Постанова від 26.01.2022 по справі 17-14-01/1494

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2022 р. Справа№ 17-14-01/1494(925/229/20)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів: Сотнікова С.В.

Пантелієнка В.О.

секретар судового засідання Ковган О.І.

за участю представників учасників провадження відповідно до протоколу судового засідання від 26.01.2022

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.09.2021

у справі № 17-14-01/1494 (925/229/20)

за позовом фізичної особи-підприємця Пісківця Олександра Васильовича

до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»

про визнання незаконним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Пісківець Олександр Васильович (далі ФОП Пісківець О.В., позивач) звернувся до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (далі ПАТ «Черкасиобленерго», відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення комісії Жашківського району електричних мереж ПАТ «Черкасиобленерго», оформленого протоколом від 23.01.2020 №8/1, з розгляду акту про порушення від 27.03.2019 №000241, яким ФОП Пісківцю О.В. нараховано до сплати вартість за необліковану електричну енергію у розмірі 181 530,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення відповідача, оформлене протоколом від 23.01.2020 № 8/1, прийнято через 241 день після складення акту про порушення від 27.03.2019 № 000241; опломбування засобу обліку позивача та його цілісність на момент здійснення перевірки відповідачем не порушено, факт втручання споживача у роботу приладу не підтверджений; само по собі повідомлення «Error radio» на дісплеї лічильника не надає можливості встановити, що саме споживачем здійснювався вплив на роботу приладу обліку; у задоволенні клопотання позивача про проведення експертизи лічильника за кошти позивача протиправно відмовлено.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.09.2020 відмовлено у задоволенні позову.

Рішення мотивовано тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами вини в діях працівників Жашківського РЕМ під час проведення перевірки лічильника та складання акту про порушення №000241, не надав належних доказів несправності лічильника, що призвели до проведення експертизи, а також доказів щодо терміну розгляду акту про порушення.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 апеляційну скаргу ФОП Пісківця О.В. на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.09.2020 у справі №17-14-01/1494 (№ 925/229/20) залишено без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 09.09.2020 у справі №17-14-01/1494 (№ 925/229/20) залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 13.05.2021 касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Пісківця Олександра Васильовича задоволено частково; рішення Господарського суду Черкаської області від 09.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 у справі № 17-14-01/1494 (№ 925/229/20) скасовано; справу № 17-14-01/1494 (№ 925/229/20) передано на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Постанова мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали правову оцінку обставинам, що вказують на незгоду споживача із зафіксованим в акті фактом порушення.

З цього приводу, колегія суддів Верховного Суду звернулася до висновків Верховного Суду викладених у постанові від 31.10.2019 у справі № 904/3079/18, за якими «…у зв'язку з непроведенням експертизи через несплату відповідачем частини коштів, питання щодо дослідження журналу подій, з якого можна було б зробити висновок про вплив електромагнітного поля, або радіочастотного випромінювання, причини повідомлення "Error radoi" на дисплеї лічильника, не досліджувалися, тому відсутні підстави вважати встановленим факт впливу постійного магнітного або електричного полів за участю позивача. До моменту встановлення факту втручання споживача в роботу приладу обліку енергопостачальник не має підстав для здійснення нарахувань відповідно до Методики без наявності відповідних висновків спеціалізованих організацій».

Суд касаційної інстанції зазначив, що суди не надали належну правову оцінку діям щодо перенесення засідання комісії та його проведення після отримання висновку експертизи (протокол №8 від 23.05.2019), в поєднанні з висновком Комісії, зробленим на підставі вивчення технічної документації, про недоцільність проведення експертизи даного приладу обліку (протокол №8/1 від 23.01.2020).

Судами не досліджено питання наявності відповідної технічної документації на момент проведення засідання 23.05.2019 та правомірність таких висновків за наявності заперечення споживача щодо зафіксованого в акті факту порушення положенням ПРРЕЕ та Методиці вказаних вище.

З наведених підстав суд касаційної інстанції діййшов висновку про те, що судами належним чином не з'ясовано та не перевірено обставини справи, пов'язані з порушенням законодавства у сфері електроенергетики, належним чином не перевірено законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, не надано оцінки доводам позивача, чим допущено порушення норм процесуального права, а саме статей 236, 269 ГПК України.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.09.2021 у справі № 17-14-01/1494 (925/229/20):

- позов задоволено повністю;

- визнано незаконним та скасовано рішення комісії Жашківського району електричних мереж ПАТ «Черкасиобленерго», оформлене протоколом №8/1 від 23.01.2020 з розгляду акту про порушення №000241 від 27.03.2019, яким ФОП Пісківцю О.В. нараховано до сплати вартість за необліковану електричну енергію у розмірі 181530,60 грн.;

- стягнуто з ПАТ «Черкасиобленерго» на користь ФОП Пісківця О.В. 2102 грн. судового збору та 20 000 грн. витрат за надану професійну правничу допомогу.

26.11.2021 ПАТ «Черкасиобленерго» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.09.2021 у справі № 17-14-01/1494 (925/229/20), в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити ФОП Пісківцю О.В. у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обгрунтована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

Заперечуючи правильність висновку суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з урахуванням положень Правил роздрібного ринку електричної енергії та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, скаржник зазначає наступне:

- позивачем не доведено, що недоліки в работі засобу сталися внаслідок аварії на транспортній підстанції наприкінці 2018 року або несправності лічильника;

- фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів є самостійним видом порушення та не потребує додаткового встановлення факту вчинення споживачем дій, що призвели до зміни показів приладу обліку, оскільки цей факт підтверджується самим індикатором.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2021 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Гарник Л.Л. (головуючий суддя), Пантелієнко В.О., Доманська М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 матеріали справи № 17-14-01/1494 (925/229/20) витребувано з Господарського суду Черкаської області.

15.12.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.

16.12.2021 від судді Доманської М.Л. надійшла заява про самовідвід у справі з підстав, які виключають можливість участі вказаного судді у розгляді даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 задоволено заяву судді Доманської М.Л. про самовідвід у справі.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2021 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Гарник Л.Л. (головуючий суддя), Пантелієнко В.О., Поляков Б.М.

21.12.2021 від судді Полякова Б.М. надійшла заява про самовідвід у справі з підстав, які виключають можливість участі вказаного судді у розгляді даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 задоволено заяву судді Полякова Б.М. про самовідвід у справі.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2021 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Гарник Л.Л. (головуючий суддя), Пантелієнко В.О., Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Черкасиобленерго» на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.09.2021 у справі № 17-14-01/1494 (925/229/20); призначено справу до розгляду.

25.01.2021 від ФОП Пісківець О.В. надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутніх представників учасника справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, наприкінці 2018 року на трансформаторній станції, до якої підключено об'єкт електропостачання позивача - будинок із вбудованим магазином за адресою: вул. Перемоги, 2Ш, м. Жашків, Черкаська область, сталася аварія, унаслідок якої пошкоджено частину обладнання магазину: камери відеоспостереження, безперебійники, вхідний автоматичний вимикач на 100 кВт та ряд іншого обладнання. Для відновлення електропостачання позивач звернувся до представників відповідача з проханням замінити автоматичний вимикач, оскільки ящик, в якому знаходився автомат на 100 кВт, був опломбований.

27.03.2019 у процесі опломбування ящику, працівниками Жашківського РЕМ на дисплеї лічильника виявлено напис «Error radio». Лічильник HIK-2303L №7852337 демонтований та вилучений для встановлення причини появи напису «Error radio», а також обставин щодо того, чи міг цей напис з'явитись в результаті аварії на трансформаторній станції, про що складений акт про опломбування речового (вилученого) доказу.

Також представниками відповідача складено акт про порушення від 27.03.2019 №000241, згідно з яким позивач порушив: ПРРЕ п. 8.2.4 та вчинено дії, які призвели до (заниження) показів приладу обліку, про що свідчить фіксація індикатором, вбудованим в лічильник впливу електричного поля. На рідкокристалічному дисплеї електролічильника висвічується напис «Error radio».

23.05.2019 за наслідками розгляду акту про порушення від 27.03.2019 №000241, відповідачем прийнято рішення, оформлене протоколом №8 засідання комісії, згідно з яким перенесено засідання комісії у зв'язку з наміром споживача провести експертизу лічильника.

31.05.2019 позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою від 31.05.2019 №1, у якій просив надати дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю Незалежний інститут судових експертиз м.Київ для проведення експертизи лічильника. Заяву було отримано відповідачем 31.05.2019 та зареєстровано за вх. №384. Відповіді на заяву від 31.05.2019 №1 позивач не отримав.

12.06.2019 позивач повторно звернувся до відповідача з письмовою заявою від 12.06.2019 №2, у якій повторно просив надати дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «Незалежний інститут судових експертиз» провести експертизу лічильника. Вказана заява отримана відповідачем 12.06.2019 та зареєстрована за вх. №413. Відповідь на вказану заяву позивач отримав через 5 місяців - 12.11.2019. У листі відповідача від 08.11.2019 №1332 зазначено, що проведення експертизи приладу обліку електроенергії є недоцільним, у зв'язку з тим, що вплив магнітного або електричного полів на роботу приладу обліку електричної енергії не викликає фізичних або хімічних змін у матеріалах, з яких виготовляється певний прилад обліку.

23.01.2020 відповідачем було прийнято рішення, яке оформлене протоколом №8/1 засідання комісії, яким акт про порушення від 27.03.2019 №000241 визнано правомірним, а споживача визнано причетним до порушення, яке вказано у акті. Згідно з пунктом 8.2.4 ПРРЕЕ вирішено провести розрахунок обсягу та вартості необлікованої електроенергії відповідно до пункту 2.6 Методики за період з 26.09.2018 до 27.03.2019, враховуючи параметри обмежуючого комутаційного апарату (100А). Обсяг і вартість необлікованої електричної енергії обраховано у розмірі 61050 кВт*год на суму 181 530,60 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що постачання електричної енергії позивачу здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії від 21.10.2016 № 396, укладеного ним (як споживачем) з відповідачем (як постачальником), від імені якого діє Жашківський район електричних мереж (далі - Договір). За умовами цього договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 49 кВт, величини якої по об'єктах споживача визначені у пункті 6 додатку Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (пункт 1.1 Договору).

Під час виконання умов цього договору, а також вирішення усіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (пункт 2.1 Договору).

Відповідно до пункту 4.2.3 Договору споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі-Методика), у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання у їх роботи, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліки; інших умов, визначених Методикою.

05.10.2016 на об'єкті позивача встановлено засіб вимірювальної техніки NIK 2303L АРП1Т заводський номер 7852337, який придбаний за кошти позивача та відноситься до його балансової належності. Даний лічильник ЗВТ NIK 2303L АРП1Т заводський номер 7852337 відповідає вимогам РОСТ 30207 ДСТУ ІЕС 62053-21 та ТУ 33.2-33401202-006:2007 та занесений до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки. Відповідно до пункту 2.3 паспорта на лічильник даний прилад обліку має конструктивно вбудований індикатор (датчик) електромагнітного поля, який спрацьовує при впливі на лічильник електромагнітного поля напруженістю більше 10В/м.в діапазоні частот від 80 до 500 МГц. Про наявність датчика електромагнітного поля свідчить умовне позначення С на корпусі лічильника.

Даний лічильник ЗВТ NIK 2303L АРП1Т заводський номер 7852337 згідно з актом технічної перевірки №396/836 від 05.10.2016 та акту пломбування пройшов держповірку у І-кварталі 2016 та опломбований пломбами Держстандарту, яка навішена на волосині та закріплена на стяжних гвинтах кожуху на правому, лівому, нижньому та передані на відповідальне зберігання споживачу.

Листом державного підприємства Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації та захисту прав споживачів (ДП Укрметртестстандарт) Мінекономрозвитку України №25-16/46 від 21.10.2013 зокрема повідомляється, що індикатори, які застосовуються ТОВ НІК-ЕЛЕКТРОНІКА при виробництві лічильників електричної енергії, не є засобами вимірювальної техніки, а тому відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» не підлягають атестації, оскільки при виробництві індикатори встановлюють на платах та вмонтовують в середину корпусу лічильника, який опломбовують та наносять відбитки тавр представника ОТК виробника та державного повірника. Факт установлення індикаторів зазначає виробник у випускному паспорті, який додається до лічильника, тому оформляти додатково окремий акт про його встановлення та збереження немає необхідності.

Факт установлення індикатора у даний прилад обліку зазначається у паспорті на лічильник, що підтверджує факт установлення вмонтованого індикатора у прилад обліку заводом-виробником.

05.01.2018 сторонами укладена додаткова угода №396/1 до Договору, згідно з якою пункт 1.1 договору №396 викладено в наступній редакції: постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 117 кВт, величини якої по об'єктах споживача визначені в пункті 6 додатку Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії , а споживач оплачує постачальнику вартість використаної купленої електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами договору .

З урахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів керується наступним.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у ній, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).

Відповідно до приписів частин першої та третьої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За приписами частини 1 статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини 6 статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.04.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019 (далі КУПБ).

З дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником.

Предметом позову у справі, що розглядається, є вимога позивача про визнання недійсним рішення комісії відповідача з розгляду акта про порушення від 27.03.2019 №000241, яке оформлене протоколом від 23.01.2020 №8/1.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначені Законом України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до частини шостої статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом (частина перша статті 77 Закону України Про ринок електричної енергії ).

За частиною другою статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (пункт 2); самовільне підключення до об'єктів електроенергетики (пункт 4).

Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 набули чинності з 11.06.2018 (далі - ПРРЕЕ).

ПРРЕЕ урегульовано взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (пункт 1.1.1)

Відповідно до пункту 2.3.4 ПРРЕЕ відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Відповідно до пункту 8.2.4 ПРРЕЕ, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

За змістом пункту 8.2.5 ПРРЕЕ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

Згідно з пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

Методика визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджена Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 N 562 та була чинною на момент спірного періоду нарахування позивачу вартості недоврахованої електроенергії.

Відповідно до пункту 2.1 вказаної Методики, остання застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, зокрема, пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо).

У разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства (далі - експертиза).

До отримання енергопостачальною компанією результатів експертизи Методика не застосовується (пункт 2.1 Методики).

Матеріалами справи підтверджується, що за результатами проведення перевірки стану лічильника, який належить позивачу, працівниками відповідача складений акт про порушення від 27.03.2019 №000241, у якому зазначено, що позивачем порушено вимоги пункту 8.2.4 ПРРЕЕ, зокрема, вчинено дії, які призвели до (заниження) показів приладу обліку, про що свідчить фіксація індикатором вбудованим в лічильник впливу електричного поля, оскільки на рідкокристалічному дисплеї електролічильника висвічується напис «Error radio».

Отже, судом першої інстанції обгругнтовано встановлено, що у цьому випадку порушення позивачем ПРРЕЕ може бути кваліфіковано саме як вчинення споживачем інших дій, які призвели до зміни показів приладів обліку. При цьому у підпункті 3 пункту 2.1 Методики наводяться приклади дій споживача, які можуть призвести до зміни показів приладів обліку, зокрема, інші дії споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку, фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора).

Матеріалами справи підтверджується, що вказаний акт був предметом розгляду уповноваженої комісії відповідача, яка 23.05.2019 прийняла рішення, оформлене протоколом №8, про перенесення розгляду акта про порушення у зв'язку з запереченнями користувача споживача про порушення ним правил та наміром споживача провести експертизу лічильника.

Позивач двічі звертався до відповідача з проханням про надання дозволу провести експертизу у відповідній експертній установі. Проте, згідно з листами позивача від 31.05.2019 та 12.06.2019 та відповіді відповідача від 08.11.2019, останній дійшов висновку про недоцільність проведення експертизи у даному випадку.

Зважаючи на те, що 23.01.2020 відбулося засідання комісії відповідача з розгляду вищевказаного акту про порушення від 27.03.2019 №000241, за резултатми проведення якого прийнято рішення про доведеність виявлених у результаті перевірки порушень та здійснено нарахування позивачу вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 61050 кВт*год на суму 181 530,60 грн., суд першої інстанції обгрунтовано встановив, що розгляд акту про порушення від 27.03.2019 №000241 завершений шляхом прийняття рішення, яке оформлене протоколом від 23.01.2020 №8/1.

Вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов'язки відповідного суб'єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача. Вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, має розглядатися, як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України (правова позиція Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.01.2020 у справі №910/17955/17).

Частиною 7 пункту 8.2.6 ПРРЕЕ визначено, що акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.

Як встановлено, від часу складання акту про порушення до завершення його розгляду та прийняття рішення пройшло 302 дні, будь-яких підстав для продовження строку для прийняття рішення відповідач суду не надав, експертне дослідження лічильника не проводилась.

З наведених підстав та враховуючи висновки Верховного Суд, викладені у постановах від 13.08.2019 у справі №904/4792/18, від 07.09.2020 у справі №905/2287/19 та від 04.06.2020 у справі №911/1206/19, суд першої інтсанції дійшов обгрунтвоаного висновку про те, що рішення комісії від 23.01.2020 за результатами розгляду акту про порушення від 27.03.2019 №000241, оформлене протоколом №8/1, прийняте з порушенням встановлено 60-денного строку, відтак у силу частини 7 пункту 8.2.6 ПРРЕЕ є недійсним, підлягає скасуванню та не може слугувати підставою для нарахування споживачеві вартості необлікованої електричної енергії за порушення, оскільки оформлені із порушенням вимог ПРРЕЕ.

За обставин, встановлених в результаті дослідження усієї сукупності наявних матеріалів справи, з урахуванням приписів статей 79, 86 86 ГПК України щодо оцінки доказів, колегія суду дійшла висновку про доведення позивачем суду порушення з боку відповідача його прав та охоронюваних законом інтересів та наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Аргументи та доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 14.09.2021 у справі №17-14-01/1494 (925/229/20) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 14.02.2022.

Головуючий суддя Л.Л. Гарник

Судді С.В. Сотніков

В.О. Пантелієнко