Справа № 390/1334/21
Провадження №1-кп/390/184/22
"14" лютого 2022 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілих: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
захисника ОСОБА_16 ,
обвинуваченого ОСОБА_17 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у місті Кропивницький обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42017121010000068 по обвинуваченню
ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, освіта вища, директора ТОВ «Нива-2010», зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.191 ч.5, 366 ч.1 КК України,
На розгляді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області перебуває обвинувальний акт щодо ОСОБА_17 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.191 ч.5, 366 ч.1 КК України.
Потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_9 і ОСОБА_7 подано клопотання про забезпечення цивільного позову, шляхом арешту земельних ділянок, які належать ОСОБА_17 , а також клопотання про забезпечення відшкодування збитків у кримінальному провадженні, шляхом арешту нерухомого майна, яке зареєстровано за ТОВ «Нива-2010» на праві приватної власності відповідно до свідоцтв виданих на підставі рішення виконавчого комітету Бережинської сільської ради від 24.03.2011 року. В якості обґрунтування обох клопотань зазначено, що санкція ст.191 ч.5 КК України передбачає покарання у виді конфіскації майна, проте до даного часу органами досудового розслідування не вжито заходів для арешту, що створює можливість обвинуваченому здійснювати відчуження майна. Потерпілими пред"явлено цивільні позови, а не застосування арешту дає можливість обвинуваченому здійснювати відчуження майна та позбавляє можливості відшкодування потерпілим збитків. До клопотань в якості доказів долучено матеріали щодо належності земельних ділянок і нерухомого майна.
Потерпілі підтримали клопотання.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання про арешт земельних ділянок, які належать обвинуваченому, однак заперечив проти задоволення клопотання про арешт майна, яке зареєстровано за ТОВ «Нива-2010», оскільки вважає його передчасним і необґрунтованим.
Захисник заперечив проти задоволення клопотань, оскільки вважає їх необґрунтованими.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши наявні матеріали, суд вважає, що клопотання не підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.
Відповідно ст.315 ч.3 КПК України: під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого; при розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно ст.170 КПК України: арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна; завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження; арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди; у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна; у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно ст.171 КПК України: з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач; у клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
Згідно ст.173 КПК України: слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу; при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Виходячи з положень ст.171 ч.1 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач, отже потерпілі не наділені правом звертатися до суду з клопотанням про арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а тому доводи клопотань потерпілих у цій частині є необґрунтованими та суперечать положенням вказаної статті. Клопотання про арешт майна обгрунтовано тим, що потерпілими пред"явлено цивільні позови, а не застосування арешту дає можливість обвинуваченому здійснювати відчуження майна та позбавляє можливості відшкодування потерпілим збитків, проте долучені до клопотань матеріали не підтверджують прямо чи опосередковано можливість вчинення обвинуваченим дій щодо приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження будь-якого майна. Вимоги про арешт майна ТОВ «Нива-2010» є необґрунтованими, оскільки останні на даний час не є учасником кримінального провадження та клопотання не містять достатніх і належних правових підстав для арешту майна товариства.
Керуючись ст.ст.170-173, 315, 372 КПК України, суд
Клопотання потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 про забезпечення відшкодування збитків у кримінальному провадженні шляхом арешту майна - залишити без задоволення.
Клопотання потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 про забезпечення цивільного позову шляхом арешту майна - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1