Справа № 524/890/22
Провадження № 1-кп/524/298/22
14 лютого 2022 року Автозаводський районний суд м.Кременчука в складі:
Головуючої судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
представника потерпілого - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кременчук Полтавської області кримінальне провадження, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12022170500000091, по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, є інвалідом 3 групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.. 89 КК України раніше не судимого.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України,
16.01.2022 року в нічний час (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), обвинувачений ОСОБА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в інше приміщення, за допомгою підручних засобів, через вікно проник до приміщення АТС «Укртелеком», яке розташоване за адресою: Полтавська область, м.Кременчук, квартал 101 б. 2, де в подальшому зайшов до складового приміщення в якому побачив закріплений на стіні кабель зв'язку та реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливим мотивом та метою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, за допомогою ножа та кусачок відрізав 2 відрізки кабелю ПРППМ 2х0,9 довжиною по 20 м. кожний та 2 відрізки кабелю ПРППМ 2х0,9 довжиною по 15 м. кожний, загальною довжиною 70 метрів, згідно висновку експерта № 299 від 24.01.2022 року загальною вартістю 358,40 грн.
Проте його злочинний умисел ним не було доведено до кінця, оскільки дії останнього були помічені працівниками охоронної фірми «Сокіл», які виявили ОСОБА_5 , тим самим унеможливили змогу вільно розпорядитися викраденим майном.
Внаслідок чого, ОСОБА_5 , вчинивши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, та кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що скоїв його так, з таких причин і мотивів як це вказано в описовій частині вироку.
Представник потерпілого ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що обвинувачений ОСОБА_5 16.01.2022 року проник до приміщення АТС «Укртелеком», яке розташоване за адресою: Полтавська область, м.Кременчук, квартал 101 б. 2, звідки з складового приміщення вирізав 70 метрів кабелю, проте був помічений працівниками охоронної фірми «Сокіл». Щодо міри покарання покладався на розсуд суду.
Показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не заперечує. З урахуванням повного визнання вини у вчиненні вищенаведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутністю заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд на підставі ч.3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні встановленого судом злочину повністю доведена доказами, що містяться в обвинувальному акті та матеріалах, які ніким з учасників процесу не оспорюються, є належними і допустимими.
Обвинувачений ОСОБА_5 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позицій.
Суд дійшов до переконання, що вина ОСОБА_5 доведена повністю.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 , суд кваліфікує за ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, як умисні дії, що виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, поєднаному з проникненням у інше приміщення.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.. 12 КК України є умисним тяжкими злочином; також положення ст.. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не лише кару, а й виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами, та згідно до положень ст.. 65 КК України відповідно до якої особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінальних правопорушень.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст.67 КК України, суд не вбачає.
Відповідно до Постанови Пленуму ВССУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що досліджуючи дані про особу, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле, склад сім'ї, його матеріальний стан тощо.
Обвинувачений ОСОБА_5 відповідно до інформаційної довідки в силу ст.. 89 КК України раніше не судимий, характеризується посередньо, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, вважає себе працездатним.
Беручи до уваги вище викладене, суд приходить до переконання щодо призначення міри покарання у межах санкції статті передбачаючої відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення не пов'язаного з ізоляцією від суспільства з застосуванням ст.. 75 КК України, тобто звільнити від відбування покарання з іспитовим строком, поклавши відповідно до ст.. 76 КК України на нього обов'язки, оскільки саме це покарання, на думку суду, буде достатнім та необхідним для його виправлення.
Запобіжний захід відносно особи не застосовувався, у суду відсутні підстави для його обрання. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Цивільний позов не заявлено.
По кримінальному провадженні маються процесуальні витрати на проведення експертизи в сумі 686,48 грн., які відповідно до положень ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_5 в повному обсязі.
Долю речових доказів, приєднаних до матеріалів кримінального провадження, необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 373,374 КПК України, суд,-
Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 686,48 грн.
Речові докази - 4 відрізки кабелю загальною довжиною 70 метрів - залишити на зберіганні власника.
Речові докази - ніж з чорною ручкою, ліхтарик чорного кольору, викрутка з червоною ручкою, кусачки - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.
Суддя ОСОБА_6