Гребінківський районний суд Полтавської області
Справа №: 528/213/22
іменем України
14.02.2022 м. Гребінка
Суддя Гребінківського районного суду Полтавської області Татіщева Я.В., розглянувши заяву про самовідвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 про виплату компенсації,-
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2022 року, у провадження судді Татіщевої Я.В. надійшли матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 про виплату компенсації.
Відповідно до пункту першого та п'ятого частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає самовідводу, якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частиною першою статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 даного Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Відповідно до статті 39 ЦПК України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.
Порядок розгляду питання про самовідвід регламентований положеннями частин першої та дев'ятої статті 40 ЦПК України, якими визначено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Проаналізувавши фактичні обставини вищевказаної справи та зазначені норми процесуального закону, головуючим суддею у справі заявлено самовідвід з тих підстав, що у провадженні судді Гребінківського районного суду Полтавської області Татіщевої Я.В. перебувало кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 289 ч. 2, 185 ч. 3 КК України, ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України, ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України. Вироком Гребінківського районного суду Полтавської області від 02.03.2020 року (справа № 528/131/18), ОСОБА_1 засуджено за ст.ст. 185 ч. 3, 71 КК України остаточно до 5 років 1 місяця позбавлення волі. Зараховано ОСОБА_1 в строк відбування покарання період перебування під вартою з 20.09.2018 року по 13.03.2019 року (включно), вирок набрав законної сили.
Неодноразово ОСОБА_1 звертався до суду із клопотаннями про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання, клопотання поверталися засудженому та роз'яснювалося право для вирішення питання щодо зарахування судом строку попереднього ув'язнення звернутися до суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
Окрім того, засуджений ОСОБА_1 звертався до суду із заявами про перегляд вироку Гребінківського районного суду Полтавської області від 02.03.2020 року за нововиявленими обставинами. Засудженому ОСОБА_1 було відмовлено у відкритті кримінального провадження за його заявою.
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що Гребінківський районний суд Полтавської області повторно порушив КПК України та ухвалу Полтавського апеляційного суду, яка є обов'язковою для суду першої інстанції. Вважає, що Гребінківським районним судом Полтавської області порушено його права, а тому відповідно до ст.ст. 7, 130 КПК, ст. ст. 56, 62 Конституції України він вимушений звернутися до суду із позовом про виплату компенсації, відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю.
Отже зважаючи на те, що засуджений ОСОБА_1 порушує вказане питання та посилається на вирок Гребінківського районного суду Полтавської області, який був ухвалений під головуванням судді Татіщевої Я.В., беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
З метою уникнення у сторін будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, на підставі п.п. 1, 5 ч. 1 статті 36 ЦПК України заявлений по справі самовідвід судді Татіщевої Я.В. підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 36, 40 ЦПК України,-
Самовідвід задовольнити.
Відвести суддю Татіщеву Я.В. від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 про виплату компенсації.
Справу направити на повторний автоматизований розподіл для визначення іншого складу суду у порядку встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Я. В. Татіщева