1[1]
Номер справи : 756/9323/21
Номер провадження : 33/824/4736/2021
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Іменем України
17 грудня 2021 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Новов С.О., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2021 року,
Відповідно до постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2021 року,
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Цією ж постановою суддя стягнув з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп.
Як встановлено постановою судді, ОСОБА_1 13.05.2021 року о 13.00 год. у м. Києві по вул. Тимошенко, керував транспортним засобом «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає дійсності. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Оболонського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2021 року скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що оскаржувана постанова суду є незаконною, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
На думку апелянта, суд першої інстанції зробив помилковий висновок щодо дотримання співробітниками поліції процедури огляду на стан сп'яніння, оскільки відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів, огляд на стан алкогольного сп'яніння проведений поліцейським з порушенням ст. 266 КУпАП та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки за результатами огляду не складений акт огляду; і таким чином, протокол про адміністративне правопорушення є неналежним доказом, а суд у свою чергу, помилково зробив невірний висновок щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зокрема, як зазначає апелянт його не відсторонили від керування, що у своїй сукупності з іншими доказами свідчить про невідповідність дій поліцейського з процедурою оформлення матеріалів за ст. 130 КУпАП.
Також апелянт зазначає про те, що працівники поліції, склавши відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, в порушення вимог КУпАП, не здійснили тимчасового затримання керованого останнім транспортного засобу, не відсторонили його від керування цим транспортним засобом та дозволили йому продовжувати управляти автомобілем.
Таким чином, як вважає апелянт, дії працівників поліції не узгоджуються з формулюванням правопорушення, викладеним у протоколі.
Вказує апелянт і на те, що у матеріалах справи відсутні пояснення свідків, за участю яких нібито була проведена процедура відмови направлення водія на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, що свідчить, на думку апелянта, також про порушення процедури.
Натомість, не погоджуючись із складеним протоколом, апелянт вказує, що самостійно, звернувся в ТОВ «Медаком», для спростування факту наявності у нього наркотичного сп'яніння, та згідно медичного обстеження, ознак наркотичного сп'яніння не виявлено.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити; перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи поданої апеляційної скарги вважаю, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновку суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зокрема, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 209830 від 13 травня 2021 року, який було складено щодо ОСОБА_1 , вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як обґрунтовано зазначається в оскаржуваній постанові, підтверджується відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено не тільки ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», а й положеннями ст. 266 КУпАП, в якій прямо зазначено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому, в оскаржуваній постанові суддя не тільки навів детальний аналіз доказів, які стали підставою для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, а й правове обґрунтування своїх висновків, яке не суперечить вимогам чинного законодавства.
Повністю погоджуючись із висновками судді, який розглядав дану справу, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Відповідно до вимог п. 2.5. ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проходження такого огляду регламентовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція від 09.11.2015 року № 1452/735).
Як передбачено п. 12 Розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з вимогами, передбаченими п. 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (надалі - Інструкція від 07.11.2015 року № 1395), з урахуванням наведених вище положень, передбачених ст. 266 КУпАП, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків, а у випадку застосування технічних засобів відеозапису - без присутності свідків, складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
У зв'язку з цим, приймаючи до уваги встановлений та зафіксований із застосуванням технічних засобів відеозапису факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я поліцейський правомірно та обґрунтовано склав протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , в якому зазначив ознаки наркотичного сп'яніння та дії водія щодо ухилення від проходження огляду.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції не може погодитися з доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо порушення встановленого законом порядку проведення його огляду на стан наркотичного сп'яніння та складання відповідного протоколу, оскільки відмова від проходження такого огляду також охоплюється поняттям проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та є його складовою частиною.
Що ж стосується доводів, наведених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 про те, що він фактично не відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, у зв'язку з чим, не може вважатися таким, що порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, а також про те, що останній самостійно пройшов огляд у медичному закладі ТОВ «Медаком», де за результатами лабораторних досліджень у нього не було виявлено слідів алкоголю та психотропних речовин, то вони також не можуть служити підставами для висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, з огляду на таке.
По-перше, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності не за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому відсутність у нього слідів алкоголю та психотропних речовин, що підтверджено звітом лікаря нарколога ТОВ «Медаком», не може служити підтвердженням відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
До того ж, вказаний заклад не віднесений до переліку закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, відповідно до вимог ст. 266 КУпАП.
Окрім цього, слід також додати і те, що відповідно до вимог Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
По-друге, посилання ОСОБА_1 на те, що він не відмовлявся їхати до закладу охорони здоров'я, а лише чекав на свого адвоката, також не може служити підставою для висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки, відповідно до вимог, передбачених ст. 268 цього Кодексу, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право тільки при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, а процедура проведення огляду на стан сп'яніння, так само як і складання протоколу про адміністративне правопорушення, не є розглядом справи про адміністративне правопорушення, а тому участь адвоката під час проведення цих процедур не є обов'язковою.
Безпідставними слід визнати також доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що працівники поліції, склавши відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, в порушення вимог цього Кодексу, не здійснили тимчасового затримання керованого ним транспортного засобу, не відсторонили його від керування цим транспортним засобом та дозволили йому продовжувати управляти автомобілем, оскільки ці обставини, навіть якщо припустити, що вони дійсно мали місце, не виключають його відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З огляду на вищенаведене, перевіривши наявні у справі докази, в тому числі відеозапис, вважаю, що доводи, наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не спростовують правильності та законності постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2021 року, а тому не можуть служити законними підставами для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції вважає за необхідне прийняти рішення, яким залишити вказану апеляційну скаргу без задоволення, а постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2021 року щодо нього - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2021 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду
С.О. Новов
Головуючий у 1-й інстанції - суддя Пономаренко А.А.