Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/3/17
1 - кс/490/3710/2021
10 листопада 2021 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого дізнавача СД ВП № 1 МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 від 16.08.2021р. про відмову в задоволенні клопотання по кримінальному провадженню № 12016150020004770, -
27.08.2021р. на адресу Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого дізнавача СД ВП № 1 МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 від 16.08.2021р. про відмову в задоволенні клопотання по кримінальному провадженню № 12016150020004770 від 09.10.2016р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 185 КК України.
В обґрунтування поданої скарги представник заявника зазначив, що в провадженні ВП № 1 МРУП ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження № 12016150020004770 від 09.10.2016р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 185 КК України. 13.08.2021р. адвокатом ОСОБА_3 було подано клопотання про проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, але дізнавач йому відмовила в задоволенні цього клопотання.
Вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою, що суперечить вимогам п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України та матеріалам провадження, оскільки прийнята формально і є, в тому числі, абсолютно не вмотивованою, а отже дана обставина грубо порушує права ОСОБА_4 .
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.
Слідчий та/або прокурор у судове засідання не з'явилися, про розгляд скарги повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили, що у відповідності до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Вислухавши думку представника заявника, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 КПК України. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Згідно ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
Як вбачається зі скарги та доданих до неї матеріалів, ВП № 1 МРУП ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження № 12016150020004770 від 09.10.2016р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 185 КК України.
13.08.2021р. адвокатом ОСОБА_3 було подано клопотання про проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій у вказаному кримінальному провадженні.
16.08.2021р. старшим дізнавачем СД ВП № 1 МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 винесено постанову про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 посилаючись на ч. 4 ст. 40 - 1 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;
6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;
7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
Питання законності проведення негласних слідчих (розшукових) дій або інших слідчих дій по кримінальному провадженню може бути предметом дослідження під час розгляду справи по суті, наслідком чого буде визнання допустимими отриманих під час досудового розслідування доказів.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, прокурора складається, серед іншого, з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Таким чином, КПК України не встановлює конкретних мотивів для прийняття постанови, проте висуває вимоги їх обґрунтованості та посилання на положення цього Кодексу.
Як вбачається з узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 року №9-49/0/4-17 щодо оскарження рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій зазначено, що правова природа аналізованого виду проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед слідчим, зокрема це стосується доцільності проведення допиту.
Розглядаючи скарги цієї категорії, слід зважати на те, що відповідно до ч. 1 ст. 40 КПК України, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Згідно з ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється. Таким чином, при розгляді скарг на відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій слідчим суддям необхідно співвідносити вимоги ст. 220 КПК України з іншими процесуальними вимогами щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадження, зокрема встановленими ст. 40 КПК України. Саме тому необхідно брати до уваги те, що процесуальне законодавство не передбачає обов'язку посадових осіб органів досудового розслідування вчиняти всі дії, які ініціюються учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколи - передчасними або взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого дізнавача СД ВП № 1 МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 від 16.08.2021р. про відмову в задоволенні клопотання по кримінальному провадженню № 12016150020004770 від 09.10.2016р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 185 КК України, слід відмовити, оскільки підстав для таких дій не вбачається, постанова дізнавача про відмову в задоволенні клопотання від 16.08.2021 р. є обґрунтованою та належним чином вмотивованою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 91, 110, 220, 303-307, 309 КПК України, -
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого дізнавача СД ВП № 1 МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 від 16.08.2021р. про відмову в задоволенні клопотання по кримінальному провадженню № 12016150020004770 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1