ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
14 лютого 2022 року м. ОдесаСправа № 916/2073/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Будішевської Л.О.
суддів Таран С.В., Лавриненко Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальності «Альтра Інвест»
на рішення Господарського суду Одеської області від 23.09.2021, ухвалене суддею Невінгловською Ю.М., м. Одеса, повний текст складено 29.09.2021
у справі № 916/2073/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Будинок «Щебінь України»
до Товариства з обмеженою відповідальності «Альтра Інвест»
про стягнення 125139,62 грн.
У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Будинок «Щебінь України» (далі ТОВ «ТБ «Щебінь України») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Альтра Інвест» (далі ТОВ «Альтра Інвест»), в якому просило суд стягнути з останнього 125139,62 грн., з яких: 64832,70 грн. основного боргу, 11950,18 грн. 3% річних та 48356,74 грн. інфляційних втрат.
Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки від 28.10.2020 № 2810/20 в частині повної та своєчасної сплати поставленого позивачем товару.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, зокрема, що позивачем не надано доказів, що відповідач замовляв саме той товар та саме ту дату доставки, яка зазначена у видаткових накладних. Позивачем невірно встановлено період нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
01.09.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він підтвердив часткову оплату відповідачем основної заборгованості в розмірі 20000 грн. та зазначив, що залишок заборгованості станом на 30.08.2021 становить 44832,70 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.09.2021 у справі № 916/2073/21 позов ТОВ “ТБ “Щебінь України” задоволено повністю, стягнуто з ТОВ “Альтра Інвест” на його користь 105139,62 грн., з яких: 44832,70 грн. основного боргу, 11950,18 грн. 3% річних, 48356,74 грн. інфляційних витрат. та 2270 грн. витрат по сплаті судового збору. Провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 20000 грн. закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України (відсутній предмет спору).
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, ухвалити нове рішення.
Апеляційна скарга мотивована наступним.
Суд не надав належної оцінки доводам відповідача про те, що позивачем не надано доказів, що відповідач замовляв саме той товар та саме ту дату доставки, яка зазначена у видаткових накладних.
Матеріали справи не містять документів, що засвідчують якість товару (гігієнічний висновок, сертифікат якості, сертифікат відповідності, технічний паспорт тощо) чи доказів того, що позивач передав відповідачу документи, які засвідчують якість товару.
Позивачем невірно встановлено період нарахування 3% річних та інфляційних втрат, оскільки ці нарахування повинні проводитись з дати останньої поставки, а саме з 23.01.2021.
Разом з апеляційною скаргою Товариством з обмеженою відповідальності “Альтра Інвест” заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що повний текст оскаржуваного рішення він не отримував, а ознайомився з ним лише 04.10.2021 при його оприлюдненні в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2021 для розгляду вказаної апеляційної скарги сформовано колегію у складі головуючого судді Будішевської Л.О., суддів Філінюка І.Г., Лавриненко Л.В.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України, як таку, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України (до апеляційної скарги не було додано доказів сплати судового збору у розмірі 3405 грн.), встановлено скаржнику 10-ти денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
08.11.2021 від ТОВ “Альтра Інвест” надійшла заява, до якої додано квитанцію на суму 3405 грн.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 ТОВ “Альтра Інвест” поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 23.09.2021 у справі № 916/2073/21, за апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження, вирішено здійснювати її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено ТОВ “ТБ “Щебінь України” строк до 13.12.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу, роз'яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання стосовно процесуальних питань, зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 23.09.2021 у справі № 916/2073/21, витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи № 916/2073/21.
02.12.2021 матеріали даної справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
У зв'язку з перебуванням судді учасника-колегії Філінюка І.Г. у відпустці, за розпорядженням керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2022 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді Будішевської Л.О., суддів Таран С.В., Лавриненко Л.В.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 справу № 916/2073/21 прийнято до провадження вищевизначеним складом колегії суддів.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.10.2020 між ТОВ «ТБ «Щебінь України» (постачальник) та ТОВ «Альтра Інвест» (покупець) укладено договір поставки № 2810/20, за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передавати (поставляти) у зумовлені строки пісок, щебінь гранітний фр.0-40 , щебінь гранітний фр.0-70 згідно ДСТУ Б.В.2.7-75-98 (товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати товар і сплачувати його вартість. Предметом поставки є визначений товар з найменуванням, зазначеним у рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною даного договору.
Поставка товару здійснюється постачальником згідно із заявками покупця окремими партіями. Разом з товаром постачальник повинен передати покупцю документи, які належать до передачі разом з товаром відповідно до чинного законодавства України. До таких документів належать бухгалтерські документи (видаткова накладна, товаро-транспортна накладна) та документи, що засвідчують якість товару (гігієнічний висновок, сертифікат якості, сертифікат відповідності, технічний паспорт тощо) (п. 2.1., 2.2. договору).
Право власності на поставлений Товар переходить до Покупця в момент отримання Товару від Постачальника за видатковою накладною (п. 2.4. договору).
Орієнтовна загальна кількість товару, що підлягає поставці, становить 20000,00 тон. Рахунки-фактури, а також додатки до них, після погодження сторонами, є невід'ємними додатками до цього договору. Поставка товару за кількістю, якістю, асортиментом і ціною повинна відповідати заявкам Покупця (п.п. 3.1- 3.3 договору).
Поставка товару здійснюється за попередньою усною/письмовою заявкою покупця. Постачальник повинен не пізніше 2 (двох) робочих днів з дати отримання заявки покупця надіслати останньому підтвердження заявки (у вигляді рахунку-фактури або листа за підписом уповноваженої особи постачальника) за допомогою поштового зв'язку на адресу покупця або засобами факсимільного зв'язку на телефон/факс покупця, або за допомогою електронної пошти на електронну адресу покупця, або передати нарочно. В підтвердженні заявці постачальник вказує кількість товару, дату поставки, ціну та вартість партії поставки товару, який він зобов'язується поставити покупцю (п.п. 4.1, 4.4 договору).
Постачальник поставляє товар окремими партіями відповідно до заявок покупця не пізніше 3 (трьох) календарних днів з моменту підтвердження заявки покупця у відповідності до п.4.4. даного договору. Товар вважається зданим постачальником і прийнятим покупцем з моменту підписання повноваженими представниками сторін видаткових накладних. Повноваження представника покупця, який отримує товар, підтверджуються довіреністю (п.п. 4.5, 4.7 договору).
Ціна на товар, що поставляється постачальником, є фіксованою і вказується у рахунках фактурах постачальника, узгоджених з покупцем та становить 350 грн. в т.ч. ПДВ (20%) за 1 тону піску; 445 грн за 1 тону щебня гранітного фр.0-40; 445 грн. за 1 тону щебня гранітного фр.0-70. Ціна поставленого товару, або товару, передплаченого покупцем, не змінюється. До вартості 1 тони товару включені всі витрати постачальника: вартість товару, доставка до складу покупця, навантаження та розвантаження товару (п. 7.1 договору).
Розрахунки за товар здійснюються за 100 відсоткову передоплату у безготівковому порядку в національній грошовій одиниці (гривні) або іншим не забороненим законодавством України на підставі виставлених постачальником рахунків-фактур. При здійсненні платежу покупець обов'язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього договору на оплату партії товару, що буде поставлена (п. 8.1 договору).
Сторона, яка порушила зобов'язання, визначене цим договором та/або чинним законодавством України, зобов'язана відшкодувати завдані цим збитки стороні, права або законні інтереси якої порушено. У разі невиконання покупцем своїх зобов'язань з власної вини, щодо оплати товару, постачальник має право призупинити майбутні поставки товару до погашення покупцем заборгованості, що виникла у нього перед ростачальником за минулі поставки. (п.п. 9.1, 9.3 договору).
Невід'ємними додатками до цього договору є рахунки-фактури, додаткові угоди та інші додатки, укладені сторонами протягом дії цього договору у письмовій формі за підписами обох сторін (Відповідно до п. 13.1 Договору).
На виконання умов договору, у період з 28.10.2020 по 22.04.2021 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 4044304,70 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (а.с.20-38).
В період з 28.10.2020 по 06.05.2021 відповідач сплатив позивачу 3979472 грн.,, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та не заперечується учасниками справи.
Між сторонами договору складено акт звіряння взаємних розрахунків за період з 28.10.2020 по 01.06.2021, в якому зазначено про залишок заборгованості ТОВ «Альтра Інвест» у розмірі 64832,70 грн.
Предметом спору у даній справі є вимоги ТОВ «ТБ «Щебінь України» стягнути з ТОВ «Альтра Інвест» 125139,62 грн. (64832,70 грн. основний борг, 11950,18 грн. 3% річних та 48356,74 грн. інфляційні втрати) з підстав неналежного виконання відповідачем умов договору в частині повної та своєчасної сплати поставленого позивачем товару.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог. При цьому, у зв'язку зі сплатою відповідачем заборгованості в період розгляду справи у розмірі 20000 грн., суд закрив провадження в цій частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України (відсутній предмет спору).
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Частиною першою ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно ст. 626 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).
Як вже зазначалось раніше, на виконання умов договору, у період з 28.10.2020 по 22.04.2021 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 4044304,70 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (а.с.20-38).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Частиною 2 ст. 9 цього Закону визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Дослідивши надані позивачем видаткові накладні, колегія суддів встановила, що вони відповідають наведеним вище вимогам законодавства щодо оформлення первинних документів, а тому їх підписання з боку відповідача фіксує факт здійснення господарської операції і є підставою для здійснення розрахунків за отриманий товар.
Разом з тим, за отриманий від позивача товар за вищевказаними видатковим накладним на загальну суму 4044304,70 грн. відповідач розрахувався частково, сплативши у період з 28.10.2020 по 06.05.2021 на користь позивача грошові кошти в загальному розмірі 3979472 грн.
Крім того, в матеріалах даної справи міститься акт звіряння взаємних розрахунків за період з 28.10.2020 по 01.06.2021, в якому фактично ТОВ «Альтра Інвест» визнало заборгованість у розмірі 64832,70 грн.
В період розгляду справи відповідач сплатив на користь позивача 20000 грн., у зв'язку з чим суд закрив провадження в цій частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України (відсутній предмет спору).
Отже у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 44832,70 грн.
Докази сплати відповідачем 44832,70 грн. в матеріалах даної справи відсутні.
З огляду на підписання відповідачем без жодних зауважень видаткових накладних колегія суддів не приймає до уваги його доводи про те, що позивачем не надано доказів, що відповідач замовляв саме той товар та саме ту дату доставки, яка зазначена у видаткових накладних, а також про те, що матеріали справи не містять документів, що засвідчують якість товару та/або доказів того, що позивач передав відповідачу ці документи.
Щодо посилання скаржника на п. 9.3. договору, колегія суддів зазначає, що вказаний пункт передбачає право, а не обов'язок, постачальника призупинити майбутні поставки товару до погашення покупцем заборгованості, що виникла у нього за минулі поставки.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «ТБ «Щебінь України» в частині стягнення з ТОВ «Альтра Інвест» 44832,70 грн. основної заборгованості.
Щодо вимог ТОВ «ТБ «Щебінь України» стягнути з ТОВ «Альтра Інвест» 11950,18 грн. 3% річних та 48356,74 грн. інфляційних втрат, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вже зазначалось, пунктом 8.1. договору сторони передбачили, що розрахунки за товар здійснюються за 100 відсоткову передоплату у безготівковому порядку в національній грошовій одиниці (гривні) або іншим не забороненим законодавством України на підставі виставлених постачальником рахунків-фактур.
Колегія суддів зазначає, що сторони договору не передбачили строків оплати отриманого відповідачем товару у разі розрахунку не у порядку передоплати.
Пунктом 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснено, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису ч. 1 ст. 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що у даному випадку обов'язок відповідача сплатити вартість отриманого товару настає на наступний день, після його отримання.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних витрат, колегія суддів погоджується з ним.
Доводи скаржника про те, що позивачем невірно встановлено період нарахування 3% річних та інфляційних втрат, оскільки ці нарахування повинні проводитись з дати останньої поставки, а саме з 23.01.2021, колегією суддів не приймаються до уваги з підстав, викладених вище.
Рішення Господарського суду Одеської області від 23.09.2021 у справі № 916/2073/21 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283
ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд -
Рішення Господарського суду Одеської області від 23.09.2021 у справі № 916/2073/21 залишити без змін.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальності «Альтра Інвест» залишити без задоволення.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтра Інвест».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 ГПК України, у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя Л.О. Будішевська
Суддя С.В. Таран
Суддя Л.В. Лавриненко