про залишення позову без руху
14.02.2022 Справа №607/2369/22
Провадження №2/607/1734/2022
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунець Н.Р., при вирішенні питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Базан Діана Дмитрівна до ОСОБА_2 , третьої особи Служби у справах дітей Білецької сільської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення графіку побачень, -
09.02.2022 позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Базан Д.Д. звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третьої особи Служби у справах дітей Білецької сільської ради, в якому просить: зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановити ОСОБА_1 для участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі способи участі: побачення в кожну першу і третю суботу місяця з 10:00 до 19:00 за місцем проживання батька ( АДРЕСА_1 ); побачення в кожну другу і четверту неділю місяця з 10:00 до 19:00 за місцем проживання батька ( АДРЕСА_1 ); щорічно перший вихідний день після дня народження дитини 22 травня, з 10:00 до 19:00, дитина проводить у батька ( АДРЕСА_1 ); у разі, якщо святкові дні припадають на день побачення з сином або цей день передує дню побаченню, або є наступним після нього, то такі дні син проводить з батьком.
Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України ( далі ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
За умовами ч.3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Окрім цього, згідно ч.ч. 1, 5 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За змістом ч. 1, 2, 4 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Під час вивчення матеріалів позовної заяви встановлено, що вони не відповідають вимогам ст. ст.175, 177 ЦПК України, зокрема:
1. В порушення п. 5 ч.3 ст. 175, ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивачем до позовної заяви не долучено усіх доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги або ж не зазначено причини, з яких такі докази не може бути подано з долученням доказів, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання такого доказу.
Зокрема, у позовній заяві позивач зазначає: «Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.05.2017 шлюб між сторонами розірвано. Від даного шлюбу у нас є син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Разом з тим, вказане рішення суду та свідоцтво про народження дитини позивачем до позовної заяви не додано та не зазначено причини неможливості подати вказані документи.
2. В порушення п. 6 ч.3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 12 ЦПК України позивач повинен довести обставини, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх вимог та несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням процесуальних дій.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Крім того, відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» у разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.
Згідно зі ст.158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (ч.ч.1,2 ст. 159 СК України).
Отже, передумовою звернення до суду з даним позовом є невиконання одним з батьків рішення органу опіки та піклування.
Всупереч вказаним положенням закону, в у позовній заяві не зазначено чи звертався відповідач до відповідного органу опіки та піклування з питанням про визначення способів участі одного з батьків у вихованні дитини та встановлення графіка побачень батька з дитиною та чи розглядалось таке питання органом опіки та піклування.
Так, в матеріалах позовної заяви відсутній висновок органу опіки та піклування, який є обов'язковим при зверненні до суду з позовом, що відноситься до даної категорії справ, а також не зазначено доказів, що підтверджують ухилення відповідачки від виконання рішення органу опіки та піклування, що є передбаченою підставою звернення до суду за усуненням таких перешкод.
Правовий висновок щодо обов'язковості подання висновку органу опіки та піклування при розгляді судом спорів цієї категорії, а також про необхідність попереднього звернення до органу опіки та піклування для вирішення спору міститься у постанові Верховного Суду від 17.01.2019 по справі № 638/18531/16-ц.
3. В порушення п.8 ч.3 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення вищевказаних недоліків, зокрема:
1.подати позовну заяву у новій редакції (у кількості для суду та відповідно до наявних учасників справи), у якій викласти обставини про вжиття заходів досудового врегулювання спору, зокрема, чи звертався відповідач до відповідного органу опіки та піклування з питанням про визначення способів участі одного з батьків у вихованні дитини та встановлення графіка побачень батька з дитиною та чи розглядалось таке питання органом опіки та піклування та зазначити відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви
2. додати до позовної заяви докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.05.2017; свідоцтво про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , або зазначити підстави неможливості подання таких документів.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Базан Діана Дмитрівна до ОСОБА_2 , третьої особи Служби у справах дітей Білецької сільської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення графіку побачень - залишити без руху, надавши позивачу строк десять днів з дня отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків.
У випадку невиконання вимог даної ухвали заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
СуддяН. Р. Кунець