02 лютого 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/9616/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Головка А.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання - Накісько Т.А.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання дій щодо Подання заступника начальника Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Максима Шевченка неправомірними; скасування подання № 0221/30/21 від 19.04.2021; зобов'язання розпочати дисциплінарне провадження стосовно державних службовців для притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідно до ст. 66 Закону України "Про державну службу".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 позовну заяву повернуто, у зв'язку із невиконанням вимог ухвали суду від 25.08.2021.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2021 ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 у справі № 440/9616/21 скасовано, справу направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 року адміністративну справу №440/9616/21 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії прийнято до провадження та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 27.01.2021 року ним були направлені заяви до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про відкриття виконавчих проваджень на підставі виконавчих листів № 440/3521/19 від 16.12.2020 року. 02 лютого 2021 року позивач отримав листи з постановами про відкриття виконавчих проваджень ВП № 64333908, ВП № 64333718 від 02.02.2021 року, в яких боржнику встановлено термін на виконання рішення суду 10 робочих днів, проте зі спливом цього строку відповідачем не вчинялися необхідні виконавчі дії. На скаргу щодо бездіяльності відповідача позивач отримав лист від 03.08.2021 року за підписом заступника начальника Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Станіслава Титова, в якому його повідомлено, що рішення про порушення дисциплінарного провадження відносно головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Лукмасла М.М. заступником начальника Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальником Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Шевченком М.Р. не приймалось. Позивач звертав увагу, що відповідачем були порушені всі строки виконання постанов про відкриття виконавчих проваджень ВП № 64333908, ВП № 64333718 від 02.02.2021 року і за це жодна особа не понесла відповідальності. Вважає, що несумлінне виконання своїх обов'язків або бездіяльність державних службовців умисно або внаслідок недбалого ставлення до них підриває довіру до них як до носія влади, що призводить до приниження державного органу.
16 грудня 2021 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначав, що за наслідком розгляду скарг ОСОБА_1 відповідно до подання заступника начальника Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області від 21.04.2021 року за вих. № 106/02-21/30/21 працівникам Управління запропоновано встановити премію за квітень 2021 року в межах фонду преміювання в розмірі 20%, згідно з яким головному державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області - Лукмаслу Миколі Миколайовичу, на якого покладено виконання обов'язків начальника цього відділу, запропоновано зменшити її розмір до 15% за неналежне виконання посадових обов'язків. За змістом подання головним державним виконавцем Пецяк Л.В. порушено вимоги частини 6 статті 26 та частини 1 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" в частині не здійснення виконання рішення суду протягом 10 робочих днів, а виконуючим обов'язки начальника відділу Лукмаслом М.М. як керівником відділу не здійснено належний контроль за діями ОСОБА_2 .
Протокольною ухвалою суду від 16.12.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.
Заслухавши вступне слово позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставни.
27 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про відкриття виконавчих проваджень на підставі виконавчих листів № 440/3521/19 від 16.12.2020 року.
02 лютого 2021 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Пецяк Л.В. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 64333718 та ВП № 64333908, про що повідомлено ОСОБА_1 листами № 02117/764, № 02117/760.
26 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зі скаргою на бездіяльність державного виконавця щодо виконання виконавчих листів № 440/3521/19 від 16.12.2020 року.
Листом від 02.03.2021 року Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомив ОСОБА_1 про те, що його скарга направлена за належністю до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми).
Листом від 19.03.2021 року Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) повідомило ОСОБА_1 про те, що листом від 16.03.2021 року № 543/03-05 виконавчим комітетом Великобагачанської селищної ради повідомлено, що розпорядженням селищного голови від 12.03.2021 року № 25 скликано сесію, на розгляд якої винесено питання повторного розгляду заяв про надання дозволів на розробку проектів землеустрою на виконання рішення суду у справі № 440/3521/19.
26 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зі скаргою, в якій просив вжити заходи щодо усунення порушень вимог Закону України "Про виконавче провадження" та притягнути до відповідальності осіб, які порушили законодавство.
Листом від 22.04.2021 року Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомив ОСОБА_1 про те, що Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) на даний час вирішується питання притягнення керівника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) до відповідальності за нездійснення контролю за рішеннями, діями державного виконавця, якими порушені вимоги частини 6 статті 26 та частини 1 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" в частині не здійснення виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.
28 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з листом, у якому просив повідомити інформацію про відповідальність, яку поніс керівник відділу.
Листом від 25.06.2021 року Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) повідомило ОСОБА_1 про те, що відповідно до подання заступника начальника Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області від 21.04.2021 року № 106/02-21/30/21 працівникам Управління запропоновано встановити премію за квітень 2021 року в межах фонду преміювання в розмірі 20%, згідно з яким головному державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Лукмаслу М.М., на якого покладено виконання обов'язків начальника цього відділу, запропоновано зменшити її розмір до 15% за неналежне виконання посадових обов'язків. До листа додана копія подання від 19.04.2021 року № 02-21/30/21, яким за неналежне виконання посадових обов'язків запропоновано зменшити розмір нарахованої премії за квітень 2021 року на 5% в.о. начальника ВПВР УЗПВР у Полтавській області.
Позивач не погодився із діями щодо внесення подання № 0221/30/21 від 19.04.2021 та звернувся з позовом до суду про скасування подання № 0221/30/21 від 19.04.2021 та зобов'язання розпочати дисциплінарне провадження стосовно державних службовців для притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідно до ст. 66 Закону України "Про державну службу".
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII.
Відповідно до частини частини 1 статті 64 Закон України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно частини 1 статті 65 Закон України «Про державну службу» підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Частиною 1 статті 68 Закон України «Про державну службу» дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб'єктом призначення - стосовно інших державних службовців.
Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): 1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А": зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії; 2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії (Частина 2 статті 68 Закон України «Про державну службу»).
Таким чином, Законом України «Про державну службу» передбачено, що особою, уповноваженою ініціювати дисциплінарне провадження та примати рішення за його результатами є суб'єкт призначення.
Враховуючи, що Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) є структурним підрозділом Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) відповідно він не має поноважень розпочинати дісциплінарне провадження відносно головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області ОСОБА_3 , на якого покладено виконання обов'язків начальника цього відділу.
Відповідно до статті 50 Закон України «Про державну службу» Держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов'язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.
Заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 6) премії (у разі встановлення).
Згідно частини 6, 7 статті 52 Закон України «Про державну службу» премії виплачуються в межах фонду преміювання залежно від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу.
Типове положення про преміювання затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері трудових відносин, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Встановлення премій державним службовцям здійснюється керівником державної служби відповідно до затвердженого ним Положення про преміювання у відповідному державному органі, погодженого з виборним органом первинної профспілкової організації (за наявності).
Фонд преміювання державного органу встановлюється у розмірі 20 відсотків загального фонду посадових окладів за рік та економії фонду оплати праці.
Таким чином, враховуючи, що встановлення премій державним службовцям здійснюється керівником державної служби залежно від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу суд вважає, що такі повноваження є дискреційними, а тому в даному випадку судом не може надаватись оцінка мотивам рішення щодо визначення розміру премії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Лукмаслу М.М. за квітень 2021 року, як і не може суд переоцінювати позицію керівника державної служби про те, який особистий внесок ОСОБА_3 вніс в загальний результат роботи Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області у квітні 2021 року.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Згідно з Рекомендацією Mi R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11.05.1980 на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
За приписами статті 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Отже, дискреційні повноваження це такі повноваження, які надають певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
З огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які Конституцією та Законами України віднесені по компетенції цього органу державної влади, відтак, не може зобов'язувати орган державної влади виконати його дискреційне повноваження у певний спосіб.
За таких обставин, суд не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) відповідача поза межами перевірки за критеріями відповідності прийняття ним рішень (вчинення дій), передбаченими частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, підміняти його і перебирати на себе повноваження, надані Законом.
Суд зазначає, що в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
Згідно з вищевказаними нормами права задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи.
Виходячи з вимог Кодексу адміністративного судочинства України, особа повинна довести факт порушення її прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Предметом позову у цій справі не є рішення, дії або бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) у виконавчих провадженнях ВП № 64333718 та ВП № 64333908, в яких ОСОБА_1 є стягувачем, а тому позивач, звертаючись до суду із цим позовом, не діє на захист своїх прав та інтересів та не ставить питання з приводу відновлення порушених прав як сторони виконавчого провадження, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (вул. Героїв - пожежників, 13, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 43316700) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 14 лютого 2022 року .
Головуючий суддя А.Б. Головко