Справа № 568/154/21
Провадження № 1-кп/568/6/22
14 лютого 2022 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Радивилів клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні №12021185210000008 щодо малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, учня 1 курсу Радивилівського професійного ліцею, сім'я якого на обліку у міському центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді як така, що опинилась у складних життєвих обставинах не перебуває, за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.125 КК України
за участю прокурора ОСОБА_4
особи, стосовно якої розглядається клопотання ОСОБА_3
законного представника ОСОБА_5
захисника адвоката ОСОБА_6
09 листопада 2020 року приблизно о 02 год. 20 хв. між малолітнім ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на центральній площі м.Радивилів виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_3 виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 . Реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_3 з метою спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс сім ударів ногою в область тулуба, два удари в область голови, та три удари кулаком руки в обличчя ОСОБА_7 . В результаті протиправних дій ОСОБА_3 , ОСОБА_7 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді забою, підшкірних крововиливів обличчя, правого передпліччя та правої половини тазу, забійні ссадини обох гомілок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень
Таким чином, своїми умисними діями, малолітній ОСОБА_3 скоїв суспільно небезпечне діяння, яке при умові досягнення віку настання кримінальної відповідальності, підпадало б під ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження.
Прокурор в судовому засіданні просив суд прийняти рішення про застосування до малолітнього ОСОБА_3 примусових заходів виховного характеру у вигляді передачі його під нагляд матері ОСОБА_5 терміном на 1 рік.
Допитаний в судовому засіданні малолітній ОСОБА_3 , винним себе у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.125 КК України визнав повністю. Пояснив, що 09.11.2020 року, перебуваючи в м.Радивилів, безпричинно заподіяв ОСОБА_7 тілесні ушкодження. У вчиненому щиро розкаюється.
Законний представник малолітнього ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що її повідомили працівники поліції, що її неповнолітній син, перебуваючи в м.Радивилів, спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження. Вона не заперечує проти застосування до її сина примусових заходів вихованого характеру.
Захисник неповнолітнього, щодо якого розглядається клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, адвокат ОСОБА_6 просила суд застосувати заходи виховного характеру у вигляді передачі його під нагляд матері ОСОБА_5 .
Потерпілий в судове засідання не з'явився, оскільки перебуває на строковій службі в ЗСУ. До суду подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, щодо задоволення заявленого прокурором клопотання не заперечує.
Представники служби у справах дітей та ювенальної превенції в судове засідання не з'явились.
Причетність малолітнього ОСОБА_3 до скоєння суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, підтверджується також матеріалами справи дослідженими в судовому засіданні.
Як вбачається із висновку судово-медичної експертизи №199 від 25.11.2020 року за результатами експертизи у ОСОБА_8 відповідно до записів у медичних документах, виявлено тілесні ушкодження забій, підшкірні крововиливи обличчя, правового передпліччя, правої половини тазу, забійні ссадна обоз гомілок, що виникли внаслідок шести-семи травматичних впливів тупих предметів. Вказані тілесні ушкодження могли утворитись внаслідок ударів ногами та (чи) руками, не характерні для падіння та відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Досліджені докази є допустимими, належними та достовірними, оскільки взаємно та послідовно узгоджуються між собою, зібрані у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку та стосуються предмету доказування по справі.
Таким чином, факт вчинення малолітнім ОСОБА_3 , суспільно небезпечне діяння передбаченого ч.1 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, відповідно до ст.12 КК України, є проступком.
Відповідно до ст.12 КК України, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, кримінальній відповідальності підлягають особи, що вчинили кримінальне правопорушення у віці від шістнадцяти років.
Із копії свідоцтва про народження (серія НОМЕР_1 ), вбачається, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначено ОСОБА_9 та ОСОБА_5 .
Відповідно до вимог ч.5 ст.499 КПК України, за відсутності підстав для закриття кримінального провадження, прокурор затверджує складене слідчим або самостійно складає клопотання про застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру і надсилає його до суду в порядку, передбаченому цим КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.498 КПК України, кримінальне провадження, щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_3 на час вчинення суспільно-небезпечного діяння не досяг 16 річного віку, тобто відповідно до ч.1 ст.22 КК України, не являється суб'єктом злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України .
Відповідно до ч.2 ст.97 КК України, примусові заходи виховного характеру, передбачені ч.2 ст.105 КК України,суд застосовує до особи,яка до досягнення віку, з якого може настати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно-небезпечне діяння, що підлягає під ознаки діяння, передбаченого особливою частиною КК України.
Відповідно до ч.3 ст.105 КК України, до неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру, що передбачені у частині другій цієї статті. Тривалість заходів виховного характеру, передбачених у пунктах 2 та 3 частини другої цієї статті, встановлюється судом, який їх призначає.
На підставі вищенаведеного, заслухавши думку прокурора, захисника, неповнолітнього, законного представника неповнолітнього, враховуючи особу неповнолітнього ОСОБА_3 , який посередньо характеризується за місцем проживання та навчання, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, у лікаря нарколога на обліку не перебуває, у вчиненому щиро розкаявся та активно сприяв органам досудового розслідування, суд приходить до висновку, що в діях неповнолітнього ОСОБА_3 , мають місце ознаки суспільно-небезпечного діяння передбаченого ч.1 ст.125 КК України, однак приймаючи до уваги те, що на момент вчинення ним вказаного суспільно-небезпечного діяння, він не досяг 16-річного віку, тобто віку, з якого наступає кримінальна відповідальність за вчинення кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст.125 КК України, а тому до неповнолітнього ОСОБА_3 може бути застосований примусовий захід виховного характеру у вигляді передачі його під нагляд матері ОСОБА_5 тривалістю на 1 (один) рік.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 97, 105 КК України, ст.ст.369-372, 376, 392-395, 498, 500, 501 КПК України суд, -
Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021185210000008, за ознаками суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.125 КК Україн щодо неповнолітнього ОСОБА_3 задовольнити.
Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі його під нагляд матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_1 .
Строк застосування примусового заходу виховного характеру у вигляді передання під нагляд матері ОСОБА_5 неповнолітнього сина ОСОБА_3 встановити один рік, починаючи з дня звернення ухвали суду до виконання.
Речові докази у справі, а саме диск формату DVD-R із збереженими на ньому записами з камер відеоспостереження з центральної площі м.Радивилів за 09.11.2020, який зберігається при матеріалах кримінального провадження №12021185210000008, залишити при матеріалах кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1