Справа №621/266/22
Пр. 3/621/78/22
Постанова
Іменем України
15 лютого 2022 року м. Зміїв
Суддя Зміївського районного суду Харківської області Шахова В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника Зміївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дубашне, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, ІПН НОМЕР_1 , відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,
за частиною 1 статті 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 60370267 від 26.01.2022 ОСОБА_1 ставиться в вину вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, тобто несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, провадження з примусового виконання судового рішення відкрито 22.10.2019.
Заборгованість по аліментам, станом на 31.12.2021 складає 36160 грн 02 коп.
Згідно розрахунку АСВП 60370267, загальна сума нарахованих аліментів за період з 01.10.2019 - 31.12.2021 складає 70023 грн 80 коп.
Крім того, згідно вищевказаного розрахунку, ОСОБА_1 за час відкриття виконавчого провадження сплатив аліменти в розмірі 35863 грн 78 коп.
Аліменти стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 ,, 2008 р.н.
ОСОБА_1 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не заперечував наявність заборгованості зі сплати аліментів. Вказав, що на даний час не має офіційного працевлаштування, у зв'язку з чим в повній мірі не може сплачувати аліменти. Зазначив, що він частково сплачував аліменти за минулий час. Зобов'язався у подальшому сплачувати аліменти та погашати наявну заборгованість.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно зі статтею 11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Враховуючи вимоги статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статей 251, 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обов'язок надання доказів покладено на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення.
На підставі цих вимог закону, а також ст. 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд у постанові повинен навести докази вини особи у вчиненні правопорушення та дати їм належну оцінку в їх сукупності.
Постанова судді згідно статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Таким чином, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати всі обставини у справі на підставі доказів, зібраних особою, яка склала протокол.
Частиною 1 статті 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення прав і свобод людини, зокрема права на повноцінне життя та всебічний розвиток особистості.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається в несплаті передбачених законодавством платежів - аліментів, одному з визначеного кола осіб, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Адміністративна відповідальність за несплату аліментів настає не за сам факт заборгованості (не сплати), або разової заборгованості, а за наявність заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.
Суб'єкт адміністративного правопорушення загальний.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується виною у формі умислу.
Відповідно до вимог частини 2 статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
До матеріалів справи, особою, яка складала протокол не надано жодного доказу щодо наявності у ОСОБА_1 вини у формі умислу на несплату аліменти. До протоколу про адміністративне правопорушення не додано жодного доказу, що свідчив би про можливість останнім сплачувати аліменти в повному обсязі, відсутні відомості щодо його працевлаштування, наявності у власності рухомого або нерухомого майна, земельних ділянок, отримання будь-яких доходів, тощо.
За відсутності суб'єктивної сторони правопорушення відсутній його склад.
На підставі вищевказаного справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 62 Конституції України, статтями 1, 7, 9, 10, 11, 183-1 ч. 1, 245, 247, 251, 252, 254, 279, 280, 283 - 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закритина підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя: