вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" лютого 2022 р. Справа №910/658/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
секретар судового засідання - Нікітенко А.В.
представники сторін у судове засідання не з'явилися
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" ДП НАЕК "Енергоатом"
на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 (повне рішення складено 06.10.2021)
у справі №910/658/21 (суддя Мельник В.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атомтеплоенерго"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" ДП НАЕК "Енергоатом"
про стягнення 844 909,92 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Атомтеплоенерго" (далі - ТОВ "Атомтеплоенерго") звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що на виконання умов договорів від 02.07.2019 №12с/107/53-142-01-19-00956, від 30.08.2019 №12с/142/53-142-01-19-099, від 02.10.2019 №12с/168/53-142-01-19-01031, від 04.12.2019 №12с/242/53-142-01-19-01112, укладених між ним та "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" ДП НАЕК "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом"), позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 697 371,72 грн. Оскільки ДП "НАЕК "Енергоатом" взяте на себе за вказаною угодою зобов'язання по оплаті вартості цього товару не виконало, позивач, посилаючись на статті 11, 509, 525, 526, 530, 610, 691, 692, 655, 712, Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтю 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу, а також 99 220,05 грн пені, 19 774,45 грн трьох процентів річних та 28 543,70 грн інфляційних втрат, нарахованих у зв'язку з несвоєчасним проведенням розрахунків.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 задоволено позовні вимоги ТОВ "Атомтеплоенерго". Стягнуто з відповідача на користь позивача 697 371,72 грн основної заборгованості, 28 543,70 грн інфляційних втрат, 99 220,00 грн пені, а також судовий збір у розмірі 12 673,65 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, ДП "НАЕК "Енергоатом" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 у справі №910/658/21, в частині стягнення з відповідача пені, скасувати та постановити нове, яким частково задовольнити вимоги про стягнення пені в розмірі 19 406,49 грн.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржуване рішення, в частині стягнення пені в розмірі 99 220,00 грн, на думку апелянта, прийняте без повного і всебічного з'ясування всіх обставин у справі, з недотриманням норм матеріального права, а отже є таким, що підлягає скасуванню в цій частині. Крім того, відповідач зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги подану заяву про застосування давності до вимог про стягнення пені.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2021 апеляційну скаргу ДП "НАЕК "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 у справі №910/658/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги ДП "НАЕК "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 у справі №910/658/21 до Північного апеляційного господарського суду.
29 листопада 2021 року на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/658/21.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 апеляційну скаргу ДП "НАЕК "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 у справі №910/658/21 залишено без руху, надано скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
22 грудня 2021 року на адресу суду надійшли документи скаржника на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 поновлено ДП "НАЕК "Енергоатом" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "НАЕК "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 у справі №910/658/21 та призначено її до розгляду 10.02.2022. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 у справі №910/658/21 на час апеляційного провадження.
1 лютого 2022 року до суду надійшла заява ДП "НАЕК "Енергоатом" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2022 відмовлено у задоволенні заяви ДП "НАЕК "Енергоатом" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Сторони про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином та у встановленому законом порядку. Проте, явку своїх уповноважених представників у призначене судове засідання не забезпечили, про поважність причин неявки суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу на адресу суду не надходило.
Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, вислухавши пояснення представників сторін, Північний апеляційний господарський суд, в межах доводів апеляційної скарги, дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що між ДП "НАЕК "Енергоатом" та ТОВ "Атомтеплоенерго" укладено договори від 02.07.2019 №12с/107/53-142-01-19-00956, від 30.08.2019 №12с/142/53-142-01-19-099, від 02.10.2019 №12с/168/53-142-01-19-01031 та від 04.12.2019 №12с/242/53-142-01-19-01112, за умовами останнє зобов'язується поставити відповідачу лічильники (код ДК 021:2015 - 38340000-0 Прилади для вимірювання величин), а покупець - прийняти та оплатити продукцію на умовах, визначених договорами.
Наведені правочини підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками зазначених суб'єктів господарювання.
Відповідно до пункту 1.2 договорів найменування, одиниця виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура та ціна визначені в специфікаціях, які є невід'ємними частинами договорів.
Ціна за одиницю продукції встановлена в національній валюті України та вказується у специфікації до договору, що є його невід'ємною частиною (пункт 3.1 договорів).
За умовами пункту 3.4 договорів, розрахунок за продукцію здійснюється по узгодженим цінам в національній валюті України протягом 25 банківських днів з моменту поставки та проходження вхідного контролю продукції за кількістю та якістю відповідно до нормативних документів покупця, в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в договорах, згідно з рахунком наданим постачальником.
Поставка продукції здійснюється відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс 2010" на умовах DDP - склад покупця (Дніпропетровська область, місто Жовті Води, вулиця Гагаріна, 4) (пункт 4.1 договорів).
Згідно з пунктом 4.2 договорів датою поставки продукції вважається дата підписання сторонами видаткової накладної або акта прийняття-передачі продукції та проходження вхідного контролю продукції за кількістю та якістю, відповідно до нормативних документів покупця, та виставлення постачальником рахунку-фактури.
Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками (для контрагентів які застосовують печатку). Строк дії цієї угоди - до 31 березня 2021 року, а в частині виконання гарантійних зобов'язань постачальника, що передбачені даним договором, - до спливу гарантійних строків (пункт 12.1 цього правочину).
Відповідно до умов підписаних між сторонами специфікацій до вищенаведених договорів, загальна вартість товару склала: 1 297 980,00 грн з ПДВ за договором від 02.07.2019 №12с/107-53-142-01-1900956; 113 750,00 грн з ПДВ за договором від 30.08.2019 №12с/142/53-142-01-19-00999; 140 022,00 грн з ПДВ за договором від 02.10.2019 №12с/168/53-142-01-19-01031; 247 656,00 грн з ПДВ за договором від 04.12.2019 №12с/242/53-142-01-19-01112.
На виконання умов вищезазначених правочинів позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 697 371,72 грн (у тому числі ПДВ).
Факт поставки вказаного товару підтверджується наявними у матеріалах даної справи копіями видаткових накладних від 10.12.2019 №16 на суму 313 560,00 грн, від 10.12.2019 №17 на суму 61 095,72 грн, від 10.12.2019 №18 на суму 75 060,00 грн, від 23.01.2020 №2 на суму 247 656,00 грн, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками їх підприємств.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за спірними договорами також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даних угод.
3 червня 2020 року позивач звернувся до відповідача з претензією щодо оплати заборгованості за поставлену останньому продукцію. Проте, вказана претензія залишена відповідачем без задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що всупереч положенням вищенаведених правочинів, відповідач взятий на себе обов'язок по своєчасній оплаті вартості поставленої йому продукції не виконав, заборгувавши таким чином ТОВ "Атомтеплоенерго" 697 371,72 грн.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог с відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду міста Києва позов ТОВ "Атомтеплоенерго" задоволено позовні вимоги. Стягнуто з відповідача на користь позивача 697 371,72 грн основної заборгованості, 28 543,70 грн інфляційних втрат, 99 220,00 грн пені, а також судовий збір у розмірі 12 673,65 грн.
Водночас, колегія суддів не погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог ТОВ "Атомтеплоенерго" в повному обсязі з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 14.06.2021 до суду першої інстанції надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просив стягнути з відповідача 636 276,00 грн основного боргу, 69 818,59 грн інфляційних втрат, 29 717,77 грн трьох процентів річних, а також 148 250,60 грн витрат по сплаті судового. Проте, вказана заява не була розглянута місцевим господарським судом.
Колегія суддів, дослідивши наведену заяву про збільшення розміру позовних вимог дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, у зв'язку з відсутністю доказів на підтвердження доплати судового збору, що має бути доплачений у разі збільшення розміру позовних вимог.
У той же час, з матеріалів справи вбачається що, відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції перераховано на особовий рахунок позивача грошові кошти на загальну суму 136 155,75 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 11.05.2021 №16084 на суму 61 095,72 грн, від 19.07.2021 №16397 на суму 41 700,00 грн та від 19.07.2021 №16396 на суму 33 360,00 грн.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про закриття провадження у справі, в частині позову на суму 33 360,00 грн, на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.
Таким чином, сума заборгованості відповідача за непоставлений товар становить 561 215,97 грн та підлягає стягненню з останнього на користь позивача.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної оплати поставленого товару, позивач просив суд стягнути з ДП "НАЕК "Енергоатом" 13 197,45 грн трьох процентів річних та 28 543,70 грн інфляційних втрат.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Умовами пункту 3.4 договорів передбачено, що розрахунок за продукцію здійснюється по узгодженим цінам в національній валюті України протягом 25 банківських днів з моменту поставки та проходження вхідного контролю продукції за кількістю та якістю відповідно до нормативних документів покупця. Отже, початок нарахування трьох процентів річних за видатковими накладними від 10.12.2019 №16, №17 та №18 слід проводити з 18.01.2020, а за видатковою накладною від 23.01.2020 - з 28.02.2020.
Здійснивши власний розрахунок вказаних компенсаційних виплат, судова колегія дійшла висновку, що вірною сумою, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача є 17 149,60 грн - три проценти річних, нарахованих за видатковими накладними: від 10.12.2019 №16 на суму 313 560,00 грн, за період з 18.01.2020 по 05.01.2021; від 10.12.2019 №17 на суму 61 095,72 грн, за період з 18.01.2020 по 10.05.2020; від 10.12.2019 №18 на суму 75 060,00 грн, за період з 18.01.2020 по 18.07.2020.
Разом із тим, у задоволенні вимог ТОВ "Атомтеплоенерго" до ДП "НАЕК "Енергоатом" про стягнення трьох процентів річних у розмірі 2 624,85 грн слід відмовити.
Водночас, заявлений ТОВ "Атомтеплоенерго" до стягнення розмір інфляційних втрат є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовна вимога про стягнення з відповідача суми цієї компенсаційної виплати підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 99 220,05 грн.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).
Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 5.2 договорів передбачено, що у разі порушення покупцем більш ніж на 30 календарних днів строку оплати продукції, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочки.
Здійснивши власний перерахунок пені, враховуючи вищенаведені приписи чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня в загальному розмірі 51 076,98 грн, з яких: 25 341,82 грн - пеня, нарахована по видатковій накладній від 10.12.2019 №16, у період з 19.02.2020 по 19.08.2020 на суму заборгованості в розмірі 25 341,82 грн; 2 700,90 грн - пеня, нарахована по видатковій накладній від 10.12.2019 №17, у період з 19.02.2020 по 10.05.2020 на суму заборгованості в розмірі 61 095,72 грн; 5 278,81 грн - пеня, нарахована по видатковій накладній від 10.12.2019 №18, у період з 19.02.2020 по 18.07.2020 на суму заборгованості в розмірі 75 060,00 грн; 17 755,45 грн - пеня, нарахована по видатковій накладній від 23.01.2020 №2, у період з 29.03.2020 по 29.09.2020 на суму заборгованості в розмірі 247 656,00 грн. У задоволенні пені у розмірі 48 143,07 грн слід відмовити.
В апеляційні скарзі відповідач також зазначив, що судом першої інстанції не взято до уваги подану ДП "НАЕК "Енергоатом" заяву про застосування строків позовної давності.
Розглянувши вказану заяву, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Частиною 1 і пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Отже, з огляду на те, що нарахування господарських санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним, то позовна давність спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію.
За умовами частини 5 статті 261 ЦК України за зобов'язаннями, з визначеним строком виконання, перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, з огляду на те, що нарахування господарських санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним, то позовна давність спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію.
Вказана позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.07.2019 по справі № 911/1563/18, від 22.08.2019 по справі № 914/508/17, від 11.11.2019 по справі № 904/1038/19, від 11.02.2020 по справі № 916/612/19.
З вказаного слідує, що оскільки господарська санкція нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її застосування обчислюється окремо за кожний день прострочення. Право на подання позову про стягнення такої санкції виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.
З матеріалів справи вбачається, що видаткові накладні №16, №17 та №18 підписані 10.12.2019, а видаткова накладна №2 - 23.01.2020.
Як встановлено судовою колегією, проводити нарахування пені за видатковими накладними від 10.12.2019 №16, №17 та №18, враховуючи пункт 5.2 договору, позивач має право з 19.02.2020, а за видатковою накладною від 23.01.2020 - з 29.03.2020, а також та заявити останню терміном в один рік до 19.02.2021 та 29.03.2021 відповідно.
З даним позовом до суду позивач звернувся 14.01.2021 (згідно з поштовим конвертом).
Таким чином, позивачем не пропущено строк позовної давності по вимогам про стягнення пені за наведеними накладними.
У зв'язку з викладеним вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про застосування строку позовної давності, оскільки вказаний строк позивачем пропущено не було.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції, за результатами розгляду апеляційної скарги, має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, відповідно до статті 277 ГПК України, є: нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частини 1 статті 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку, з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.
Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору (пункт 2 частини 1 статті 231 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 у справі №910/658/21.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.
Згідно з частиною 5 статті 240 ГПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 74, 129, 269, 275, 277, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" ДП НАЕК "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 у справі №910/658/21 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 у справі №910/658/21 скасувати. Постановити нове.
3. Позов задовольнити частково.
4. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3; ідентифікаційний код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атомтеплоенрго" (65007, місто Одеса, вулиця Ватутіна Генерала, будинок 14; ідентифікаційний код 43015083) 561 215 (п'ятсот шістдесят одну тисячу двісті п'ятнадцять) грн 97 коп. основного боргу, 51 076 (п'ятдесят одну тисячу сімдесят шість) грн 98 коп. пені, 17 149 (сімнадцять тисяч сто сорок дев'ять) грн 60 коп. трьох процентів річних, 28 543 (двадцять вісім тисяч п'ятсот сорок три) грн 70 коп. інфляційних втрат, а також 9 869 (дев'ять тисяч вісімсот шістдесят дев'ять) грн 79 коп. судового збору.
5. Закрити провадження в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 136 155,75 грн.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атомтеплоенрго" (65007, місто Одеса, вулиця Ватутіна Генерала, будинок 14; ідентифікаційний код 43015083) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3; ідентифікаційний код 24584661) 1 752 (одну тисячу сімсот п'ятдесят дві) грн 84 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
7. Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду міста Києва.
8. Матеріали справи №910/658/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 15.02.2022.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов