24 січня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю особи, яка подала скаргу ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 29 листопада 2021 року,
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 29 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таке рішення слідчий суддя мотивувала тим, що, згідно положень ч. 1 ст. 214 КПК України, ст.ст. 2, 11 КК України, реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають лише ті заяви, які свідчать про ознаки злочину, а зі змісту заяви ОСОБА_5 про можливе вчинення суддею Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_6 та керівником апарату Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 376-1 КК України, вбачається, що вона містить загальні відомості та суб'єктивну оцінку дій судді і не містить викладу обставин про вчинення кримінальних правопорушень, та її зміст фактично зводиться до непогодження з прийнятими судовими рішеннями та процесуальними діями судді, тому, вважаючи, що правові підстави для внесення відомостей за заявою ОСОБА_5 від 02.04.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань відсутні, залишила без задоволення скаргу.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, просить __________________________________________
Справа №11-сс/824/242/2022 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_8
Категорія: ст. 303 КПК України Доповідач ОСОБА_1
її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити її скаргу на бездіяльність Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві щодо невнесення відповідних відомостей її заяви від 30.10.2021 року про кримінальні правопорушення, вчинені систематично за попередньою змовою групою осіб Дніпровського районного суду м. Києва, передбачені ч. 2 ст. 376-1 КК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що недотримання процедури судочинства та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону Дніпровським районним судом міста Києва при розгляді справи про очевидне кримінальне правопорушення своїх колег з Дніпровського районного суду м. Києва, позбавили суд можливості повно, всебічно й об'єктивно дослідити обставини справи, встановити істину у справі й перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зокрема, зазначає, що нею на розгляд суду було винесено лише одне питання про усунення штучних перешкод, які створив уповноважений слідчий Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві, в порушення вимог імперативного положення ч. 4 ст. 214 КПК, в реєстрації її заяви про кримінальне правопорушення в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, а питання оцінки її заяви про кримінальне правопорушення на наявність в ній ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 376-1 КК України, не виносилось, бо слідчий суддя не відноситься до кола осіб, уповноважених оцінювати заяви про кримінальне правопорушення на наявність в ній ознак кримінального правопорушення.
Відповідно ж до визначеного КПК способу розгляду всіх заяв про кримінальне правопорушення, тільки прокурор і тільки після реєстрації заяви про кримінальне правопорушення в Єдиному реєстрі досудових розслідувань надає їй оцінку і визначає її підслідність.
Разом з тим, слідчий суддя, не являючись прокурором, тобто, перевищуючи службові повноваження, в порушення, передбаченого КПК України, порядку розгляду заяв про кримінальне правопорушення, відмовилась зобов'язувати уповноваженого слідчого Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві реєструвати відомості заяви в ЄРДР, так як в її заяві про очевидне кримінальне правопорушення суддя не «змогла знайти» ознак кримінального правопорушення своїх колег з суду, в якому вона працює.
Тому, вважає, що вказані дії слідчого судді, не передбачені КПК і не узгоджується з положеннями закону стосовно її повноважень і свідчать лише про її упередженість, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення та є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Окрім цього, вказує на те, що про очевидність кримінального правопорушення, передбаченого ст. 376-1 КК України, службовими особами Дніпровського районного суду м. Києва свідчить те, що вони при розгляді і цивільної справи №755/692/19, і справи №8/755/41/21 по її заяві про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами по даній цивільній справі, здійснили як умисне внесеннянеправдивих відомостей до автоматизованої системи документообігу суду, так і несвоєчасне внесення відомостей до автоматизованої системи документообігу суду, що свідчить про систематичність втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду вказаними особами та систематичність здійснення ними злочину, передбаченого ст. 376-1 КК України.
Таким чином, подвійні стандарти судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_8 свідчать про те, що суддя виправдовує і підтримує злочинні маніпуляції з автоматизованою системою документообігу суду своїми колегами із Дніпровського районного суду міста Києва.
Будучи повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, прокурор в призначений час до суду апеляційної інстанції не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив і клопотань про відкладення розгляду не подавав, а тому апеляційний суд, враховуючи, що, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, його неявка не перешкоджає проведенню розгляду, вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без його участі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_5 на підтримку на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження за скаргою та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто таким, що ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду і оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України визначено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів в його неупередженості.
З огляду на об'єктивний критерій безсторонності суду, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу, в рішенні у справі «Де Куббер проти Бельгії» від 26.10.1984 Європейський суд з прав людини зазначив, що «навіть видимість може бути важливою», «правосуддя повинне не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться», тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має бути відведений.
Така позиція узгоджується з п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, згідно яких суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо у нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
До того ж, відповідно до вимог ч. 2 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження щодо обвинувачення судді у вчиненні кримінального правопорушення не може здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді. Якщо згідно з частиною першою цієї статті кримінальне провадження стосовно судді має здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, кримінальне провадження здійснює суд, найбільш територіально наближений до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя).
Відповідно до визначення у п. 10 ст. 3 КПК України, кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення за наявності до того підстав відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Між тим, досліджуючи доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про недотримання слідчим суддею Дніпровського районного суду м. Києва вищевказаних положень закону, що, як наслідок, викликає об'єктивні сумніви щодо постановлення судового рішення за скаргою неупередженим складом суду, на що обґрунтовано вказує ОСОБА_5 .
Як убачається з матеріалів провадження за скаргою, ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність слідчого, в якій просила зобов'язати слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві виконати вимоги ч. 4 ст. 214 КПК України та внести відомості по заяві ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 376-1 КК України, від 30.10.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, вказуючи на реєстрацію цього ж дня Дніпровським УП ГУ НП в м. Києві вказаної заяви про вчинення суддею Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_6 та керівником апарату Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 376-1 КК України, та не вчинення слідчим, на час звернення зі скаргою - 02.11.2021 року, дій, відповідно до положень ст. 214 КПК України.
Отже, зазначена у скарзі ОСОБА_5 бездіяльність, відповідно до положень Глави 26 КПК України, віднесена до предмету оскарження під час досудового розслідування, яке є стадією кримінального провадження, і порушені нею у скарзі питання стосуються здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо судді та керівника апарату Дніпровського районного суду м. Києва.
Між тим, слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва, за наявності таких обставин, що ОСОБА_5 подана скарга на бездіяльність слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві що полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинене кримінальне правопорушення по заяві ОСОБА_5 від 30.10.2021 року про вчинення суддею Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_6 та керівником апарату Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 376-1 КК України, не заявив собі самовідвід, а 29 листопада 2021 року прийняв рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_9 з підстав відсутності у заяві викладу обставин про вчинення кримінальних правопорушень, а лише викладення в ній відомостей щодо незгоди з прийнятими судовими рішеннями та процесуальними діями судді.
Зважаючи на вищевикладене, на переконання колегії суддів, та обставина, що порушені ОСОБА_5 у скарзі питання стосуються здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, в т.ч. і щодо діючого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_6 , не лише викликала сумніви у неупередженості її розгляду суддями Дніпровського районного суду м. Києва, але й не давала законних підстав для її розгляду ними з мотивів наведених вище, що в даному випадку потребувало вчинення судом першої інстанції дій, передбачених ст. 34 КПК України, як то звернення до апеляційного суду з поданням про вирішення питання направлення такої скарги для розгляду до іншого суду, але таке питання апеляційним судом не вирішувалось.
А тому, зважаючи на такі істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, слід дійти висновку, що судове рішення ухвалене незаконним складом суду, що, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК України, є безумовною підставою для скасування ухвали суду з призначенням, відповідно до положень ч. 1 ст. 415 КПК України, нового розгляду у суді першої інстанції, без надання оцінки щодо суті прийнятого рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 29 листопада 2021 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
___________________ ____________________ ___________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3