Справа № 761/33325/20
Провадження № 2/761/4106/2021
15 листопада 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Саадулаєва А.І.,
при секретарі: Корнійчук Є.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом
позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання (відповідно до довідки про взяття на облік ВПО): АДРЕСА_2 ),
відповідач: ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_3 , приватний будинок),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «Страхова група «TAC» (код ЄДРПОУ: 30115243, місцезнаходження: 03062, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 65),
предмет позову: відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ПрАТ «Страхова група «TAC», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Предметом позову є стягнення 20576,90 грн. матеріальної шкоди та 10000,00 грн. моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди винуватцем якої є ОСОБА_2 .
Підставою позову є відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована третьою особою за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв'язку із тим, що розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, тобто стягнення різниці між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Крім цього, підставою позову є наявність моральної шкоди, яку позивач оцінив у розмірі 10000,00 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 01.05.2020 о 18 год. 30 хв. в місті Києві по пр. С .Бандери на виїзді з пр. Г. Сталінграда в напрямку ст. м. «Почайна», гр. ОСОБА_2 (далі - відповідач), керуючи автомобілем «Форд», д.н.з. НОМЕР_3 , не врахував дорожньої обстановки, не був уважним та здійснив зіткнення з автомобілем «Дачія», д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням та у власності ОСОБА_1 (далі - Позивач). Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Цивільно-правова відповідальність винної особи на момент настання ДТП була застрахована відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ №АО/7155553, виданого ПрАТ «Страхова група «TAC» (далі - третя особа), дійсного на дату ДТП. За результатами розгляду заяви про страхове відшкодування страховиком було здійснено на користь позивача виплату страхового відшкодування у розмірі 20582,24 грн. Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу позивача внаслідок пошкоджень при ДТП, що відбулося 01.05.2020 року, становить 38791,32 грн., що на 18209,08 грн. менше виплаченого страхового відшкодування. Крім цього, позивач поніс витрати на у зв'язку із замовленням складання висновку експертного автотоварознавчого дослідження у сумі 1765,15 грн. та витрати у зв'язку із користуванням сервісами транспортних пасажирських перевезень (таксі) у сукупному розмірі 602,67 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.11.2020 року відкрито провадження у справі.
Представник позивача в судовому засіданні, яке відбулось 15.11.2021 року, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позові та відповіді на відзив.
Представник відповідача, в судовому засіданні, яке відбулось 15.11.2021 року, не погодився із позовом, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі посилаючись на підстави викладені у відзиві. Відзив обґрунтований тим, що заявляючи вимоги про стягнення майнової шкоди у вигляді вартості відновлювального ремонту ТЗ в використанням нових запчастин, без врахування технічного стану складових запчастин ТЗ до події ДТП та коефіцієнту фізичного зносу, вважає, що такі вимоги не відповідають принципу економічній доцільності та поняттю реальної вартості втраченого майна. Щодо відшкодування вартості витрат на «таксі», зазначив, що користувач зазначений у квитанціях, не дають змогу ідентифікувати платника і визначитись, що це є позивач. Вважає, що вартість експертного дослідження має бути стягнута з ПрАТ «Страхова група «ТАС», у зв'язку із тим, що дослідження обумовлене незгодою позивача з діями страховика.
Від представника позивача на адресу суду надійшли додаткові пояснення.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, пояснень суду не надав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, постановою Оболонського районного суду міста Києва від 05.06.2020 у справі №756/5665/20 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме: 01.05.2020 о 18 год. 30 хв. в місті Києві по пр. С .Бандери на виїзді з пр. Г. Сталінграда в напрямку ст. м. «Почайна», гр. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Форд», д.н.з. НОМЕР_3 , не врахував дорожньої обстановки, не був уважним та здійснив зіткнення з автомобілем «Дачія», д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням та у власності ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент настання ДТП була застрахована відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ №АО/7155553, виданого ПрАТ «Страхова група «TAC» (далі - третя особа), дійсного на дату ДТП.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.05.2020 року про страхове відшкодування, страховиком було здійснено на користь позивача виплату страхового відшкодування у розмірі 20582,24 грн.
Відповідно до висновку експертного дослідження за результатами проведення автотоварознавчого дослідження № 16201/20-54 від 23.06.2020 року про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля марки «Dacia Logan MCV», д.н.з. НОМЕР_5 , вартість матеріального збитку становить 26745,99 грн. а вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу внаслідок пошкоджень при ДТП, що відбулося 01.05.2020 року, становить 38791,32 грн.
Відповідно до положень п. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Отже, Приватне акціонерне товариство «Страхова група «TAC» відповіднодо полісу ОСЦПВВНТЗ №АО/7155553, в даному випадку, зобов'язано було виплатити позивачу страхове відшкодування з урахуванням зносу та зменшенням на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.
Таким чином, розмір страхового відшкодування який підлягав відшкодуванню за рахунок Приватного акціонерного товариства «Страхова група «TAC» становить 22288,33 грн.(26745,99 - 20% ПДВ). Таким чином, третьою особою не доплачено позивачу 1706,09 коп. страхового відшкодування.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків може бути, серед іншого, завдання шкоди (збитків).
Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань.
Так, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Підставою для застосування такого виду майнової відповідальності, як відшкодування шкоди, є сукупність таких чотирьох елементів, які входять до складу правопорушення:
- протиправна поведінка особи;
- настання шкоди;
- причинний зв'язок між такою протиправною поведінкою і настанням шкоди;
- вина завдавача шкоди.
Відповідно до ч.6 ст.82 ЦК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрали законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до частини 2 статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Отже, законом встановлено презумпцію вини заподіювача шкоди. Вина підтверджена постановою Оболонського районного суду міста Києва від 05.06.2020 у справі № 756/5665/20, а тому наявним є такий елемент складу цивільного правопорушення, як вина.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це, зокрема, шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.92р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.92 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, судам слід враховувати, що потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.
Верховний Суд в постанові від 28 лютого 2018 року у справі № 757/22706/15-ц вказав, що у випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику, виплата здійснюється без податку на додану вартість, який повертається страхувальнику після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає ПДВ, в межах суми страхового відшкодування.
Приймаючи до уваги вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вартість відновлювального ремонту транспортного засобу без включення ПДВ та розмір страхового відшкодування, який підлягає відшкодуванню за рахунок третьої особи, що разом становить 10 037 грн. 77 коп. = ((38791,32 - ПДВ 20%) - 20582,24(сума виплаченого страхового відшкодування) - 1706,09(сума недоплаченого страхового відшкодування).
Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, позивач зазначає про те, що належний йому автомобіль «Dacia Logan MCV», д.н.з. НОМЕР_5 , був його основним засобом пересування. Пошкодження автомобіля в ДТП завдало позивачеві душевних страждань та негативно вплинуло на його моральний стан.
Таким чином, моральна шкода, завдана протиправними діями відповідача, внаслідок яких було пошкоджено транспортний засіб «Dacia Logan MCV», д.н.з. НОМЕР_5 , за внутрішнім переконанням позивача, має бути відшкодована у розмірі 10000,00 грн.
Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, то відповідно до статі 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення.
Статтями 16 та 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення прав, а має самостійне юридичне значення.
Тобто за наявності порушення прав відшкодування моральної шкоди здійснюється в обраний спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.
Як вбачається із змісту позовної заяви та встановлено в судовому засіданні, позивач заподіяння моральної шкоди обґрунтовує тим, що внаслідок участі у ДТП та пошкодження власного майна негативно вплинуло на моральний стан позивача та призвело до душевних страждань. В зв'язку з цим позивач вважає, що незаконними діями відповідача йому було завдано моральну шкоду, яку оцінює у розмірі 10000,00 грн.
Однак, суд вважає розмір моральної шкоди значно завищеним та, виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості суд визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, в сумі 3000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому, згідно з ч.1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 та ст. 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Щодо витрат позивача пов'язаних із користуванням сервісами транспортних пасажирських перевезень (таксі) у розмірі 602,67 грн., суд звертає увагу, що з квитанцій від 05.08.2020 року та від 15.08.2020 року, наданих позивачем неможливо встановити платника послуг сервісами транспортних пасажирських перевезень (таксі), у зв'язку із чим, суд приходить висновку про те, що позивачем не підтверджено та не обґрунтовано належними та допустимими доказами вказані обставини та вимогу про стягнення витрат на суму 602,67 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума у розмірі 13037,77(10037,77 грн. матеріальна шкода + 3000,00 грн. моральна шкода). Отже сума задоволених вимог становить 45,25%.
Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Згідно з Актом від 23.06.2020 здачі-приймання висновку експертного товарознавчого дослідження № 16201/20-54 за заявою від 03.06.2020 року, Рахунком № 1141 від 10.06.2020 року та квитанцією, що додаються до позовної заяви, позивач поніс витрати у зв'язку із замовленням складання висновку експертного автотоварознавчого дослідження у сумі 1765,15 грн.
З урахуванням часткового задоволення основних вимог у відсоткову співвідношенні і підлягають відшкодуванню витрати пов'язані із висновком спеціаліста, отже стягненню підлягає сума у розмірі 798,73 грн.(45% від 1765,15).
Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається із висновків у постановах ВС від 24.01.2019 року у справі №910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18, якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу
З огляду на заперечення відповідача щодо розміру понесених позивачем судових витрат, а також, зважаючи на те, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, суд приходить висновку про зменшення витрат на правову допомогу позивача до 5000,00 грн., що у пропорційному розмірі до задоволених вимог становить 2262,50 грн.
Відповідно до квитанції наявної в матеріалах справи, позивачем при зверненні до суду сплачено 840,80 грн. судового збору.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню у розмірі 380,46 грн.
Щодо заперечень відповідача, щодо відсутності підстав для відшкодування витрат на таксі та зменшення витрат на професійну правничу допомогу, слід зазначити те, що у судовому рішенні враховані дані заперечення і дана правова оцінка даним вимогам.
Щодо заперечень відповідача, що не підлягають відшкодуванню матеріальна шкода без врахування зносу деталей, суд вважає за необхідне зазначити про те, що дані застереження застосовуються лише до правовідносин із страховою компанією, в той же час, відповідача зобов'язаний позивачу відшкодувати шкоду у повному обсязі. Таким чином, заперечення відповідача в цій частині є необґрунтованими та безпідставними.
Щодо заперечень відповідача з приводу відшкодування останнім витрат на проведений висновок спеціаліста, суд вважає за необхідне зазначити про те, що даним висновком визначено суму витрат пов'язану з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, проте третя особа при виплаті страхового відшкодування, визначає суму виходячи із матеріального збитку, а не вартості відновлювального ремонту. Приймаючи до уваги вищевикладене, дані витрати потрібно покласти саме на відповідача у справі.
Керуючись ст.ст. 259, 265, 268, 273, 353-355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) 10037 (десять тисяч тридцять сім)грн. 77 коп. матеріальної шкоди та 3000(три тисячі) грн. 00 коп. моральної шкоди.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) 380 (триста вісімдесят) грн. 46 коп. судового збору та витрати пов'язані з розглядом справи у розмірі 3061(три тисячі шістдесят одна)грн. 23 коп.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя: