Справа №766/5357/21
н/п 1-кп/766/206/22
про продовження строку дії запобіжного заходу
14.02.2022 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
обвинувачених: ОСОБА_4
ОСОБА_5
захисників: ОСОБА_6
ОСОБА_7
під час розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12021231030000039 від 13.02.2021 (об'єднаного з кримінальними провадженнями під №12021231030000307 від 29.05.2021; №12020230040002866 від 26.12.2020) за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, -
У провадженні Херсонського міського суду Херсонської області з 02.04.2021 перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 11.06.2021 обрано запобіжний захід у вигляді «тримання під вартою». Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 23.12.2021 востаннє продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» строком до 20.02.2022.
Згідно вимог ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу, а тому на обговорення учасників судового засідання судом поставлено питання доцільності продовження строку тримання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під вартою, оскільки даний строк спливає 20.02.2022, проте до цієї дати розгляд справи з об'єктивних причин завершити не можливо.
Заслухавши думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд, враховуючи характер інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, мету і підстави застосування запобіжних заходів, визначених ст. 177 КПК України, дійшов висновку про необхідність продовження тримання обвинувачених під вартою, виходячи з наступного.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються в тому числі у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, за санкцією якого можливе призначення покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років.
Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинувачених, повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Оцінюючи наявність ризиків, які можуть стати підставою для продовження строку тримання під вартою обвинувачених, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує можливість обвинувачених незаконно впливати на свідків, допит яких на даному етапі судового розгляду не розпочато; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Також при вирішенні питання суд бере до уваги у сукупності обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке може бути застосоване до обвинувачених у разі доведення обсягу обвинувачення під час судового розгляду; відсутність достовірних відомостей про наявність міцних соціальних зв'язків, як то перебування на утриманні неповнолітніх дітей, перебування в офіційному шлюбі або наявність офіційного місця роботи, що слугувало б запобіжником до пошуку незаконних джерел прибутку та було достатнім стримуючим фактором; наявність непогашених судимостей у обвинувачених, зокрема і за вчинення злочинів проти власності, а також факт спливу незначного часу після звільнення з установ відбування покарання за останнім за часом вироком; ризик продовження протиправної поведінки, з огляду на ту обставину, що жодне із застосованих до обвинувачених видів покарання за попередніми вироками не мало свого належного виховного впливу і не стало перешкодою для вчинення нового злочину; судом також враховуються вік та стан здоров'я обвинувачених, які не перешкоджають подальшому утриманню в умовах ізоляції від суспільства, оскільки даних на підтвердження неможливості утримання обвинувачених під вартою до суду не надходило, що дає можливість зробити висновок про те, що їх здоров'я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув'язнення.
Крім того, суд враховує ту обставину, що відносно ОСОБА_4 05.10.2021 вироком Білозерського районного суду Херсонської області за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України призначено покарання у виді п?яти років позбавлення волі.
Обставини, на які посилаються захисники не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами, які б могли бути запорукою належної процесуальної поведінки та надали б можливість застосувати до обвинувачених запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Отже, запобіжний захід був обґрунтовано застосований з урахуванням даних про особи обвинувачених, тяжкості злочину, який їм інкримінується та інших обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання такого запобіжного заходу, передбачених ст. ст. 176-178, 183, 193-194, 196 КПК України, оскільки вищевказане в своїй сукупності, вказує на наявність ризиків, які були підставами для обрання відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і не перестали існувати, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам. Суд вважає, що ступінь ризиків, які стали підставою для обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вигляді взяття під варту, на даному етапі провадження не зменшились.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши у сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинувачених ухилитися від суду та від виконання процесуальних рішень, перешкодити встановленню істини у справі, суд не знаходить підстав для зміни щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу на менш суворий, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, вважає доцільним, продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу щодо кожного строком на 60 діб (до 14.04.2022).
Керуючись п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 199, 331, 369, 372 КПК України, суд, -
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України, на 60 днів до «14» квітня 2022 року включно, що є не більше, ніж шістдесят днів з дати прийняття попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, на 60 днів до «14» квітня 2022 року включно, що є не більше, ніж шістдесят днів з дати прийняття попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала може бути оскаржена обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором протягом 5 (п?яти) днів з дня її проголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суддя: ОСОБА_1