Справа № 620/4518/21 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О.
11 лютого 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року (справу розглянуто у порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -
У квітні 2021 року позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просила:
- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA 204000/2021/000020/1 від 15.03.2021 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 204000/2021/00057.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю:
Визнано протиправним та скасовано рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 15.03.2021 №UA 204000/2021/000020/1.
Визнано протиправною та скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 204000/2021/00057.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставиин справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, відповідачем було виявлено недоліки та неточності, внаслідок чого декларанту направлено електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів, які останнім надані не були, внаслідок чого, на думку апелянта, митни органом було правомірно скориговано митну варість транспортного засобу.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Поліської митниці Держмитслужби на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
13 грудня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив представника ОСОБА_1 , в якому позивач повністю підтримує правову позицію суду першої інстанції та вказує про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги. Представник позивача наголошує, що апелянт не вказує жодних конкретних обставин, які не дослідив чи не з'ясував суд першої інстанції.
Ухвалою Шостого апеляційного адіміністративного суду від 11 лютого 2022 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги Поліської митниці Держмитслужби на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року на розумний строк, достатній для всебічного та повного розгляду справи.
Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 15.03.2021, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , діючи за договором від 26.01.2019 №514А по наданню послуг по декларуванню транспортного засобу, подав до Поліської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA 204080/2021/006390 з пакетом наступних документів: рахунок фактура (інвойс) від 05.03.2021 №1378/3/21, декларація про походження товару від 05.03.2021 №1378/3/21; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 11.03.2021, банківські платіжні документи про сплату на загальну суму 25000 швейцарських франків від 05.03.2021 та від 09.03.2021, довіреність від 10.03.2021 №1597 та інші документи та просив провести митне оформлення і випуск у вільний обіг автомобіля Porsche Cayenne s diesel. 2017 року випуску, який був у використанні, номер-кузова НОМЕР_2 . об'єм двигуна 4134 куб. см., колір чорний.
На підставі вказаних документів, митним органом 15.03.2021 було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару та видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів. транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2021/00057.
У графі 33 рішення зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв'язку з:
- форма рахунку від 05.03.2021, передбачає наявність імені, прізвища, підпису особи покупця. Однак, зазначена графа не містить жодних відомостей, що свідчить про не погодження рахунку покупцем;
- згідно рахунку транспортний засіб мас пошкодження (пошкоджена коробка передач). Однак транспортування транспортного засобу здійснювалось власним ходом, що викликає сумніви у несправності.
- подане до митного оформлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 11.03.2021 містить інформацію щодо адреси власника транспортного засобу- Rokosovskkogo 70/88 UA/ НОМЕР_3 , що не кореспондується з реквізитами отримувача;
- Поліська митниця Держмитслужби володіє ціновою інформацією щодо вартості аналогічного за технічними характеристиками транспортного засобу 2016 року, митна вартість згідно МД від 19.02.2021 №UA401020/202//007536. яка становить 35300 євро. 2017 рік - 39890 євро (згідно цінової інформації, наявної у відкритій мережі інтернет www.mobile.де вартість аналогічного транспортного засобу становить 39890 євро).
Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання транспортного засобу, в тому числі і стосовно розміру фактично сплачених коштів за імпортований транспортний засіб.
Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови падання, підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, таких як:
- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, копію експортної митної декларації країни відправлення.
Відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів від 15.03.2019 №UA204000/2021/000020/1 позивачу відкориговано митну вартість з 25000 швейцарських франків до 39890 євро.
Заявлена позивачем вартість автомобіля 25000 швейцарських франків, за курсом НБУ станом на 15.03.2021 становила 745645,00 грн, за які 12.03.2021 внесена попередня оплата в рахунок митних платежів і зборів у сумі 313 968,50 грн.
Беручи до уваги, що митниця скоригувала мигну вартість автомобіля до суми 39890 євро, що за курсом НБУ станом на 15.03.2021 становило 1 319 716,77 грн, то загальна сума митних платежів склала 496 164,55 грн (доплата склала 182 196,05 грн, що підтверджується копією квитанції).
Вважаючи картку відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товару протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що відповідач не зазначив про конкретні обставини, які викликають у нього сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості. Позивачем було надано всі необхідні документи для митного оформлення, в тому числі було подано рахунок на оплату за транспортний засіб від 05.03.2021 №1378/3/21 на суму 25000 СНЕ (швейцарських франків) та дві квитанції про оплату вартості автомобіля на суму 25000 СНЕ (швейцарських франків). Таким чином, заявлена митна вартість в усіх документах є однаковою, а тому законних та обґрунтованих підстав для коригування митної вартості у відповідача не було.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У ст. 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МК України.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації
У ч. 2, 3, 5 ст. 53 МК України визначено перелік документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення. До таких документів належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Частиною 1 ст. 54 МК України регламентовано, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно п. 1 ч. 4, ч. 5, 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному ст.ст. 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2 - 4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Відповідно до ч.ч. 2, 4, 5, 10 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
При цьому, умовою, з якою закон пов'язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.
Надаючи оцінку висновкам Поліської митниці Держмитслужби про неможливість підтвердження митної вартості товару, з якими не погодився суд першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 15.03.2021, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , діючи за договором від 26.01.2019 №514А по наданню послуг по декларуванню транспортного засобу, подав до Поліської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA 204080/2021/006390 з пакетом наступних документів:
рахунок фактура (інвойс) від 05.03.2021 №1378/3/21,
декларація про походження товару від 05.03.2021 №1378/3/21;
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 11.03.2021,
банківські платіжні документи про сплату на загальну суму 25000 швейцарських франків від 05.03.2021 та від 09.03.2021,
довіреність від 10.03.2021 №1597 та інші документи, та просив провести митне оформлення і випуск у вільний обіг автомобіля Porsche Cayenne s diesel. 2017 року випуску, який був у використанні, номер-кузова НОМЕР_2 . об'єм двигуна 4134 куб. см., колір чорний.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 МК України.
При цьому, слід враховувати, що ст. 53 МК України, якою врегульовано порядок підтвердження декларантом заявленої митної вартості та її перевірки митницею, не містить жодних вимог щодо необхідності додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16.
Суд першої інстанці вірно визначив, що у рахунку від 05.03.2021 №1378/3/21 вказані прізвище та ім'я позивача ( ОСОБА_3 ), адреса її проживання ( АДРЕСА_1 ), а також автомобіль і його дані для ідентифікації, за який сплачуються кошти, і рахунок виставляє компанія-продавець товару, що спростовує відповідні доводи апелянта.
Щодо твердження апелянта про те, що перерахування коштів за придбаний автомобіль здійснено не одним платіжним дорученням, а кількома, що робить неможливим підтвердження повноти здійсненої операції та відсутність інших платіжних документів, є безпідставним, оскільки позивачем було надано рахунок на оплату за транспортний засіб від 05.03.2021 №1378/3/21 на суму 25000 СНЕ (швейцарських франків) та дві квитанції про оплату вартості автомобіля на суму 25000 СНЕ (швейцарських франків) (а.с. 31-32), що повністю підтверджує здійснення оплати.
Також, як вірно встановлено судом першої інстанції щодо автомобіля, в ньому не працюють илше друга та третя передачі коробки передач, що не перешкоджає руху автомобіля своїм ходом та підтверджується актом митного огляду UA205020/2021/302239 від 15.03.2021 року та експертною довідкою № 7425/21 від 15.03.2021 року.
Стосовно посилання апелянта на долучене до позову посилання з інтернет-ресурсу Eurotax, то як вірно вказав у відзив представник позивача, митний орган не враховує, що спірний у межах даних правовідносин автомобіль не є новим та має пошкодження (не працюють друга та третя передачі коробки передач), що очевидно зменшує його вартість порівняно з новою моделлю.
Разом з тим, не зважаючи на вказані обставини, відповідачем здійснено коригування заявленої ним митної вартості товарів за резервним методом. Водночас, ані в суді першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження Поліською митницею не доведено яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням ст.55 Митного кодексу України.
Колегія суддів зауважує, що документами, наданими позивачем контролюючому митному органу при здійсненні митного оформлення товару, у їх сукупності підтверджуються всі складові заявленої ним митної вартості товару за ціною договору і наявні в них відомості надають можливість перевірити її правильність.
Отже, відповідачем ані в суді першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження не було надано достатніх доказів наявності правових підстав для коригування заявленої позивачем митної вартості товару за резервним методом.
При цьому, колегія суддів зазначає, що митні органи дійсно мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження повинні ними здійснюватися у спосіб, установлений законом, тобто в даному випадку витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що так чи інакше впливають на визначення безпосередньо митної вартості.
Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.
Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 по справі № 809/1884/16, від 03.04.2018 по справі № 826/8797/16
З наведеного слідує, що відповідачем не доведено наявності тих обставин, на які він посилається та які зводяться, на його думку, до неможливості визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за основним методом.
Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови.
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст.328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
А.Ю. Кучма