ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
про закриття апеляційного провадження
10 лютого 2022 року м. ОдесаСправа № 923/268/21
Південно-західного апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Лавриненко Л.В., Мишкіної М.А.
секретар судового засідання: Кияшко Р.О.
За участю представників учасників справи:
від "ТРЦ ЛАВИНА" - адвокат Шевчук В.В.
від ПП "ВЕСЕЛКА-ПЛЮС", ПП "РЕНТ-СОФТ", ПП "ТАРІДА-ПЛЮС", ПП "ОДЕСЬКІ ДІТКИ", ПП "ОРЕНДА-ПЛЮС" - адвокат Данилов О.Ф.
від ПП "Херсонські дітки"- адвокат Подрез О.О.
від ПП "Щасливе дитинство" - адвокат Юрченко Н.С.
арбітражний керуючий Ляшко О.В. особисто
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ ЛАВИНА"
на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 25.03.2021
по справі №923/268/21
за заявою Приватного підприємства "ХЕРСОНСЬКІ ДІТКИ"
до Приватного підприємства "Щасливе дитинство"
про визнання банкрутом
У березні 2021 Приватне підприємство "Херсонські дітки" (далі - ПП "Херсонські дітки") звернулось до Господарського суду Херсонської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Щасливе дитинство" (далі - ПП "Щасливе дитинство").
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 25.03.2021, серед іншого відкрито провадження у справі про банкрутство ПП "Щасливе дитинство", введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ляшко Олександра Віталійовича, тощо.
В мотивах оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції встановив, що боржником у визначений сторонами строк не виконано взятого на себе зобов'язання щодо повернення отриманих від заявника грошових коштів. Перевіривши можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав, суд встановив, що такі зобов'язання виникли на підставах, передбачених законодавством України, не виконані боржником у встановлений договорами строк, що свідчить про неможливість виконати зазначені зобов'язання.
Зазначені обставини, на переконання місцевого господарського суду, свідчать про неплатоспроможність Боржника і його неспроможність виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав, у зв'язку з чим суд визнав заяву кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Не погодившись із даною ухвалою до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЦ ЛАВИНА" (далі - ТОВ "ТРЦ ЛАВИНА") з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Херсонської області по справі №923/268/21 від 25.03.2021 про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП "Щасливе дитинство".
В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою скаржник зазначає, що у відповідності до договору про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги, на якому ґрунтуються вимоги ініціюючого кредитора, встановлений чіткий строк повернення безпроцентної поворотної фінансової допомоги, а саме 20.02.2021 року.
Апелянт наголошує на тому, що 17.10.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби СОVID-19», яким встановлено обмеження та заборону на відкриття проваджень у справах про банкрутство боржників - юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржника, що виникли після 12.03.2020 та в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби СОVID-19.
За твердженням скаржника, Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби СОVID-19, встановлено на території України карантин з 12.03.2020, з подальшим його продовженням.
Як стверджує апелянт, Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу України з процедур банкротство встановлено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби СОVID-19, та протягом 90 днів з дня скасування карантину не допускається відкриття проваджень у справах про банкрутство боржників - юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржника, що виникли з 12 березня 2020 року.
На підставі вищевикладеного апелянт вважає, що строк повернення безпроцентної поворотної фінансової допомоги настав в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, а отже суд першої інстанції зобов'язаний був відмовити у відкриття провадження у справі про банкротство ПП "Щасливе дитинство".
Як вважає апелянт під час прийняття оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не взято до уваги того, що боржник здійснює свою діяльність на території багатьох міст України, а також здійснює продаж товарів через мережу інтернет. До того ж, під час здійснення своєї господарської діяльності боржником були виконані рішення судів та задовольнялися вимоги постачальників.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.12.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №923/268/21 за апеляційною скаргою ТОВ "ТРЦ ЛАВИНА" на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 25.03.2021 та призначено розгляд справи на 10.02.2022.
Судом апеляційної інстанції отримано клопотання арбітражного керуючого Ляшко О.В. про закриття апеляційного провадження, яке останній обґрунтовує тим, що оскільки на дату винесення оскаржуваної ухвали, скаржник не був кредитором, оскарження даного рішення може відбуватися лише з підстав порушення його прав та інтересів. Однак, питання про права та обов'язки ТОВ «ТРЦ ЛАВИНА» при відкритті провадження господарським судом Херсонської області не вирішувались. Оскаржувана ухвала не містить висновків про права та обов'язки апелянта.
Арбітражний керуючий також зазначає, що ТОВ «ТРЦ ЛАВИНА» не є стороною у правовідносинах, у межах яких, ПП «Херсонські дітки» звернулось до господарського суду Херсонської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо ПП «Щасливе дитинство».
На думку арбітражного керуючого, оскільки оскаржуваною ухвалою питання про права, обов'язки чи інтереси ТОВ «ТРЦ Лавина», яке на час її винесення не мало статусу кредитора у справі про банкрутство, не вирішувалися, підстави для її апеляційного оскарження у цієї особи відсутні.
Також арбітражним керуючим Ляшко О.В. подано відзив на апеляційну скаргу в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Під час судового засідання від 10.02.2021 представник апелянта підтримав вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на її задоволенні.
Арбітражний керуючий Ляшко О.В. та інші представники учасників справи, які були присутніми у судовому засіданні, підтримали клопотання про закриття апеляційного провадження за апеляційного скаргою ТОВ «ТРЦ ЛАВИНА».
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Херсонської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження у справі №923/268/21 за апеляційною скаргою ТОВ «ТРЦ ЛАВИНА» підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього суду; вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
При цьому "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), § 59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), § 28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], § 229).
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в провадженні у справі про банкрутство - норм Господарсько процесуального кодексу України (ГПК України) та Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ).
Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV ГПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.
Частина перша статті 254 ГПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
У розумінні наведених норм процесуального права судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов'язків цієї особи. Таким судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов'язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб'єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов'язку стосовно однієї із сторін спору.
При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок; такий правовий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Варто враховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 03.06.2019 у справі № 910/6767/17, від 25.10.2019 у справі №910/16430/14 та від 05.05.2020 у справі № 910/9254/18.
У разі встановлення господарським судом відповідних обставин суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (частина 2 статті 50 ГПК України), та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права у будь-якому випадку є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку немає правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб'єкта апеляційного оскарження (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 911/2635/17).
Частиною п'ятою статті 41 ГПК України передбачено, що у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
З 21.10.2019 введено в дію КУзПБ, поряд з цим відповідні зміни до ГПК України внесені не були. Відтак, при застосуванні судом норм ГПК України, під час розгляду справ про банкрутство, які містять посилання на Закон про банкрутство, який втратив чинність, з урахуванням частини 3 статті 3 ГПК України та пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 № 4-зп (у справі за конституційним зверненням Барабаша О.Л. щодо офіційного тлумачення частини п'ятої статті 94 та статті 160 Конституції України), з 21.10.2019 підлягають застосуванню саме норми КУзПБ (правовий висновок Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладений у пункті 55.26 постанови від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19).
У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Відповідна правова позиція не має законодавчого відтворення ані в ГПК України, ані в Законі про банкрутство або КУзПБ, однак є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі №916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі №908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі №5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі №911/5186/14.
Так, за статтею 1 КУзПБ учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір. Сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається статтею 45 КУзПБ.
Нормами даної статті встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
У питанні набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство колегія суддів звертається до правових висновків Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, та зазначає наступне.
Законодавством про банкрутство для конкурсних кредиторів встановлений більш складний, порівняно з іншими учасниками справи, порядок набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який (статус) наділяє такого учасника повним обсягом процесуальної дієздатності, в т. ч. правом оскаржувати судові рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, звертатися про визнання недійсними угод боржника тощо.
Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 913/444/18).
За приписами частини другої статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Нормами цієї статті передбачено, що за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, тобто чітко визначений порядок формалізації конкурсного кредитора як учасника провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, порядок набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство є чітким, зрозумілим та однозначним, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування.
Отже, лише після вчинення всіх передбачених КУзПБ (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 45, стаття 47 КУзПБ) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді, стаття 44 ГПК України) (пункт 56.16 постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19).
Лише із набуття статусу кредитора особа має право на оскарження судових рішень, постановлених у справі про банкрутство, незалежно від того, чи постановлені відповідні судові рішення до чи після визнання кредитором особи, однак за наявності доведення відповідного правового зв'язку між оскаржуваними судовими рішеннями та порушенням його прав та інтересів (близький за змістом висновок щодо права особи, яка набула статусу учасника провадження у справі про банкрутство на оскарження прийнятих у цій справі рішень сформований у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14).
Так, у відповідності до наявних матеріалів справи, провадження у даній справі про банкрутство ПП "Щасливе дитинство" було відкрито в порядку загальних норм - статті 39 КуЗПБ, а тому апелянт не наділений безумовним правом на оскарження судових рішень у даній справі про банкрутство, а має довести наявність права на оскарження судових рішень у цій справі про банкрутство, зокрема, надати докази набуття статусу конкурсним кредитором у справі про банкрутство за нормами Закону про банкрутство та КУзПБ, довести факт порушення учасниками провадження у справі його прав, а також те, що оскаржуване рішення безпосередньо стосується його прав та обов'язків.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, ТОВ "ТРЦ ЛАВИНА" станом на час прийняття оскаржуваної ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП "Щасливе дитинство" не набуло статусу кредитора, учасника провадження у справі про банкрутство.
Кредиторські вимоги ТОВ "ТРЦ ЛАВИНА" до боржника було визнано лише ухвалою Господарського суду Херсонської області від 25.10.2021 та саме з чого час у кредитора виникло право на оскарження судових рішень у справі про банкрутство ПП "Щасливе дитинство".
Разом з цим, колегія суддів зауважує, що з огляду на вищенаведені приписи чинного законодавства та висновки Верховного Суду, які в силу приписів ст. 236 ГПК України мають враховуватись судом апеляційної інстанції при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, особа, яка не була учасником провадження у справі станом на час винесення оскаржуваного рішення має довести, що оскаржуваним судовим рішенням вирішено питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи.
Однак, зі змісту оскаржуваної ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП "Щасливе дитинство" не вбачається вирішення питання про права, інтереси та (або) обов'язки ТОВ "ТРЦ ЛАВИНА".
Так, провадження у справі про банкрутство ПП "Щасливе дитинство" було відкрито за заявою ініціюючого кредитора ПП "ХЕРСОНСЬКІ ДІТКИ" вимоги якого ґрунтувались на наявності у боржника заборгованості за договором №7/з про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 07.06.2019. Такий договір було укладено між ПП "Щасливе дитинство" та ПП "ХЕРСОНСЬКІ ДІТКИ". В свою чергу, як вбачається з наявних матеріалів справи, ТОВ "ТРЦ ЛАВИНА" не було стороною за даним договором.
Отже, оскаржуване рішення безпосередньо не стосується прав та обов'язків ТОВ "ТРЦ ЛАВИНА", тобто судом першої інстанції не розглядався й не вирішувався спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник.
Колегія суддів зазначає, що ані мотивувальна, ані резолютивна частини оскаржуваної ухвали від 25.03.2021 не містять жодних висновків, суджень, тощо про права та обов'язки ТОВ "ТРЦ ЛАВИНА" у відповідних правовідносинах.
Пунктом 3 частини 1 статті 264 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо, зокрема, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
З урахуванням наведеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ТРЦ ЛАВИНА" на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 25.03.2021 слід закрити на підставі п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України, оскільки судом апеляційної інстанції після відкриття апеляційного провадження встановлено, що оскаржуваною ухвалою питання про права, інтереси та/або обов'язки апелянта не вирішувалося.
Керуючись ст.ст. 232, 234, 235, 264 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційне провадження по справі №923/268/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ ЛАВИНА" на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 25.03.2021 - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст ухвали складено та підписано 15.02.2022.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Лавриненко Л.В.
Суддя Мишкіна М.А.