вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" січня 2022 р. Справа№ 910/15899/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів: Яковлєва М.Л.
Шаптали Є.Ю.
при секретарі Пнюшкову В.Г.
за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 18.01.2022.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 09.11.2021
у справі №910/15899/21 (суддя Головіна К.І.)
за заявою Підприємства з іноземними інвестиціями "Тойота-Україна"
про скасування заходів забезпечення позову
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс"
до Підприємства з іноземними інвестиціями "Тойота-Україна"
про спонукання укласти договір,
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 заяву Підприємства з іноземними інвестиціями "Тойота-Україна" про скасування заходів забезпечення позову задоволено.
Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2021 у справі № 910/15899/21.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2021 у справі №910/15899/21 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що виходячи з того, що за час розгляду даної справи в суді пройде значний період часу, за який відповідач може укласти дилерський договір з іншим суб'єктом господарювання, предметом якого буде призначення уповноваженого дилера Тойота-Україна у місті Чернігові, що призведе до утруднення виконання судового рішення у вказаній справі у разі задоволення позову та спричинить негативні наслідки для позивача.
Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному головуючому судді від 25.11.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/15899/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів: Шаптала Є.Ю., Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/15899/21. Призначено справу до розгляду на 15.12.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" про відкладення розгляду справи - відмовлено. Відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/15899/21 на 22.12.2021
17.12.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а увалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2021у справі №910/15899/21 без змін.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 у зв'язку перебування судді Михальської Ю.Б. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/15899/21.
Відповідно до витягу з протоколу передачі справи раніше визначеному головуючому судді від 20.12.2021 для розгляду справи №910/15899/21 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Яковлєв М.Л., Шаптала Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/15899/21 прийнято до провадження у визначеному складі суддів: головуючого судді Куксова В.В., судді: Яковлєва М.Л., Шаптали Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/15899/21 на 18.01.2022
18.01.2022 від позивача через відділ забезпечення документообігу Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача з'явився в судове засідання 18.01.2022 та надав пояснення по суті апеляційної скарги.
Представник позивача в судове засідання 18.01.2022 не з'явився.
Законом України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції:
"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"№ 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
У зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, колегія суддів дійшла висновку, що розгляд справи підлягає здійсненню у розумний строк з огляду на ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11, пункту 4 розділу Х Прикінцевих положень ГПК України.
Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки позивач про дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому розгляд справи відбувається за відсутності позивача.
Щодо клопотання позивача про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, в обґрунтування клопотання про відкладення зазначено, що позивач та його представник не можуть прибути в судове засідання, призначене на 18.01.2022 з об'єктивних поважних причин так як не були повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Проте, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а/с 61, том-2), з якого вбачається, що представнику позивача 04.01.2022 було вручено ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 про відкладення судового засідання на 18.01.2022.
Також, на переконання колегії суддів, не може бути підставою для відкладення судового засідання участь представника позивача в іншому судовому засіданні в Чернігівському апеляційному суді.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання позивача про відкладення розгляду справи є необґрунтованим та безпідставним, у зв'язку із чим задоволенню не підлягає.
В судовому засіданні 18.01.2022 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями "Тойота-Україна" про спонукання укласти договір.
У обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ПІІ "Тойота-Україна" 16.12.2020 на офіційному сайті оголосило конкурс з відбору уповноваженого дилера Тойота-Україна у м. Чернігові. У вказаному конкурсі прийняло участь ТОВ "ІК "Автоцентр-Сервіс", виконавши всі умови, запропоновані відповідачем, та подавши відповідну заявку, за результатами розгляду якої позивачу було запропоновано надати презентацію щодо розвитку дилерського центру. Така презентація була направлена відповідачу та прийнята останнім без будь-яких зауважень.
Разом з тим, 30.03.3021 від відповідача надійшло повідомлення про недопуск позивача до другого етапу відбору оголошеного конкурсу. Вказане рішення позивач вважає неправомірним та необґрунтованим, оскільки критерії конкурсу не містили умов про поетапне проведення добору дилера та будь-яких інших вимог до кандидатів конкурсу зі сторони відповідача, при цьому рішення ПІІ "Тойота-Україна" було прийняте без зазначення причин відмови позивачу в укладенні договору щодо призначення уповноваженого дилера Тойота-Україна в м. Чернігові.
У позові ТОВ "ІК "Автоцентр-Сервіс" на підставі ст. 179, 181, 187 ГК України просить спонукати ПІІ "Тойота-Україна" укласти договір з позивачем, предметом якого буде призначення у місті Чернігові уповноваженого дилера Тойота-Україна - ТОВ "ІК "Автоцентр-Сервіс".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 вказану позовну заяву було залишено без руху, позивачу надано строк на усунення вказаних у ній недоліків.
05.10.2021 до суду надійшла заява ТОВ "ІК "Автоцентр-Сервіс" про вжиття заходів щодо забезпечення позову, у якій позивач просить:
- зупинити проведення ПІІ "Тойота-Україна" конкурсу з відбору нового уповноваженого дилера Тойота-Україна в м. Чернігові;
- заборонити ПІІ "Тойота-Україна" вчиняти дії щодо укладення договору, предметом якого буде призначення уповноваженого дилера Тойота-Україна у місті Чернігові;
- заборонити ПІІ "Тойота-Україна" вчиняти дії щодо розширення офіційної дилерської мережі Тойота-Україна у місті Чернігові.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2021 були вжиті заходи забезпечення позову шляхом заборони ПІІ "Тойота-Україна" вчиняти дії щодо укладення договору, предметом якого буде призначення уповноваженого дилера Тойота-Україна у місті Чернігові, до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ТОВ "ІК "Автоцентр-Сервіс" до ПІІ "Тойота-Україна" про спонукання укласти договір. У решті заявлених вимог про забезпечення позову - було відмовлено.
28.10.2021 до суду надійшла заява ПІІ "Тойота-Україна" (боржника) про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2021.
Вказана заява мотивована тим, що ТОВ "ІК "Автоцентр-Сервіс" не довело наявність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду; обраний захід забезпечення позову не є співмірним із позовними вимогами про спонукання укласти договір; відбулось втручання у господарську діяльність відповідача. Крім того, заявник зазначив, що викладені у заяві про забезпечення позову обставини вже були предметом розгляду аналогічної заяви ТОВ "ІК "Автоцентр-Сервіс" про вжиття заходів забезпечення позову, у якій ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 було відмовлено, проте, наявність такої ухвали позивач приховав.
Представник ТОВ "ІК "Автоцентр-Сервіс" (позивача) проти скасування заходів забезпечення заперечив, вважав доводи заявника безпідставними, зазначив, що вжиті заходи відповідають меті їх застосування та способу захисту, є співмірними із заявленими позовними вимогами, при цьому потреба у забезпеченні позову ТОВ "ІК "Автоцентр-Сервіс" не відпала. Щодо вирішення питання про забезпечення позову у іншій справі (№ 910/5250/21) повідомив, що відповідна заява розглядалась за майбутнім позовом, предмет і підстави якого були відмінними від предмету та підстав позову, заявленого у даній справі. Просив відмовити у задоволенні заяви ПІІ "Тойота-Україна".
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції керувався тим, що на час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову змінились обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, які необхідно врахувати при розгляді питання про скасування таких заходів.
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом ч. 5, 6 ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Виходячи з положень ст. 136, 137 ГПК України, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011, оскільки забезпечення позову є гарантією задоволення законних вимог позивача, то суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. При цьому обґрунтування необхідності скасування забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про скасування забезпечення позову.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 16.12.2020 на офіційному сайті ПІІ "Тойота-Україна" був оголошений конкурс з відбору уповноваженого дилера Тойота-Україна у м. Чернігові. Одним із учасників вказаного конкурсу виступило ТОВ "ІК "Автоцентр-Сервіс", якому відповідач 30.03.2021 відмовив у допуску до другого етапу відбору оголошеного конкурсу.
Застосовуючи заходи забезпечення позову шляхом заборони ПП "Тойота-Україна" вчиняти дії щодо укладення договору, предметом якого буде призначення уповноваженого дилера Тойота-Україна у місті Чернігові, суд першої інстанції виходив з того, що у немайновому спорі про спонукання укласти договір, у разі задоволення якого примусове виконання рішення не вимагатиметься, невжиття заходу забезпечення позову перешкоджатиме належному захистові прав ТОВ "ІК "Автоцентр-Сервіс" та призведе до нових звернень позивача до суду.
Разом з тим, судом першої інстанції вірно встановлено, що ТОВ "ІК "Автоцентр-Сервіс" вже зверталось до суду з заявами про вжиття заходів забезпечення позову, предметом якого були обставини відбору уповноваженого дилера ПП "Тойота-Україна" у місті Чернігові, та питання щодо наявності підстав для застосування аналогічних заходів забезпечення перевірялись господарським судом.
Зокрема, ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 у справі № 910/5250/21, яка набрала законної сили, у задоволенні заяви ТОВ "ІК "Автоцентр-Сервіс" про забезпечення майбутнього позову шляхом: зупинення проведення конкурсу з відбору нових уповноважених дилерів в місті Чернігів; заборони ПІІ "Тойота-Україна" вчиняти дії щодо укладення з іншими суб'єктами господарювання, юридичними або фізичними особами дилерського договору або іншого договору, предметом якого буде призначення уповноваженого дилера Тойота-Україна у місті Чернігів; заборони ПП "Тойота-Україна" вчиняти дії щодо розширення офіційної дилерської мережі Тойота-Україна у місті Чернігів, було відмовлено.
Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що заявник не довів наявності обставин того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення вимог майбутнього позову, у той час, як вжиття таких заходів призведе до обмеження господарської діяльності ПІІ "Тойота-Україна".
Разом з тим, колегія суддів погоджується із доводами відповідача, що забезпечення позову до набрання законної сили рішенням шляхом заборони вчиняти дії щодо укладення з іншими суб'єктами господарювання, юридичними або фізичними особами договору та вчиняти дії щодо розширення офіційної дилерської мережі фактично призведе до обмеження відповідача здійснювати свою господарську діяльність.
Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що позивачем не надано доказів, які б давали змогу суду дійти до висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Доводи скаржника, що за час розгляду даної справи в суді пройде значний період часу, за який відповідач може укласти дилерський договір з іншим суб'єктом господарювання, предметом якого буде призначення уповноваженого дилера Тойота-Україна у місті Чернігові, що призведе до утруднення виконання судового рішення у вказаній справі у разі задоволення позову та спричинить негативні наслідки для позивача, колегією суддів відхиляються, оскільки, як зі змісту заяви позивача, так і зі змісту апеляційної скарги не вбачається наявність підстав, які б свідчили про те, що невжиття судом таких заходів ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду за наслідками розгляду цієї справи.
Саме лише посилання скаржника на те, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову ускладнить виконання рішення суду не є достатньою підставою для вжиття заходів до забезпечення позову.
Враховуючи встановлені обставини, що свідчать про зміну певних обставин, які спричинили забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 07.10.2021, необхідно скасувати.
Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст.277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/15899/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/15899/21 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/15899/21 - залишити без змін.
Матеріали справи №910/15899/21 повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.
Повний текст складено 07.02.2022. (після виходу судді Шаптали Є.Ю. з лікарняного)
Головуючий суддя В.В. Куксов
Судді М.Л. Яковлєв
Є.Ю. Шаптала