для задоволення позову керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Заперечуючи доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" представник Держгеокадастру в Хмельницькій області у відзиві на апеляційну скаргу акцентує увагу на тому, що позовну заяву у справі № 924/94/20 подано прокурором з дотриманням вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», в матеріалах справи містяться документи, які належно засвідчують, що Головним управлінням Держгеокадастру в Хмельницькій області (далі - Головне управління) не вживались заходи щодо повернення з незаконного володіння відповідачів спірних земельних ділянок. Також, прокуратурою Хмельницької області перед пред'явленням позову у справі на адресу Головного управління було надіслано лист про намір здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі Головного управління, як органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Відтак, доводи апеляційної скарги представника Відповідача 2 щодо недотримання процедури, встановленої ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», безпідставні.
Щодо оспорювання апелянтом існування земельної ділянки, що витребовується у спірних правовідносинах, представник Держгеокадастру зазначає, що її ідентифікація здійснюється згідно відомостей Державного земельного кадастру, а саме відомостями про її формування на підставі наказу про надання дозволу на розроблення землевпорядної документації та реєстрації у Державному земельному кадастрі з кадастровим номером 6822455800:04:002:0086 та відомостей архівного шару даних геодезичної системи, які зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно, відповідно до п. 114, п. 135 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМ України від 17.10.2012 № 1051. Великою Палатою Верховного Суду України у постанові від 29.05.2019 по справі №367/2022/15-ц (п.56) викладено висновок, згідно якого формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об'єднання, з присвоєнням їм кадастровим номерів, не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб, зокрема шляхом витребування таких земельних ділянок, який обґрунтовано використано судом першої інстанції при ухваленні рішення, за наслідками розгляду спірних правовідносин.
У відзиві на апеляційну скаргу Керівник Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури зазначає наступне. Земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:004:002:0086 вибула з власності держави поза її волею, з грубим порушенням вимог чинного законодавства, насамперед через її набуття у приватну власність гр. ОСОБА_1 , який приховав факт попередньої приватизації ним земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а також з огляду на те, що на даний час право власності на спірну земельну ділянку зареєстроване за ТзОВ "Зарус-Інвест" та перебуває в оренді ТзОВ "Агро-Еко-Граунд", тому, на думку прокурора, така земельна ділянка підлягає витребуванню в останніх на користь держави.
3. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017р. №22-20685-СГ (згідно заяви ОСОБА_1 ) було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 6822455800:04:002:0086). Змінено вид цільового призначення земельної ділянки з "для ведення фермерського господарства" на "для ведення особистого селянського господарства". Надано у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2,0000 га (кадастровий номер 6822455800:04:002:0086) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
На підставі зазначеного наказу 21.10.2017р. зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.
У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.10.2017р. право власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_1 припинено та 26.10.2017 р. зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю “ФОРК”.
Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області шляхом об'єднання земельних ділянок, в тому числі з кадастровим номером 6822455800:04:002:0086, утворено земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:04:002:0144 площею 42 га, яке здійснено на підставі технічної документації із землеустрою щодо об'єднання земельних ділянок від 30.10.2017р., розробленої ТОВ “Інститут землеустрою “ПРАВО НА ЗЕМЛЮ” за заявою ТзОВ “ФОРК”.
08.11.2017р. реєстратором Комунального підприємства “Подільський реєстраційний центр” Сахновецької сільської ради Староконстянтинівськогго району Хмельницької області Савченко М.Д., право власності на новоутворену земельну ділянку зареєстровано за ТзОВ “ФОРК”.
28.12.2017р. на підставі договору купівлі-продажу право власності на земельну ділянку 6822455800:04:002:0144 площею 42 га за ТзОВ “ФОРК” припинено та зареєстровано за ТзОВ “Зарус-Інвест” ”.
03.01.2017р. об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:04:002:0144 площею 42 га закрито шляхом поділу, право власності зареєстровано 03.01.2018р. та утворено земельні ділянки з кадастровими номерами 6822455800:05:001:0148 площею 40 га та 6822455800:05:001:0149 площею 2 га зареєстровано за ТзОВ “Зарус-Інвест”.
На даний час земельні ділянки із кадастровими номерами 6822455800:05:001:0148 площею 40 га та 6822455800:05:001:0149 площею 2 га на підставі договору оренди землі від 13.03.2018р. перебувають в оренді ТзОВ “Агро-Еко-Граунд”, код ЄДРПОУ 40738781, (рішення державного реєстратора КП “Подільський реєстраційний центр” Сахновецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області Савченко М.Д. від 16.03.2018р., що підтверджується копіями інформаційних довідок).
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 27.03.2019р. справа №676/252/19 визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017р. №22-20685-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6822455800:04:002:0086) для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за межами населених пунктів Староушицької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 19.08.2017р. №10-15444/15-17-сг отримав у приватну власність (право зареєстровано 21.09.2017р.) земельну ділянку площею 1,4197 га (кадастровий номер 3221488800:02:004:0208) для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Самгородської сільської ради Сквирського району Київської області.
Зазначене підтверджує, що ОСОБА_1 на час отримання спірної земельної ділянки (наказ від 17.10.2017р. №22-20685-СГ) вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (19.08.2017р. №10-15444/15-17-сг).
Всупереч вимог ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України, при отриманні наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017р. №22-20685-СГ, ОСОБА_1 приховав той факт, що раніше ним отримано наказ від 19.08.2017р. №10-15444/15-17-сг та фактично використано право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та надав недостовірну інформацію.
Враховуючи вказані обставини, рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 27.03.2019р. справа №676/252/19 визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017р. №22-20685-СГ.
Земельна ділянка площею 2 га (кадастровий номер 6822455800:04:002:0086), що знаходиться за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району, вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну, приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею, власника цих земельних ділянок - держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Враховуючи вище викладене, прокурор звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю “Зарус-інвест", код ЄДРПОУ 41108081 та Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Еко-Граунд” код ЄДРПОУ 40738781 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 39767479) земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:04:002:0086, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017 №22-20685-СГ ОСОБА_1
- скасувати записи в Державному реєстрі речових справ на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності ТзОВ "Зарус-Інвест" на земельні ділянки з кадастровими номерами 6822455800:04:002:0144, 6822455800:04:002:0148, 6822455800:04:002:0149 припинивши право власності ТзОВ "Зарус-Інвест" на ці земельні ділянки.
- скасувати записи в Державному реєстрі речових справ на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" код ЄДРПОУ 40738781 на земельні ділянки з кадастровими номерами 6822455800:04:002:0148, 6822455800:04:002:0149 припинивши право оренди ТзОВ "Агро-еко-Граунд" на ці земельні ділянки.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 07.12.2020 р. позов задоволено.
4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно із частиною 1 статті 319 зазначеного Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За змістом статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Зазначений спосіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.
Згідно з наведеною нормою власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння із дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом України.
У статті 330 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 16, ч. 4 ст. 25, ч.1, 2 ст. 27 Закону України "Про Державний земельний кадастр", п. 29, 50, 51, 114, 185, 136, 136-1 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012р. №1051, у разі об'єднання земельних ділянок, державна реєстрація та кадастровий номер земельної ділянки, яка увійшла у склад новоутвореної скасовуються, поземельна книга на неї закривається. Відомості про таку земельну ділянку у Державному земельному кадастрі набувають статусу архівних та зберігаються постійно. Натомість здійснюється державна реєстрація новоутвореної земельної ділянки, відкриття на неї нової Поземельної книги, присвоєння нового кадастрового номера.
Запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду (п.60 Порядку ведення Державного земельного кадастру).
За ч.1 ст. 20 Закону України “Про Державний земельний кадастр”, п. 12 Порядку ведення Державного земельного кадастру відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об'єктивними та достовірними, якщо інше, не доведено судом.
Відповідно до п.4 ч. 3 ст.10 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” під час проведення реєстраційних дій державний реєстратор обов'язково використовує відомості Державного, земельного кадастру.
Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі, крім іншого, наявності судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Згідно із п. 10-1, п. 18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. № 1127, перед державною реєстрацією прав на земельну ділянку державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру, та у разі відсутність в останньому відомостей про земельну ділянку державний реєстратор за зазначеним кадастровим номером за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав приймає виключно рішення щодо відмови в державній реєстрації прав.
5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави в даній справі, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким є Закон України "Про прокуратуру".
За змістом абзаців 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Водночас тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.
При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, на яку посилався як суд першої інстанції, так і скаржник у апеляційній скарзі, наведено наступні правові висновки:
“Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів щодо порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".
Вказаного правового висновку також дотримується Верховний Суд у постанові від 16.08.2021 року у справі №910/21377/17.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Листом від 16.09.2019р. за вих.№05/2-278 вих.-19 Заступник прокурора Хмельницької області звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з проханням надати інформацію чи пред'явлено Управлінням позови з метою витребування (повернення) земельних ділянок (в т.ч. з кадастровим номером 6822455800:04:002:0086) з незаконного володіння.
30.09.2019р. Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області надано відповідь за вих.№10-22-0.6-5750/2-19, що ним не подано позову до суду відносно земельної ділянки з вказаним кадастровим номером.
Листом від 11.12.2019р. за вих.№90-1871 вих.-19 Заступник керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з проханням повідомити про заходи, які вжито Управлінням з метою повернення земельних ділянок (в т.ч. з кадастровим номером 6822455800:04:002:0086) з незаконного володіння, державної реєстрації прав на них за державою.
23.12.2019р. Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області надано відповідь за вих.№10-22-0.6-7613/2-19, про те, що ним не подано позову до суду відносно земельної ділянки з вказаним кадастровим номером.
Також, заступник керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури 21 січня 2020 року за №33-691вих-20 направлено Головному управлінню Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомлення про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді відповідно до пункту 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" шляхом звернення з позовами в інтересах позивача з метою повернення у державну власність земельних ділянок в т.ч. тих, що є предметом розгляду у даній справі.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що прокурор неодноразово звертався з листами до Головним Управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області з приводу, зокрема спірних у даній справі земельних ділянок, однак Головне Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області не вживало дій щодо витребування вказаних земельних ділянок.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про витребування у ТОВ "Зарус-Інвест" та ТОВ "Агро-Еко-Граунд" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:04:002:0086, загальною площею 2 га, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Правовий аналіз положень статті 387 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.
Віндикаційний позов належить до речово-правових способів захисту; захищає право власності в цілому, оскільки він пред'являється у тих випадках, коли порушено права володіння, користування та розпорядження одночасно.
Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 27.03.2019р. №676/252/19, яке набрало законної сили, визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017р. №22-20685-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6822455800:04:002:0086) для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за межами населених пунктів Староушицької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. У вказаному рішенні встановлено обставини, що гр. ОСОБА_1 при зверненні до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою, надав недостовірну інформацію про те, що не використав право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Отже, земельна ділянка 2,00га, кадастровий номер 6822455800:04:002:0086, що знаходиться за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, вибула із земель запасу державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Поряд з цим, згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 19.08.2017р. №10-15444/15-17-сг отримав у приватну власність (право зареєстровано 21.09.2017р.) земельну ділянку площею 1,4197 га (кадастровий номер 3221488800:02:004:0208) для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Самгородської сільської ради Сквирського району Київської області.
Зазначене підтверджує, що ОСОБА_1 на час отримання спірної земельної ділянки (наказ від 17.10.2017р. №22-20685-СГ) вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (19.08.2017р. №10-15444/15-17-сг).
Всупереч вимог ст.ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України, при отриманні наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017р. №22-20685-СГ, ОСОБА_1 приховав той факт, що раніше ним отримано наказ від 19.08.2017р. №10-15444/15-17-сг та фактично використано право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та надав недостовірну інформацію.
Враховуючи вказані обставини, рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 27.03.2019р. справа №676/252/19 визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017р. №22-20685-СГ.
Земельна ділянка площею 2 га (кадастровий номер 6822455800:04:002:0086), що знаходиться за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району, вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну, приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею, власника цих земельних ділянок - держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16).
ТОВ "Агро-Еко-Граунд", оскаржуючи судове рішення у справі, також посилається на неврахування висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №522/1029/18 та від 04 липня 2018 року у справі №653/1096/16-ц, оскільки на час звернення прокурора до суду з вимогами про витребування земельної ділянки (віндикація) земельна ділянка, щодо повернення якої заявлено вимогу, не існує як об'єкт цивільного права через поділ та/або об'єднання.
У справі №522/1029/18, на яку посилається скаржник, предметом позову була вимога про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майнових прав, визнання за позивачем права власності на квартири, витребування із чужого незаконного володіння на користь позивача квартири, зобов'язання відповідачів не чинити позивачеві перешкоди у користуванні квартирами та виселення відповідачів з квартир.
Верховний Суд (постанова від 18 грудня 2019 року) з посиланням на положення статті 387 Цивільного кодексу України, зокрема зазначив, що об'єктом позову про витребування майна із чужого незаконного володіння може бути річ, яка існує в натурі на момент подання позову. Якщо річ, перебуваючи в чужому володінні, видозмінилась, була перероблена чи знищена, застосовуються зобов'язально-правові способи захисту права власності відповідно до положень Цивільного кодексу України. Такі ж способи захисту застосовуються і до речей, визначених родовими ознаками, оскільки із чужого незаконного володіння може бути витребувана лише індивідуально визначена річ. Відповідно до положень частини 1 статті 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.
Верховний Суд, змінюючи мотивувальну частину рішення суду першої інстанції про відмову у позові, зокрема в частині вимог про витребування з чужого незаконного володіння майна, виходив з того, що індивідуальні ознаки (загальна розрахункова площа, поверхи, планування), якими наділена квартира із будівельним номером №176, яка зазначена в оспорюваному договорі купівлі-продажу майнових прав на новозбудоване майно, не відповідають індивідуальним ознакам, притаманним квартирам із будівельним номером 176/1 (нині квартира 237/1) та будівельним номером 175/1 (нині квартира 237 ).
У справі №653/1096/16-ц, на неврахування якої також посилається заявник касаційної скарги, предметом позову була вимога Генічеської міської ради Херсонської області до фізичних осіб про визнання відповідачів такими, що втратили право на проживання у службовій квартирі, виселення їх без надання іншого житлового приміщення, зобов'язання відповідачів знятися з реєстраційного обліку.
Верховний Суд (постанова від 04 липня 2018 року), зокрема зазначив, що, враховуючи специфіку речей в обороті, володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку. Відповідно до частини 4 статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Тобто особа, яка зареєструвала право власності на об'єкт нерухомості, набуває щодо нього повноваження власника, зокрема набуває і право володіння.
Так, ТОВ "Агро-Еко-Граунд", оскаржуючи судове рішення з підстав неврахування правових висновків, викладених у зазначених вище справах, зазначає, що у зв'язку із поділом/об'єднанням земельних ділянок на час звернення прокурора до суду з цим позовом у Державному реєстрі речових право на нерухоме майно та Реєстрі власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відсутня інформація щодо спірних земельних ділянок. Отже, станом на дату подання позову спірні земельні ділянки як об'єкти цивільного права припинені, відповідні кадастрові номера скасовано на підставі статті 27 Закону України "Про Державний земельний кадастр", реєстраційні розділи закрито.
Водночас спосіб, в який земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:04:002:0086 вибула із власності держави, та наявність інших проваджень, у тому числі в господарських судах, свідчать про низку послідовних дій щодо отримання в приватну власність з державної власності земельних ділянок з одночасним вчиненням дій щодо унеможливлення подальшого повернення таких земельних ділянок (об'єднання та поділ земельних ділянок з метою присвоєння нових кадастрових номерів, зміна їх конфігурації).
У пункті 56 постанови від 29 травня 2019 року у справі №367/2022/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що з огляду на приписи статей 387 і 388 Цивільного кодексу України помилковими є висновки суду першої інстанції щодо неможливості витребування власником земельних ділянок, які були поділені та/або об'єднані. Формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об'єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.
Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (див. принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у пункті 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц).
Функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Гарантування державою об'єктивності, достовірності, повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження й обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав є загальними засадами цієї реєстрації (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Цей припис слід розуміти так, що рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.
На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем.
Відтак, пред'явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права".
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі №488/5027/14-ц.
Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16).
Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 Цивільного кодексу України.
Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 Цивільного кодексу України, є неефективними.
Таким чином, власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.
Для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, визнання права власності на спірне майно не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна з чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі №19/028-10/13.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що в цьому випадку місцевий суд з огляду на положення статей 387 та 388 Цивільного кодексу України дійшов правильного висновку щодо можливості витребування власником (державою) земельних ділянок, які були поділені та/або об'єднані, а формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об'єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.
Щодо позовних вимог, стосовно скасування запису в Державному реєстрі речових справ на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності ТзОВ "Зарус-Інвест" на земельні ділянки з кадастровими номерами 6822455800:04:002:0144, 6822455800:04:002:0148, 6822455800:04:002:0149 та припинення права власності ТзОВ "Зарус-Інвест" на ці земельні ділянки, а також скасування запису в Державному реєстрі речових справ на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" код ЄДРПОУ 40738781 на земельні ділянки з кадастровими номерами 6822455800:04:002:0148, 6822455800:04:002:0149 та припинення права оренди ТзОВ "Агро-еко-Граунд" на ці земельні ділянки, колегія суддів зазначає наступне.
Верховним Судом у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 10 грудня 2021 року у справі №924/454/20 вказано на те, що задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16 (провадження №14-208цс18), у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі №488/5027/14-ц (провадження №14-256цс18).
Отже, ефективність віндикаційного позову забезпечується саме наявністю державної реєстрації права власності за відповідачем, оскільки за відсутності такої реєстрації судове рішення про задоволення віндикаційного позову не є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем.
Тому, суд апеляційної інстанції приходить до висновку що позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності та права оренди відповідачів суперечить позовній вимозі про витребування нерухомого майна. Виходячи з цього в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності та права оренди слід відмовити.
Також, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис, як зазначено вище, вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову.
Дослідивши доводи апелянта стосовно того, що судом першої інстанції проігноровано та не надано належної оцінки тій обставині, що ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.03.2018 року у справі №686/4632/18, відповідно до вимог ст. 170-173 КПК України, з метою забезпечення збереження речових доказів та слідової інформації, що міститься на них, запобігання можливості їх пошкодження, знищення, відчуження, накладено арешт на земельні ділянки за межами населених пунктів Кам'янець-Подільсьі району Хмельницької області, які зареєстровані за ТОВ «Зарус-Інвест», зокрема з кадастровими номер 6822455800:04:002:0148 та 6822455800:04:002:0149 (до складу яких увійшла земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:04:002:0086) колегія суддів зазначає наступне.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 березня 2018 року у справі №686/4632/18, серед іншого, задоволено клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУ НП в Хмельницькій області, погодженого з прокурором прокуратури Хмельницької області, про накладення арешту на земельні ділянки. Накладено арешт з метою забезпечення збереження речових доказів, зокрема на земельні ділянки за межами населених пунктів Камянець-Подільського району Хмельницької області, які зареєстровані за ТОВ "Агро-Еко-Граунд", зокрема з кадастровими номер 6822455800:04:002:0148 та 6822455800:04:002:0149 (до складу яких увійшла земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:04:002:0086).
Колегія суддів зазначає, що такий арешт був накладений за клопотанням слідчого, яке погоджено з прокурором, з метою захистити інтереси держави, запобігти подальшому відчуженню таких земельних ділянок.
У справі №914/1671/17 Верховний Суд виходив з того, що чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості скасування арештів на майно, накладених в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, оскільки скасування арешту майна, яке застосовано в межах кримінального провадження, здійснюється лише в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Так, за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок. При цьому згідно з пунктом 9 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, спір щодо звільнення майна з-під арешту є приватноправовим, якщо арешт накладений на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, розпочатого за Кримінально-процесуальним кодексом України та завершеного (вирок, постанова про закриття провадження) у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України 1960 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 372/2904/17-ц) або Кримінальним процесуальним кодексом України 2012 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 2-3392/11). Залежно від суб'єктного складу учасників цього спору його слід розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства.
В даному випадку, такий арешт не є перешкодою в задоволенні позовних вимог про витребування земельних ділянок, оскільки, як і накладений в межах кримінального провадження арешт, так і позов в цій господарській справі, направлені на захист інтересів держави, порушенні внаслідок вибуття з її власності земельної ділянки, поза її волею.
Колегією суддів не приймається до уваги посилання апелянта на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі №335/12096/15-ц, з огляду на їх нерелевантність обставинам даної справи.
За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 23 травня 2018 року у справі №569/4374/16-ц за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи виніс рішення у кримінальній справі.
Щодо пояснень представника ТОВ "Агро-Еко-Граунд" адвоката Сергійчука Ю.В., які надійшли на адресу суду 26.03.2021 року, колегія суддів зазначає, що вони за своєю суттю є доповненням апеляційної скарги, оскільки містять нові доводи в обґрунтування вимог апеляційної скарги, оскільки представник апелянта посилається на те, що враховуючи ухвали Хмельницького міськрайонного суду у кримінальному провадженні №42017240000000195 від 13 вересня 2017 року, можна стверджувати, що оскаржувані земельні ділянки перебували на підставі державних актів на праві постійного користування у ДП Радгосп "Староушицьке" та відповідне право постійного користування не припинялося, земельні ділянки із постійного користування не вилучалась, а тому прокурором не підтверджено право звернення до суду з даним позовом саме в інтересах Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та право Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області розпоряджатися спірними земельними ділянками на момент прийняття спірних наказів про передачу земельних ділянок у власність фізичним особам.
Разом з тим, в силу положень частин 1, 2 статті 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Як вбачається з матеріалів справи, вищевказані пояснення з доповненнями до апеляційної скарги надійшли до суду апеляційної інстанції 26.03.2021 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Статтею 118 ГПК України унормовано, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З огляду на те, що представник ТОВ "Агро-Еко-Граунд" адвокат Сергійчук Ю.В. подав вищевказані пояснення, що за своєю суттю є доповненням апеляційної скарги, поза межами строку на апеляційне оскарження, без заяви про поновлення пропущеного процесуального строку та доказів надіслання копій відповідних доповнень до апеляційної скарги іншим учасникам справи, суд апеляційної інстанції не враховує такі доповнення до апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, встановлені судами обставини незаконного вибуття спірної земельної ділянки із власності держави, відсутність волі держави на вибуття з її володіння спірної земельної ділянки, вимоги прокурора про витребування спірної земельної ділянки від кінцевого набувача є обґрунтованими та такими, що правомірно задоволені місцевим судом. При цьому суд, першої інстанції дійшов передчасного висновку про задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності та права оренди відповідачів, оскільки скасування державної реєстрації суперечить позовній вимозі про витребування нерухомого майна.
При розгляді даної справи, колегією суддів враховано правові позиції викладені Верховним Судом у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 10 грудня 2021 року у справі №924/454/20.
6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового скасування рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.12.2020 р. у справі №924/94/20.
За таких обставин, враховуючи положення статті 275 та статті 277 ГПК України апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.12.2020 р. слід задовольнити частково, скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову щодо скасування запису про державну реєстрацію та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у цій частині.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.12.2020 р. у справі №924/94/20 - задовольнити частково.
Скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 07 грудня 2020 року у справі №924/94/20 в частині скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Зарус-Інвест» (м. Київ, вул. Мала Житомирська, 9-Б, код ЄДРПОУ 41108081) на земельні ділянки з кадастровими номерами 6822455800:04:002:0144, 6822455800:04:002:0148, 6822455800:04:002:0149 припинивши право власності ТзОВ «Зарус-Інвест» на ці земельні ділянки та скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Еко-Граунд», (с. Колодіївка, вул. Центральна, 7 Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 40738781) на земельні ділянки з кадастровими номерами 6822455800:04:002:0148, 6822455800:04:002:0149 припинивши право оренди ТзОВ «Агро-Еко-Граунд» на ці земельні ділянки. Прийняти у цій частині нове рішення про відмову у позові, у зв'язку з чим викласти резолютивну частину в такій редакції:
"Позов задовольнити частково.
Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Зарус-Інвест» (03057, місто Київ, вул.Довженка Олександра (Шевченківський р-н), будинок 18, код ЄДРПОУ 41108081) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Еко-Граунд” (08130, Київська обл., Бучанський р-н, село Петропавлівська Борщагівка, вул.Соборна, будинок 10-б, нежитлове приміщення 110, код ЄДРПОУ 40738781) на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 39767479) земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:04:002:0086, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017р. №22-20685-СГ Новосад С.Я.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" ( 03057, місто Київ, вул.Довженка Олександра (Шевченківський р-н), будинок 18, код ЄДРПОУ 41108081) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 1401,30 грн. відшкодування судового збору за подання позовної заяви.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" (08130, Київська обл., Бучанський р-н, село Петропавлівська Борщагівка, вул.Соборна, будинок 10-б, нежитлове приміщення 110, код ЄДРПОУ 40738781) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 1401,30 грн. відшкодування судового збору за подання позовної заяви.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРК", (01004, м. Київ, вул. Крутий Узвіз, буд. 6/2 "А", код ЄДРПОУ 41675466) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 1401,30 грн. відшкодування судового збору за подання позовної заяви.
Стягнути з Хмельницької обласної прокуратури (м.Хмельницький, провулок Військоматський, 3, ідентифікаційний код 02911102) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" (08130, Київська обл., Бучанський р-н, село Петропавлівська Борщагівка, вул.Соборна, будинок 10-б, нежитлове приміщення 110, код ЄДРПОУ 40738781) 6081 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити Господарському суду Хмельницької області видати накази.
Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №924/94/20 повернути до Господарського суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений "15" лютого 2022 р.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Василишин А.Р.