79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"02" лютого 2022 р. Справа №909/200/19
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді: Плотніцького Б.Д.,
Суддів: Галушко Н.А,
Кордюк Г.Т.
за участю секретаря судового засідання Процевич Р.Б.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Виконавчого комітету Коломийської міської ради вих..№2241/01.2-13/16в від 25.11.2021 (вх. № 01-05/3976/21 від 29.11.2021)
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.11.2021 (повний текст ухвали складено та підписано 16.11.2021, суддя Шкіндер П.А.) про зміну способу виконання рішення
у справі №909/200/19
за позовом: фізичної особи-підприємця Яворської Тетяни Іванівни, м. Коломия, Івано-Франківської області
до відповідача: виконавчого комітету Коломийської міської ради, м. Коломия, Івано-Франківської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: відділу архітектури та містобудування Коломийської міської ради, м. Коломия, Івано-Франківської області
про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Максим'юк В.Я. (в порядку самопредставництва);
від третьої особи: не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.11.2021 заяву фізичної особи підприємця Яворської Т.І. про зміну способу виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 та Додаткової постанови Західного апеляційного господарського суду від 23.07.2021 у справі №909/200/19 задоволено. Змінено порядок виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 та Додаткової постанови Західного апеляційного господарського суду від 23.07.2021 у справі №909/200/19:
1. Стягнути з Коломийської міської ради (вул. Михайла Грушевського, буд.1, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78203, код ЄДРПОУ - 04054334) на користь фізичної особи-підприємця Яворської Тетяни Іванівни 6 137,17 грн. за подання позовної заяви та 10 134,40 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
2.Стягнути з Коломийської міської ради (вул. Михайла Грушевського, буд.1, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78203, код ЄДРПОУ - 04054334) на користь фізичної особи-підприємця Яворської Тетяни Іванівни 36 650,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції.
3.Стягнути з Коломийської міської ради (вул. Михайла Грушевського, буд.1, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78203, код ЄДРПОУ - 04054334) на користь фізичної особи-підприємця Яворської Тетяни Іванівни 409 144,63 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди.
4. Стягнути з Коломийської міської ради (вул. Михайла Грушевського, буд.1, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78203, код ЄДРПОУ - 04054334) на користь фізичної особи-підприємця Яворської Тетяни Іванівни 7 650,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Не погоджуючись із постановленою ухвалою суду першої інстанції, Виконавчий комітет Коломийської міської ради оскаржив таку в апеляційному порядку.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.01.2022 розгляд справи відкладено на 02.02.2022 на 12 год 00 хв.
В судове засідання 02.02.2022 з'явилася представник відповідача, позивач та третя особа в судове засідання не з'явилися, про судове засідання повідомлялись належним чином.
Від представника позивача на електронну адресу надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке не містить даних про підписання документа кваліфікованим електронним цифровим підписом.
Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач та третя особа належним чином повідомлялися про розгляд справи, поважності причин неявки суду не повідомили, а відтак колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності.
Під час розгляду справи відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України від учасників судового процесу не надходило.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 16.11.2021 є незаконною та необґрунтованою, постановлена з грубим порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
На переконання апелянта, оскаржуваною ухвалою суд фактично допустив заміну боржника у наказах про примусове виконання постанови та додаткової постанови виданих 26.08.2021 Господарським судом Івано-Франківської області на виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 та додаткової постанови Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 - виконавчий комітет Коломийської міської ради на Коломийську міську раду, шляхом стягнення з рахунків останньої.
Апелянт зазначає, що Виконавчий комітет Коломийської міської ради та Коломийська міська рада є різними, самостійними організаціями, суб'єктами права, які наділені цивільною правоздатністю та дієздатністю, тобто здатністю від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав і нести обов'язки та самостійно брати участь в правовідносинах, бути позивачем та відповідачем у суді.
Апелянт вказує, що Коломийська міська рада не була та не є стороною у справі №909/200/19, а отже не може виконувати обов'язки за боржника Виконавчий комітет Коломийської міської ради, без існування законних на те підстав.
Позивач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відзиву на апеляційну скаргу не подав, третя особа також не надала пояснень щодо апеляційної скарги.
Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 08.12.2020 відмовлено у задоволенні вищезазначеного позову.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021р. позовну заяву у справі №909/200/19 за позовом ФОП Яворської Тетяни Іванівни до Виконавчого комітету Коломийської міської ради за участю третьої особи Відділу архітектури та містобудування Коломийської міської ради про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди задоволено повністю.
Додатковою постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.07.2021р. здійснено розподіл судових витрат.
На виконання вищезазначених постанов ФОП Яворській Т.І. 26.08.2021р. було видано судові накази про примусове виконання постанов на стягнення з Виконавчого комітету Коломийської міської ради - 409 144,63 грн. упущеної вигоди, 6137,17 судового збору за подання позовної заяви, 10 134,40 за подання апеляційної скарга,3б 650,00 грн. за надання правової допомоги в першій інстанції, 7650,00грн. витрат на професійну правничу допомогу в другій інстанції.
25.10.2021 від ФОП Яворська Т.І. надійшла заява про зміну способу виконання рішення у справі №909/200/19.
Норми права та висновки, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови.
Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021р. позовну заяву у справі №909/200/19 за позовом ФОП Яворської Тетяни Іванівни до Виконавчого комітету Коломийської міської ради за участю третьої особи Відділу архітектури та містобудування Коломийської міської ради про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди задоволено повністю.
Додатковою постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.07.2021р. заяву фізичної особи-підприємця Яворської Тетяни Іванівни про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено, постановлено стягнення з Виконавчого комітету Коломийської міської ради (вул. Михайла Грушевського, буд.1, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78203, код ЄДРПОУ 04054334) на користь фізичної особи-підприємця Яворської Тетяни Іванівни - 36 650,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції, 7 650,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
На виконання Постанови Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021р. та Додаткової постанови Західного апеляційного господарського суду від 23.07.2021р. 26.08.2021р. було видано судові накази про примусове виконання постанови на стягнення з Виконавчого комітету Коломийської міської ради - 409 144,63 грн. упущеної вигоди, 6137,17 судового збору за подання позовної заяви, 10 134,40 за подання апеляційної скарга,3б 650,00 грн. за надання правової допомоги в першій інстанції, 7650,00грн. витрат на професійну правничу допомогу в другій інстанції.
Листом УДКС України у Івано-Франківській області повідомило заявника про неможливість виконання виконавчих документів про стягнення коштів з Виконавчого комітету Коломийської міської ради, оскільки вказана установа не має відкритих рахунків в органах Державної казначейської служби.
Також цим листом УДКС повідомило заявника про те, що управління направило листи на адресу Коломийської міської ради про надання ним інформації про визначення рахунку та коду економічної класифікації видатків (КЕКВ), з яких має бути проведено списання.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України ( далі - ГПК України) передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком N 845.
Постанови про стягнення з Виконавчого комітету Коломийської міської ради за рахунок місцевого бюджету грошових коштів не виконано Управлінням Державної казначейської служби України у Івано-Франківській області Коломийське управління державної казначейської служби через те, що Виконавчий комітет Коломийської міської ради не має відкритих рахунків в органах Казначейства, не є юридичною особою. При цьому, Виконавчий комітет Коломийської міської ради не вживає дій, спрямованих на самостійне вирішення цієї ситуації та виконання судового рішення.
Колегія суддів вважає, що зазначена обставина унеможливлює виконання судового рішення про стягнення коштів з Виконавчого комітету Коломийської міської ради за рахунок місцевого бюджету, а отже є необхідність щодо зміни порядку виконання судового рішення.
Крім того, як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань, Виконавчий комітет Коломийської міської ради не є юридичною особою. Натомість в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань з кодом ЄДРПОУ 04054334 зареєстровано Коломийську міську раду.
Також, представник відповідача в судовому засіданні підтвердила обставину, що Виконавчий комітет Коломийської міської ради не є окремою юридичною особою і що ця обставина їм відома. Представник відповідача зазначила про те, що їм відомо про неможливість виконання рішення суду, однак остання заперечує щодо зміни порядку виконання рішення суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Статтею 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи, Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам.
Відповідно до частин 3, 5, 6, 9 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів. Сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні ради мають печатки із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, рахунки в установах банків України.
Згідно вимог ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, що стосуються місцевого бюджету, зокрема: затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету; встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України; прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету; та ін.
Статтею 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, встановлення за узгодженим рішенням відповідних рад порядку використання коштів та іншого майна, що перебувають у спільній власності територіальних громад.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Згідно вимог ч. 8 ст. 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади,
Отже, виконавчий комітет ради самостійно не розпоряджається ні коштами, ні майном, що належить до комунальної власності територіальної громади.
Статтею 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.
Згідно з вимогами ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету.
Таким чином, Коломийська міська рада розпоряджається коштами місцевого бюджету, використовуючи рахунки виконавчого комітету.
Статтею 1 Бюджетного кодексу України визначено, що місцевий бюджет - це нормативно-правовий акт відповідної місцевої ради, виданий в установленому порядку, що затверджує місцевий бюджет та визначає повноваження відповідно виконавчого органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду.
Частиною 1 статті 2 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетні установи - це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного чи місцевого бюджету,
Частиною 1 статті 22 Бюджетного кодексу України закріплено, що для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 22 Бюджетного кодексу України за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.
Відповідно до підпункту 1 пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України виключно для виконання.
Примусове виконання рішення суду про стягнення коштів з органів місцевого самоврядування покладається на відповідний орган Державної казначейської служби.
Враховуючи вищенаведені норми законодавства, Коломийська міська громада в особі Коломийської міської ради є власником майна, у тому числі й доходів місцевих бюджетів, інших коштів тощо. На виконавчий комітет ради чинним бюджетним законодавством покладено функції головного розпорядника коштів місцевого бюджету, у тому числі й за зобов'язаннями ради. Фінансові ресурси закріплено за виконавчими органами Коломийської міської ради, які і є розпорядниками коштів бюджету міської ради, та саме до їх повноважень віднесено виконання місцевого бюджету.
Як зазначалося вище, Головне управління Державної казначейської служби України у Івано-Франківській області повернуло наказ суду від 26.08.2021р. без виконання у зв'язку з тим, що відповідач не має відкритих рахунків в органах Казначейства.
Таким чином, та обставина, що Виконавчим комітетом Коломийською міською радою не відкрито власного рахунку, виконавчий комітет при здійсненні діяльності користується рахунком міської ради , унеможливлює виконання судового рішення про стягнення коштів з Виконавчого комітету Коломийської міської ради, а тому необхідно змінити спосіб виконання судового рішення.
Конституційний Суд України у пункті 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
У пункті 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі №11-рп/2012 зазначено, що зміни способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення.
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Колегія судді вважає, що здійснюючи контроль за виконанням судового рішення з урахуванням досліджених судом обставин справи, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що з метою створення умов виконання ухвалених судових рішень слід змінити порядок виконання Постанови Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021р. та Додаткової постанови Західного апеляційного господарського суду від 23.07.2021, стягнувши з Коломийської міської ради за рахунок бюджету міста Коломия на користь ФОП Яворська Т.І. грошові кошти шляхом їх безспірного списання з казначейських рахунків розпорядника бюджетних коштів - Коломийської міської ради.
Крім того, суд першої інстанції правомірно відхилив доводи Виконавчого комітету Коломийської міської ради про безпідставність покладення зобов'язань Виконавчого комітету Коломийської міської ради на іншу юридичну особу - Коломийську міської ради, оскільки, як вбачається з наведених норм права, така зміна не може вважатися покладенням відповідальності на іншу юридичну особу, а є лише процесуальною дією, спрямованою на забезпечення ефективного і своєчасного виконання судового рішення (постанов).
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задоволив заяву фізичної особи-підприємця Яворської Т.І. про зміну способу виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 та Додаткової постанови Західного апеляційного господарського суду від 23.07.2021 у справі №909/200/19.
Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно із п.24 ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання.
Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Колегія суддів звертає увагу, що стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, тому підстав для її задоволення не має, оскаржувану ухвалу постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на вищенаведене, Західний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Виконавчого комітету Коломийської міської ради, зміни чи скасування ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 16.11.2021 у справі №909/200/19. Порушень норм процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у даній справі, судовою колегією не встановлено.
У зв'язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Коломийської міської ради вих..№2241/01.2-13/16в від 25.11.2021 (вх. № 01-05/3976/21 від 29.11.2021) залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.11.2021 у справі №909/200/19 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
5. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 14.02.2022.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий -суддя Плотніцький Б.Д.
Суддя Галушко Н.А.
Суддя Кордюк Г.Т.