09 лютого 2022 року м. Харків Справа № 922/3255/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", м. Харків,
на рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 (суддя Шарко Л.В.), ухвалене в приміщенні Господарського суду Харківської області в м. Харкові, о 16:13год, повний текст якого складений 13.12.2021,
у справі №922/3255/21
за позовом: Приватного акціонерного товариства "КІНТО", м. Київ,
до відповідача: Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", м. Харків,
про: стягнення 224430,09грн,
Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 у справі №922/3255/21 позовні вимоги задоволено повністю;
- стягнуто з АТ "Українські енергетичні машини" як невиплачені в строк дивіденди за результатами господарської діяльності АТ "ТУРБОАТОМ" у 2018 році на підставі рішення річних загальних зборів акціонерів АТ "ТУРБОАТОМ", оформленого протоколом №24 від 17.04.2019 р. та статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства", строк виплати яких настав 17 жовтня 2019 року, з яких:
-2532,53грн на рахунок ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "КІНТО Капітал" (ідентифікаційний код - 32980900);
-87402,13грн на рахунок ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія Клаб" (ідентифікаційний код - 33151991);
-47304,04грн на рахунок, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "КІНТО-Класичний";
-2803,87грн на рахунок, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "КІНТО-Казначейський";
-16461,45грн на рахунок, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого спеціалізованого пайового інвестиційного фонду акцій "КІНТО-Еквіті";
-67926,07грн на рахунок, відкритий для обліку операцій з активами Закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Індекс Української Біржі";
- стягнуто з АТ "Українські енергетичні машини" на користь ПАТ "КІНТО" витрати по сплаті судового збору в сумі 3366,45грн, витрати на правову допомогу в сумі 13000,00грн.
АТ "Українські енергетичні машини" з рішенням місцевого господарського суду не погодилося та 10.01.2021 звернулось до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 у справі №922/3255/21 та ухвалити нове рішення, яким позивачу відмовити у задоволенні позову повністю.
Одночасно скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження у зв'язку з отриманням повного тексту оскаржуваного судового рішення 17.12.2021.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 у даній справі апеляційну скаргу АТ «Українські енергетичні машини» на рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 у справі №922/3255/21 залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору та підтвердження повноважень особи для здійснення самопредставництва.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Мушта проти України", "Мельник проти України") право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Одночасно при застосуванні процедурних правил національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справі "Walchli v. France", п. 29; "ТОВ "Фріда" проти України", п. 33).
З викладеного вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності скарги на рішення. Застосування відповідних обмежень у передбачених законом випадках не може вважатися порушенням права особи на доступ до суду.
Принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (Справа "Надточій проти України", заява №7460/03, рішення від 15.05.2008, пункт 26; див. серед інших рішень та mutatis mutandis, "Кресс проти Франції" (Kress v. France), [GC], no.39594/98, п.72, ECHR 2001-VI; "Ф.С.Б. проти Італії" (F.C.B. v. Italy), рішення від 28 серпня 1991 року, Серія A no. 208-B, п.33; "Т. проти Італії" (Т. v. Italy), рішення від 12 жовтня 1992 року, Серія A no.245-C, п.26; та "Кайя проти Австрії" (Kaya v. Austria), no.54698/00, п.28, від 08 червня 2006 року).
Відповідно до статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
З повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що ухвала Східного апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без руху від 17.01.2022 у даній справі отримана скаржником 24.01.2022, тобто десятиденний строк, встановлений судом для виправлення недоліків, сплив 03.02.2022.
03.02.2022 АТ «Українські енергетичні машини» надані докази та підтвердження повноважень особи на підписання апеляційної скарги в порядку самопредставництва, а саме: копії Статуту АТ «Українські енергетичні машини» та Посадової інструкції заступника генерального директора.
Одночасно скаржником надано клопотання про продовження строків для сплати судового збору, у якому він просить продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, шляхом надання додаткового часу для сплати судового збору та приєднання доказів його сплати до апеляційної скарги.
Відповідно до статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Отже, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.
Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.
При цьому, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд також не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16 та у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №903/15/21.
Відповідно до частини 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З вищенаведених норм права вбачається, що граничний строк для усунення недоліків апеляційної скарги становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Як зазначено вище, ухвала Східного апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без руху від 17.01.2022 у даній справі отримана скаржником 24.01.2022, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, а отже граничний десятиденний строк, встановлений судом для виправлення недоліків, сплив 03.02.2022.
Суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).
Враховуючи викладене, клопотання позивача про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки в ухвалі Східного апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без руху від 17.01.2022 встановлений максимальний строк, визначений Господарським процесуальним кодексом України на усунення недоліків апеляційної скарги, який не може бути продовжений судом.
Таким чином, у строк, визначений ухвалою суду апеляційної інстанції, тобто до 03.02.2022, та у межах строку, визначеного вимогами процесуального законодавства для вирішення питання щодо прийняття або повернення апеляційної скарги, скаржник не надав належних доказів сплати судового збору.
Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи викладене та зважаючи на визначений вимогами ГПК України строк для ухвалення судового рішення щодо прийняття апеляційної скарги, основні засади господарського судочинства, зокрема, щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом, апеляційна скарга АТ «Українські енергетичні машини» на рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 у справі №922/3255/21 підлягає поверненню.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України , Східний апеляційний господарський суд
Повернути апеляційну скаргу АТ «Українські енергетичні машини» на рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 у справі №922/3255/21 на 5арк. з додатками на 7арк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Порядок та строк оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя Л.І. Бородіна
Суддя Л.М. Здоровко
Суддя В.В. Лакіза