08 лютого 2022 року м. Харків Справа № 922/719/16 (922/3914/21)
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Геза Т.Д.
при секретарі Пархоменко О.В.
за участю:
представник апелянта - ліквідатор керуючий Сорокін М.І., посвідчення №663 від 28.05.2013 року;
представника 1-го відповідача -адвокат Павлов Є.О., свідоцтво від 27.11.2019 року №5674;
представник 2-го відповідача - не з'явився;
представник 3-го відповідача - не з'явився;
представник 4-го відповідача - не з'явився;
представник 5-го відповідача - не з'явився;
представник 6-го відповідача - не з'явився;
представник 7-го відповідача - не з'явився;
представник 8-го відповідача - адвокат Манько О.М., свідоцтво №1045 від 02.09.2011 року, ордер серії ХВ№1348 від 22.12.2021 року;
представник 9-го відповідача - не з'явився;
представник кредитора - ПАТ "Лемма КС" - не з'явився;
представник кредитора - ТОВ "Час Ч" - не з'явився;
представник кредитора - ТОВ "Пірс" - адвокат Філіпович О.Є., довіреність б/н від 04.01.2022 року, свідоцтво №ХВ №002459 від 19.08.2020 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" - М.І. Сорокіна (вх. №3672Х/1-18)
на ухвалу господарського суду Харківської області від 11.11.2021 року у справі №922/719/16 (922/3914/21), постановлену в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Кононова О.В.), повний текст якої складено 11.11.2021 року
за позовом Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації"
до 1. ОСОБА_1
2. Приватного нотаріуса Харківського нотаріального округу Ємець Івана Олександровича
3. Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Клопотова Станіслава Давидовича
4. Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мангушевої Ольги Степанівни
5. Державного реєстратора Кулінічівської селищної ради Харківського району Харківської області Волги Ірини Володимирівни
6. Кулінічівської селищної ради
7. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "КОНВАЛІЯ-2020"
8. ОСОБА_2
9. ОСОБА_3
про визнання недійсним свідоцтва, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи №922/719/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації"
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.11.2021 року у справі №922/719/16 (922/3914/21) відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" в особі ліквідатора Сорокіна М.І. (вх. №26369 від 09.11.2021) про вжиття заходів забезпечення позову по справі № 922/719/16 (922/3914/21); ухвалу направлено Публічному акціонерному товариству "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" в особі ліквідатора Сорокіна М.І.
Ліквідатор Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" - М.І. Сорокін з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 11.11.2021 року у справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" в особі ліквідатора Сорокіна М.І. про забезпечення вимог кредиторів шляхом забезпечення позову; накласти арешт на житлові та нежитлові приміщення розташовані у літ. “Б-3” та літ. “Б-2” за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити нотаріусам, реєстраторам та будь-яким іншим органам реєстрації речових прав вчинювати будь-які реєстраційні дії щодо житлових та нежитлових приміщень, розташованих у літ. “Б-3” та літ. “Б-2” за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити будь-яким особам здійснювати ремонт, реконструкцію, переоснащення, перепланування, поліпшення та інші дії направлені на зміну житлових та нежитлових приміщень, розташованих у літ. “Б-3” та літ. “Б-2” за адресою: АДРЕСА_1 .
Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.
Ліквідатором додано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 07.06.2021 року №260244995, згідно якої на даний час діями державних реєстраторів здійснено поділ об'єкту нерухомого майна РНОНМ 1241117863101; було закрито розділ, на підставі виділу частки з об'єкта нерухомого майна та відкрито новий розділ РНОНМ 2066468163101.
13.04.2020 року право власності за Єльніковою Оленою Василівною на нежитлову будівлю літ. Б-2 (нежитлові приміщення №1-34) за адресою: АДРЕСА_1 , погашено у зв'язку з поділом об'єкта нерухомого майна на квартири в будинку квартирного типу літ. Б-2, об'єкт житлової нерухомості. Об'єкт у процесі поділу: квартира №1 загальною площею 215,2 кв.м., житловою площею 142,4 кв.м., квартира №2 загальною площею 220,9 кв.м., житловою площею 144,9 кв.м., місця загального користування 1-го поверху №1 площею 14,0 кв.м., 2-го поверху №1 площею 14,0 кв.м. за адресою: м. Харків, Нетіченська набережна, будинок 15. Підстава поділу об'єкта нерухомого майна: Висновок щодо технічної можливості поділу об'єкту нерухомого майна, серія та номер 2180/2, виданий 08.04.2020 року, видавник ПН ХМНО ХО Мангушева О.С., рішення приватного нотаріуса Мангушева Ольга Степанівна, Харківський міський нотаріальний округ з закриттям розділу щодо об'єкту 2066468163101.
Після поділу об'єкту нерухомого майна державними реєстраторами здійснюється подальший поділ новостворених об'єктів та передача їх у власність фізичним та юридичним особам.
Державними реєстраторами, без належного документального підтвердження вчинені дії щодо зміни літерації нежитлових приміщень, а саме: літ. Б-2 змінена на літ. Б-3.
На момент вибуття з власності ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" нежитлових приміщень по Нетеченській набережній, 15 в м. Харкові літ. Б-2 (приміщення №1-34) мала загальну площу 413,3 кв.м., після поділу об'єкту нерухомого майна та зміни літерації, його загальна площа змінилась та стала 464,1 кв.м.
На даний час зареєстровано право власності на окремі нежитлові приміщення у будівлі літ. Б-3, загальною площею 138,0 кв.м., тобто, постійно здійснюються реєстраційні зміни щодо спірних об'єктів нерухомого майна, змінюються нежитлові площі приміщень.
Враховуючи вимоги ст. 317 та ст. 319 ЦК України, згідно якої власник має право володіти, розпоряджатися та користуватися належним йому майном на власний розсуд, незалежно від волі інших, він може також відчужити об'єкти нерухомого майна - квартири, які були створені у нежитлових приміщеннях літ. Б-2, внаслідок неправомірних реєстраційних дій, які є предметом оскарження у позовній заяві; апелянт просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно та забороною вчинення будь-яких реєстраційних дій, до моменту розгляду справи по суті.
Посилається на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 25.05.2018 року у справі №916/2786/17.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року за №211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19” через спалах у світі коронавірусу з 12.03.2020 року до 03.04.2020 року в Україні введений карантин; постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239, від 22.04.2020 року №291, від 11.05.2020 року №349, від 20.05.2020 року №392, від 17.06.2020 року №500, від 22.07.2020 року №641, від 26.08.2020 року №760, від 13.10.2020 року №956, від 09.12.2020 року №1236, від 17.02.2021 року № 104, від 21.04.2021 року №405, від 16.06.2021 року №611, від 11.08.2021 року №855, від 22.09.2021 року №981, від 15.12.2021 року №1336 до постанови від 11.03.2020 року № 211 внесено зміни, якими дію карантину продовжено до 31.03.2022 року.
Рада суддів України на офіційному сайті 11.03.2020 року звернулася до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов'язкової присутності учасників сторін та листом №9рс-186/20 від 16.03.2020 року до Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, місцевих та апеляційних судів з рекомендацією встановити особливий режим роботи судів України, в тому числі роз'яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв'язку із карантинними заходами.
Для запобігання розповсюдженню особливо небезпечного вірусного захворювання серед працівників суду на період з 13.03.2020 року по 03.04.2020 року наказом голови Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2020 року за № 04-а встановлено особливий режим роботи суду в умовах карантину; наказами голови суду від 26.03.2020 року № 05-а, від 23.04.2020 року №07-а, від 08.05.2020 року №08-а, від 22.05.2020 року №10-а, від 22.06.2020 року №12-а, від 28.07.2020 року №14-а, від 31.08.2020 року №15-а, від 22.10.2020 року №21-а, від 18.12.2020 року №24-а, від 23.06.2021 року №10-а, від 16.08.2021 року №12-а на період дії карантину суд продовжує працювати в умовах встановленого раніше особливого режиму.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.12.2021 року, суддею - доповідачем для розгляду даної справи визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Шутенко І.А., суддя Хачатрян В.С.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 року апеляційну скаргу ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" - М.І. Сорокіна на ухвалу господарського суду Харківської області від 11.11.2021 року у справі залишено без руху; останнього зобов'язано усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та роз'яснено, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту; витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/719/16 (922/3914/21).
07.12.2021 року на адресу суду від апелянта надійшов лист (вх.№14224), з доказами сплати судового збору, який, разом з додатком, долучено до матеріалів справи.
09.12.2021 року на адресу суду, супровідним листом від (від 08.12.2021 року вих.№002340/21) з господарського суду Харківської області надійшов 2-й том справи №922/719/16 (922/3914/21) на 39 арк.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2021 року клопотання ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" - М.І. Сорокіна про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" - М.І. Сорокіна на ухвалу господарського суду Харківської області від 11.11.2021 року у справі; відповідачам встановлено строк до 05.01.2022 року на протязі якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам частини 2 статті 263 ГПК України; призначено справу до розгляду на "12" січня 2022 року о 12:00 год.; явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась; роз'яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.12.2021 року, у зв'язку з відпустками судді Хачатрян В.С. та судді Шутенко І.А., суддею - доповідачем для розгляду даної справи визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Геза Т.Д.
22.12.2021 року на електронну адресу суду від ТОВ “Пірс” надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу (вх.№14999, вх.№5574), які долучено до матеріалів справи, в яких останній просить задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі, в обґрунтування яких вказує на те, що застосування судом заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом забезпечення позову та накладення арешту на майно та заборону вчинення реєстраційних дій, захистить кредиторські вимоги, оскільки зробить можливим відновлення правового становища майна та подальшої їх реалізації в процедурі банкрутства та задоволення вимог кредиторів за рахунок такої реалізації, а також захистить права третіх осіб, які можуть придбати майно, яке фактично на момент придбання, вже підлягало відчуженню.
05.01.2022 року на адресу суду від 8-го відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№86), в якому останній просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, який долучено до матеріалів справи, в обґрунтування якого вказує на те, що оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду прийнято з дотриманням положень чинного законодавства України, без порушень норм матеріального та процесуального права, що є підставою для відмови у задоволенні апеляційної скарги.
05.01.2022 року на адресу суду від 7-го відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№85), в якому останній просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, який долучено до матеріалів справи, в обґрунтування якого вказує на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо обґрунтування ризиків, що є підставою для відмови у задоволенні апеляційної скарги.
12.01.2022 року на адресу суду від апелянта надійшов лист (вх.№339), в якому останній просить долучити до матеріалів справи Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №293763429 від 05.01.2022 року на 2-х арк.; Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №293763429992 від 05.01.2022 року на 2-х арк., який, разом з додатками, долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 12.01.2022 року представник апелянта та представники кредиторів - ТОВ "Пірс" , ТОВ "Час Ч", ТОВ "Лемма КС" підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити; представник 8-го відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 року, враховуючи зміну складу колегії суддів та неявку в судове засідання представників 1-го, 2-го, 3-го, 4-го, 5-го, 6-го, 7-го, та 9-го відповідачів, оголошено перерву у розгляді справи до "19" січня 2022 року о 12:45 год.; явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась; роз'яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".
17.01.2022 року на адресу суду від 1-го відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№529), в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, який долучено до матеріалів справи, в обґрунтування якого вказує на те, що господарський суд першої інстанції належним чином дослідив зміст заяви та доданих до неї документів та дійшов вірного висновку про те, що існування вірогідності подальшого відчуження спірного майна теперішніми власниками, заявником не доведено та не підтверджено жодними належними, допустимими та достовірним доказами.
У судовому засіданні 19.01.2022 року представник апелянта та представники кредиторів - ТОВ "Пірс" , ТОВ "Час Ч", ТОВ "Лемма КС" підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити; представники 1-го та 8-го відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечували.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.01.2022 року, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів належного повідомлення 2-го - 11-го відповідачів про дату та час судового засідання, оголошено перерву у розгляді справи до "03" лютого 2022 року о 14:30 год., явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась; роз'яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".
У судовому засіданні 03.02.2022 року представник апелянта та представники кредиторів - ТОВ "Пірс" , ТОВ "Час Ч", ТОВ "Лемма КС" підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити; представники 1-го та 8-го відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечували.
Представник 3-го відповідача в судове засідання 03.02.2022 року не з'явився, копію ухвали від 19.01.2022 року 3-й відповідач отримав 25.01.2022 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 28.01.2022 року №6102270874516.
Представник 4-го відповідача в судове засідання 03.02.2022 року не з'явився, копію ухвали від 19.01.2022 року 4-й відповідач отримав 25.01.2022 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 27.01.2022 року №66102270874540.
Представник 5-го відповідача в судове засідання 03.02.2022 року не з'явився, копію ухвали від 19.01.2022 року 5-й відповідач отримав 25.01.2022 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 27.01.2022 року №6102270874567.
Представник 6-го відповідача в судове засідання 03.02.2022 року не з'явився, копію ухвали від 19.01.2022 року 6-й відповідач отримав 25.01.2022 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 27.01.2022 року №6102270867080.
Представник 7-го відповідача в судове засідання 03.02.2022 року не з'явився, копія ухвали від 19.01.2022 року, яка повернулась до суду апеляційної інстанції, з довідкою працівників ПАТ Укрпошта - адресат відсутній за вказаною адресою.
Представник 9-го відповідача в судове засідання 03.02.2022 року не з'явився, копію ухвали від 19.01.2022 року 9-й відповідач отримав 26.01.2022 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №6102270867013.
Окрім того, інформацію у справі, що розглядається про дату, час та місце судового засідання було розміщено на офіційному сайті Судової влади України, про що свідчить відповідне повідомлення від 02.02.2022 року.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2022 року, метою надання можливості сторонам підготуватися до участі у судових дебатах, оголошено перерву у розгляді справи до "08" лютого 2022 року о 16:30 год.; явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась; роз'яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".
У судовому засіданні 08.02.2022 року представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.
Представник 1-го відповідача в судовому засіданні 08.02.2022 року проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив оскаржувана ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник 8-го відповідача в судовому засіданні 08.02.2022 року проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив оскаржувана ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник кредитора- ТОВ "Пірс" в судовому засіданні 08.02.2022 року підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі та просила її задовольнити.
Представники 2-го, 3-го, 4-го, 5-го, 6-го, 7-го, 9-го відповідачів в судове засідання не з'явились, копія ухвали суду апеляційної інстанції була надіслана останнім, що слідує зі штампу печатки за зворотному боці вказаної ухвали (вих.№002162 від 07.02.2022 року).
Інформацію у справі, що розглядається про дату, час та місце судового засідання було розміщено на офіційному сайті Судової влади України, про що свідчить відповідне повідомлення від 07.02.2022 року.
Представники кредиторів - ТОВ “Лемма КС”, ТОВ "Час Ч" в судове засідання 08.02.2022 року не з'явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, що слідує з розписки про дату та час наступного засідання від 03.02.2022 року (т.3, а.с.277-278)
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України “Про доступ до судових рішень” усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Ухвали суду від 12.01.2022 року, від 19.01.2022 року та від 03.02.2022 року було у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається була розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з карантинними заходами, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників апелянта, 1-го відповідача, 8-го відповідача, представників кредиторів - ТОВ “Лемма КС”, ТОВ "Час Ч" та ТОВ "Пірс", перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.
В провадженні господарського суду Харківської області перебуває справа №922/719/16 про банкрутство ПАТ "Науково - технологічний інститут транскрипції, трансляції та реплікації".
Постановою господарського суду Харківської області від 23.06.2016 року у справі ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.12.2019 року, зокрема, задоволено клопотання голови комітету кредиторів АТ "НТІ ТТР" - ТОВ "Пірс" про призначення ліквідатора у справі (вх. № 30506 від 16.12.2019 року); призначено ліквідатором АТ "НТІ ТТР" арбітражного керуючого Сорокіна М.І.
27.09.2021 року до господарського суду Харківської області надійшла позовна заява (вх. №3914/21), підписана ліквідатором ПАТ "Науково - технологічний інститут транскрипції, трансляції та реплікації", в якій останній просив: визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю літ “Б-2” (приміщення № 1-34), розташовану за адресою: м. Харків, Нетіченська набережна, 15, зареєстроване в реєстрі за № 3107 від 05 травня 2017 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємець Іваном Олександровичем (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер рішення №35071887 від 05.05.2017 року (номер запису про право власності/довірчої власності 20281685); скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ємця Івана Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер рішення №35071887 від 05.05.2017 року; Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер рішення №40590961 від 12.04.2018 року; Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер рішення №40658378 від 17.04.2018 року; скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Клопотова Станіслава Давидовича про відкриття нового розділу на реєстрацію об'єкта нерухомого майна РНОНМ: 2066468163101 індексний номер рішення № 51896513 від 03.04 2020 року; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер рішення 36188719 від 06.04.2020 року; про відкриття розділу на об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 2128711563101, індексний номер рішення 53243841 від 22.07.2020 року; скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Мангушевої Ольги Степанівни: про поділ об'єкта нерухомого майна та закриття розділу за реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна: 2066468163101, індексний номер рішення 51988966 від 15.05.2020 року; про відкриття розділу РНОНМ: 2070406363101 індексний номер рішення 51988745 від 15.04.2020 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 56120093 від 12.01.2019 року; про внесення виправлень, індексний номер рішення 56120093 від 17.05.2021 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 58213402 від 19.05.2021 року; про відкриття нового розділу та реєстрацію об'єкта нерухомого майна РНОНМ: 2109728163101 та про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 52855996 від 26.06.2020 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 56124195 від 13.01.2021року; про внесення змін до розділу, індексний номер рішення 56124195 від 13.01.2021 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 58213859 від 19.05.2021 року; про відкриття нового розділу, індексний номер рішення 52910514 від 26.06.2020 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 52910514 від 01.07.2020 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та внесення виправлень, індексний номер рішення 56119902 від 12.01.2020 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 58213053 від 19.05.2021 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 53723816 від 21.08.2020 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 58219569 від19.05.2021 року; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 58219105 від 19.05.2021 року; скасувати рішення державного реєстратора Кулінічівської селищної ради Харківського району Харківської області Волги Ірини Володимирівни про відкриття нового розділу на об'єкт нерухомого майна РНОНМ: 2263067963101 та державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 56016325 від 30.12.2020 року; витребувати з чужого незаконного володіння Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “КОНВАЛІЯ-2020”, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у власність Публічного акціонерного товариства “Науково- технологічний інститут транскрипції, трансляції та реплікації” нежитлову будівлю літ. “Б-2” (нежитлові приміщення № 1-34), загальною площею 413, 3 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати органи реєстрації прав на нерухоме майно або інших осіб, уповноважених на здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, відновити запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно нежитлову будівлю літ. “Б-2” (нежитлові приміщення № 1-34), загальною площею 413, 3 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 за Публічним акціонерним товариством “Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції та реплікації”.
20.10.2021 року до господарського суду Харківської області від ПАТ "Науково - технологічний інститут транскрипції, трансляції та реплікації" в особі арбітражного керуючого Сорокіна М.І. надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач визначив правовий статус осіб, що були зазначені в позовній заяві, залишивши підстави та предмет позову тими самими.
09.11.2021 року до господарського суду Харківської області надійшла заява ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" в особі ліквідатора Сорокіна М.І. (вх. № 26369 від 09.11.2021 року) про вжиття заходів забезпечення позову по справі, в якій заявник просив накласти арешт на житлові та нежитлові приміщення розташовані у літ. “Б-3” та літ. “Б-2” за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити нотаріусам, реєстраторам та будь-яким іншим органам реєстрації речових прав вчинювати будь-які реєстраційні дії щодо житлових та нежитлових приміщень, розташованих у літ. “Б-3” та літ. “Б-2” за адресою: м. Харків, Нетіченська набережна, 15; заборонити будь-яким особам здійснювати ремонт, реконструкцію, переоснащення, перепланування, поліпшення та інш. дії направлені на зміну житлових та нежитлових приміщень, розташованих у літ. “Б-3” та літ. “Б-2” за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявник в обґрунтування поданої заяви вказував на таке.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.02.2021 року у справі № 922/719/16, яка залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 року та постановою Верховного Суду від 01.09.2021 року задоволена заява ліквідатора про визнання недійсними прилюдних торгів у формі аукціону від 03.05.2017 року та визнано недійсними результати аукціону з продажу майна банкрута Публічного акціонерного товариства “Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації” за лотом № 4, проведеного Товарною біржею “Всеукраїнський торгівельний центр”, які відбулися 03.05.2017 року та оформлені протоколом № 1 від 03.05.2017 року.
До об'єктів лоту № 4 на аукціоні, що було проведено 03.05.2017 року та визнано судом недійсним, належить нежитлова будівля літ. “Б-2” (приміщення № 1-34) загальною площею 413, 3 кв.м., що знаходиться в м. Харкові, Нетіченська набережна, будинок № 15, яка на момент вчинення аукціону перебувала у власності ПАТ “Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації” на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 06.07.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Васіковою Ю.В. 06.07.2007 року та зареєстрованого у реєстрі за № 2091.
Під час підготовки позову, з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна від 07.06.2021 року за номером 260244995 стало відомо про те, що приватними нотаріусами Харківського міського нотаріального округу Клопотовим С.Д. та Мангушевою О.С. було зроблено поділ майна - нежитлової будівлі літ. “Б-2” за адресою: м. Харків, Нетіченська набережна, 15, здійснена зміна літерації нежитлової будівлі (внесені зміни) з літ. “Б-2” на літ. “Б-3”, без правових підстав для здійснення таких дій, відкриті нові розділи на нежитлові приміщення, що не підтверджено деклараціями на виконання робіт, а також здійснено реєстрацію прав власності за третіми особами.
Відсутність арештів чи обмежень на спірне нерухоме майно призводить до відсутності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записів, які б обмежили подальшу реалізацію складових спірного об'єкту нерухомого майна, що може призвести до неможливості відновлення правового становища майна банкрута, та повернення його з чужого незаконного володіння, оскільки коло осіб, яким може бути передано право власності не є обмеженим і їх постійна зміна ускладнить розгляд справи або виконання рішення суду у зв'язку з неможливістю визначення та фіксування кола осіб, у яких майно підлягає вилученню на момент звернення з позовом та/або на момент винесення рішення по справі.
11.11.2021 року господарським судом Харківської області постановлено оскаржувану ухвалу, з підстав викладених вище.
Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.
З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов'язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Статтею 136 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частинами 1, 3, 4 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Право вжиття тих чи інших заходів належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.
Так, необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення. Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд діє за внутрішнім переконанням на підставі та у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Тобто, положення вказаної статті пов'язують вжиття заходу забезпечення з ефективним захистом або поновленням порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, реальним виконання судового рішення, а також із наявністю обставин, що достеменно свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Господарським судом першої інстанції вірно враховано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 25.05.2018 року у справі № 916/2786/17, де, між іншим, вказано на те, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову суди розглядають вказані заяви із застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч. ч. 2, 5, 6, 7 ст. 137 ГПК України).
Так, позивач в обґрунтування заяви про забезпечення позову вказує на ймовірну неможливість відновлення правового становища майна банкрута та повернення його майна з чужого незаконного володіння, оскільки у разі відсутності заборон на відчуження майна в державному реєстрі може змінювати коло осіб, яким може бути передано право власності і їх постійна зміна ускладнить розгляд справи або виконання рішення суду.
Таким чином, заява про забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях заявника щодо існування вірогідності подальшого відчуження спірного майна.
А отже, аргументи апелянта на те, що після поділу об'єкту нерухомого майна державними реєстраторами здійснюється подальший поділ новостворених об'єктів та передача їх у власність фізичним та юридичним особам, є необґрунтованими та не приймаються.
А тому, місцевий господарський суд вірно вказав на те, що існування вірогідності подальшого відчуження спірного майна його теперішніми власниками заявником не доведено та не підтверджено жодними належними, допустимими та достовірними доказами.
Посилання апелянта на Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №293763429 від 05.01.2022 року та Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №293763429992 від 05.01.2022 року, які були надані апелянтом суду апеляційної інстанції 12.01.2022 року листом (вх.№339), не приймаються, з огляду на те, що вказані у довідках відомості стосуються вчинення реєстраційних змін щодо спірних об'єктів нерухомого майна, за період з 17.08.2018 року по 12.01.2021 року, тобто, до постановлення оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та прийняття ухвали господарського суду Харківської області від 03.02.2021 року у справі № 922/719/16, якою задоволена заява ліквідатора про визнання недійсними прилюдних торгів у формі аукціону від 03.05.2017 року та визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута Публічного акціонерного товариства “Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації” за лотом № 4, проведеного Товарною біржею “Всеукраїнський торгівельний центр”, які відбулися 03.05.2017 року та оформлені протоколом № 1 від 03.05.2017 року, яка залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 року та постановою Верховного Суду від 01.09.2021 року.
Інших доказів, які б стверджували або ж факт набуття у власність нерухомого майна чи здійснення його поділу, або ж відкриття нових розділів чи внесення змін щодо літерації нежитлових приміщень, які є предметом оскарження, матеріали справи не містять.
А за таких обставин, позивачем при зверненні до господарського суду першої інстанції з заявою про забезпечення позову не було доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 77-79 ГПК України наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Також, колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 15.01.2019 року у справі №915/870/18, де, зокрема, вказано на те, що вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, зокрема у вигляді арешту грошових коштів або майна відповідача з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді арешту тощо) права цього учасника (відповідача), а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у разі, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.
У рішенні Європейського суду з прав людини, у справі “Надточий проти України” від 15 травня 2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
А отже, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" в особі ліквідатора Сорокіна М.І. про вжиття заходів забезпечення позову по справі у повному обсязі.
Разом з тим, колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі №129/1033/13-ц та у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі №902/761/18, від 04.12.2019 року у справі №917/2101/17, де, зокрема, вказано на таке.
“17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.”
Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Мова йде про достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.
Усталеною є практика Європейського суду з прав людини, в якій суд посилається на balance of probabilities (баланс ймовірностей) для оцінки обставин справи. Наприклад, у рішенні BENDERSKIY v. Ukraine 15.11.2007 року, суд застосовує баланс ймовірностей. У рішенні J.K. AND OTHERS v. Sweden 23.08.2016 року суд вказує, що цей стандарт притаманний саме цивільним справам.”
Посилання апелянта на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 25.05.2018 року у справі №916/2786/17, де, зокрема, вказано на те, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії, не приймаються з огляду на таке.
Так, предметом спору у справі №916/2786/17 є стягнення з відповідача основного боргу, 3% річних, інфляційних втрат та пені за неналежне виконання договору поставки; у справі №922/719/16 (922/3914/21) предметом спору є визнання недійсним свідоцтва, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.05.2021 року у справі №913/567/19 (913/403/20), де, між іншим, вказано на таке.
“Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в ухвалі від 27.03.2020 року у справі № 910/4450/19 зазначив, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб'єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору) та об'єкт (предмет). Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (п. 32 постанови від 27.03.2018 року №910/17999/16; п. 38 постанови від 25.04.2018 року № 925/3/7, п. 40 постанов від 25.04.2018 року № 910/24257/16). Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 року у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 року у справі № 923/682/16. При цьому, під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Суд звертається до правової позиції, щодо послідовно та неодноразово викладалась Великою Палатою Верховного Суду в питанні визначення подібності правовідносин у судових рішеннях: п. 60 постанови від 23.06.2020 року у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19), п. 6.30 постанови від 19.05.2020 року у справі № 910/719/19, постанова від 16.01.2019 року у справі № 757/31606/15-ц, постанова від 12.12.2018 року у справі № 2-3007/11, пункт 5.5 від 19.06.2018 року у справі №922/2383/16; п. 8.2 постанови від 16.05.2018 року у справі № 910/5394/15-г.”
Таким чином, правовідносини у справі, на яку посилається апелянт та обставини вказаної справи №916/2786/17, не є подібними до правовідносин у справі №922/719/16 (922/3914/21), оскільки предмети та підстави позовів у цих справах, відповідно і встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, а також їх правове регулювання є різними, що виключає подібність спірних правовідносин у цих справах.
Отже, висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).
Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)
Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).
Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 255, 269, ст. 270, ч.1 ст. 275, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" - М.І. Сорокіна залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 11.11.2021 року у справі №922/719/16 (922/3914/21) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строк оскарження в касаційному порядку встановлені ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 14.02.2022 року.
Головуюча суддя О.І. Терещенко
Суддя П.В. Тихий
Суддя Т.Д. Геза