Номер провадження 1-кп/754/372/22
Справа№754/12923/19
Вирок
Іменем України
15 лютого 2022 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019100030005564 від 31.07.2019 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Обухів Київської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого ТОВ "Аква Тех Ресурс" на посаді менеджера, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, -
за участю сторони обвинувачення: - прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
за участю сторони захисту: - обвинуваченого ОСОБА_4 ,
- захисника ОСОБА_7 ,
за участю представника потерпілого: - ОСОБА_8 , -
Судом встановлено, що ОСОБА_4 відповідно до наказу № 174-К/16 від 11.09.2018 року був прийнятий на роботу на посаду керуючого магазином «Фокстрот», що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київський шлях, 67.
11.09.2018 року між адміністрацією ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» в особі ОСОБА_9 з однієї сторони, та працівником ОСОБА_4 з іншої сторони, було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно якого останній приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей і зобов'язується дбайливо ставитись до переданих йому на збереження або з іншою метою матеріальних цінностей підприємства і вживати заходи для попередження збитків; своєчасно повідомляти адміністрації підприємства про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження ввірених йому матеріальних цінностей; вести облік, складати й передавати у визначеному порядку товарно-грошові та інші звіти про рух та рештки ввірених йому матеріальних цінностей; брати участь в інвентаризації ввірених йому матеріальних цінностей.
Згідно пункту 16 розділу ІІ посадової інструкції керуючого магазином, затвердженої наказом директора ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» від 02.05.2019 року № 0205-2, керуючий магазином організовує та забезпечує комплексі заходи щодо безпеки функціонування магазину, збереження товарно-матеріальних цінностей, грошей у касах, торгово-технічного устаткування та обладнання.
Наказом в.о. заступника директора з питань управління персоналом ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» ОСОБА_10 від 18.04.2019 року № 75-к/12 ОСОБА_4 переведено на посаду керуючого магазином «Фокстрот», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 1-В.
Так, ОСОБА_4 30.07.2019 року приблизно о 08 годині 00 хвилин, будучи керуючим магазину «Фокстрот», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 1-В, вирішив привласнити ввірене йому майно, а саме грошові кошти, що належать ТОВ «САВ-Дістрибьюшн», які знаходились у сейфі його службового кабінету.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на привласнення чужого майна, ОСОБА_4 перебуваючи на своєму робочому місці, а саме у службовому кабінеті магазину «Фокстрот», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 1-В, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, взяв із сейфу два паперових конверти, в одному з яких знаходились грошові кошти в сумі 1 160,54 грн., а в іншому 42 591,83 грн., всього грошових коштів на загальну суму 43 752,37 грн. Після цього, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а привласненими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» матеріальну шкоду у розмірі 43 752,37 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_4 частково визнав себе винуватим у пред'явленому обвинуваченні та показав суду, що він з вересня 2018 року працював на посаді керуючого магазином «Фокстрот», що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київський шлях, 67. Згодом, 18.04.2019 року він був переведений на посаду керуючого магазином «Фокстрот», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 1-В. 30.07.2019 року приблизно о 08 годині 00 хвилин, перебуваючи на роботі у своєму кабінеті, взяв із сейфу грошові кошти на загальну суму 43 752,37 грн., які були йому ввірені як матеріально-відповідальній особі, та витратив ці кошти на власні потреби. В подальшому, він в повному обсязі відшкодував підприємству завдану шкоду шляхом повернення грошових коштів в сумі 43 752,37 грн. Розкаюється в скоєному. При цьому, обвинувачений не визнає факт вчинення ним кримінального правопорушення шляхом зловживання службовим становищем.
Представник потерпілого ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» ОСОБА_8 в судовому засіданні просив призначити обвинуваченому покарання, не пов'язане з позбавленням волі. Крім того, представник потерпілого просив залишити без розгляду цивільний позов ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, посилаючись на те, що обвинуваченим у добровільному порядку та в повному обсязі відшкодовано завданий збиток в розмірі 43 752,37 грн.
Незважаючи на свідчення обвинуваченого, в яких він по суті не заперечує факту привласнення чужого майна, але заперечує обставини того, що даний злочин було вчинено ним як службовою особою шляхом зловживання своїм службовим становищем, винуватість ОСОБА_4 у привласненні чужого майна, яке було йому ввірене, підтверджується сукупністю доказів наданих стороною обвинувачення та безпосередньо досліджених судом під час судового розгляду кримінального провадження.
Так, відповідно до наказу № 174-К/16 від 11.09.2018 року ОСОБА_11 був прийнятий на роботу на посаду керуючого магазином «Фокстрот», що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київський шлях, 67.
11.09.2018 року між адміністрацією ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» в особі ОСОБА_9 з однієї сторони, та працівником ОСОБА_4 з іншої сторони, було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно якого останній приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей і зобов'язується дбайливо ставитись до переданий йому на збереження або з іншою метою матеріальних цінностей підприємства і вживати заходи для попередження збитків; своєчасно повідомляти адміністрації підприємства про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження ввірених йому матеріальних цінностей; вести облік, складати й передавати у визначеному порядку товарно-грошові та інші звіти про рух та рештки ввірених йому матеріальних цінностей; брати участь в інвентаризації ввірених йому матеріальних цінностей.
Згідно пункту 16 розділу ІІ посадової інструкції керуючого магазином, затвердженої наказом директора ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» від 02.05.2019 року № 0205-2, керуючий магазином організовує та забезпечує комплексі заходи щодо безпеки функціонування магазину, збереження товарино-матеріальних цінностей, грошей у касах, торгово-технічного устаткування та обладнання.
Наказом в.о. заступник директора з питань управління персоналом ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» ОСОБА_10 від 18.04.2019 року № 75-к/12 ОСОБА_4 переведено на посаду керуючого магазином «Фокстрот», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 1-В.
Наказом №146-кз/4 від 5 серпня 2019 року ОСОБА_4 звільнений з посади керуючого магазином «Фокстрот» що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.
Як показав суду допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , на даний час він працює продавцем консультантом. У липні 2019 року він працював на посаді заступника керуючого магазину «Фокстрот» по АДРЕСА_3 , посаду керуючого магазину займав ОСОБА_4 . Згідно посадової інструкції вони несли матеріальну відповідальність за ввірені їм кошти та майно. 30.07.2019 року йому зателефонував начальник охорони магазину та повідомив, що керуючий магазину ОСОБА_4 виніс грошові кошти. Після цього, він (свідок) подивився відео з камер спостереження, було встановлено, що ОСОБА_4 , знявши сигналізацію, зайшов до кабінету та виніс із сейфу гроші.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показала суду, що на даний час вона працює товарознавцем. У липні 2019 року працювала касиром у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_3 , посаду керуючого магазину у той час займав ОСОБА_4 , він був матеріально-відповідальною особою. 30.07.2019 року, відчинивши сейф вона виявила відсутність грошових коштів, відразу повідомила начальника служби безпеки, він вже розбирався далі. У сейфі не вистачало приблизно 40 000,00 грн. Відео з камер спостереження вона переглядала особисто.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показала суду, що на даний час вона працює на посаді товарознавця магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_3 . 30.07.2019 року їй зателефонував начальник служби безпеки магазину та повідомив, що ОСОБА_4 , який на той час займав посаду керуючого магазину та був матеріально-відповідальною особою за ввірені йому кошти та майно, приблизно о 08 годині ранку зайшов до свого кабінету та забрав із сейфу грошові кошти. Після цього вона поїхала до магазину. Приїхавши на роботу вона повідомила бухгалтерію і вони зробили перерахунок у касі. Нестачу коштів виявила касир, яка прийшла на роботу. Після обіду зробили інкасацію, суму нестачі не пам'ятає. Відеозапис з камер спостереження переглядала особисто.
Окрім того, судом під час судового розгляду кримінального провадження були досліджені наступні письмові докази, а саме:
-Даними протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 30.07.2019 року, згідно якого гр. ОСОБА_12 повідомив про те, що 30,.07.2019 року близько 08:00 год. за адресою: м. Київ, вул. Г.Хоткевича, 1-В, магазин «Фокстрот», гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , привласнив грошові кошти в розмірі 43 752 грн.
-Даними протоколу огляду від 30.07.2019 року та фототаблиці до даного протоколу, згідно яких під час огляду службового приміщення, розташованого в магазині «Фокстрот» за адресою: м. Київ, вул, Г. Хоткевича, 1-В, було оглянуто металевий сейф, який на момент огляду був без пошкоджень, обладнаний врізним замком, всередині знаходяться три відділення, одне з яких замикається на замок. На момент огляду на верхній поличці в сейфі знаходиться порожня корзинка зеленого кольору. В дверцятах сейфу знаходяться документи, на нижній полиці сейфу знаходяться: коробка з пломбами, пакет з пломбами для опломбування, пакет з мотком ниток. Під час проведення огляду нічого не вилучалось.
-Даними проколу огляду від 07.08.2019 року та фототаблиці до даного протоколу, згідно яких під час огляду службового приміщення, розташованого в магазині «Фокстрот» за адресою: м. Київ, вул, Г. Хоткевича, 1-В, було виявлено наявність даному приміщенні камери відеоспостереження у правому кутку кабінету. Під час огляду нічого не вилучалось.
-Актом № 300719/1 інвентаризації грошових коштів від 30.07.2019, згідно якого за результати проведення інвентаризації грошових коштів у магазині «Фокстрот», м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 1-В, станом на 03.07.2019 року виявлено недостачу грошових коштів у розмірі 43 752,37 грн.
-Даними протоколу про здійснення перегляду відеозапису від 21.08.2019 року, згідно якого під час перегляду диску DVD+R, місткістю 4.7 GB, за участю підозрюваного ОСОБА_4 , було встановлено: Файл № 1 та Файл № 2: на відео зафіксовано як ОСОБА_4 заходить до приміщення службового кабінету магазину «Фокстрот», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 1-В, відчиняє сейф, звідки бере два паперових конверти з грошовими коштами та виходить з приміщення кабінету; Файл № 3: ОСОБА_4 ставить на сигналізацію магазин та виходить з нього. Під час перегляду відеозапису ОСОБА_4 підтвердив, що на даному відео знаходиться саме він, а також пояснив, що на даному відео зафіксовано як він 30.07.2019 року знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 1-В, в магазині «Фокстрот» приблизно о 08 годині 02 хвилини привласнив грошові кошти з сейфу в розмірі 43 752,37 грн., який розташований у службовому кабінеті та ці грошові кошти були йому ввірені на підставі договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.
-Даними протоколу про здійснення перегляду відеозапису від 21.08.2019 року, згідно якого під час перегляду диску СD-R, місткістю 700 МВ, за участю свідка ОСОБА_13 , було встановлено: Файл № 1: на відео зафіксовано приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а саме касова зона, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 . в даному приміщенні зафіксовано, як ОСОБА_13 здійснює перерахунок торгівельної виручки, а саме грошових коштів та кладе їх до паперового конверту, після чого скріплює його та йде до службового кабінету; у Файлі № 2 зафіксовано, що ОСОБА_13 зайшовши до службового кабінету, де сидить ОСОБА_4 , та відчинивши сейф кладе туди паперовий конверт з грошовими коштами; у Файлі № 3 зафіксовано, як ОСОБА_13 закриває касу у торгівельній залі, вимикає світло та йде.
-Відеозаписами з камер відеоспостереження магазину «Фокстрот», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Г.Хоткевича, 1-В, від 29.07.2019 року та 30.07.2019 року, які було переглянуто судом в ході судового розгляду кримінального провадження.
Оцінивши в сукупності дослідженні по справі докази та даючи їм юридичну оцінку, суд дійшов до висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст. 191 КК України, як привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд може перекваліфікувати кримінально каране діяння з однієї статті на статті кримінального закону, які передбачають відповідальність за менш тяжкі злочини, якщо при цьому не погіршується становище засудженого і не порушується право останнього на захист.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, п. 23 постанов Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.90 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого.
Згідно вимог ч. 2 ст. 191 КК України привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем полягає в тому, що службова особа, не маючи у своєму безпосередньому віданні майна, використовує своє службове становище всупереч інтересам служби для незаконного обернення майна на свою користь. В результаті привласнення винний поліпшує своє майнове становище.
Так, в п. 23 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 10 «Про судову практику в справах про злочини проти власності» визначено, що У статті 191 КК передбачено відповідальність за три форми вчинення злочину - привласнення, розтрату або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Вони
характеризуються умисним протиправним і безоплатним оберненням чужого майна на свою користь чи на користь іншої особи.
Предметом привласнення та розтрати є лише те чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні, тобто таке майно, що знаходилося в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки використання або зберігання тощо. При привласненні ці повноваження використовуються для обернення винною особою майна на свою користь, а при розтраті - на користь інших осіб, зокрема це може бути відчуження майна іншим особам для споживання, як подарунок чи товар, в обмін на інше майно тощо.
Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем полягає в незаконному оберненні чужого майна на свою користь або на користь інших осіб з використанням службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби.
Суб'єктом привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем (частина друга статті 191 КК) може бути лише службова особа. Вирішуючи питання, чи є та або інша особа службовою, належить керуватися правилами, викладеними в пунктах 1 і 2
примітки до статті 364 КК України.
Відповідно до п.п. 1,2 примітки до статті 364 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Службовими особами також визнаються посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, у тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), а також іноземні третейські судді, особи, уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів.
Пред'явлене обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 191 КК України та надані стороною обвинувачення докази у його підтвердження не містять жодних відомостей щодо наділення обвинуваченого повноваженнями щодо управління чи розпорядження грошовими коштами, які зберігались у сейфі його службового кабінету.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, висловлену у п. 60 Рішенні у справі «Коробов проти України», яке набуло статусу остаточного, вимоги ст.62 Конституції України та ст.17 КПК України, відповідно до яких обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до переконання про недотримання стороною обвинувачення стандарту підтвердження доведеності винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 слід перекваліфікувати з ч. 2 ст. 191 КК України та кваліфікувати за ч. 1 ст. 191 КК України, як привласнення чужого майна, яке було йому ввірене, та визнає його винуватим у вчиненні даного кримінального правопорушення.
При цьому, суд вважає, що показання обвинуваченого ОСОБА_4 , показання свідків та досліджені в судовому засіданні письмові докази, є належними та допустимими, і такими, що узгоджуються між собою та в своїй сукупності підтверджують ту обставину, що обвинувачений вчинив саме кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 191 КК України, у вчиненні якого суд визнає його винуватим.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає його щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є особою молодого віку, офіційно працевлаштований, одружений, має на утриманні малолітню дитину - сина ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, наведені пом'якшуючі покарання обставини та відсутність обставин, що обтяжують покарання, і вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливі без ізоляції від суспільства, тому обирає йому покарання у межах санкції ч. 1 ст. 191 КК України у редакції, чинній на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме - 30.07.2019 року, у виді штрафу з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з адміністративно-господарськими функціями. При цьому суд вважає, що призначення обвинуваченому даного виду покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.
На підставі заяви представника потерпілого ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» ОСОБА_8 від 29.10.2020 року цивільний позов ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, - залишити без розгляду.
Питання щодо речових доказів слід вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України.
Витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим за ч. 1 ст. 191 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, з позбавлення права обіймати посади, пов'язані з адміністративно-господарськими функціями строком на 1 (один) рік.
Речові докази - два диски із записом з камери відеоспостереження, після набрання вироком законної сили, зберігати у матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-Дістрибьюшн» до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, - залишити без розгляду.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий: ОСОБА_1