Справа № 569/847/22
1-кс/569/367/22
19 січня 2022 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
в особі слідчого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника підозрюваного адвоката - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , яке погоджене із прокурор Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, громадянина України, непрацюючого, раніше судимого, востаннє 01.04.2021 Рівненським міським судом за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, яке відбув, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, ?
Слідчий СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , звернулася до суду з клопотанням яке погоджене із прокурор Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимий, востаннє 01.04.2021 Рівненським міським судом за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, яке відбув, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності.
Так, в нічний час доби з 16.01.2022 по 17.01.2022, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи по АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, проник на територію домоволодіння, а саме до господарського приміщення, що розташоване за вказаною адресою, звідки таємно викрав станок марки «Kraft MEN BENCH DRILL DP 201 230V-50 Hz» вартістю 2000 гривень, дриль вартістю 1000 гривень, набір викруток у сірому кейсі вартістю 500 гривень, набір ключів вартістю 500 гривень, плоскогубці марки «YATO YT-0651» вартістю 200 гривень, шуруповерт марки «Ритм» вартістю 1500 гривень, набір із шести вудок вартістю 2000 гривень, болгарку вартістю 1000 гривень, подовжувач вартістю 500 гривень, набір інструментів вартістю 1000 гривень, які належать ОСОБА_7 , чим завдав потерпілому майнову шкоду в загальному розмірі 10200 гривень.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення -ч.3 ст.185 КК України-таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана із проникненням у інше приміщення.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення - вина підозрюваного ОСОБА_5 підтверджується сукупністю зібраних по даному кримінальному провадженні доказів, а саме: протоколом прийняття заяви, протоколом огляду місця події від 17.01.2022, протоколом огляду місця події від 17.01.2022, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від17.01.2022.
17.01.2022 ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КК України.
18.01.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст.177 КПК України - відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинитиінше кримінальне правопорушення.
Виклад обставин щодо наявності одного або декількох ризиків -відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, відноситься тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.
ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та може ухилятись від слідства, суду та покарання, покинути межі Рівненської області, оскільки об'єктивно підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 6 років.
ОСОБА_5 , будучи раніше неодноразово судимим, востаннє 01.04.2021 Рівненським міським судом за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, яке відбув,маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став, а знову вчинив умисний корисливий злочини проти власності.
Крім цього, 31.12.2021 в межах іншого кримінального провадження №12021181010001675 від 22.08.2021 ОСОБА_5 було оголошено підозру за вчинення ним злочинів передбачених ч.3 ст.185 КК України, та під час досудового розслідування останній переховувався та оголошувався удержавний розшук.
ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , хоча там не проживає.
Відсутність постійного місця проживання, офіційного працевлаштування та постійних доходів свідчить про те, що грошові кошти на проживання отримує шляхом вчинення злочинів, про що також свідчить відсутність у останнього міцних соціальних зв'язків та системність вчинення ним кримінальних правопорушень.
Також з'ясовано, що підозрюваний не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, тобто у підозрюваного відсутні соціальні зв'язки та стримуючі фактори від продовження злочинної діяльності та переховування від органів досудового розслідування.
Таким чином, існує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальне правопорушення.
Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів - застосування особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного.
Враховуючи вище викладене та те, що більш м'які запобіжні заходи, не пов'язані з обмеженням волі, не зможуть гарантувати виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків.
В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просили обрати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід - тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечили з приводу задоволення клопотання. Просили обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши пояснення слідчого, підозрюваного, його захисника, думку прокурора, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що в провадженні слідчого СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022181010000137від 17.01.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
17.01.2022 ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КК України.
18.01.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Вище наведені у клопотанні докази в сукупності, вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні останнім інкримінованих кримінальних правопорушень.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри.
Слідством зібрано достатні фактичні дані, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Вивченням особи ОСОБА_5 , на даний час встановлено, що він працездатний, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше судимий та має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість. Не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 , вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Слідчий суддя рахує про доведенням наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 6 років, а також, існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може ухилятись від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальне правопорушення.
Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен виходити з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».
Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
А тому, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 6 років, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, суд прийшов до висновку, що слід застосувати до нього запобіжний захід - тримання під вартою.
Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 6 років, вважаю за необхідне визначити розмір застави у розмірі 40 розмірів прожиткових мінімумів, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений до 18.03.2022 року, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, громадянина України, непрацюючого, раніше судимого, востаннє 01.04.2021 Рівненським міським судом за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, яке відбув, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 60 днів.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання підозрюваного, а саме з 17.01.2022 року.
Встановити строк дії ухвали до 18 березня 2022 року.
Одночасно визначити розмір застави 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 84 080 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваного вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Строк дії ухвали та покладених обов'язків, у разі внесення застави встановити до 18 березня 2022 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1