Справа № 536/2158/21
Провадження № 2/536/240/22
08 лютого 2022 року м. Кременчук
Кременчуцький районний суд Полтавськоїобласті у складі :
Головуючогосудді - Колотієвського О.О.
за участю секретаря судового засідання - Пасєчнікової В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позовна заява обґрунтована тим, що позивач відповідно до договору купівлі-продажу від 13.11.1990 року, засвідченому секретарем Піщанської сільської ради народних депутатів Кременчуцького району є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
За вказаною адресою як член сім'ї власника житла був зареєстрований та проживав разом ним син - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачем вказано, що з січня 2012 року його син ОСОБА_2 виїхав в м. Харків, працював на ринку «Барабашово», мешкав на зйомних квартирах, де мешкає до теперішнього часу, точне місце проживання невідомо.
Відповідач ОСОБА_1 за час спільного проживання права спільної власності на моє житло не набув, проживає окремо.
Відповідно до акту про не проживання від 07.09.2021 року, ОСОБА_2 дійсно не проживає в АДРЕСА_1 з січня 2012 року по теперішній час. |
Оскільки відповідач ОСОБА_2 не проживає за місцем реєстрації та відсутній без поважних причин більше дев'яти років просив суд ухвалити рішення яким:
-визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право користування житлом за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Про дату розгляду справи повідомлявся належним чином за місцем реєстрації. Заяви про причини неявки від відповідача не надходило, що за відсутності заперечень позивача є підставою для ухвалення заочного рішення (ст. 280 ЦПК України).
Суд дослідивши матеріали справи та докази, приходить наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихцим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є одноосібним власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Відповідно до Довідки про склад сім'ї Виконавчого комітету Піщанської сільської ради № 10-11/1538 від 21.07.2021 року, в належному позивачу будинку зареєстровані чотири особи, зокрема син позивача - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження НОМЕР_1 від 26.11.1987 року видане Автозаводським Районним відділом РАЦС м. Кременчука).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 фактично не проживає з 01.01.2012 року - 01.09.2012 року за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Актом не проживання за місцем реєстрації складений старостою Піщанської сілсьької ради - ОСОБА_3 , депутатом виборчого округу - Коваль Л.О. зі слів свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
На даний час, позивач має намір оформити субсидію на сплату коунальних послуг але реєстрація ОСОБА_2 який не проживає за місцем реєстрації перешкоджає позивачу вчинити вказану дію, чим порушує його право на вільне користування своїм майном..
Відповідно до вимог ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до вимог ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно до ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Ч.3 вказаної статті встановлено, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Стаття 72 ЖК України встановлює, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ст. 150 ЖК громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
При цьому згідно до ст. 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та непроживання відповідача у вказаному житловому будинку впродовж тривалого часу, понад дев'ять років, його місце проживання невідоме, тому суд вважає позовну вимогу про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив з наступного.
Згідно статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Тому, суд вважає за необхідне, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 908 грн.
На підставі викладеного, відповідно до ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317, 391, 405, 406 ЦК України, ст.ст. 258-259, 280, 282,2 84 352 ЦПК України, ст. 71, 72 , 150 ЖК України,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 908 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовоюз аявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцятиднів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавсько їобласті протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення абоа пеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СуддяО. О. Колотієвський