вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" лютого 2022 р. Справа№ 910/10332/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
секретар судового засідання - Добрицька В.С.
учасники справи згідно протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Києво-Святошинської територіальної організації профспілки працівників освіти і науки України
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2021
у справі №910/10332/21 (суддя Кирилюк Т.Ю.)
за позовом Києво-Святошинської територіальної організації профспілки працівників освіти і науки України
до Профспілки працівників освіти і науки України
про визнання права
Києво-Святошинська територіальна організація профспілки працівників освіти і науки України звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Профспілки працівників освіти і науки України про:
- визнання права Києво-Святошинської територіальної організації профспілки працівників освіти і науки України як самостійної територіальної організації Профспілки працівників освіти і науки України на безпосереднє підпорядкування Центральному комітету Профспілки працівників освіти і науки України з відповідними правами організаційної ланки, в тому числі щодо відрахувань профспілкових внесків до Центрального комітету Профспілки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 провадження у справі №910/10332/21 закрито.
Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини, які виникли у сторін даної справи не мають характеру господарських правовідносин.
Не погодившись із винесеною ухвалою суду, Києво-Святошинська територіальна організація профспілки працівників освіти і науки України 13.12.2021 подала апеляційну скаргу, в якій просила суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/10332/21. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/10332/21 про закриття провадження та передати справу на розгляд Господарському суду міста Києва.
В обґрунтування своєї скарги апелянт зазначав, що судом першої інстанції безпідставно віднесено указаний спір до компетенції судів загальної юрисдикції та порушено ч. 1 ст. 4 ГПК України, відповідно до якої право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2021 апеляційну скаргу Києво-Святошинської територіальної організації профспілки працівників освіти і науки України у справі №910/10332/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Шапран В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою північного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 клопотання Києво-Святошинської територіальної організації профспілки працівників освіти і науки України про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/10332/21 - задоволено. Поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження у справі №910/10332/21 за апеляційною скаргою Києво-Святошинської територіальної організації профспілки працівників освіти і науки України. Розгляд справи призначено на 02.02.2022.
Відповідач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просив суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва від 09.11.2021 у справі №910/10332/21 без змін.
В обґрунтування свого відзиву відповідач зазначав, що даний спір відноситься до виключної компетенції профспілок та їх внутрішньо-організаційної діяльності, оскільки пов'язаний з питаннями організаційної структури організації профспілки та її підпорядкування профспілковими органам, а тому такий спір має вирішуватися відповідно до статутних документів профспілок та законодавства, яке регулює основи їхньої діяльності.
Частиною 1 статті 232 ГПК України визначено, що судовими рішеннями є ухвали, рішення, постанови та судові накази.
Згідно з ч. 1 ст. 281 ГПК України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу III цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.
Колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом обґрунтовано закрито провадження у справі. При цьому суд виходить з наступного.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, якою закрито провадження у справі №910/10332/21 з підстав, що даний спір має розглядатись у порядку цивільного судочинства.
З матеріалів справи убачається, що позивач є організаційною ланкою відповідача у визначенні пункту 22.2 Статуту Профспілки працівників освіти і науки України (відповідач).
Пунктом 22.1 Статуту відповідача установлено, що обласні організації відповідача об'єднують, у тому числі, районні організаційні ланки.
Рішенням ради позивача 02.03.2021 підтверджено належність власної організації до відповідача і не підтверджено її належність до Київської обласної організації галузевої профспілки.
Листом №085 від 11.03.2021 позивач звернувся до відповідача з клопотанням про фактичне визнання його організаційною ланкою відповідно до пункту 22.1 статуту (відповідача).
Листом №02-8/253 від 18.03.2021 відповідачем повідомлено позивача про неможливість задоволення клопотання, оскільки центральному комітету підпорядковуються лише обласні та Київська міська організації профспілки.
При цьому, у листі №02-8/253 від 18.03.2021 відповідачем не заперечувався факт визнання позивача організаційною ланкою профспілки, а лише наголошено на необхідності взяття його на облік обласною організацією.
Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Таким чином, наявність у позивача наміру безпосереднього підпорядкування відповідачу як районної організаційної ланки з правами обласної організації профспілки та відмова відповідача порушити установлений статутний організаційний порядок не є господарсько-правовим спором та не відповідає наведеним вище вимогам процесуального Закону.
Особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок регламентовані Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".
Статтями 1 та 2 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" установлено, що професійна спілка (профспілка) - це добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).
В силу частини першої статті 6 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати профспілки, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі профспілок.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" з метою виконання своїх статутних завдань профспілки, їх організації (якщо це передбачено статутом) мають право на добровільних засадах створювати об'єднання (ради, федерації, конфедерації тощо) за галузевою, територіальною або іншою ознакою, а також входити до складу об'єднань та вільно виходити з них.
Згідно зі статтею 11 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" для представництва і здійснення захисту прав та інтересів членів профспілок на відповідному рівні договірного регулювання трудових і соціально-економічних відносин профспілки, організації профспілок можуть мати статус первинних, місцевих, обласних, регіональних, республіканських, всеукраїнських.
Частиною першою статті 14 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" унормовано, що профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів.
Професійні спілки, їх об'єднання у своїй діяльності незалежні від державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних партій, їм не підзвітні і не підконтрольні. Профспілки самостійно організовують свою діяльність, проводять збори, конференції, з'їзди, засідання утворених ними органів, інші заходи, які не суперечать законодавству.
Забороняється втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об'єднань у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об'єднань (стаття 12 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності").
Отже, на переконання суду питання організаційної структури профспілки та її підпорядкування профспілковим органам належить виключно до внутрішньої діяльності профспілкової організації та не є господарською діяльністю позивача чи відповідача у розумінні статті 3 Господарського кодексу України (діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність).
Сторонами цього спору є профспілкові організації, предметом спору - вимога про визнання права Києво-Святошинської територіальної організації профспілки працівників освіти і науки України як самостійної територіальної організації Профспілки працівників освіти і науки України на безпосереднє підпорядкування Центральному комітету Профспілки працівників освіти і науки України з відповідними правами організаційної ланки, в тому числі щодо відрахувань профспілкових внесків до Центрального комітету Профспілки. Підставою позовних вимог зазначено прийняття позивачем рішення здійснювати статутну діяльність у якості організаційної ланки безпосередньо підпорядкованій відповідачу.
Пунктом 75.5 Статуту Профспілки працівників освіти і науки України передбачено, що Центральний комітет профспілки координує діяльність територіальних профспілкових організацій та їх профспілкових органів, організовує виконання ними рішень з'їзду, програмних документів Профспілки.
Центральний комітет профспілки вирішує конфлікти і спори, що виникають в територіальних організаціях і між ними, виступає з ініціативою про дострокове припинення повноважень нижчих за рівнем профспілкових органів (пункт 77.8 Статуту Профспілки працівників освіти і науки України).
Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність у сторін господарських відносин, урегульованих Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Колегія суддів зазначає, що правовідносини, які виникли у сторін даної справи не мають характеру господарських правовідносин.
Крім того, суд звертає увагу, що господарським процесуальним кодексом України не передбачено положень, які б віднесли спір у даній справі до таких, що належать до юрисдикції господарського суду, натомість даний спір відноситься до виключної компетенції профспілок та їх внутрішньо-організаційної діяльності, оскільки пов'язаний з питаннями організаційної структури організації профспілки та її підпорядкування профспілковим органам, а тому такий спір має вирішуватися відповідно до статутних документів профспілок та законодавства, яке регулює основи їхньої діяльності.
Частиною першою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України установлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що даний спір має розглядатись у порядку цивільного судочинства.
Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 ГПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Беручи до уваги вищенаведене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що, провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, колегія суддів дійшла висновку про відсутність достатніх правових підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/10332/21 про закриття провадження у справі.
Підсумовуючи вищеуказане, колегія суддів вважає безпідставними доводи Києво-Святошинської територіальної організації профспілки працівників освіти і науки України, наведені у апеляційній скарзі стосовного порушення Господарським судом м. Києва норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Києво-Святошинської територіальної організації профспілки працівників освіти і науки України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/10332/21 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/10332/21 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Києво-Святошинську територіальну організацію профспілки працівників освіти і науки України.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 08.02.2022.
Головуючий суддя В.В.Андрієнко
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов