Справа № 560/18506/21
14 лютого 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглядаючи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Гайвей" до Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Гайвей" 13 грудня 2021 року звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №300717 від 23.11.2021 в розмірі 17000,00 грн щодо допущення порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Згідно з ухвалою від 16.12.2021, суд відкрив спрощене провадження без повідомлення учасників справи.
11 лютого 2022 року до суду поступила заява від 11.02.2022 про забезпечення позову, в якій позивач просить: "забезпечити позов «про скасування» шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - виконавчого напису виданого головним державним виконавцем Березою П.О., за виконавчим провадженням №68263127, яке відкрито 21.01.2022 року".
В обґрунтування заяви вказує про те, що оскільки в зазначеній цивільній справі оскаржується документ - постанова начальника Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 23.11.2021 № 300717, на підставі якої відкрито виконавче провадження, вважає за необхідне забезпечити позов шляхом зупинення стягнення, яке здійснюється на підставі виконавчого провадження № 68264127, що відкрито 21.01.2022 головним державним виконавцем Березою П.О. В разі задоволення позовних вимог, виконавчий документ буде визнаний таким, що не підлягає виконанню. Таким чином, спір стосується саме правомірності виконавчого документа, на підставі якого застосовується стягнення з моїх доходів. Цей захід забезпечення позову дозволить уникнути неправомірного стягнення коштів з доходів та усуне перешкоди у користуванні майном. Також, посилається на норми ЦПК України.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.
Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 154 КАС України).
Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Отже, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені ч.1 ст.151 КАС України можливі лише за наявності обставин, що визначені ч. 2 ст. 150 цього Кодексу.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Необхідно зазначити, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Верховний Суд в постанові від 28.03.2018 по справі № 800/521/17 вказав, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами.
Заявником - позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Заявник прогнозує інші свої звернення до суду, що є його правом, однак це не є підставою для забезпечення позову, враховуючим вищевказане.
Крім цього, потрібно враховувати, що обгрунтування заяви не вказує на очевидну протиправність оскаржуваної постанови, яке є предметом доказування в адміністративній справі, і оцінку якому буде дано судом під час розгляду позову по суті, та вимоги ч. 2 ст. 151 КАС України, відповідно до якої заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд, також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суд звертає увагу на те, що застосування такого заходу забезпечення позову, який просить позивач, є неможливим без дослідження оскаржуваної постанови, її законності, що, в свою чергу, входить до предмету доказування у даній адміністративній справі.
З урахуванням предмету позову, яким є оскарження постанови, суд вважає, що застосування такого заходу забезпечення позову, який просить позивач, є безпідставним, так як немає 2-х підстав, які визначені ч. 1 ст. 151 КАС України.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Гайвей" про забезпечення позову не може бути задоволена.
Частиною 2 ст. 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2022 року становить 2481,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову ставка судового збору складає 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову слід було сплатити судовий збір в розмірі 744,30 гривень (2481,00 х 0,3), однак позивач сплатив 2481,00 гривень, тобто в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу слід повернути сплачений судовий збір в сумі 1 736,7 (2481,00 - 744,30) грн, у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Гайвей" від 11.02.2022 про забезпечення позову - залишити без задоволення.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Гайвей" (вул. Ткачука, 82, с. Лісоводи, Городоцький район, Хмельницька область, 32046, код ЄДРПОУ 41233649) сплачений судовий збір в розмірі 1736,70 (одна тисяча сімсот тридцять шість гривень сімдесят копійок) гривень, відповідно до платіжного доручення №37 від 11.02.2022.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Повне судове рішення складене 14 лютого 2022 року
Головуючий суддя А.І. Петричкович