Справа №766/2504/22
н/п 2/766/6307/22
14.02.2022 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Іванцова Н.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
встановив:
Позивач 11.02.2022р. звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить визнати незаконним наказ в.о. начальника Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту) від 13 січня 2022 року № 15 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника служби інформаційних технологій та кібербезпеки на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпПУ; поновити ОСОБА_1 на посаду начальника служби інформаційних технологій та кібербезпеки Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрації Миколаївського морського порту); виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу на день прийняття рішення у справі.
Згідно ч. 1ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Так, позовна заява повинна відповідати вимогам ст. ст.175,177 ЦПК України.
Вивчивши матеріали позовної заяви суддею встановлено, що позовну заяву подано без дотримання вимог встановлених ст.175,177 ЦПК України, що є підставою для залишення такої позовної заяви без руху.
Відповідно частини 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
П.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
За змістом вказаної правової норми позивачі мають пільги зі сплати судового збору виключно за позовними вимогами, що стосуються стягнення заробітної плати (винагороди за виконану роботу) та поновлення на роботі. За іншими позовними вимогами у трудових спорах позивачі не звільняються від сплати судового збору.
Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16, за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
В постанові Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 182/729/17 також зазначено, що згідно з частиною першою статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Відповідно до частини п'ятої статті 97 КЗпП України - оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.
У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, встановленими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8лютого 1995року №100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року № 348).
Таким чином, середня заробітна плата за час вимушеного прогулу, яку просить стягнути позивач, не підпадає під категорію пільг при сплаті судового збору за п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Як наслідок, вказане позбавляє суд можливості звільнити позивача від сплати судового збору.
Згідно з п.1 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено у тому числі вимогу майнового характеру, а саме про стягнення з відповідача заробітної плати за час вимушеного прогулу, однак на виконання норм закону не зазначено ціну позову, яка у таких категоріях справ визначається сумою, яка стягується, та не здійснено обґрунтованого розрахунку вказаних сум.
Згідно з положеннями ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить з 01 січня 2022 року 992грн 40коп., та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить з 01 січня 2022 року 12405 грн 00 коп.
Отже, для усунення недоліків вказаної позовної заяви позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру - 1 відсоток ціни позову (який має бути ним визначений), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Без усунення недоліків заява не може бути прийнята до провадження суду.
Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175-177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - залишити без руху.
Надати позивачу строк 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу, а представнику позивача на електронну пошту.
Роз'яснити позивачеві, що згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня складення ухвали.
СуддяН. К. Іванцова