Дата документу 10.02.2022 Справа № 554/1193/22
Провадження № 2/554/1819/2022
10 лютого 2022 року Суддя Октябрського районного суду м.Полтави Чуванова А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628 про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу,-
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до мого провадження надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628 про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу, в якій позивач просить скасувати наказ Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628 № 89/к від 09.02.2022 року про відсторонення від роботи ОСОБА_1 ; стягнути з Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628 на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з відстороненням від роботи з 09.02.2022 року до поновлення на роботі.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства України.
Так, у порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач ОСОБА_1 як на підставу звільнення від сплати судового збору посилається, зокрема, на п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Однак, з даного приводу слід зазначити таке.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі: 1) у справах про стягнення заробітної плати; 2) поновлення на роботі.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 6-1121цс16, де зазначено, що починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.
Як вбачається із змісту позовної заяви позивачем ОСОБА_1 оспорюється наказ № 89/к від 09.02.2022 року про відсторонення від роботи на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати, тобто нею порушується питання про допуск до виконання своїх трудових обов'язків, адже позивач не була звільнена із займаної нею посади, а лише відсторонена.
Поняття відсторонення від роботи і звільнення з роботи згідно положень чинного КЗпП України не є ідентичними, оскільки поновлення на попередній роботі можливе лише в разі визнання незаконним звільнення працівника або переведення його на іншу роботу (що передбачає остаточне припинення попередніх трудових обов'язків працівником та отримання ним винагороди (заробітної плати) за виконану роботу) на відміну від відсторонення, яке передбачає лише тимчасове припинення виконання працівником трудових обов'язків без позбавлення займаної посади, та поновлення виконання працівником попередніх трудових обов'язків на займаній посаді після припинення обставин, що слугували причинами відсторонення.
Згідно із ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з 01.01.2022 року розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 992,40 грн.
Враховуючи вищевказані обставини, зважаючи на положення ч.1 ст.185 ЦПК України, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Враховуючи викладе та керуючись ст.ст. 133, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628 про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу - залишити без руху, надавши позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, викладених в мотивувальній частині ухвали, про що його повідомити.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: А.М.Чуванова