Справа № 658/355/17
(провадження № 2/658/427/22)
13 січня 2022 року м.Каховка
Каховський міськрайонний суд Херсонської області в складі:
головуючого - судді Подіновської Г.В.,
за участю: секретарів: Коваль О.Ю., Марчук В.І., Яковлєвої А.В., Півкач Д.М., Уманець А.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
представників відповідачів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Каховці Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно,
встановив:
Позивач звернувся з позовом до відповідачів про визнання права власності на нерухоме майно.
Вимоги мотивовано тим, що в період з грудня 2006 року до дня смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 проживав разом з нею однією сім'єю без реєстрації шлюбу в житловому будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 , та який було придбано ОСОБА_7 у відповідності до договору купівлі-продажу, посвідченого 09.12.2003 року, за 13786,00 грн.. Під час спільного проживання позивач та ОСОБА_7 вели спільне господарство, за спільні кошти подружжя проводили ремонтні роботи у будинку, ними було зроблено капітальний ремонт у будинку на загальну суму 244739,00 грн., яка є більшою, ніж вартість житлового будинку, а тому вказаний житловий будинок є таким, що належить на праві спільної сумісної власності йому та померлій ОСОБА_7 .
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_7 та спадкоємцями першої черги за законом.
Уточнивши (зменшивши) позовні вимоги, просив суд визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_6 та ОСОБА_7 житловий будинок садибного типу з господарчими та побутовими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також визнати за ОСОБА_6 право власності на 31/100 частки, а за ОСОБА_7 право власності на 69/100 частки вказаного житлового будинку
В судовому засіданні представник позивача на задоволенні уточнених позовних вимог наполягала, просила позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представники відповідачів, відповідачі позовні вимоги не визнали, просили у задоволенні позовних вимог відмовити, вважаючи їх необґрунтованими.
Відповідач ОСОБА_2 також пояснив, що все було придбано та збудовано за кошти відповідачів, він придбавав матеріали для ремонту будинку, привозив їх власним транспортом, а також виконував деякі роботи. Позивач на той час не працював, він вкладав деякі кошти в ремонтні роботи, але самостійно нічого не робив, тому підстави для визнання за ним права власності на частину будинку відсутні.
Відповідач ОСОБА_3 дала аналогічні пояснення.
Дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, відповідачів, допитавши свідків, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 06.02.2014 року встановлено юридичний факт проживання ОСОБА_6 з ОСОБА_7 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 2006 року до дня її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнано за ОСОБА_6 право на спільне майно, набуте ним під час спільного проживання з ОСОБА_7 . Вказане рішення набрало законної сили (а.с. 5).
ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7).
Відповідно до договору купівлі-продажу посвідченого 09.12.2003 року приватним нотаріусом Каховського районного нотаріального округу Херсонської області Семиженко О.В., зареєстрованого в реєстрі № 5606, ОСОБА_7 набула право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с. 8-11).
Згідно інвентарної справи, рік побудови житлового будинку АДРЕСА_1 зазначено - 1970 рік, відсоток фізичного зносу станом на 08.12.2003 рік (дата придбання будинку ОСОБА_7 ) складав - 50%, що відповідає незадовільному технічному стану у відповідності до т.5.1 СОУ ЖКГ 75.11-35077234.НННН:209 «Житлові будинки», будинок мав пічне опалення, внутрішні інженерні мережі водопостачання та каналізації були відсутні.
Ухвалою суду від 24.05.2017 року була призначена судова будівельно-технічна експертиза (а.с. 133).
Ухвалою суду від 22.12.2020 року за клопотаням представника позивача, по справі було призначено додаткову судову будівельно-технічну експертизу (а.с. 309).
Відповідно до висновку експертизи № 42 від 12 липня 2017 року, експертом встановлено, що на земельній ділянці домоволодіння АДРЕСА_1 станом на 15 липня 2013 року розташовані : житловий будинок літ. «А», загальною площею 58,1 кв.м, в тому числі житлова - 30,6 кв.м, прибудова літ. «А1», тамбур літ. «а1», літня кухня літ. «Б», вбиральня літ. «Д», сарай «Ж», гараж «Е», ворота №1, огорожа №2, водопровід №3, яма вигрібна «№4», мощення, також експертом встановлено проведення будівельних робіт відповідно до актів приймання виконаних робіт за період з 2006 по 2011 роки (а.с. 143-187).
Згідно вказаного висновку, питома вага конструктивних елементів, які були відремонтовані (замінені) у житловому будинку АДРЕСА_1 , відповідно до наданих кошторисів та атів приймання виконаних робіт з 2006 по 2011рік складає - 59,14% або 59/100. Питома вага конструктивних елементів, які не були відремонтовані (замінені) у житловому будинку АДРЕСА_1 , відповідно до наданих кошторисів та актів приймання виконаних робіт з 2006 по 2011 рік складає 40,86% або 41/100. Розмір часток співвласників в праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 відповідно до наданих кошторисів та актів приймання виконаних робіт за період з 2006 по 2011 рік складає: позивач - 29,57 /100 = 30/100; відповідачі - 70/100. Розмір часток співвласників в праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 відповідно до оплати виконаних робіт за період з 2006 по 2011 рік, січень 2014 рік складає позивач - 51/100; відповідачі - 49/100.
Відповідно до висновку додаткової експертизи № 9 від 27 лютого 2021 року ринкова вартість домоволодіння АДРЕСА_1 станом на грудень 2003 року без урахування виконаних ремонтних та будівельних робіт, здійснених в період з 2006 року по 2011 рік становить 82971,00 грн. Ринкова вартість домоволодіння АДРЕСА_1 станом на грудень 2011 року з урахування виконаних ремонтних та будівельних робіт, здійснених в період з 2006 року по 2011 рік становить 202537,00 грн. В зіставних цінах ринкова вартість домоволодіння АДРЕСА_1 , в результаті виконаних ремонтних та будівельних робіт, здійснених в період з 2006 року по 2011рік збільшилась на 51304,00 грн., що складає 62/100. Розмір часток співвласників в праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 відповідно до наданих даних складає: позивач -31/100; відповідачі - 69/100 (а.с. 312-334).
Проведення будівельно-ремонтних робіт з реконструкції домоволодіння АДРЕСА_1 підтверджується укладеними ОСОБА_6 з виробничим кооперативом «Таврія» договорами підряду №11 від 03 липня 2006 року; № 29 від 01 серпня 2006 року, № 16 від 16 травня 2011 року, а також первинними документами, що свідчать про фактичне виконання підрядчиком будівельних робіт, а саме кошторисами; довідками про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3; актами приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в, а саме: газифікацію будинку (прокладання трубопроводів, газопостачання, встановлення лічильника, фарбування трубопроводів та приладів, встановлення опалювальних приладів та трубопроводів, встановлення регулювальної та запірної арматури); водопостачання та водовідведення (проведення каналізаційної мережі, проведення мережі водопостачання, встановлення сантехніки та змішувачів, влаштування теплої підлоги, встановлення витяжки, закріплення каналізаційних та водопровідних труб, утеплення каналізаційних та водопровідних труб); демонтаж віконних та дверних коробок, встановлення вікон та дверей, фарбування дверних коробок; повна заміна підлогового покриття, закріплення плінтусів та їх заміна; влаштування каркасу для стелі у будинку; влаштування стелі у кімнатах, коридорі та ванній кімнаті, облицювання плиткою ванну кімнату, облаштування стін вагонкою, ремонт штукатурки стін та стелі з попереднім оббиванням штукатурки, заміна облицювання стін, фарбування приміщень та окремих конструкцій, теплоізоляція; перетяжка відвислої внутрішньої електропроводки і встановлення додаткового кріплення з заміною установлювальної арматури (вимикачів, патронів, розеток), заміна електропроводки, заміна групових розподільних та запобіжних щитків і коробок; заміна водостічних труб, воронок, відводів та лотків, а також усіх сталевих та цементних покриттів на виступаючих частинах фасадів будівлі, встановлено огорожу, влаштовано вимощення подвір'я тротуарною плиткою тощо, також факт здійснення будівельних робіт в спірному будинку підтверджується товарними чеками на придбання матеріалів, квитанціями до прибуткового касового ордеру, платіжними дорученнями про оплату виконаних будівельних робіт за період з 2006 по 2011 рік, 2014 рік на загальну суму - 244709,00 грн. (а.с. 32-106).
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтвердили, що в період 2006-2011 років були направлені підприємством ВК «Таврія» у складі будівельної бригади на виконання будівельних робот до об'єкту - будинку АДРЕСА_1 . Виконували зовнішні та внутрішні роботи у всьому будинку, демонтували перегородки та піч, утеплювали будинок та дах, оплату за виконанні роботи ОСОБА_6 перераховував на розрахунковий рахунок підприємства.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що він разом зі своїм напарником робили опалення у будинку АДРЕСА_1 , всі питання з приводу роботи вирішувались разом з ОСОБА_7 та її батьком, відповідачем по справі, за виконану роботу розраховувалася ОСОБА_7 , працівників ВК «Таврія» у будинку він не бачив.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 пояснили, що навесні 2003-2004 років допомогали відповідачу ОСОБА_2 у будівництві підсобних приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , де проживала його покійна донька ОСОБА_7 , вона ж і розраховувалась за виконані роботи, не бачили, щоб на території будинку працювали будівельні бригади.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив, що відповідачі та їх покійна донька у 2002-2003 році купили будинок АДРЕСА_1 . У 2004 році ОСОБА_2 завіз на подвір'я глину, пісок, почав будувати гараж. ОСОБА_2 працював сам, свідок йому допомагав, а деякі роботи: косметичний зовнішній та внутрішній ремонт будинку, копання ями, опалення - виконували інші люди. Зі слів відповідача свідку відомо, що з тими, хто допомогав у будівництві, ОСОБА_2 домовлявся сам, хто розраховувався за виконані роботи, свідок не знає.
Відповідно до ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 (право спільної сумісної власності подружжя) цього Кодексу.
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 1 ст.61 СК України передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Відповідно до ч.1 ст.62 СК України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Правові підстави визнання майна особистою приватною власністю дружини чи чоловіка закріплені статтею 57 СК України, відповідно до п.п.1-3 ч.1 якої визначено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Аналіз положень ст.ст. 57, 62 СК України дає підстави для висновку про те, що ст.57 цього Кодексу визначає правила віднесення майна до об'єктів особистої приватної власності одного з подружжя, тоді як ст.62 цього Кодексу встановлює спільні умови, з настанням яких визначені попередньою нормою об'єкти особистої приватної власності одного з подружжя можуть бути визнані за рішенням суду об'єктами сумісної власності подружжя.
Також відповідно до ч. 4 ст. 368 Цивільного кодексу України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
Визначаючи правовий режим спірного майна як спільної сумісної власності подружжя, суд має враховувати, що частка в такому майні визначається відповідно до розміру фактичного внеску кожної зі сторін, у тому числі за рахунок майна, набутого одним з подружжя до шлюбу, яке є його особистою приватною власністю, у придбання (набуття) майна. Якщо в придбання (будівництво) майна вкладено, крім спільних коштів, особисті приватні кошти однієї зі сторін, то частка в такому майні відповідно до розміру внеску є її власністю. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 08 листопада 2017 року (справа № 6-1447цс17).
В контексті ст.61 СК України зазначено, що для застосування передбачених зазначеною статтею правил збільшення вартості майна повинно відбуватися якраз внаслідок затрат подружжя, незалежно від інших факторів, (зокрема, тенденцій до загального подорожчання чи здешевлення конкретного майна) і наявним повинно бути: істотне збільшення вартості майна, як об'єкту так і його якісних характеристик. Збільшення вартості майна та істотність такого збільшення підлягає з'ясуванню шляхом порівняння станом на час вирішення спору вартості об'єкту в стані, що існував до поліпшення, та його вартості після поліпшення.
Враховуючи, що за час спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_6 з ОСОБА_7 житловий будинок АДРЕСА_1 у результаті їх спільних трудових та грошових затрат, а саме проведення переобладнання та ремонтних робіт, відбулося значне поліпшення та збільшення вартості спірного нерухомого майна, яке нерозривно пов'язане з об'єктом нерухомості, що підтверджено висновками судових будівельно-технічними експертизами від 12 липня 2017 року № 42, від 27 лютого 2021 року № 9, достовірність яких відповідачами у встановленому процесуальним законом порядку не спростовані.
Судом також встановлено, що факт проведення ремонтних робіт в житловому будинку, час, склад та вид таких робіт, їх вартість та вартість матеріалів, джерело фінансування, підтверджуються письмовими доказами, зокрема договором на виконання робіт, актами виконаних робіт, кошторисами та іншими документами зі змісту яких можливо чітко встановити роботи, які проводяться.
Доказів вартості робіт, які виконані відповідачем ОСОБА_2 , та їх оплати відповідачами суду не надано, а показання свідків щодо його особистої участі у ремонтних роботах не спростовують висновків експертиз щодо значного збільшення вартості належного ОСОБА_7 майна за час проживання однією сім'єю з позивачем.
Зважаючи на те, що юридичний факт спільного проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 2006 року до дня її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено рішенням Каховського міськрайонного суду від 06.02.2014 року, суд приходить до висновку, що житловий будинок садибного типу з господарчими та побутовими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 можливо визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Визначаючи частки подружжя у вищезазначеному об'єкті нерухомості, суд керується тим, що відповідно до висновків судових будівельно-технічних експертиз вартість спірного нерухомого майна в результаті виконаних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за час проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ремонтних та будівельних робіт збільшилась на 62/100.
З огляду на наведене, суд вбачає підстави для застосування до спірних правовідносин положень статті 62 СК України та визнання у порядку поділу спільного сумісного майна за ОСОБА_6 права власності на 31/100 спірного житлового будинку, що становить половину частки, на яку істотно збільшилась вартість майна за рахунок спільних грошових затрат подружжя , за ОСОБА_7 - права власності на 69/100 будинку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 49, 81, 141, 265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 57, 60-62, 74 СК України, ст.ст. 368, 370 ЦК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_6 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити повністю.
Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_6 та ОСОБА_7 житловий будинок садибного типу з господарчими та побутовими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_6 право власності на 31/100 частки, а за ОСОБА_7 право власності на 69/100 частки житлового будинку садибного типу з господарчими та побутовими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Г. В. Подіновська