Справа № 383/1013/21
Номер провадження 2/383/36/22
07 лютого 2022 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Адаменко І.М,
за участю:
секретаря судового засідання - Зербул С.В.,
представник позивача - адвоката Бондаренко І.А.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області, в залі засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу№383/1013/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області та ОСОБА_2 про встановлення факту вступу в управління та володіння спадковим майном, про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та визнання права на спадкове майно,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про встановлення факту вступу в управління та володіння спадковим майном, про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та визнання права на спадкове майно.Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку частку (пай). За життя ОСОБА_3 склала заповіт, згідно якого заповіла все своє майно, яке буде належить їй на момент смерті своїм дітям ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та його батьку ОСОБА_6 . Вважає, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є такими, що не прийняли спадщину за заповітом після смерті своєї матері, так як до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті своєї матері вони не зверталися. Також зазначає, що його батько ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а 10 серпня 2021 року позивач звернувся до державного нотаріуса Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздової О.П. з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, та йому постановою нотаріуса було відмовлено у вчинені нотаріальної дії у зв'язку із відсутністю доказів факту прийняття спадщини ОСОБА_6 після смерті матері ОСОБА_3 , та у зв'язку із пропуском шестимісячного строку на звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_6 ..
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 13 жовтня 2021 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 08 грудня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив суд позовні вимоги задовольнити з підстав, зазначених у позові.
Представник позивача - адвокат Бондаренко І.А. в судовому засіданні позов підтримала та просила суд його задовольнити з підстав зазначених у позовні заяві.
Представник відповідача Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, до суду від представника надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, при цьому він не заперечує проти задоволення позовних вимог (а.с.99).
Співвідповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином. Від неї до суду надійшла заява про слухання справи за її відсутності, при цьому також не заперечує проти задоволення позовних вимог (а.с.130).
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи із наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , виданим Витязівською сільською радою Бобринецького району Кіровоградської області від 21.06.1981 року, актовий запис №13 (а.с.14).
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_7 Серії НОМЕР_2 , виданого повторно відділом державної реєстрації актів цивільного стану Бобринецького районного управління юстиції у Кіровоградській області від 15.05.2012 року, в графі «мати» значиться « ОСОБА_3 » (а.с.15).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_3 виданим повторно Бобринецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 12.08.2020 року, актовий запис №36 (а.с.12).
Заповітом від 26.11.1998 року, посвідченим секретарем виконкому Витязівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, зареєстрованим в реєстрі №52, ОСОБА_3 заповіла все своє майно, де б воно не було і з чого не складалось на день смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.20). На час розгляду справи заповіт є чинним. Вказані обставини підтверджуються також Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №61450932 від 27.08.2020 року (а.с.75-76).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на право на земельну частку (пай) відповідно сертифікату серія КР №0077625, який зареєстрований від 19.04.1997 року за №492, площею 7,27 га., що підтверджується Витягом із Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Бобринецькою районною державною адміністрацією (КСП «Колос») як члену КСП «Колос» Витязівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області (а.с.18-19).
Відповідно довідки від 11.08.2020 року №262 виданої Витязівською сільською радою Бобринецького району Кіровоградської області ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та за життя була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 з 1981 року по день смерті та на час смерті проживала одна (а.с.16).
Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_6 , це підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_4 , виданим повторно відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бобринецького районного управління юстиції у Кіровоградській області 20.11.2013 року, актовий запис №15 (а.с.13).
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 16.06.2021 року встановлені фактичні обставини про те, що ОСОБА_6 доводився сином ОСОБА_3 , а та, у свою чергу, доводилася бабусею позивачу ОСОБА_1 ( а.с.21-24).
Відповідно до постанови державного нотаріуса Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздової О.П. від 10.08.2021 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_6 у зв'язку з тим, що під час правового аналізу поданих документів встановлено, що ОСОБА_3 на момент смерті проживала одна, від її імені Витязівською сільською радою Бобринецького району Кіровоградської області, 26 листопада 1998 року за реєстром №52, посвідчено заповіт згідно якого, усе своє майно вона заповіла ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . ОСОБА_6 на момент смерті проживав один. В нотаріальну контору на протязі шести місяців з дня смерті спадкодавця позивач не звертався, доказів постійного проживання зі спадкодавцем не надав, спадкоємці які спадщину прийняли і можуть надати йому згоду на включення до кола спадкоємців відсутні (а.с.26).
В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_8 , який суду показав, що знайомий з позивачем та знав померлу ОСОБА_3 , остання проживала в с.Витязівка Бобринецького району Кіровоградської області зі своїм онуком позивачем ОСОБА_1 . Вказує, що ОСОБА_1 проживав з померлою постійно в її будинку, батьки з ним не проживали, вони проживали також в с.Витязівка Бобринецького району Кіровоградської області, але окремо. Після смерті ОСОБА_9 батько позивача ОСОБА_6 зразу після похорон матері почав проживати з позивачем у будинку померлої фактично вступивши в управління та володіння усім її майном, а позивач після смерті бабусі ще деякий час проживав з батьком, а потім поїхав до іншого міста на навчання.
Вказані вище докази підтверджують факт вступу ОСОБА_6 в управління та володіння спадковим майном після смерті матері ОСОБА_3 .
Згідно із частиною четвертою Прикінцевих та перехідних положень Цивільний кодекс України 2004 року застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності (з 1 січня 2004 року). Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Спадкові відносини виникають з моменту відкриття спадщини. Як частина друга статті 1220 ЦК України, так і стаття 525 ЦК Української РСР визначають, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Частиною п'ятою Прикінцевих та перехідних положень передбачено, що правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Отже, за змістом указаних норм відносини спадкування регулюються нормами ЦК України 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 1 січня 2004 року) або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК Української РСР 1963 року.
Оскільки правовідносини щодо спадкування після смерті ОСОБА_3 виникли 10.11.1999 року, тому суд застосовує до даних правовідносин норми ЦК Української РСР.
Статтею 524 Цивільного кодексу УРСР передбачено, що спадкоємство здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ст. 529 Цивільного кодексу УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
Статтею 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Згідно зі статтями 549, 554 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. В разі неприйняття спадщини спадкоємцем за законом або за заповітом або позбавлення спадкоємця права спадкування (статті 528 та 534 цього Кодексу) його частка переходить до спадкоємців за законом і розподіляється між ними в рівних частках.
Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.
Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі по обов'язковому страхуванню; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Вказана правова позиція викладена у постанові ВС від 25.03.2020 року у справі №305/235/17.
Судом із досліджених в судовому засіданні вищезазначених доказів встановлено, що після смерті ОСОБА_3 , фактичним спадкоємцем, який прийняв спадщину після її смерті, став її син - ОСОБА_6 , та який на час відкриття спадщини був живий, вступив в управління та володіння спадковим майном почавши проживати у спадковому будинку за адресою: АДРЕСА_1 відразу ж після смерті матері, що встановлено із показань свідків ОСОБА_8 , а тому позов в цій частині встановлення вказаного факту суд задовольняє.
Відповідно до змісту статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно ст. 1269 ч.1 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини та у відповідності до ст. 1270 ч.1-2 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, при цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо).
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України у справі №750/262/20 від 11.11.2020 року.
Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_7 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому строк для прийняття спадщини після смерті останньої закінчився ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно довідки виданої лікарем ОСОБА_10 амбулаторії №4 «Центра первинної медико-санітарної допомоги №8» Криворізької міської ради від 11.08.2021 року ОСОБА_1 з 25.02.2014 року по 27.09.2014 рік перебував на лікуванні з діагнозом перелом бедрової кістки (а.с.25), тобто тривало хворів, що унеможливило в строк, визначений законом, прийняти спадщину після смерті батька ОСОБА_6 , тому ці обставини суд пов'язує з об'єктивними, непоборними істотними труднощами для спадкоємця на вчинення таких дій.
За змістом статей 12, 81, 82, 89, 263 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, встановлені рішенням у цивільній справі не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Суд вважає, що зазначені позивачем обставини пропуску ним строку на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 є об'єктивними та поважними, вони могли бути перешкодою для прийняття спадщини, тому задовольняє позов у частині визначення такого додаткового строку у два місяці з дня набирання чинності судовим рішенням у цій справі.
Також позивачем заявлено вимогу про визначення в порядку спадкування за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Колос» у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу на ім.»я спадкодавця.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Передусім, варто зазначити, що одночасне пред'явлення позовних вимог про визначення для ОСОБА_1 додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті батька ОСОБА_7 та про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті останнього на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Колос», є помилковим, оскільки вказані позовні вимоги між собою є взаємовиключними, а рішення, яким одночасно будуть задоволені такі вимоги, призведе до конфлікту інтересів та неможливості одночасного їх виконання.
Крім того, вимога про визнання права власності на майно у порядку спадкування за таких обставин є передчасною, оскільки на час її розгляду позивач ще не є спадкоємцем майна, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_6 , тому в контексті ст.392 ЦК України ще не є власником такого майна.
На підставі викладеного позовні вимоги суд задовольняє частково лише щодо встановлення факту прийняття ОСОБА_6 спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном та визначає додатковий строк позивачу тривалістю в два місяця для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилась після смерті батька позивача ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а щодо позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 права на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Колос», то в цій частині суд відмовляє в їх задоволені у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Керуючись ст. ст. 524 ,528, 529, 533, 534, 548, 549, 554, 549, 551 ЦК Української РСР 1963 року, ст.ст. 16, 25, 328, 92, 1216, 1217, 1218, 1220, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 3,4,5, 13, 76-81, 82, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області та ОСОБА_2 про встановлення факту вступу в управління та володіння спадковим майном, про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та визнання права на спадкове майно задовольнити частково.
Встановити факт прийняття ОСОБА_6 спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю в два місяця для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилась після смерті батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт НОМЕР_5 виданий Дзержинським РВ Криворізького МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 12.01.2010 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , зареєстрована та фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Кетрисанівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, ЄДРПОУ 04365508, юридична адреса: вул. Шкільна, буд.47, с. Кетрисанівка, Кропивницького району Кіровоградської області, поштовий індекс 27247.
Співвідповідач: ОСОБА_2 ,паспорт серії НОМЕР_7 виданий Бобринецьким РВ УМВС України в Кіровоградській області від 03.11.2011 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .
Повне судове рішення складено 15 лютого 2022 року.
Суддя І.М. Адаменко