532/127/22
1-кп/532/39/2022
11 лютого 2022 р. м. Кобеляки
Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:
судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Кобеляки кримінальне провадження № 12021170470000084 по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Білики Полтавського району Полтавської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта професійно-технічна, не одруженого, не працюючого, учасника АТО, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
13 березня 2021 року о 14 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, в позаслужбовий час, керуючи автомобілем марки ЗАЗ 110308-45, державний номерний знак НОМЕР_1 , червоного кольору, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, рухаючись у смт. Білики Полтавського району Полтавської області по вул. Полтавська, зі сторони с. Жуки Полтавського району Полтавської області до смт. Білики Полтавського району Полтавської області на заокругленні дороги, при наближенні до залізничного переїзду, перед маневром початку обгону попутно рухаючогося транспортного засобу, в порушення вимог пунктів 10.1 та 14.2 в) Правил дорожнього руху України, не переконався в безпеці виконуваного ним маневру, змінив напрямок руху, виїхавши на смугу зустрічного руху, не впорався з керуванням та допустив зіткнення з велосипедистом ОСОБА_7 , який ще до моменту початку виконання ОСОБА_5 маневру обгону попутно рухаючогося транспортного засобу, рухався по смузі зустрічного руху, прямолінійно по правому краю проїзної частини дороги, в зустрічному напрямку з автомобілем ЗАЗ 110308-45, д.н.з. НОМЕР_1 , та безпосередньо до моменту зіткнення, зупинився, встав з велосипеда та зійшов на узбіччя дороги з велосипедом у руках. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя у вигляді: закритих переломів ІІ-ІІІ-ІV-V-VI-VII-VIII ребер зліва, в тому числі подвійні, по середньоключичній та передній підкрильцевій лініях, зі зміщенням та з розвитком травматичного лівобічного гемотораксу і забою лівої легені.
Таким чином, ОСОБА_5 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 винним себе в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, зазначені в обвинувальному акті. Крім того, ОСОБА_5 повідомив, що повністю відшкодував моральну та матеріальну шкоду потерпілому.
Суд, за згодою всіх учасників судового провадження, роз'яснивши їм зміст ст. 349 КПК України, обмежився оголошенням документів, які характеризують особу обвинуваченого. Докази по справі не досліджувалися в зв'язку з тим, що суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження тих доказів, які ніким не оспорюються, при цьому обвинуваченому було роз'яснено, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Кваліфікація дій ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 286 КК України визначена вірно, оскільки він, керуючи автомобілем, порушив правила дорожнього руху, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Призначаючи покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування матеріальних та моральних збитків потерпілому та безпосередня участь ОСОБА_5 в АТО.
Обставини, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебувала в стані алкогольного сп'яніння.
Також суд враховує думку потерпілого, який прохав обрати обвинуваченому покарання, не пов'язане з позбавленням волі та застосувати іспитовий строк.
Таким чином, із врахуванням всіх обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає призначити ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 286 КК України покарання у виді позбавлення волі в межах санкції вказаної статті.
Щодо призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, суд виходить з такого.
Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року, позбавлення права керувати транспортними засобами може бути призначене судом як додаткове покарання незалежно від того, що особа вже позбавлена такого права в порядку адміністративного стягнення. Однак суд не вправі призначити це покарання особі, яка не має права керувати транспортними засобами.
Також згідно з п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адмінінстративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року, позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку. Однак призначення цього покарання особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим.
Тому суд не бере до уваги твердження захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 про неможливість застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом, оскільки позбавлення права керування ОСОБА_5 у порядку адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не перешкоджає призначенню додаткового покарання по кримінальному провадженню.
Таким чином, з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, обтяжуючих обставин та особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне застосувати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом, оскільки таке покарання сприятиме запобіганню вчиненню нових правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.
Враховуючи тяжкість злочину та особу винного, який не судимий, характеризується позитивно, є учасником АТО, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, думку потерпілого про обрання обвинуваченому покарання, не пов'язаного з позбавленням волі та застосування іспитового строку, суд вважає можливим застосувати ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням, вважаючи таке покарання необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Цивільні позови по справі не заявлено.
Судом встановлено, що по справі під час досудового розслідування проведено судово-автотехнічні експертизи та судову експертизу технічного стану транспортного засобу, вартість проведення яких становить 2059,44 гривень, а тому такі витрати підлягають відшкодуванню із обвинуваченого на користь держави.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 17.01.2022 року ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього ряду обов'язків строком на два місяці - до 13 березня 2022 року.
Суд вважає, що в зв'язку із ухваленням вироку в даному кримінальному провадженні, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту підлягає скасуванню.
Крім того, ухвалою слідчого судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 17.03.2021 року накладено арешт на майно, а саме на:
- автомобіль марки «ЗАЗ 110308-45», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить обвинуваченому ОСОБА_5 ;
- велосипед, перероблений під відкриту раму з номерним позначенням « НОМЕР_2 » світло-синього кольору, що належить потерпілому ОСОБА_7 ,
яке було визнано речовими доказами в цьому кримінальному провадженні.
У зв'язку із закінченням судового провадження, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, необхідно скасувати накладений арешт майна.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись статтями 349, 373, 374, 395 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Згідно ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації та повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи.
Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави судові витрати за проведення експертиз в кримінальному провадженні в сумі 2059,44 (дві тисячі п'ятдесят дев'ять грн. сорок чотири коп.) гривень.
Скасувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, застосований відносно ОСОБА_5 до 13 березня 2022 року, згідно ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 17.01.2022 року.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 17.03.2021 року на автомобіль марки «ЗАЗ 110308-45», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 та велосипед, перероблений під відкриту раму з номерним позначенням « НОМЕР_2 » світло-синього кольору, що належить ОСОБА_7 .
Речові докази:
- автомобіль марки «ЗАЗ 110308-45», державний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні на території відділення поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, повернути ОСОБА_5 ;
- велосипед, перероблений під відкриту раму з номерним позначенням « НОМЕР_2 » світло-синього кольору, що знаходиться на зберіганні на території відділення поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, повернути ОСОБА_7 .
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя