Справа № 541/135/22
Провадження № 1-кп/551/26/22
про призначення судового розгляду
10 лютого 2022 року селище Шишаки
Колегія суддів Шишацького районного суду Полтавської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі ОСОБА_4 , з участю начальника Шишацького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі засідань Шишацького районного суду Полтавської області, в селищі Шишаки Полтавської області, обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12021170550000667 від 04.11.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,
10 лютого 2022 року до Шишацького районного суду Полтавської області з Полтавського апеляційного суду, після визначення підсудності, надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12021170550000667 від 04.11.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
До цього справа перебувала на розгляді в Миргородському міськрайонному суді Полтавської області. 09.02 2022 року обвинуваченим ОСОБА_6 на підставі ч.2 ст. 31 КПК України заявлено клопотання про розгляд справи колегіально судом у складі трьох суддів, що стало підставою для зміни підсудності через неможливість визначити колегіальний склад суду в Миргородському міськрайонному суді Полтавської області.
Враховуючи викладене, подальший розгляд справи здійснюватиметься колегію суддів Шишацького районного суду Полтавської області.
Дане кримінальне провадження, відповідно до вимог ст.32 ч.1 КПК України підсудне Шишацькому районному суду Полтавської області, підстави, передбачені п.п. 4-8 ч.1, ч.2 ст. 284 КПК України для закриття провадження відсутні, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а тому підстав для його повернення прокурору немає.
У підготовчому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на максимальний термін, посилаючись на те, що заявлені ризики, які були враховані при обранні останньому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на стадії досудового розслідування, продовжують існувати.
Зокрема, акцентував увагу суду на суворості покарання, яке визначено санкцією ч.1 ст.115 КК України, вчинення особливо тяжкого злочину та його негативних наслідків, що спричинили смерть людини, відтак перебуваючи на волі може переховуватися від суду, вчинити новий злочин та негативно вплинути на хід судового провадження.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 просили суд обрати обвинуваченому більш мякий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку сторін судового провадження, вивчивши доводи, заявленого прокурором, клопотання, колегії суддів вважає його таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, за правилами ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, під час досудового розслідування ОСОБА_6 , 22 листопада 2021 року, слідчим суддею Миргородського міськрайонного суду Полтавської області було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.01.2022 року включно, який було продовжено ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 05.01.2022 року до 13.02.2022 року включно.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, визначеним положеннями ст. 177 КПК України.
При цьому, особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року / рішення Європейського суду з прав людини у рішенні від 18 лютого 2010 року по справі « Гаркава проти України »/.
У відповідності до п. « С » ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, допускається взяття особи під варту з метою запобігти особі зникнути після скоєння злочину.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканість не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Зважаючи на викладене та беручи до уваги, що в межах судового розгляду обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від правосуддя з огляду на тяжкість покарання за вчинення злочину, який йому інкримінується, або вчинити нові кримінальні правопорушення, колегія суддів приходить до переконання про необхідність обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на максимальний термін 60 днів.
При прийнятті такого рішення колегія суддів також враховує особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий вчинив новий злочин проти життя та здоров'я особи, наслідком якого є смерть людини, його моральні якості, соціальний стан, що може свідчити не тільки про ухилення від суду, а й про невиконання його процесуальних рішень / ризик переховування /, характер протиправних дій та їх тяжкість, обґрунтовану підозру у вчиненні яких йому пред'явлено.
За сукупності таких обставин, у колегії суддів відсутні будь - які підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, його належну поведінку та попередити вчинення ним нових злочинів.
Зважаючи на те, що дане кримінальне провадження стосується підозри у особливо тяжкому насильницькому злочині, який спричинив загибель людини, суд, керуючись правилами ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачає правових підстав для визначення обвинуваченому ОСОБА_6 розміру застави як альтернативного запобіжного заходу.
З огляду на вказані обставини, суд не бере до уваги твердження обвинуваченого та його захисника про можливість обрання обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу.
Прокурор, адвокат та обвинувачений не заперечували проти призначення судового розгляду по справі колегією суддів у відкритому судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових перешкод для призначення судового розгляду на підставі вказаного обвинувального акта, оскільки всі питання, пов'язані з підготовкою до судового розгляду , що передбачено ст. 315 КПК України, вирішені.
Згідно ч.1 ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду, суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 314-317, ч.2 ст. 376, КПК України, колегія суддів, -
Кримінальне провадження № 12021170550000667 від 04.11.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України - призначити до розгляду колегією суддів Шишацького районного суду Полтавської області у відкритому судовому засіданні в залі засідань Шишацького районного суду Полтавської області за адресою: селище Шишаки Полтавської області, вулиця Партизанська, 6, на 13 годин 30 хвилин 02 березня 2022 року.
В судове засідання викликати учасників кримінального провадження та свідків згідно реєстру досудового розслідування.
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 11 квітня 2022 року включно.
Датою закінчення дії даної ухвали в частині запобіжного заходу є 11 квітня 2022 року.
Копії даної ухвали вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи діб з дня її оголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_8