Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 січня 2022 року Справа№200/15544/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кониченка О.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою
Головного управління ДПС у Донецькій області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення податкового боргу
Позивач, Головне управління ДПС у Донецькій області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просив суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податковий борг в розмірі 12944,60 грн, а саме: єдиний податок з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18050400) в сумі 12944,60 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за відповідачем обліковується податковий борг з єдиного податку у розмірі 12944,60 грн., який обчислений у відповідності до заяви відповідача про застосування спрощеної системи оподаткування N 058120267871 від 23.11.2020.
На адресу відповідача позивачем була сформована та направлена податкова вимога форми «Ф» від 25.03.2021 № 17483-13, яка направлена поштою та повернута 11.05.2021 до контролюючого органу поштовою службою з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Ухвалою від 15 листопада 2021 року судом відкрито провадження у адміністративній справі. Справу призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі була повернута до суду Укрпоштою з відміткою «за закінченням терміну зберігання», судова ухвала продубльована на сайті Донецького окружного суду (сервіс «Судова влада»).
Судом вирішений спір за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, Головне управління ДПС у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, яке реалізує владні управлінські функції у сфері оподаткування, визначені Податковим кодексом України та законами України в сфері оподаткування, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за номером 44070187 (ВП ДПС України).
Відповідач, ОСОБА_1 ,відповідно до даних отриманих згідно до безкоштовного запиту розміщеного на Міністерства юстиції України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований як фізична особа - підприємець 23.11.2000,номер запису: 2002740000000049885, знаходиться на податковому обліку позивача, взятий на облік як платник податків та єдиного внеску з 23.11.2000. Місцезнаходження відповідача згідно даних ЄДРПОУ: АДРЕСА_1 .
У відповідності до заяви відповідача про застосування спрощеної системи оподаткування від 23.11.2020 року ним обрана з 01.12.2020спрощена система оподаткування, як платника 2 групи або відсоток ставки єдиного податку у розмірі 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати.
Рішенням Маріупольської міської ради від 29.05.2019 року № 7/42-3970 «Про затвердження положень про місцеві податки та збори в м. Маріуполі та їх ставок» у Додатках до вищезазначеного Рішення були встановлені ставки єдиного податку для фізичних осіб - підприємців. Дія зазначеного рішення продовжена на 2021 рік Рішенням Маріупольської міської ради від 27.05.2019 року № 7/52-5143.
За даними позивача розмір єдиного внеску за грудень 2020 року склав 944,60 грн., а з січня 2021 року щомісячний платіж з єдиного податку (авансовий внесок) складав 1200 грн. на місяць.
Як вбачається із ІКП відповідача станом на 31.10.2021 недоїмка з єдиного внеску склала 12944,60 грн.
Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.175 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та не погашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньо економічної діяльності (пп.14.1.39 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України).
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності ( п.291.2 ст. 291 Глава 1 Розділу XIY Податкового Кодексу України).
Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року ( п.291.4 ст. 291 Глава 1 Розділу XIV Податкового Кодексу України).
Ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки) (п.293.1 ст. 293 Глава 1 Розділу XIV Податкового Кодексу України).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: …2) для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (п.293.2 ст. 293 Глава 1 Розділу XIV Податкового Кодексу України).
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності. (п.293.6 ст. 293 Глава 1 Розділу XIV Податкового Кодексу України).
Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року (п.295.1 ст. 295 Глава 1 Розділу XIV Податкового Кодексу України).
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п.295.2 ст. 295 Глава 1 Розділу XIV Податкового Кодексу України).
Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси працездатності (п. 295.4. ст. 295 Глава 1 Розділу XIV Податкового Кодексу України).
Відповідно до приписів п.59.1. ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених грошових зобов'язань контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від25.03.2021 № 17483-13, яка направлена поштою та повернута 11.05.2021 до контролюючого органу поштовою службою з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Доказів того, що податкова вимога оскаржувалась в судовому та/або адміністративному порядку сторонами до суду не надано, як і не надано доказів того, що вона відкликалась позивачем.
У відповідності до пп. 45.1 ст.45 ПК України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Податкова вимога була направлена на адресу, яка зазначена в ЄДРПОУ.
Приписами пп. 87.1. - 87.2. ст. 87 Податкового кодексу України, передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а
також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пп. 87.11. ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи викладене та те, що зазначена сума заборгованості перед бюджетом врозмірі12944,60 грн. самостійно відповідачем не сплачена, тому позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не відшкодовуються сторонам по справі.
Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податкового боргу в розмірі 12944,60 грн, а саме: єдиний податок з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18050400) в сумі 12944,60 грн. - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) податковий боргу в розмірі 12944,60 грн, а саме: єдиний податок з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18050400) в сумі 12944,60 грн (дванадцять тисяч дев'ятсот сорок чотири гривні) 60 копійок.
Рішення складено та підписано 17 січня 2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ст. 297 КАС України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.М. Кониченко