Рішення від 01.02.2022 по справі 600/3316/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/3316/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Григораша В.О.

за участю:

секретаря судового засідання Павлюка А.Г.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Мізюка В.В.,

представника відповідача-1 Гроссу Д.М.,

представника відповідача-2 Дробчак Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області та Національного агентства з питань запобігання корупції про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області (відповідач-1) та Національного агентства з питань запобігання корупції (відповідач-2), з такими позовними вимогами:

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №330 від 17.06.2021 року "Про застосування дисциплінарного стягнення" в частині накладення дисциплінарного стягнення у виді догани на заступника начальника сектору кадрового забезпечення Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;

зобов'язати Національне агентства з питань запобігання корупції вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, відомості про ОСОБА_1 як особи, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення;

стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області судові витрати за надання професійної правової допомоги на суму 11895 грн 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 30.06.2020 року він перебував на посаді інспектора сектору дізнання Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області. В подальшому, у зв'язку із ліквідацією Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області та утворенням Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_1 було запропоновано посаду заступника начальника сектору і кадрового забезпечення у новоствореному підрозділі. Із запропонованою посадою ОСОБА_1 погодився, про що 24.12.2020 року подав відповідний рапорт на ім'я начальника ГУНП в Чернівецькій області. В той же день, ОСОБА_1 повідомив усно безпосереднього керівника начальника ЧВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_2 та письмово керівника до повноважень якого належить звільнення з посади - начальника ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 про роботу близьких осіб та потенційний конфлікт інтересів у зв'язку із призначенням, з тих же підстав, на посаду дізнавача сектору дізнання Чернівецького РУП ОСОБА_4 , яка з 11.01.2020 року є дружиною ОСОБА_1

28.12.2020 року під час засідання атестаційної комісії позивач додатково зазначив про призначення його дружини на посаду дізнавача сектору дізнання цього ж підрозділу. Поряд з цим, за результатами проведеної спеціальної перевірки перед призначенням на вищу або керівну посаду будь-яких ризиків та порушень у призначенні ОСОБА_1 виявлено не було.

Також позивач просив врахувати, що як комісія так і органи, що проводили спеціальну перевірку, були ознайомлені з новою редакцією анкети та автобіографією ОСОБА_1 , в якій він вказав свою дружину та її посаду.

Кадрові призначення здійсненні на підставі рапортів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , які завізовані та погоджені безпосереднім керівником т.в.о. начальника ЧРУП ОСОБА_2 та за його ж поданнями на призначення. Тобто безпосередній керівник свідомо йшов на призначення на посади близьких родичів, не вбачаючи в цьому будь-яких конфліктів інтересів.

Одночасно із призначенням, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 повторно усно повідомили їх спільного керівника - начальника Чернівецького РУП Синжеряна А.В. про потенційний конфлікт інтересів у зв'язку із даним призначенням та про необхідність його врегулювання. Поряд з цим про потенційний конфлікт інтересів ОСОБА_1 також повідомив безпосереднього керівника - начальника сектора кадрового забезпечення ОСОБА_5

29.01.2021 року під час ознайомлення із посадовою інструкцією (заступника начальника сектору кадрового забезпечення Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області, яка є типовою, ОСОБА_1 біля графи "ознайомлений" зазначив "з урахуванням обмежень про близьких осіб".

Поряд із цим, цього ж дня, 29.01.2021 року, ОСОБА_1 особисто розроблено та затверджено у начальника РУП функціональні обов'язки заступника начальника сектору кадрового забезпечення Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області.

Всі повноваження ОСОБА_1 розповсюджуються на зазначену категорію працівників, до якої не входили працівники сектору дізнання, в якому проходила службу на посаді дізнання дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_4 .

Позивач звертав увагу на те, що за весь період перебування на вказаній посаді ОСОБА_1 жодного разу не перебував в умовах реального конфлікту інтересів. Щодо ОСОБА_4 не проводилось службові розслідування, в яких в складі комісії приймав б участь ОСОБА_1 , не виникали підстави як для заохочення так і для стягнення, присвоєння чергового звання, переміщення по посаді, тощо.

Надалі, наказом начальника ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_2 , який був обізнаний про роботу близьких осіб у його підпорядкуванні та можливий конфлікт інтересів у зв'язку із цим, від 05.05.2021 року №212 на начальника СКЗ ОСОБА_6 покладено повноваження зовнішнього контролю у формі перевірки стану та результатів виконання ОСОБА_1 завдань, вчинених ним дій, прийнятих рішень чи підготовлених проектів рішень стосовно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , дізнавача СД ЧРУП.

Однак, проведеним зовнішнім контролем будь-яких обставин, якимось чином пов'язаних із потенційним чи реальним конфліктом інтересів у ОСОБА_1 встановлено не було.

Поряд із цим, 07.05.2021 року ОСОБА_1 самостійно направив до Національного агентства з питань запобігання корупції звернення із проханням надати роз'яснення з приводу наявності/відсутності в нього конфлікту інтересів як заступника начальника СКЗ ЧРУП, у зв'язку із перебуванням його дружини ОСОБА_4 на посаді дізнавача СД цього ж підрозділу.

Згідно відповіді Департаменту з питань дотримання законодавства про конфлікт інтересів та обмежень щодо запобігання корупції НАЗК від 07.06.2021 року №32-03/41178/21 надати роз'яснення з приводу звернення відповідному підрозділу завадила відсутність копій посадових інструкцій та положень про відділи ЧРУП.

16.06.2021 року ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУНП в Чернівецькій області із рапортом про звільнення за власним бажанням.

17.06.2021 року наказом начальника ГУНП в Чернівецькій області №109о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 1 ч. 7 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" за власним бажанням. Із даним наказом ОСОБА_1 ознайомлений о 10:40 год. 18.06.2021 року. В той же день, при отриманні трудової книжки, військового квитка та наказу, ОСОБА_1 ознайомився із своїм послужним списком, в який вже було внесено відомості про звільнення, про що розписався на останньому листку списку. При ознайомленні із послужним списком, у відповідному розділі був запис лише про одне дисциплінарне стягнення від 16.06.2020 року.

Позивач вважає, що ним було вжито заходи передбачені ст. 28 Закону, а саме те, що 24.12.2020 року ним та його дружиною ОСОБА_4 письмово повідомлено начальника ГУНП в Чернівецькій області та усно начальника ЧВП ГУНП в Чернівецькій області перед призначенням на посаду про роботу близьких осіб в складі одного підрозділу, і таким чином про потенційний конфлікт інтересів. Під час засідання атестаційної комісії 28.12.2020 року повідомлено про потенційний конфлікт інтересів членів комісії та після призначення на посаду безпосереднього керівника структурного підрозділу та повторно керівника територіального органу поліції.

Таким чином, вважає, що в його діях не вбачається складу дисциплінарного проступку.

У зв'язку з безпідставним притягненням до дисциплінарної відповідальності, позивач просив зобов'язати Національне агентство з питань запобігання корупції вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, відомості про нього як особи, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.

На підставі наведеного просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач-1, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що до ГУ НП в Чернівецькій області надійшла довідка УЗК НПУ "Про проведення перевірки з питань запобігання та виявлення корупції в ГУ НП в Чернівецькій області", якою встановлено можливе недотримання заступником начальника СКЗ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 вимог ст. 28 Закону №1700-VII, під час спільного проходження служби в Національній поліції України з дружиною - дізнавачем сектору дізнання ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 .

Дисциплінарною комісією з огляду на термінологію, визначену ч. 1 ст. Закону 1700-VII, - "потенційний конфлікт інтересів", "приватний інтерес", "реальний конфлікт інтересів", беручи до уваги положення функціональних обов'язків заступника начальника СКЗ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , затверджених наказом ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області від 29.01.2021 № 21, встановлено, що з моменту призначення наказом ГУНП від 20.01.2021 №10o/c, з 21.01.2021, ОСОБА_1 на дану посаду, у нього виник потенційний конфлікт інтересів, що має постійний характер у зв'язку із здійсненням ним, як заступником керівника сектору кадрового забезпечення, окремих контрольно-наглядових функцій за діяльністю підпорядкованих ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області підрозділів.

Не зважаючи на те, що функціональні обов'язки заступника начальника СКЗ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , в певних пунктах розмежовані задля недопущення настання потенційного чи реального конфлікту інтересів, в низці пунктів вони залишаються нерозмежованими, та поширюються на всіх працівників ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області:

Дисциплінарною комісією встановлено, що шлюб між зазначеними особами зареєстровано 11.01.2020 Чернівецьким міським відділом ДРАЦС за актовим записом №39 (свідоцтво про реєстрацію шлюбу: серія НОМЕР_1 ). З огляду на викладене, вбачається наявність потенційного конфлікту інтересів, що має постійний характер, у службовій діяльності заступника начальника СКЗ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_1 , пов'язаного з перебуванням близької йому особи-дружини ОСОБА_4 на посаді дізнавача СД ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, оскільки існує приватний інтерес обумовлений сімейними (шлюбними) стосунками, який може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття ОСОБА_1 рішень, або вчинення чи не вчинення ним дій під час виконання своїх службових обов'язків стосовно своєї дружини - ОСОБА_4 , дізнавача СД ЧРУП.

У ході проведення службового розслідування, дисциплінарною комісією було опитано заступника начальника СКЗ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , зі слів якого випливає, що він обізнаний з вимогами ст. 27, ст. 28 Закону 1700-VII. Разом з цим, будучи призначеним на посаду заступника начальника СКЗ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області та ознайомившись з функціональними обов'язками за даною посадою, а також надавши 24.12.2020 в кадровий підрозділ повідомлення про наявність близьких осіб при проходженні служби, він не отримавши заперечень від керівників дійшов до висновку, що дане питання досліджене i конфлікт інтересів відсутній. Крім того, ОСОБА_1 пояснив, що відповідно до своїх функціональних обов'язків виключено будь який конфлікт інтересів з дружиною та зауважив, що не являється посадовою особою, що приймає рішення.

Дисциплінарною комісією також взято до уваги той факт, що ОСОБА_1 після призначення на посаду не повідомив безпосереднього керівника (начальника СКЗ ЧРУП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_6 ), як того вимагає ст. 28 Закону 1700-VII, а саме не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли він дізнався чи повинен був дізнатися про наявність у нього потенційного конфлікту інтересів.

Таким чином, дисциплінарна комісія, зібравши, перевіривши, оцінивши матеріали і відомості, зібрані під час проведення перевірки, дійшла обґрунтованого висновку, що факт проходження служби в одному органі - ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області заступником начальника СКЗ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_1 та близької йому особи (дружини) - дізнавача СД ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , йому був відомий, однак при призначенні на посаду заступником начальника СКЗ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області (наказом ГУНП від 20.01.2021 №10o/c, з 21.01.2021), старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не повідомив свого безпосереднього керівника, а саме начальника СКЗ ЧРУП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_6 у відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VII, про наявність у нього потенційного конфлікту інтересів, за що заслуговує на застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

На підставі наведеного просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач-2, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що відомості щодо ОСОБА_1 внесені до Реєстру на підставі завіреної копії розпорядчого документу, а саме наказу відповідача-1 від 17.06.2021 року №330, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення вимог ч. 1 п. 2 ст. 28 Закону№1700-VII.

Лист, яким відповідач-1 направив паперову копію наказу від 17.06.2021 року №330 разом з інформаційною карткою до розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення на позивача за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень Національне агентство отримало 29.06.2021 року. При цьому, на момент внесення відомостей до Реєстру Національне агентство не отримувало інформацію про скасування дисциплінарного стягнення, а тому підстави, які перешкоджали таким діям, були відсутні.

Положенням про Реєстр та Законом не передбачено обов'язкову Національного агентства проводити перевірку законності застосування дисциплінарного стягнення іншими органами, за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення. Національне агентство лише забезпечує внесення отриманої інформації до Реєстру та виключення з підстав, які визначені у ч. 8 р. ІІ Положення про Реєстр.

Отже, Національне агентство вважає, що під час внесення відомостей про позивача до Реєстру, діяло в межах повноважень, у спосіб та в порядку визначеному Законом.

Також зазначив, що в разі надходження до Національного агентства відомостей про скасування наказу від 17.06.2021 року №330, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення вимог ч. 1 п. 2 ст. 28 Закону№1700-VII, то Національне агентство вилучить з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, відомості про позивача як особи, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.

Зважаючи на відсутність з боку Національного агентства порушень, то відсутні підстави для його зобов'язання вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, відомості про позивача як особи, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.

На підставі наведеного просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач, ознайомившись з відзивом на позовну заяву відповідача-1, подав відповідь на відзив в якій зазначив, що під час службового розслідування комісією не було встановлено того, що позивач не повідомляв керівників ОСОБА_7 та ОСОБА_2 про наявність в нього потенційного конфлікту інтересів. У відповідності до наданих ними пояснень, останні зазначили лише про ненадходження письмового повідомлення про наявність конфлікту інтересів від ОСОБА_1 . В той же час, позивач і не зазначав що письмово повідомив керівників про це. Так, ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції" не передбачає виключно письмову форму повідомлення безпосереднього керівника про конфлікт інтересів, як то, до прикладу, передбачено законодавцем у ст. 24 Закону. Таким чином, не встановивши факту неповідомлення безпосереднього керівника, відповідачем-1 поспішно та незаконно було винесено оскаржуваний наказ.

Також, всупереч зазначеному відповідачем-1, відповідь НАЗК на звернення ОСОБА_1 не лише не вказує на наявність конфлікту інтересів, а вказує на добросовісність та ініціативу позивача у повідомленні НАЗК, як то передбачено ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції", що в свою чергу виключає його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Щодо ознайомлення з оскаржуваним наказом, позивач зазначив, що таке ознайомлення є його виконанням, в силу відповідних норм Статуту та Положення. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт. За відсутності на службі без поважних причин поліцейського, до якого застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади чи звільнення із служби в поліції, таке дисциплінарне стягнення виконується, а витяги з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. У такому разі днем ознайомлення поліцейського із зазначеними наказами є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення їх поліцейському, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, або повнолітньому члену сім'ї такого поліцейського. Вiдповідачем-1 після складання акту від 22.06.2021 року було враховано, що позивач належним чином ознайомлений з оскаржуваним наказом.

Ухвалою суду від 22.07.2021 року дану адміністративну справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження 17.08.2021 року.

Підготовче засідання призначене на 17.08.2021 року відкладено на 19.10.2021 року.

Підготовче засідання призначене на 19.10.2021 року відкладено на 23.11.2021 року.

Ухвалою суду від 23.11.2021 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі №600/3316/21-а, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14.12.2021 року. Також 23.11.2021 року усною ухвалою суду занесеною до протоколу судового засіданні задоволено клопотання представника позивача про виклик в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .

В судовому засіданні 14.12.2021 року оголошено перерву до 18.01.2022 року.

В судовому засіданні 18.12.2021 року оголошено перерву до 01.02.2022 року.

Позивач в судовому засіданні позивні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представники відповідачів в судовому засідання заперечували проти позовних вимог та просили відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 виданий 20.05.2019 року, орган, що видав - 7323 (а.с. 23-24).

01.04.2017 року позивач прийнятий на службу в поліцію в Головному управлінні Національної поліції в Чернівецькій області (а.с. 26).

11.01.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (а.с. 25).

24.12.2020 року позивач письмово повідомив начальника ГУНП в Чернівецькій області про те, що з 21.01.2021 року він призначається на посаду заступника начальника сектору кадрового забезпечення Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області. У вказаному підрозділі працює близька людина позивача: дружина - ОСОБА_4 (а.с. 34).

Також, 24.12.2020 року дружина позивача - ОСОБА_4 письмово повідомила начальника ГУНП в Чернівецькій області про те, що з 21.01.2021 року вона призначається на посаду дізнавача сектору дізнання Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області. У вказаному підрозділі працює близька людина позивача: чоловік - ОСОБА_1 (а.с. 35).

Наказом Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 20.01.2021 року №10о/с "По особовому складу" призначено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаду заступника начальника сектору кадрового забезпечення Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області (а.с. 36).

Наказом Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 20.01.2021 року №10о/с "По особовому складу" призначено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 на посаду дізнавача сектору дізнання Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області (а.с. 37).

29.01.2021 року позивача ознайомлено з функціональними обов'язками та посадовою інструкцією заступника начальника сектору кадрового забезпечення Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області. Посадову інструкцію позивачем підписано з приміткою "з урахуванням обмежень про близьких осіб" (а.с. 38-47).

Наказом Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 05.05.2021 року №212 "Про дотримання вимог ч. 1 ст. 28, п. 1 ч. 2 ст. 30 Закону України "Про запобігання корупції", у зв'язку із надходженням довідки про проведення перевірки з питань запобігання та виявлення корупції в ГУНП в Чернівецькій області, в якій серед іншого наголошено на необхідності врегулювання конфлікту інтересів у службовій діяльності заступника начальника СКЗ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , наказано здійснити зовнішній контроль у формі перевірки стану та результатів виконання ОСОБА_1 завдань, вчинення дій, що приймаються або розробляються ним, пов'язаних із предметом конфлікту інтересів, зокрема, при прийнятті ОСОБА_1 рішень чи підготовки проектів рішень стосовно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , дізнавача СД ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області (а.с. 48).

20.05.2021 року позивач звернувся до Національного агентства з питань запобігання корупції про надання роз'яснення щодо наявності/відсутності конфлікту інтересів у нього, як заступника начальника сектору кадрового забезпечення ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, у зв'язку з тим, що його дружина ОСОБА_4 займає посаду дізнавача сектору дізнання цього ж управління.

У відповідь на вищевказане звернення позивача, Національне агентство з питань запобігання корупції листом від 07.06.2021 року №2-03/41178/21 повідомило, що до звернення не долучено документально підтвердженої інформації, що розкриває зміст повноважень позивача та його дружини, що позбавляє Національне агентство можливості надати підтвердження про наявність/відсутність конфлікту інтересів за обставин, викладених у зверненні (а.с. 49).

Наказом Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №492 від 07.05.2021 року "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" призначено службове розслідування відносно старшого лейтенанта поліції заступника начальника СКЗ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_1 (а.с. 106).

Підставою для призначення проведення службового розслідування стало повідомлення УКЗ НПУ, яке викладено у довідці від 27.04.2021 року "Про проведення перевірки з питань запобігання та виявлення корупції в ГУНП в Чернівецькій області" (а.с. 107-112).

04.06.2021 року проведено службове розслідування по відомостям, викладеним у довідці УЗК НПУ про проведення перевірки з питань запобігання та виявлення корупції в ГУНП в Чернівецькій області від 04.06.2021 року.

Під час службового розслідування було відібрано пояснення у старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , начальника сектору кадрового забезпечення Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_6 та начальника Чернівецького РУП ГУ НП в Чернівецькій області ОСОБА_2 (а.с.118-120).

Службовим розслідуванням встановлено наявність потенційного конфлікту інтересів, що має постійний характер, у службовій діяльності заступника начальника СКЗ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_1 , пов'язаного з перебуванням близької йому особи - дружини ОСОБА_4 на посаді дізнавача СД ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, оскільки існує приватний інтерес обумовлений сімейними (шлюбними) стосунками, який може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття ОСОБА_1 рішень, або вчинення чи не вчинення ним дій під час виконання своїх службових обов'язків стосовно своєї дружини - ОСОБА_4 , дізнавача СД ЧРУП.

Факт проходження служби в одному органі - ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області заступником начальника СКЗ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_1 та близької йому особі (дружини) - дізнавача СД ЧРУП ГУНП в Чернівецькій ОСОБА_4 , ОСОБА_1 був відомий, однак при призначенні на посаду заступника начальника СКЗ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області (наказом ГУНП від 20.01.2021 року № 10о/с, з 21.01.2021 року), старший лейтенант ОСОБА_1 не повідомив відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції", про наявність у нього потенційного конфлікту інтересів, за що заслуговує на застосування дисциплінарного стягнення.

За результатами проведено службового розслідування комісією запропоновано:

1. Службове розслідування по факту порушення службової дисципліни окремими посадовими особами ГУНП в Чернівецькій області, в частині недотримання вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції" вважати закінченим.

2. Відомості, які стали підставою для проведення службового розслідування, вважати такими, що знайшли своє відображення.

3. За порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції", п. 5 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", до заступника начальника СКЗ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_1 , застосувати дисциплінарне стягнення у виді догани (а.с. 55-60).

На підставі висновку службового розслідування, наказом Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 17.06.2021 року №330 "Про застосування дисциплінарного стягнення", наказано: за порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог ч. 1 п. 2 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції", п. 5 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту національної поліції України, абзац 6 п. 1 розділу 2 наказу МВС №179 від 09.11.2016 року, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", до заступника начальника СКЗ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_1 , застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани (а.с. 61).

Наказом Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 17.06.2021 року №109о/с "По особовому складу", відповідно до ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", наказано звільнити за служби в поліції за п. 7 ч. 1 (за власним бажанням) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 заступника начальника СКЗ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, з 18.06.2021 року (а.с. 50).

22.06.2021 року було запропоновано позивачу ознайомитись з наказом №330о/с від 17.06.2021 року про застосування дисциплінарного стягнення, проте ОСОБА_1 відмовився ознайомлюватись з даним наказом, про що складено Акт про відмову від ознайомлення про застосування дисциплінарного стягнення від 22.06.2021 року (а.с. 62).

23.06.2021 року Головним управлінням Національної поліції в Чернівецькій області направлено голові Національного агентства з питань запобігання корупції наказ від 17.06.2021 року №330о/с "Про застосування дисциплінарного стягнення", для вирішення питання про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення (а.с. 89-92).

В зв'язку з надходженням до Національного агентства з питань запобігання корупції наказу від 17.06.2021 року №330 "Про застосування дисциплінарного стягнення" до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення було внесено відомості про ОСОБА_1 як особи, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, про що було повідомлено позивача 19.07.2021 року (а.с. 88).

Вважаючи протиправним наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №330 від 17.06.2021 року "Про застосування дисциплінарного стягнення", позивач звернувся до суду з даним позовом.

Крім того, в судовому засіданні в якості свідка був допитаний ОСОБА_6 - начальник сектору кадрового забезпечення Чернівецького РУП ГУ НП в Чернівецькій області.

З приводу відомих йому обставин справи свідок пояснив, що є безпосереднім начальником позивача, проте останній не повідомляв його ні усно, ні письмово про наявність конфлікту інтересів. Про те, що разом з позивачем працювала його дружина, свідку стало відомо пізніше, після проведення перевірки. Позивач був обмежений у виконанні своїх обов'язків, оскільки кожен працівник сектору вів свій напрям роботи.

Свідок ознайомлював позивача з посадовою інструкцією, проте застереженню "з урахуванням обмеження про близьких осіб" свідок особливої уваги не приділив, оскільки воно є типовим. Також, свідок зазначив, що зміни в посадову інструкцію заступника не вносились.

Крім того, в якості свідка в судове засідання викликався начальник ЧРУП Синжерян А.В., проте останній на виклик суду не з'явився, на повторному виклику свідка сторони не наполягали.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

У відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 244 КАС України, суд зазначає, що при вирішенні даної справи необхідно керуватись нормами Конституції України, Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі - Закон N 580-VIII), Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №580-VIII, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Основні обов'язки поліцейського визначені статтею 18 Закону №580-VIII.

Положеннями пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського та професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Згідно частини 1 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Частиною 2 статті 19 Закону №580-VIII встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Положеннями частини 1 статті 59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статус Національної поліції України (надалі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Згідно частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, зокрема:

- бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

- знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;

- поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

- безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

- вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

- утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

- сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком згідно ст. 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Частинами 1, 2 ст. 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування. До складу дисциплінарних комісій можуть також включатися представники громадськості, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Разом з тим, згідно із частиною 1 статті 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Дисциплінарного статуту висновок за результатами службового розслідування підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Отже, службове розслідування в органах поліції це комплекс заходів, що здійснюються в межах відомчої компетенції з метою збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, встановлення обставин (часу, місця, способу) його вчинення, уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила, а також визначення виду стягнення, що пропонується до застосування керівником.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань в Національній поліції України, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за №1355/32807 (надалі - Порядок № 893).

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу II Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про надходження подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України "Про запобігання корупції".

04.06.2021 року проведено службове розслідування по відомостям, викладеним у довідці УЗК НПУ "Про проведення перевірки з питань запобігання та виявлення корупції в ГУНП в Чернівецькій області". Службовим розслідуванням встановлено наявність потенційного конфлікту інтересів, що має постійний характер, у службовій діяльності заступника начальника СКЗ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області Алексюка О.В., пов'язаного з перебуванням близької йому особи - дружини ОСОБА_4 на посаді дізнавача СД ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, оскільки існує приватний інтерес обумовлений сімейними (шлюбними) стосунками, який може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття ОСОБА_1 рішень, або вчинення чи не вчинення ним дій під час виконання своїх службових обов'язків стосовно своєї дружини - ОСОБА_4 , дізнавача СД ЧРУП.

За висновками службового розслідування комісією запропоновано за порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції", п. 5 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", до заступника начальника СКЗ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_1 , застосувати дисциплінарне стягнення у виді догани.

Наказом Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 17.06.2021 року №330 "Про застосування дисциплінарного стягнення" наказано: за порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог ч. 1 п. 2 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції", п. 5 ч. 3 ст. 1, Дисциплінарного статуту національної поліції України, абзац 6 п. 1 розділу 2 наказу МВС №179 від 09.11.2016 року, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", до заступника начальника СКЗ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_1 , застосувати дисциплінарне стягнення у виді догани.

Судом встановлено, що оскаржуваний наказ виданий за наслідками проведеного службового розслідування, призначеного на підставі наказу ГУНП в Чернівецькій області від 07.05.2021 р. № 492 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії", який винесений на підставі повідомлення Управління запобігання корупцією Національної поліції України, яке викладено у довідці від 27.04.2021 року "Про проведення перевірки з питань запобігання та виявлення корупції в ГУНП в Чернівецькій області".

Під час розгляду справи по суті, відповідач не надав до суду доказів надходження подання від спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції з вимогою щодо проведення службового розслідування відносно позивача з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України "Про запобігання корупції".

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 року № 1700-VII (далі - Закон № 1700-VII).

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону № 1700-VII особи, які претендують на зайняття посад, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.

Частиною 1 ст. 28 Закону № 1700-VII встановлено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Згідно визначення термінів наведених в абз. 9, 12, 13 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Згідно частин 2-5 ст. 28 Закону №1700-VII особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

Безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

Національне агентство у випадку одержання від особи повідомлення про наявність у неї реального, потенційного конфлікту інтересів упродовж семи робочих днів роз'яснює такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.

Безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов'язаний вжити передбачені цим Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.

У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз'ясненням до Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.

Абзацом 14 ч. 1 ст. 1 Закону №1700-VII визначено, що спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції є органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 65-1 Закону № 1700-VII особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов'язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов'язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, де працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні за змістом приписи були також встановлені в ст. 65 Закону № 1700-VII чинній до 30.12.2020 року.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Управління запобігання корупцією Національної поліції України не є спеціально уповноваженим суб'єктом у сфері протидії корупції, за поданням якого може бути проведено службове розслідування з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог Закону України "Про запобігання корупції".

Отже, за змістом наведених норм видно, що перелік підстав для проведення службового розслідування у разі вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення та/або невиконанню вимог Закону № 1700-VII в інший спосіб, є вичерпний та розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до п. п. "з" п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є зокрема поліцейські.

У відповідності до п. п. "з" п. 1 ч. 1 статті 3 Закону № 1700-VII позивач відноситься до суб'єктів відповідальності, на яких поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції".

Приписами ч. 1 ст. 4 Закону № 1700-VII встановлено, що Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Згідно з п. 6-1, 15 ч. 1 ст. 11 Закону № 1700-VII до повноважень Національного агентства належать: здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб; надання роз'яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів.

Приймаючи оскаржуваний наказ №330 від 17.06.2021 року про застосування дисциплінарного стягнення до позивача, відповідач послався на порушення службової дисципліни, що виразилося у недотриманні вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону "Про запобігання корупції", п. 5 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", як підставу для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Суд вважає висновки відповідача помилковими, оскільки з аналізу Закону України "Про Національну поліцію", обов'язками працівника поліції необхідно вважати забезпечення реалізації завдань, поставлених перед поліцією суспільством і державою, та повноважень, наданих для ефективного здійснення професійних функцій шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів, на переконання суду, може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності за результатами службового розслідування у випадку надходження подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства, за умови незастосування судом до особи, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов'язане з корупцією, покарання або не накладення на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов'язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності.

Таке дисциплінарне стягнення відповідно до ч. 2 ст. 65-1 Закону №1700-VII застосовується у випадку незастосування судом до особи, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов'язане з корупцією, покарання або не накладення на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов'язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 1440/2177/18, від 10.06.2020 у справі № 560/1779/19.

У даному випадку, на думку суду, підстав для проведення службового розслідування у відповідача не було, оскільки доказів отримання подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або припису НАЗК відповідачем до суду не надано.

Крім того, під час розгляду справи по суті відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження незастосування судом до позивача, як особи, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов'язане з корупцією, покарання або не накладення на нього стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов'язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності.

Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед в тому, чи таке рішення прийнято в межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях особи є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) з учиненим особою діянням.

Суб'єкт владних повноважень, у свою чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому, саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.

Таким чином, суд приходить до висновку про недотримання відповідачем-1 процедури проведення службового розслідування стосовно позивача та порядку оформлення результатів такого службового розслідування, що є самостійною підставою для визнання протиправним та скасування спірного наказу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №330 від 17.06.2021 року "Про застосування дисциплінарного стягнення".

Щодо наявності вини у діях позивача під час дотримання антикорупційного законодавства, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у відповідності до ст. 27 Закону № 1700-VII 24.12.2020 року позивач письмово повідомив начальника ГУНП в Чернівецькій області про те, що з 21.01.2021 року він призначається на посаду заступника начальника сектору кадрового забезпечення Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області. У вказаному підрозділі працює близька людина позивача: дружина - ОСОБА_4 .

Також, у відповідності до ст. 27 Закону № 1700-VII 24.12.2020 року дружина позивача - ОСОБА_4 письмово повідомила начальника ГУНП в Чернівецькій області про те, що з 21.01.2021 року вона призначається на посаду дізнавача сектору дізнання Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області. У вказаному підрозділі працює близька людина: чоловік - ОСОБА_1 .

Як зазначалось вище, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника.

Слід зазначити, що у Законі №1700-VII чітко не визначено у якій формі та спосіб слід повідомляти про конфлікт інтересів.

З матеріалів справи судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що 29.01.2021 року позивача ознайомлено з функціональними обов'язками та посадовою інструкцією заступника начальника сектору кадрового забезпечення Чернівецького районного управління поліції ГУ НП в Чернівецькій області. Посадову інструкцію позивачем підписано та проставлено відмітку "з урахуванням обмежень про близьких осіб".

Допитаний в якості свідка начальник сектору кадрового забезпечення Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_6 - начальник сектору кадрового забезпечення Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області, з приводу відомих йому обставин справи повідомив, що він ознайомлював позивача з посадовою інструкцією, проте застереженню "з урахуванням обмеження про близьких осіб" свідок особливої уваги не приділив, оскільки воно є типовим. Вказував на те, що позивач не повідомляв його ні усно, ні письмово на наявність конфлікту інтересів. Про те, що разом з позивачем працювала його дружина, свідку стало відомо пізніше, після проведення перевірки.

На переконання суду, свідок ОСОБА_6 , будучи начальником сектору кадрового забезпечення Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області та маючи доступ до особових справ кадрів управління, не міг не знати, що призначений на посаду заступника начальника сектору кадрового забезпечення Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 є чоловіком дізнавача сектору дізнання Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 , призначеної на посаду згідно Наказу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 20.01.2021 року №10о/с.

Разом з тим, після ознайомлення позивача з його функціональними обов'язками та посадовою інструкцією, яка підписана позивачем відміткою "з урахуванням обмежень про близьких осіб" безпосередній керівник позивача не вжив визначені Законом № 1700-VII заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів позивача.

Під час службового розслідування дисциплінарною комісією безпідставно не враховано та не надано вказаним вище фактичним обставинам оцінку, що могло безумовно вплинути на висновки та результати перевірки.

Також встановлено, що у зв'язку з невжиттям безпосереднім керівником позивача заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів, позивач 20.05.2021 року самостійно звернувся до НАЗК із зверненням про надання роз'яснення щодо наявності/відсутності конфлікту інтересів між ним, як заступником начальника сектору кадрового забезпечення Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області, та його дружиною ОСОБА_4 , як дізнавача сектору дізнання цього ж управління.

Отже, позивачем було вжито всіх необхідних та достатніх заходів, передбачених Законом №1700-VII, для врегулювання потенційного конфлікту інтересів, як до його призначення так і після його призначення. Водночас матеріалами службового розслідування також не встановлено обставин, що викликають сумніви в неупередженості позивача під час виконання ним свої службових обов'язків, зумовленої наявність родинних зв'язків з ОСОБА_4 - дізнавачем сектору дізнання Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області.

Зважаючи на наведені вище норми права та встановлені по справі обставини, доводи відповідача щодо правомірності прийняття оскаржуваного наказу відносно позивача, суд відхиляє, оскільки вони не спростовують його протиправність.

Таким чином, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №330 від 17.06.2021 року "Про застосування дисциплінарного стягнення" в частині накладення дисциплінарного стягнення у виді догани на заступника начальника сектору кадрового забезпечення Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Національного агентства з питань запобігання корупції вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчини їй корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, відомості про ОСОБА_1 як особи, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, зазначає наступне.

Порядок формування, ведення Національним агентством з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення (далі - Реєстр), та надання відомостей з нього визначається Положенням про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, затверджене рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 09.02.2018 року №166 (Положення №166).

Відповідно до пп. 1 п. 3 р. І Положення №166 Реєстр ведеться з метою забезпечення єдиного обліку осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, та юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення.

Відповідно до п. 2 р. ІІ Положення №166 підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, є: 1) електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень; 2) засвідчена в установленому порядку паперова копія розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.

Відповідно до п. 5 р. ІІ Положення №166 Реєстратор вносить до Реєстру відомості протягом трьох робочих днів з дня надходження з Державної судової адміністрації України до Національного агентства електронної копії рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень та засвідченої в установленому порядку паперової копії розпорядчого документа про накладення чи скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 17.06.2021 року №330 "Про застосування дисциплінарного стягнення", наказано: за порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог ч. 1 п. 2 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції", п. 5 ч. 3 ст. 1, Дисциплінарного статуту національної поліції України, абзац 6 п. 1 розділу 2 наказу МВС №179 від 09.11.2016 року, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", до заступника начальника СКЗ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_1 , застосувати дисциплінарне стягнення у виді догани.

Вищевказаний наказ було надіслано ГУНП в Чернівецькій області на адресу Національного агентства з питань запобігання корупції супровідним листом від 23.06.2021 року№109/123/01/61-2021, для вирішення питання про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

У строк встановлений п. 5 р. ІІ Положення №166 відповідачем-2 внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення відомості щодо позивача.

При цьому суд зазначає, що відповідач-2 не уповноважений на перевірку законності застосування дисциплінарних стягнень іншими органами, за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення. До повноважень відповідача-2 належить забезпечення внесення отриманої інформації до Реєстру та виключення такої інформації з підстав, визначених частиною 8 р. ІІ Положення №166.

Відповідно до п. 8 р. ІІ Положення №166 підставами для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, є ухвала суду про скасування вироку, винесення виправдувального вироку, відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, розпорядчого документа або судового рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.

На момент внесення таких відомостей відповідач-2 не отримував інформацію про скасування дисциплінарного стягнення, а тому позовна вимога про зобов'язання вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, відомостей про ОСОБА_1 є передчасною, а тому задоволенню не підлягає.

В даному випадку, позивач після набрання законної сили судовим рішенням про скасування наказу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №330 від 17.06.2021 року "Про застосування дисциплінарного стягнення" має право у відповідності до Положення №166 звернутись до Національного агентства з питань запобігання корупції по питанню вилучення з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, відомостей про ОСОБА_1 як особи, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково судові витрати понесені позивачем у розмірі 1816,00 грн підлягають відшкодуванню в сумі 908,00 грн, тобто пропорційно розміру задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області.

Вирішуючи питання про відшкодуванню позивачу витрат на професійну правничу допомогу на суму 11895,00 грн, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).

Приписами частини 4-6 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

З матеріалів справи вбачається, що 05.07.2021 року між адвокатом Мізюком Валентином Вікторовичем (представника) та позивачем (Клієнт) укладено Договір про надання правової допомоги (далі - Договір), за умовами якого представник надає правову допомогу клієнту з приводу представництва та захисту його інтересів у державних, правоохоронних органах, інших установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності, судах загальної юрисдикції, адміністративних та господарських судах всіх ланок (а.с. 64).

Згідно наведеного у позовній заяві попереднього розрахунку, адвокатом Мізюком В.В. надано позивачу такі послуги професійної правової допомоги на зальну суму 11895,00 грн:

1. Роз'яснення законодавства відповідно до положень КАС України, прав та обов'язків учасника адміністративного процесу, кількість витраченого часу - 1 год., вартість - 1189,50 грн;

2. Вивчення судової практики Апеляційних та Касаційних судів, Верховного суду, кількість втраченого часу - 2 год., вартість - 2379,00 грн;

3. Витребування необхідних матеріалів, документів, правовий аналіз, технічна підготовка до подачі позову, кількість втраченого часу - 2 год., вартість - 2379,00 грн;

4. Складання позовної заяви, кількість втраченого часу - 5 год., вартість - 4758,00 грн;

Оплата витрат за надання правової допомоги підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 19.07.2021 року на суму 11895,00 грн (а.с. 63).

Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд враховує обсяг фактично наданих адвокатом послуг, складність справи, кількість витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірність обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на правову позицію Верховного Суду наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі №826/841/17 (провадження №К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Крім того Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням обставин справи, проаналізувавши зміст Договору від 05.07.2021 року та попередній розрахунок витрат на правову допомогу, суд вважає, що дії адвоката щодо роз'яснення законодавства відповідно до положень КАС України, прав та обов'язків учасника адміністративного процесу, вивчення судової практики Апеляційних та Касаційних судів, Верховного суду, витребування необхідних матеріалів, документів, правовий аналіз, технічна підготовка до подачі позову, суду є тими логічними та необхідними діями, які передують написанню позовної заяви та фактично входять до процесу підготовки та подання позову до суду. Тобто, названі послуги фактично включаються у послуги з підготовки та подання позовної заяви про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, беручи до уваги, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу не є пропорційним до предмета спору, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи.

При цьому, слід врахувати частковість задоволення позовних вимог позивача та положення ч. 3 ст. 139 КАС України, відповідно до якої, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5950,00 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області та Національного агентства з питань запобігання корупції про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №330 від 17.06.2021 року "Про застосування дисциплінарного стягнення" в частині накладення дисциплінарного стягнення у виді догани на заступника начальника сектору кадрового забезпечення Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області судові витрати за надання професійної правової допомоги на суму 5950 (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн 00 коп.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області судові витрати на суму 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп.

5. В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );

Представник позивача - адвокат Мізюк Валентин Вікторович (РНОКПП НОМЕР_4 , вул. Вавілова, 4, м. Чернівці, Чернівецька область, 58002);

Відповідач-1 - Головне управління Національної поліції України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40109079, вул. Головна, 24, м. Чернівці, Чернівецька область, 58001);

Відповідач-2 - Національне агентство з питань запобігання корупції (код ЄДРПОУ 40381452, бульвар Дружби Народів, 28, м. Київ, 01103).

Суддя В.О. Григораш

Повний текст рішення складено 11 лютого 2022 року.

Попередній документ

103259860

Наступний документ

103259862

Інформація про рішення:

№ рішення:	103259861
№ справи:	600/3316/21-а
Дата рішення:	01.02.2022
Дата публікації:	16.02.2022
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Чернівецький окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Відмовлено у відкритті провадження (04.08.2022)
Дата надходження:	21.07.2022
Предмет позову:	про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії

Розклад засідань:

Минулі засідання (4)

17.08.2021 10:00	Чернівецький окружний адміністративний суд
19.10.2021 14:00	Чернівецький окружний адміністративний суд
23.11.2021 14:00	Чернівецький окружний адміністративний суд
14.12.2021 10:00	Чернівецький окружний адміністративний суд