Справа № 620/6613/21 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В.
14 лютого 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Романович І.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
17.06.2021 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просила:
- визнати неправомірними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсії за вислугою років на пільгових умовах, з 02.03.2021.
Позовні вимоги мотивовані неправомірністю відмови у в призначенні пенсії з підстав недостатності на дату звільнення визначеної Законом необхідної календарної вислуги років.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсії за вислугою років на пільгових умовах, з 02.03.2021.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що пільгова вислуга має враховуватися при призначенні пенсій згідно з пунктом «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб». Однак відповідач протиправно відмовив позивачу у зарахуванні до календарної вислуги років, яка дає право на призначення йому пенсії, вислуги в пільговому обчисленні, сформовану за відповідний період та здійснення відповідного перерахунку.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права та на неповне з'ясування обставин справи.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що пільгова вислуга зараховується до вислуги років лише при наявності календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії. Законодавча норма, яка визначає умови призначення пенсії за вислугу років, чітко регламентує питання необхідної тривалості вислуги років і при цьому підкреслює, яка саме вислуга років враховується для визначення права на призначення такого виду пенсії, якою є календарна. Для отримання права на призначення пенсії єдиною обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтовані, просить в її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до статті 311 КАС України, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивача було звільнено зі служби наказом Державної установи «Чернігівська виправна колонія №44» від 11.02.2021 № 23/ОС-21 «Про особовий склад» за пунктом 4 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки державної установи «Чернігівська виправна колонія №44», з 01.03.2021.
Відповідно до вказаного наказу, вислуга років на день звільнення позивача становить: в календарному обчисленні 21 рік 11 місяців 25 днів; в пільговому обчисленні 29 років 03 місяці 23 дні.
Як вбачається з розрахунку вислуги років для призначення пенсії ОСОБА_1 : з 06.03.1999 по 01.03.2021 працювала в Державній установі «Чернігівська виправна колонія №44». Період рахувався позивачу на пільгових умовах, календарна вислуга років становить 21 рік 11 місяців 25 днів; пільгова вислуга років 29 років 03 місяці 23 дні.
Департамент з питань виконання покарань підготовив подання про призначення пенсії від 22.04.2021 №8/1-8049/ГР ОСОБА_1 та надіслав його до ГУ ПФУ в Чернігівській області для вирішення питання про прийняття відповідного рішення.
За наслідками розгляду подання, ГУ ПФУ в Чернігівській області листом від 06.05.2021 №2500-0307-5/24600 надіслані документи для призначення пенсії позивачу повернуло без виконання, оскільки вислуга років 21 рік 11 місяців 25 днів не відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Листом від 20.05.2021 № 4-15-21/0-10 Департамент з питань виконання кримінальних покарань повідомив позивача про повернення матеріалів для призначення пенсії.
Вважаючи, повернення відповідачем без виконання документів позивача для призначення пенсії протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів враховує наступне.
Пунктом «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Закон № 2262-XII) передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 06 місяців і більше.
Частиною другою статті 17 Закону № 2262-XII визначено, що до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Згідно зі статтею 17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пп. «г» п. 3 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 (надалі - Постанова №393) час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби враховується до вислуги років, як один місяць служби за сорок днів.
У справі, що розглядається, позивач не має календарної вислуги років для призначення пенсії, проте, в нього наявний відповідний пільговий стаж, відповідно до приписів пункту 2 Постанови №393.
Статтею 17 Закону № 2262-XII визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону № 2262-XII встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.
Отже, Законом № 2262-XII передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
Постановою № 393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років, зокрема, особами рядового і начальницького складу, які працювали в Державної кримінально-виконавчої служби. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а.
Об'єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а висловила правову позицію, у відповідності до якої Верховний Суд з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону N 2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років, враховуючи пільгове нарахування стажу відступив від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17. Верховний Суд вказав, що є необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Верховний Суд у названій постанові також зазначив, що Законом №2262-XII передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
Постановою №393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років, зокрема, поліцейським. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.
Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Вказана позиція була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №480/4241/18, а також у постанові Верховного Суду 27 травня 2021 року у справі № 1340/5060/18 стосовно особи, що проходила службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.
В апеляційній скарзі відповідач не заперечує про наявність пільгової вислуги у позивача, однак вважає, що пільгова вислуга зараховується до вислуги років лише при наявності календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії.
Викладене свідчить, що повернення відповідачем без виконання документів позивача для призначення пенсії здійснене всупереч наведеному вище правовому регулюванню.
Додатково колегія суддів звертає увагу, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду (висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17).
Зважаючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Повне судове рішення складено 14.02.2022 року.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263 , п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Колегія суддів:О.В. Карпушова
Л.В. Губська
М.І. Кобаль