Справа № 617/234/22
Провадження № 3/617/73/22
10 лютого 2022 року Вовчанський районний суд Харківської області у складі судді - Глоби М.М.,
за участю особи, яка притягається до адміністравтиної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у залі суду у м. Вовчанську Харківської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, освіта базова загальна середня, не працюючого, не одруженого, судимого 01.09.2010 року Апеляційним судом Харківської області за ч. 3 ст. 28, п.6 і п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263 КК України, з застосуванням ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна, 30.12.2021 року звільнений у звзку із відбуттям покарання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 187 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 30.01.2022 року о 23 год. 10 хв. ОСОБА_1 , відносно якого 04.11.2021 року ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми встановлено адміністративний нагляд, був відсутній за місцем мешкання : АДРЕСА_3 , чим повторно протягом року порушив встановлені правила адміністративного нагляду.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 187 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, пояснив, що до лютого 2022 року на нього не накладалися стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 187 КУпАП.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності; при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, окрім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП, розгляд судом справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи-правопорушника та в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається зокрема місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.
Частина 2 статті 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною 1 цієї статті (1) неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; 2) неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах; 3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; 4) порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста); 5) не реєстрація в органі Національної поліції), якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили.
Разом з тим, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 710178 від 31.01.2022 року склад можливо вчиненного ОСОБА_1 правопорушення не відповідає диспозиції ч. 2 ст. 187 КУпАП, не зазначено «після накладення адміністративного стягнення».
Окрім цього, до протоколу про адміністративне правопорушення не надано доказів того, що на ОСОБА_1 протягом року було накладено адміністративне стягнення, за порушення правил адміністративного нагляду з відміткою дати набрання законної сили.
Таким чином, вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений з неповним дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, в зв'язку з чим його не можна вважати належним доказом вини ОСОБА_1 .
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).
Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України). Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Згідно змісту ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди зобов'язані застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерел права.
Європейський Суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року).
При цьому ЄСПЛ робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати/збирати докази на підтвердження винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
ЄСПЛ з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. theUnitedKingdom), п. 161, SeriesA заява № 25).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, в зв'язку з відсутністю належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283-284 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП.
Постанова судді протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги, через Вовчанський районний суд Харківської області.
Суддя -