14 лютого 2022 року м. Харків Справа № 905/1522/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М. , суддя Плахов О.В.
без виклику сторін
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Лиман (вх.№ 3575 Д/2)
на рішення Господарського суду Донецької області від 26.10.2021 у справі №905/1522/21 (суддя Бокова Ю.В., повний текст рішення складено та підписано 01.11.2021)
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ) в особі регіональної філії "Донецька залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Лиман
до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", м. Маріуполь
про стягнення 159 848,58 грн,
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" про стягнення 159 848,58 грн, з яких: плата за користування вагонами в розмірі 637,56 грн, збір за зберігання вантажу в розмірі 49 538,52 грн, збір за охорону вантажу в розмірі 109 672,50 грн.
В обґрунтування вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов п.6 договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії №1/28 від 28.02.2017, а саме затримку вагонів на коліях ст. Маріуполь-Сортувальний, що стало підставою для нарахування позивачем плати за користування вагонами в розмірі 637,56 грн, збору за зберігання вантажу в розмірі 49 538,52 грн, збору за охорону вантажу в розмірі 109 672,50 грн.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначав, що плата за користування вагонами в сумі 637,56 грн з ПДВ та охорона вантажу в сумі 109 672,50 грн були в повному обсязі сплачені по накопичувальній карточці № 11050585 та відомості плати за користування №14019062р. Також, на думку відповідача, розрахунок збору за зберігання вантажу виконано позивачем всупереч приписам ст. 46 Статуту та п. 8 Розділу 7 Правил перевезення вантажів, в результаті чого, термін зберігання вантажу у потягу №9541 завищено позивачем на добу. Вантажоодержувач звільнив колії станції призначення у добу безоплатного зберігання - 18.02.2021, а тому збір за зберігання вантажу у поїзді № 9541 не повинен нараховуватися.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 26.10.2021 у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця акціонерного товариства Українська залізниця до приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" про стягнення 159848,58 грн, з яких: плата за користування вагонами в розмірі 637,56 грн, збір за зберігання вантажу в розмірі 49 538,52 грн, збір за охорону вантажу в розмірі 109 672,50 грн - відмовлено.
Мотивуючи судове рішення, суд першої інстанції виходив з обставин, якими встановив наступне:
- 14.02.2018 між Публічним акціонерним товариством “Українська залізниця” (на даний час- Акціонерне товариство “Українська залізниця”, далі - перевізник) та Приватним акціонерним товариством “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (далі - замовник) укладено договір надання послуг №00039/ЦТА-2018 (далі - договір-1), предметом якого, є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги. Замовник, зобов'язався, зокрема, оплачувати перевізнику послуги, пов'язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги;
- 28.02.2017 між Публічним акціонерним товариством “Українська залізниця” (далі - залізниця) та Приватним акціонерним товариством “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (далі - власник колії) укладений договір № 1/28 про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” при станції Маріуполь-Сортувальний регіональної філії “Донецька залізниця (далі - договір 2);
- 17.02.2021 о 09 год. 00 хв. на станцію Маріуполь-Сортувальний на адресу відповідача зі станції Волноваха прибув потяг №9541, до складу якого входило 57 вагонів.
-порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтранспорту України №113 від 25.02.1999, пунктами 3, 6, 8-10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
- на підставі пункту 15 розділу 6 частини 1 Правил перевезень вантажів на залізничному транспорті №113 від 25.02.1999 позивачем нарахована плата за користування вагонами, яка внесена до відомості №24029062р плати за користування 7 вагонами на підставі пам'ятки про подання вагонів (ф. ГУ-45) №510 у загальному розмірі 637,56 грн. з ПДВ. Плата за користування вагонами в сумі 637,56 грн. з ПДВ була сплачена відповідачем в повному обсязі, що підтверджується відомостями за користування вагонами № 24029062р з відміткою “сплачено за квитанціями різних зборів №№”, отже підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення плати за користування вагонами в розмірі 637,56 грн з ПДВ відсутні;
-порядок зберігання вантажів та нарахування у зв'язку із цим відповідного збору визначено Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Мінтранспорту України №644 від 21.11.2000.
-позивачем нараховано відповідачу збір за зберігання вантажу у 57 вагонах у загальній сумі 49 538,52 грн з ПДВ. Нарахована сума внесена до накопичувальної картки (ф. ФДУ-92) №23020219. Відповідно до ч. 2 ст. 46 Статуту, вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. Як встановлено судом, потяг № 9541 прибув 17.02.2021 о 09:00 год та був забраний з колій загального користування 18.02.2021 о 21:30 год. Згідно з розділом 7 ППВ безоплатна доба зберігання починає обчислюватися з 24-ої години 17.02.2021 та закінчується о 24-ій годині 18.02.2021, отже, в даному випадку, нарахування збору за зберігання за встановленими чинним законодавством тарифами можливе з 00:00 годин 19.02.2021. Оскільки відповідач звільнив колії у період безоплатного зберігання, підстави для нарахування збору за зберігання вантажу у розмірі 49 538,52 грн відсутні;
-відповідно до вимог п.31.5. Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009, якщо на станціях з причин, не залежних від залізниці, виникає затримка вантажу, що охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата згідно з табл. 4. Прийняті позивачем у лютому 2021 року до перевезення, вагони на адресу одержувача (відповідача) були затримані залізницею на станції Маріуполь-Сортувальний, з вини відповідача, про що складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 1-31 від 18.02.2021 та акт загальної форми ГУ-23 № 6-179 від 22.02.2021.
- позивачем було правомірно нараховано збір за охорону вантажу в розмірі в сумі 109 672,50 грн, натомість до звернення позивача із позовом до суду, відповідачем сплачено у повному обсязі збір за охорону вантажу, отже підстави для стягнення збору за охорону вантажу в розмірі в сумі 109 672,50 грн відсутні.
Акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця з рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Донецької області від 26.10.2021 ) у справі №905/1522/21 в частині відмови у стягненні збору за зберігання вантажу у розмірі 49 538,52 грн скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" збір за зберігання вантажу у розмірі 49 538,52 грн.
Апеляційну скаргу позивач обґрунтовує наступними доводами:
- на виконання умов договору про надання послуг №00039/ЦТА-2018 від 14.02.2018 та договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії №1/28 від 28.02.2017, о 09:00 год 17.02.2021 на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької області зі станції Волноваха Донецької залізниці на адресу відповідача надійшли 59 вагонів: 2 вагони одержувач контрагент під'їзної колії та 57 вагонів - одержувач вантажу ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (з вантажем брухт чорних металів) у складі поїзда №9541;
- відповідно до умов п. 6 договору №1/28 від 28.02.2017 вагони, які здані власнику колії, забираються власником колії з передавальних колій станції Маріуполь-Сортувальний впродовж 4 годин після закінчення передавальних операцій. Згідно з пам'яткою про подавання вагонів №510, 57 вагонів були передані залізницею при подаванні 17.02.2021 об 11:26 год. таким чином, відповідач мав вивезти вагони зі станції не пізніше 15:26 год 17.02.2021. фактично поїзд простояв на колії станції до 21:30 год. 18.02.2021. Загальний час знаходження 57 вагонів на коліях склав: з 15:26 год. 17.02.2021 по 21:30 год 18.02.2021;
- відповідного ст. 46 Статуту залізниць України, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Термін вивезення і порядок зберігання вантажів встановлено Правилами перевезення вантажів. Вантажі, що прибули, зберігаються безкоштовно на станції протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
- згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) сплачується після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється: якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; при затримці - з моменту затримки.
- в даному випадку не мало місце вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці та подача вагонів під вивантаження засобами одержувача, а наявна затримка вантажу через його не вивезення з станції одержувачем власними засобами відповідно до умов договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії №1/28 від 28.02.2017. Згідно з пам'яткою про подавання вагонів № 510, 57 вагонів були передані залізницею при подаванні 17.02.2021 в 11:26. Таким чином відповідач мав везти вагони зі станції не пізніше 15 год. 26 хв. 17.02.2021. Фактично поїзд простояв на колії станції до 21:30 год. 18.02.2021. Загальний час знаходження 57 вагонів на коліях склав: з 15:26 год. 17.02.2021 + по 21:30 год. 18.02.2021 = 30 год. 04 хв.
- термін зберігання вантажу - 57 вагонів - 3414 тон (3533 (загальна вага нетто поїзду), 119 тон (вага нетто вагонів контрагента під'їзної колії ) склав: 57 вагонів (3414 тон) -30 год.- 24 год (пільгова доба) = 06 год. : 24 год. = 0,25= 1 доба; збір за зберігання вантажу 57 вагонів з вантажем (3414 тон) за 1 добу: 4 грн/тона х 3414 тон х 1 добу х 3,023 (діючий коефіцієнт) = 41282.10 грн (без ПДВ), з урахуванням ПДВ - 49538,52 грн;
- судом першої інстанції не враховано, що вантаж не подавався під вивантаження засобами залізниці або засобами одержувача, а мав бути вивезений одержувачем у вагонах для подальшого вивантаження на його власних коліях; спірний вантаж було саме затримано, а не подано під вивантаження; при затримці вантажу термін безоплатного зберігання розраховується у відповідності до ст.46 Статуту залізниць України та з урахуванням п. 8 Правил зберігання вантажів - з моменту затримки. З урахуванням того, що при обчисленні збору за зберігання вантажу неповна доба враховується як повна, відповідачу нараховано збір за зберігання вантажу в сумі 49538,52 грн за одну добу зберігання та з дотриманням терміну безкоштовного зберігання.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14 грудня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Донецької області від 26.10.2021 у справі № 905/1522/21 та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту, учасникам справи встановлено строк для подання заяв і клопотань до 10.01.2022.
У наданому до матеріалів справи відзиві відповідач із доводами апеляційної скарги не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині - без змін.
Відповідач зазначає, що поїзд №9541 був переданий на відповідальність вантажовласнику 17.02.2021 об 11:26 год, останній звільнив колії загального користування 18.02.2021 о 21:30 год. Відповідно до п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) сплачується після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Зважаючи на те, що станція Маріуполь-Сортувальний, це станція призначення і вивантаження вантажу здійснюється засобами одержувача, обчислювати збір за зберігання потрібно з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження, а не з моменту затримки. У зв'язку з цим, відповідач вважає, що розрахунок збору за зберігання вантажу здійснено позивачем всупереч ст. 46 Статуту та п. 8 Розділу 7 ППВ, в той час як згідно з Правилами зберігання вантажу з 24-ої години 17.02.2021 до 24-ої години 18.02.2021 - це безоплатна доба, а вантаж, який знаходиться на коліях загального користування у безоплатному зберіганні не може вважатись затриманим.
Відповідно до приписів ч. 1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Предметом апеляційного оскарження є рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні з відповідача збору за зберігання вантажу в розмірі 49 538,52 грн, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, як то встановлено ч. 1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши доповідь головуючого по справі (суддю доповідача), дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на нижче викладене.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 14.02.2018 між Публічним акціонерним товариством “Українська залізниця” (далі - перевізник) та Приватним акціонерним товариством “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (далі - замовник) був укладений договір надання послуг № №00039/ЦТА-2018 (далі - договір-1), предметом якого , є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги. (п. 1.1. договору)
Надання послуг за договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами (п.1.3. договору 1).
Замовник, зобов'язується, зокрема, оплачувати перевізнику послуги, пов'язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника; відшкодовувати перевізнику витрати, пов'язані із затримками контейнерів і вантажів, що виникли на станціях залізниць України, через: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірку вантажів перевізником (маси вантажу), митними та іншими державними органами контролю; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини, що залежать від перевізника, а також нести відповідальність за затримки вантажів на підходах до станції призначення та здійснювати оплату платежів, пов'язаних з цими затримками. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (п.п.2.1.6., 2.1.7. договору 1).
Перевізник зобов'язався приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у вагонах (контейнерах) перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації АС “МЕСПЛАН”, доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до договору; складати документи передбачені пунктом 1.3. договору щодо нарахування сум платежів (п.п.2.3.2., 2.3.5. договору 1).
Відповідно до п.3.1. договору 1 розмір плати за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов'язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів.
Відповідно до п.12.1 договору-1, він вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС “Месплан” або АС “Клієнт УЗ” або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 19.02.2018 до 31.12.2018. Якщо жодна із Сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої Сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги. Закінчення строку дії цього договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього договору.
Також 28.02.2017 між публічним акціонерним товариством “Українська залізниця” (далі - залізниця) та приватним акціонерним товариством “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (далі - власник колії) року був укладений договір № 1/28 про експлуатацію залізничної під'їзної колії приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” при станції Маріуполь-Сортувальний регіональної філії “Донецька залізниця (далі - договір 2).
Відповідно до п.1 вказаного договору (в редакції додаткової угоди від 17.07.2018) згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику і примикає, зокрема, станцією Сартана-ІІ власника колії до станції Маріуполь-Сортувальний залізниці стрілкою №4 залізниці до колії насуву на непарну гірку власника колії; стрілкою №18 залізниці до колії розпуску на парну гірку залізниці; стрілкою №103 залізниці до колії №30 станції Маріуполь-Сортувальний залізниці і стрілкою №2 до парної горловини парка прибуття станції Маріуполь-Сортувальний залізниці.
Під'їзна колія обслуговується локомотивом власника колії.
Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці (п. 5 договору).
Згідно п. 3 договору 2 рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України (ПТЕ), Інструкції з сигналізації залізниць України, Інструкції з руху поїздів та маневрової роботи на залізницях України. Приймання та відправлення поїздів виконується на станціях Маріуполь-Сортувальний Залізниці та Рудна Власника колії.
Придатність вагонів під навантаження у технічному стані (в т. ч. під подвійні операції), що прибули на станцію Маріуполь-Сортувальний та Рудна, встановлюється робітниками залізниці під час огляду вагонів на здавальних коліях з визначенням їх придатності записом у журналі ф. ВУ-15 (п.5 договору-2 в редакції додаткової угоди від 17.07.2018 до договору № 1/28 від 28.02.2017).
Відповідно до п.6 договору №1/28 від 28.02.2017 року, в редакції додаткової угоди від 17.07.2018, кількість вагонів в кожній передачі, яка здається власнику колії встановлюється: - в маршрутах з доменним коксом, окатишами залізорудними, порожніми хоперами під навантаження - в кількості, що прибули; в поїздах з різними вантажами по станції Маріуполь-Сортувальний - не більше 228 осей (57 вагонів); в поїздах на станцію Асланове, які подаються на станцію Рудна - не більше 220 осей (55 вагонів).
Вагони, які здані власнику колії, забираються власником колії з передавальних колій станції Маріуполь-Сортувальний залізниці впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій, по станції Рудна власника колії - впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій.
Відповідно до пункту 14 договору власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі:
- за користування вагонами (контейнерами) згідно Правилам користування вагонами і контейнерами та Тарифного керівництва №1 (пп. “б”);
- інші збори і плати згідно Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів, Тарифного керівництва №1 (пп. “в”).
Збори і плати вносяться залізниці згідно чинного законодавства.
Строк дії договору про експлуатацію колії погоджений до 31.12.2020 включно (п.19 договору в редакції додаткової угоди від 19.11.2019). Факт продовження строку дії на тих самих умовах та на той самий строк під час розгляду даної справи сторонами не заперечуєтеся.
17.02.2021 о 09:00 год на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці на 4 колію залізниці зі станції Волноваха Донецької залізниці прибув потяг №9541. У складі потягу знаходилось 57 вагонів ( 2 вагони одержувач контрагент під'їзної колії) . Про вказане свідчать відомості, які відображені в натурному листі потягу №9541 (а.с. 16).
Відповідно до пам'ятки про подавання вагонів №510, що міститься в матеріалах справи (а.с.23), потяг №9541, місце подавання 4 колія, станція Маріуполь-Сортувальний о 09:00 год., часом передачі вагонів при подаванні є 17.02.2021 об 11 год. 26 хв.
Згідно пам'ятки передача вагонів відбулась без зауважень щодо їх технічного стану.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до акту загальної форми №1-31 (форма ГУ-23) о 09 год. 00 хв. на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці зі станції Волноваха прибув потяг №9541, до складу якого входило 57 вагонів (2 вагони контрагента). В акті загальної форми №1-31 від 18.02.2021, зокрема, зазначено, що поїзд прибув 17.02.2021 о 09:00 год, відправлен 18.02.2021 о 21:30 год. Також у вказаному акті викладено опис обставин, викликали його складання та зазначено наступне: 17.02.2021 прибув поїзд №9541 о 09:00 год на 4 колію парка прибуття. 57 вагонів (2 вагона контрагента) віднесені на відповідальність вантажоодержувача згідно договору №1/28 17.02.2021 на 11:26. Состав у кількості 57 вагонів прибран з 4-ої колії парка прибуття Маріуполь- Сорт 18.02.2021 о 21:30. В акті також зазначено, що вагони простоювали з вини вантажоодержувача.
Таким чином, встановлені у справі обставини свідчать, що згідно умов договору № 1/28 від 28.02.2017, вагони у кількості 57 шт були передані на відповідальність одержувача 17.02.2021 об 11 год. 26 хв.
22.02.2021 позивачем на підставі акту загальної форми ф. ГУ 23 №1-31 від 18.02.2021, складено акт загальної форми №6-179 (форма ГУ- 23), в якому (між іншого) зазначено, що термін затримки 57 вагонів склав: з 15 год 26 хв 17.02.2021 по 21 год 30 хв 18.02.2021. За затримку вагонів на коліях станції нараховані наступні платежі: збір за зберігання вантажів (3414 т, 1 доба) -41282,10 грн; термін затримки склав з 11 год 26 хв 17.02.2021 по 21 год 30 хв 18.02.2021- 30 год 04 хв= 30 год.
Нараховані за час знаходження вагонів на колії станції збір за зберігання вантажу у розмірі 41282,10 грн без ПДВ, з урахуванням ПДВ 49538,52 грн були внесені позивачем до накопичувальної картки (форма ФДУ-92) №23020219 (а.с. 20). Представник відповідача накопичувальну картку підписав із зауваженнями щодо відхилення вказаних нарахувань у розмірі 41282,10 грн через їх розгляд у претензійному порядку.
Розгорнутий розрахунок збору в розмірі 49538,52 грн (з ПДВ) за зберігання вантажу наведено позивачем у позовній заяві.
Звертаючись до господарського суду, позивач зазначав, що за умовами п.6 договору №1/28 ( в редакції додаткової угоди від 17.07.2018) вагони, які здані власнику колії забираються власником колії з передавальних колій станції Маріуполь-Сортувальний Залізниці впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій. Таким чином, відповідач повинен був забрати спірні вагони з колії станції Маріуполь-Сортувальний своїм локомотивом протягом 4-х годин після закінчення передавальних операцій. Фактично вагони були вивезені відповідачем 18.02.2021 о 21 год. 30 хв., що підтверджується актами загальної форми № 1-31 від 18.02.2021 та № 6-179 від 22.02.2021. У зв'язку з цим, позивачем було нараховано до стягнення з відповідача 49538,52 грн збору за зберігання вантажу за період знаходження вагонів на місцях загального користування - коліях станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці понад встановленого терміну.
Рішення суду першої інстанції оскаржується позивачем в частині відмови у стягненні з відповідача збору за зберігання вантажу в сумі 49538,52 грн. Як вважає позивач, судом першої інстанції невірно визначено строк, з якого у відповідача виникає обов'язок сплати збору за зберігання вантажу.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст.914 Цивільного кодексу України, ст.307 Господарського кодексу України, ст.8 Закону України “Про залізничний транспорт” перевезення вантажів залізничним транспортом організовується на договірних засадах. Форму договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги встановлено Правилами розрахунків за перевезення вантажів (додаток № 1 до пункту 2.3 Правил). У договорі визначаються обсяги, строки та умови надання транспортних засобів, порядок розрахунків за перевезення та додаткові послуги, а також відповідальність за порушення зобов'язань.
За змістом ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Частинами 1, 2 ст. 8 Закону України “Про залізничний транспорт” визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Отже, правовідносини з перевезення вантажів залізничним транспортом на підставі договорів про надання послуг перевезення, укладених із суб'єктами господарювання-замовниками, регулюються в порядку, визначеному Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншим галузевим законодавством, що застосовується під час надання залізницею послуг з перевезення.
Спірні правовідносини сторін за своєю правовою природою є правовідносинами з надання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів залізницею та їх зберіганням.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 затверджено Статут залізниць України (далі - Статут), положення якого, згідно з п. 2 Статуту, визначають обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (п.3 Статуту).
За приписами п. 64 Статуту, для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування призначено під'їзні колії.
Згідно з п.71 Статуту, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором.
Стаття 46 Статуту залізниць України (з наступними змінами і доповненнями) встановлює, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів встановлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Правила зберігання вантажів, затверджені на підставі пункту 5 Статуту залізниць України наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року N 644 та зареєстровані в Міністерстві юстиції 24 листопада 2000 року N 866/5087 (з наступними змінами і доповненнями), пунктом 5 передбачають, що якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Пункт 8 Правил зберігання вантажів встановлює, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо), при цьому термін безоплатного зберігання обчислюється при затримці - з моменту затримки.
Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (Тарифне керівництво N 1), затверджений наказом Мінтрансу України від 15 листопада 1999 року N 551 та зареєстрований Міністерством юстиції 1 грудня 1999 року за N 828/4121 (з наступними змінами і доповненнями) в пункті 2 розділу 2 встановлює розміри зборів за зберігання вантажів, а отже, збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом і не потребує додаткового погодження сторонами.
Виходячи з пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999 року N 113, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 березня 1999 року за N 165/3458 (далі - Правила користування) у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми (форми ГУ-23 - Додаток N 6 до Правил користування) який підписується представниками станції і вантажовласника (до яких у тому числі належать вантажовідправники та вантажоодержувачі). В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Аналогічні вимоги містять також Правила складання актів, затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 року N 334, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08 липня 2002 року за N 567/6855, відповідно до пункту 1 яких при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти (додаток 1) та акти загальної форми (додаток 6).
Акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу, і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства (пункт 3 Правил складання актів).
Таким чином, відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства належним і допустимим доказом на підтвердження факту настання відповідних подій - затримки вагонів на станції є акт загальної форми ГУ-23, що складений згідно з Додатком N 6 до Правил користування.
Правова позиція з цього питання викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 904/5743/16 від 04 липня 2018 року.
У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів та їх номери.
Правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду у справі №905/175/21 від 18.10.2021.
Затримка вагонів на станції з вини відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи акту загальної форми №1-31 (форма ГУ-23) від 18.02.2021 , яким встановлено, що поїзд №9541 прибув 17.02.2021 о 09:00 год на 4 колію парка прибуття. 57 вагонів (2 вагона контрагента) віднесені на відповідальність вантажоодержувача згідно договору №1/28 17.02.2021 на 11:26. Состав у кількості 57 вагонів прибран з 4-ої колії парка прибуття Маріуполь- Сорт 18.02.2021 о 21:30. В акті також зазначено, що вагони простоювали з вини вантажоодержувача.
Вказаний акт підписано з боку відповідача із позначкою «провини одержувача у зазначених обставинах немає».
Також, 22.02.2021 позивачем на підставі акту загальної форми ф. ГУ 23 №1-31 від 18.02.2021, складено акт загальної форми №6-179 (форма ГУ- 23), в якому (між іншого) зазначено, що термін затримки 57 вагонів склав: з 15 год 26 хв 17.02.2021 по 21 год 30 хв 18.02.2021. За затримку вагонів на коліях станції нараховані наступні платежі: збір за зберігання вантажів (3414 т, 1 доба) -41282,10 грн; термін затримки склав з 11 год 26 хв 17.02.2021 по 21 год 30 хв 18.02.2021- 30 год 04 хв= 30 год.
Таким чином, колегія суддів вважає, що залізницею належними та допустимими доказами доведено факт затримки вагонів з вини одержувача. Крім того, зауваження представника відповідача, викладені ними при підписанні акту загальної форми №1-31 (форма ГУ-23) від 18.02.2021 та на накопичувальній карті № 23020219, не свідчать самі по собі, без підтвердження належними та допустимими доказами, викладених в цих зауваженнях обставин, про доведеність відповідачем обставин затримки вагонів саме з вини залізниці. До того ж, виходячи з умов договору №1/28 від 28.02.2017, власником колії до станції Маріуполь-Сортувальний є саме відповідач, під'їзна колія №4, на якій знаходились спірні вагони, належить залізниці.
Згідно з пунктом 6 договору-2 (в редакції додаткової угоди від 17.07.2018 до договору № 1/28 від 28.02.2017) вагони, які здані власнику колії забираються власником колії з передавальних колій станції Маріуполь-Сортувальний Залізниці впродовж 3-х годин після закінчення передавальних операцій, по станції Рудна власника колії - впродовж 4-х годин, після закінчення передавальних операцій.
Відповідно до пам'ятки про подавання вагонів №510, що міститься в матеріалах справи (а.с.23), потяг №9541, місце подавання 4 колія, станція Маріуполь-Сортувальний о 09:00 год., часом передачі вагонів при подаванні є 17.02.2021 об 11 год. 26 хв. Тобто відповідач повинен був забрати спірні вагони з 4 колії станції Маріуполь-Сортувальний протягом 4-х годин після закінчення передавальних операцій, а саме, не пізніше 15 год 26 хв 17.02.2021. В той же час, поїзд простояв на колії станції до 21 год 30 хв 18.02.2021, що підтверджується вищенаведеними актами позивача загальної форми №1-31 від 18.02.2021 (ф. ГУ-23) та актом загальної форми №6-179 від 22.02.2021 (ф. ГУ-23).
Судова колегія при розгляді цієї справи враховує правову позицію, яку було викладено у постанові Верховного Суду від 28.10.2021 у справі № 905/179/21 за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” до Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”.
Зокрема, Верховний Суд, розглядаючи справу №905/179/21, у своїй постанові зазначив наступне.
Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 18.10.2021 у справі №905/175/21 в аналогічних правовідносинах було викладено висновок щодо порядку обчислення безоплатного зберігання вантажу, у випадку затримки вагонів на станції призначення та щодо застосування статті 46 Статуту залізниць України та пункту 8 Правил зберігання вантажів у випадку.
Суд касаційної інстанції у справі №905/175/21 дійшов таких висновків:
- всі вантажі, які прибувають на станцію призначення, зберігаються безкоштовно протягом доби, проте порядок обчислення початку безкоштовного строку залежить виключно від причин несвоєчасного вивантаження вантажу;
- у випадку затримки вантажу термін безкоштовного зберігання варто обчислювати після спливу 4-х годин, передбачених умовами договору для забирання вагонів;
- безкоштовну добу зберігання вантажу у випадку доведеності позивачем затримки вагонів необхідно розраховувати наступним чином: до часу прибуття потягу підсумовувається час для розвантажувально-передавальних операцій та 4-х годинний термін для забирання вагонів, і лише після спливу вказаного часу починається відлік безоплатної доби зберігання вантажу.
Порядок зберігання та нарахування у зв'язку з цим відповідного збору регламентується Правилами зберігання вантажів.
Якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу (пункт 5 Правил зберігання).
Пунктом 46 Статуту залізниць передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Згідно з пунктом 8 Правил зберігання, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Термін безоплатного зберігання обчислюється: якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; при затримці - з моменту затримки.
Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009 передбачено, що неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 49538,52 грн за зберігання вантажу, суд першої інстанції виходив з того, що частина 2 статті 46 Статуту передбачає, що вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. Суд першої інстанції дійшов висновку, що потяг № 9541 прибув 17.02.2021 о 09:00 год та був забраний з колій загального користування 18.02.2021 о 21:30. У зв'язку з цим, посилаючись на норми п. 4, п. 5, п. 7, п. 8 Правил зберігання вантажу, місцевий господарський суд розрахував, що безоплатна доба зберігання починає обчислюватися з 24-ої години 17.02.2021 та закінчується о 24-ій годині 18.02.2021, оскільки вважав, що в даному випадку нарахування збору за зберігання за встановленими чинним законодавством тарифами можливе з 00:00 годин 19.02.2021.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з таким висновком, оскільки, враховуючи вищенаведену правову позицію Верховного Суду, колегія суддів вважає, що безкоштовну добу слід розраховувати наступним чином: потяг № 9541 прибув 17.02.2021 о 09:00 год, об 11:26 год закінчились приймально-здавальні операції, а тому, відлік безоплатної доби зберігання вантажу з урахуванням п. 6 договору розпочався з 15:26 год - 17.02.2021 та закінчився о 15:26 год - 18.02.2021. Фактично состав у кількості 57 вагонів прибран з 4 колії парка прибуття Маріуполь-Сорт. 18.02.2021 о 21:30 год, що підтверджується актами загальної форми №1-31 від 18.02.2021 (форма ГУ-23) та №6-179 від 22.02.2021 (форма ГУ-23).
Правова позиція з приводу порядку обчислення розрахунку терміну безоплатного зберігання вантажу у випадку затримки вагонів на станції призначення та щодо застосування статті 46 Статуту залізниць України та пункту 8 Правил зберігання вантажів, викладена також в постановах Верховного Суду у справі №905/175/21 від 18.10.2021, у справі №905/179/21 від 28.10.2021, у справі №905/107/21 від 28.10.2021.
Окрім того, колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 904/5743/16, де, між іншого, вказано, що належним і допустимим доказом на підтвердження факту настання відповідних подій - затримки вагонів на станції, є акт загальної форми ГУ-23, що складений згідно з додатком № 6 до Правил користування вагонами і контейнерами.
Таким чином, зі змісту вказаних вище положень чинного законодавства слідує, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу.
Отже, в даному випадку не мало місце вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці та подача вагонів під вивантаження засобами одержувача.
Так, за матеріалами справи, була наявна затримка вантажу через його невивезення зі станції одержувачем власними засобами, відповідно до умов договору, після оформлення передавальних операцій, що стало підставою для затримки вантажу, який фактично було передано одержувачу, і який знаходився на коліях станції Маріуполь-Сортувальна.
За таких підстав, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем доведено затримку вантажу, яка сталась з вини відповідача, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що безоплатна доба зберігання закінчилася о 00:00 годин 19.02.2021, оскільки суд розрахував її лише на підставі частини 2 статті 46 Статут залізниць, при цьому не врахувавши, що пунктом 8 Правил зберігання передбачений порядок визначення безоплатної доби, у випадку затримки вагонів.
Колегія суддів зазначає, що в даному випадку, відповідачем не було спростовано відомості, зазначені в актах загальної форми №1-31 від 18.02.2021 (форма ГУ-23) та №6-179 від 22.02.2021 (форма ГУ-23). Також не мало місце вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці та подача вагонів під вивантаження засобами одержувача. Відсутність вини відповідача у затримані вагонів останнім також належними та допустимими доказами доведено не було. Надані в матеріалах докази свідчать про те, що затримка вагонів на станції відбулася у зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу відповідачем.
За наслідками перевірки здійсненого позивачем розрахунку плати за зберігання вантажу, суд апеляційної інстанції вважає його арифметично правильним та обґрунтованим, а тому позовні вимоги в частині стягнення збору за зберігання вантажу підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до приписів ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні з відповідача 49538,52 грн збору за зберігання вантажу підлягає скасуванню та в цій частині суд апеляційної інстанції приймає нове рішення про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 49538,52 грн збору за зберігання вантажу.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно приписів ст.ст. 123, ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити.
Рішення Господарського суду Донецької області від 26.10.2021 у справі №905/1522/21 в оскаржуваній частині скасувати.
Прийняти в цій частині нове рішення, яким позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" про стягнення збору за зберігання вантажу в розмірі 49 538,52 грн задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, буд.1; код ЄДРПОУ 00191129) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії “Донецька залізниця” (84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216) збір за зберігання вантажу в розмірі 49 538,52 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, буд.1; код ЄДРПОУ 00191129) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м.Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії “Донецька залізниця” (84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216) 743,08 грн судового збору за подання позовної заяви та 1114,62 грн за подання апеляційної скарги.
Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 14.02.2022
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя Л.М. Здоровко
Суддя О.В. Плахов