про залишення позовної заяви без руху
14 лютого 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/907/22-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув матеріали за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить:
визнати протиправною постанову Вiддiлу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 13.01.2022 ВП № 67810547 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання та бездіяльність державного виконавця Антонюка А.Г.;
скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 13.01.2022 ВП № 67810547 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання;
зобов'язати державного виконавця Антонюка А.Г., Вiддiл примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) виконавчому провадженні від 13.01.2022 ВП № 67810547 вжити заходів щодо повного виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області рішення суду в адміністративній справі № 824/953/18-а.
Відповідно ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 171 КАС України).
Перевіривши наявність передумов та існування правових підстав для відкриття провадження в адміністративній справі, визначених ст. 171 КАС України, суд зазначає наступне.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.
Пунктом 5 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Із змісту позовної заяви видно, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на докази, однак до позовної заяви їх не надав, а також не зазначив причини неможливості їх подання.
Зокрема позивачем не надано до позовної заяви наступні докази:
- рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.11.2018 у справі № 824/953/18-а;
- виконавчий лист Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.11.2021 у справі № 824/953/18-а;
- докази проведення перерахунку пенсійним органом пенсії на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.11.2018 у справі № 824/953/18-а;
- рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.04.2021 у справі № 600/1225/21-а;
- докази проведення перерахунку пенсійним органом пенсії на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.04.2021 у справі № 600/1225/21-а;
- докази зменшення розміру грошового забезпечення під час фактичного виконання пенсійним органом рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.04.2021 у справі № 600/1225/21-а.
Частиною 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Судовий збір згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 3674-VI справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 9 Закону № 3674-VI суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону.
Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн).
Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено з 01.01.2022 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 2481,00 грн.
Положеннями ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як видно з позовної заяви, зміст та характер заявлених вимог немайновий та містить 3 вимоги немайного характеру (визнання протиправним та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, визнання протиправною бездіяльність державного виконавця, зобов'язання державного виконавця та відповідача вчинити дії).
Отже, при подачі позову до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір за 3 вимогу немайнового характеру в розмірі 2977,20 грн (992,40 грн х 3).
Проте, позивачем не подано до суду документ про сплату судового збору.
Судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити: отримувач коштів Чернівецьке ГУК/Чернівецька ТГ/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; номер рахунку отримувача (ІВАN) UA538999980313141206084024405; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу за подання адміністративного позову (із зазначенням позивача).
Поряд з цим позивач у поданій позовній заяві вказує про те, що він звільнений від сплати судового збору у зв'язку з наявністю у нього статусу учасника бойових дій та інвалідності 3 групи.
Однак такі посилання суд вважає помилковими, виходячи з такого.
Пільги щодо сплати судового збору визначено ст. 5 Закону № 3674-VI.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Згідно з указаною нормою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільнено учасників бойових дій лише у тих справах, які пов'язані із порушенням їхніх прав, тобто прав як учасника бойових дій.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них регулюються Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).
Частиною 2 ст. 4 Закону №3551-ХІІ встановлено, що до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені ст. 12 Закону №3551-XII.
Частиною 2 ст. 22 Закону №3551-XII передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб, з урахуванням положень ст. ст. 12, 22 Закону № 3551-XII.
Зазначене відповідає правовій позиції, наведеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 (провадження №14-730цс19).
Водночас суд зауважує, що серед переліку пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначеного ст. 12 Закону №3551-XII, немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібною до тих, з якими позивач звернувся у вказаній справі.
Разом з цим, зі змісту позовних вимог не вбачається того, що оскаржувані позивачем бездіяльність та рішення відповідача, які є предметом даного спору, безпосередньо пов'язані з наявним у позивача статусом учасника бойових дій.
Отже, оскаржувана у цьому позові бездіяльність та рішення відповідача не зачіпають порядку, обсягу соціальних гарантій позивача чи будь-яким іншим чином стосується його соціального і правового захисту як учасника бойових дій.
Вказане узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 (провадження №11-795заі19) та у постанові від 06.05.2020 у справі № 9901/70/20 (провадження №11-128заі20).
Суд також звертає увагу, що відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Із поданого до суду посвідчення серії НОМЕР_1 від 19.06.2019 видно, що позивач є особою з інвалідністю 3 групи та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Отже, позивач не звільнений від сплати судового збору за поданий до суду позов, оскільки не є особою з інвалідністю I або II групи.
Виходячи з наведеного, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання до суду даної позовної заяви у вказаному вище розмірі.
Частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця врегульовано ст. 287 КАС України.
Так, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
У поданому до суду позові, позивач оскаржує бездіяльність державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження та постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 67810547 від 13.01.2022.
Однак, у адміністративному позові позивачем не обґрунтовано звернення до суду з вказаним позовом тільки 10.02.2022, тобто поза межами десятиденного строку звернення до суду.
Суд звертає увагу, що позивачем не вказано в позові поважні причини пропуску строку звернення до суду та не наведено обставин пропуску строку на оскарження бездіяльності державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження та постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 67810547 від 13.01.2022.
Крім того, суд звертає увагу, що позивачем не надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску, а також докази на підтвердження таких обставин.
Частиною 7 ст. 161 КАС України встановлено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним додається також оригінал або копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта у позивача - клопотання про його витребування.
Судом встановлено, що позивачем оскаржуються постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 67810547 від 13.01.2022, однак оригінал або належним чином засвідчену копію оскаржуваного індивідуального акту до суду позивачем не надано та не вказано обґрунтовані підстави неможливості подання вказаного документу.
Крім того, позивач не надав до суду докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання оскаржуваного індивідуального акту.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачу строк для їх усунення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 169, 241 та 248 КАС України, суд, -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.
3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.К. Левицький