Справа № 560/2613/22
14 лютого 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати висновок Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області службової перевірки щодо законності оформлення паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 №264/21 від 18 жовтня 2021 року;
- зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області направити до Ярмолинецького районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області та до Інформаційної підсистеми функціональний модуль "Недійсні документи" Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами Державної міграційної служби інформацію про скасування висновку Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області службової перевірки щодо законності оформлення паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 №264/21 від 18 жовтня 2021 року та оформити і видати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження Аксарайський р.н., Красноярського краю Астраханської області паспорт громадянина України замість втраченого.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.02.2022 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Одночасно з позовною заявою 10 лютого 2022 року позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом зупинення дії висновку Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області службової перевірки щодо законності оформлення паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 №264/21 від 18 жовтня 2021 року.
Заява мотивована тим, що відповідач може ініціювати питання примусового видворення позивача, оскільки його паспорт громадянина України визнаний недійсним. У разі видворення з території України позивач не зможе відновити свій паспорт за рішенням суду без власної особистої присутності.
Щодо цієї заяви суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини 4 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявників щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд, з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема у тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку суб'єкта владних повноважень, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивачів (заявників).
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
Суд встановив, що в обґрунтування заяви про забезпечення позову заявником не надано жодних доказів на підтвердження того, що невжиття зазначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду; або що очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів заявника, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Незгода позивача з оскарженим висновком не є ознакою очевидної його протиправності. Такі доводи мають значення для вирішення спору по суті та можуть бути оцінені судом з урахуванням пояснень і доказів, наданих іншими учасниками справи.
Сама ж лише незгода позивача з діями, рішеннями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними і зобов'язання вчинити певні дії ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Крім того, суд звертає увагу на те, що крім паспорта громадянина України, у позивача на час розгляду цієї заяви наявний паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_2 , виданий 15.06.2016. Тому, зазначений документ, у разі необхідності, може підтвердити особу позивача.
Враховуючи викладене у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк