вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" лютого 2022 р. Справа№ 925/701/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Козир Т.П.
Коробенка Г.П.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, апеляційну скаргу Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, м. Черкаси
на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.09.2021
у справі № 925/701/21 (суддя Кучеренко О.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прозорі закупівлі Черкаси", м. Черкаси
до Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, м. Черкаси
про стягнення 142 808,46 грн,
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
У травні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Прозорі закупівлі Черкаси" (далі - ТОВ "Прозорі закупівлі Черкаси", позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг №533 від 09.12.2020 та договором про надання послуг №35/21 від 01.02.2021 у розмірі 142 808,46 грн з яких: 72 000,00 грн основного боргу, 57 600,00 грн штрафу, 3 587,90 грн пені, 6 501,19 грн 24% річних, 3 119,37 грн інфляційних втрат та відшкодування судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 270,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за укладеними між сторонами договорами про надання послуг №533 від 09.12.2020 та №35/21 від 01.02.2021 позивачем було надано відповідачу інформаційно-консультативні послуги з питань закупівель на загальну суму 72 000,00 грн, проте в порушення умов договору відповідач не сплатив позивачу договірну вартість наданих послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість відповідача перед позивачем.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.09.2021 у справі № 925/701/21 позов задоволено частково.
Присуджено до стягнення з Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради на користь ТОВ "Прозорі закупівлі Черкаси" 72 000,00 грн основної заборгованості, 3 587,90 грн пені, 36 000,00 грн штрафу, 6 501,19 грн 24% річних, 3 119,37 грн інфляційних втрат, 1 926,66 грн судового збору та 12 731,23 грн витрат за надану професійну правничу допомогу.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що відповідач в порушення умов договору не сплатив позивачу договірну вартість наданих послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у загальному розмірі 121 208,46 грн.
Відмовляючи у задоволені позовних щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 21 600,00 грн, місцевий господарський суд виходив з того, що одночасне стягнення штрафу за прострочення виконання зобов'язання на строк понад 10 календарних днів та штрафу за прострочення виконання зобов'язання на строк понад 30 календарних днів є подвійним стягненням штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язання, що не узгоджується з приписами ст. 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності одного виду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради 29.09.2021 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 08.09.2021 у справі № 925/701/21 в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції оскаржуване рішення ухвалено за умов неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Відповідач вказує на неможливість виконання зобов'язання перед позивачем з оплати послуг, оскільки договір та акт приймання-передачі наданих послуг не пройшли реєстрацію в органі Державної казначейської служби України у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування. При цьому, на переконання відповідача, оскільки він є органом місцевого самоврядування, то має у своїй діяльності керуватися нормами бюджетного законодавства.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2021 справу № 925/701/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Козир Т.П., Коробенка Г.П.
18.10.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (13.10.2021 здано на пошту) від Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради надійшло клопотання про долучення до матеріалів апеляційної скарги доказів сплати судового збору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 апеляційну скаргу Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.09.2021 у справі № 925/701/21 залишено без руху на підставі ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Надано скаржнику строк десять днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 скаржник отримав 25.10.2021, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, яке наявне в матеріалах справи. Таким чином, останнім днем усунення недоліків апеляційної скарги є 04.11.2021.
29.10.2021 (до суду надійшло 02.11.2021) Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, на виконання вимог ухвали суду від 18.10.2021, подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що оскаржуване рішення від 08.09.2021 було отримано 10.09.2021, що підтверджується матеріалами справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 поновлено Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 08.09.2021 у справі № 925/701/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.09.2021 у справі № 925/701/21, розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Позиція інших учасників справи.
До суду 17.11.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Прозорі закупівлі Черкаси"надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач заперечує проти доводів скарги відповідача, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін. Також позивач у відзиві виклав клопотання про стягнення з Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 10000,00 грн та повідомив, що докази понесених судових витрат будуть надані у строки, встановлені процесуальним законом.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Як убачається з матеріалів справи, 09.12.2020 та 01.02.2021 між ТОВ "Прозорі закупівлі Черкаси" (виконавець) та відповідачем (замовник) були укладені договір про надання послуг №533 (далі - договір №533) та договір про надання послуг №35/21 (далі - договір №35/21). За умовами цих договорів виконавець бере на себе зобов'язання щодо надання змовнику консультаційних послуг з питань підприємницької діяльності та управління, а саме консультаційних послуг з питань закупівель (надалі - послуги) у порядку та на умовах, визначених у даному договорі, а замовник в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги (пункт 1.1 договору №533 та договору №35/21).
Перелік послуг, які надає виконавець замовнику сторони визначили у пункті 1.2 договору, згідно з яким виконавець надає наступні послуги: інформаційно-консультативні послуги з питань законодавства у сфері публічних закупівель; методологічну та практичну допомогу замовнику в розробці (редагування розробленого замовником) проекту річного плану закупівель, додатку до річного плану та зміни до них (стосовно застосування конкретної процедури закупівлі) та консультування з питань оприлюднення інформації на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель; супроводження процедури відкритих торгів; супроводження переговорної процедури закупівлі; супроводження спрощеної закупівлі; оскарження процедур закупівель в Антимонопольному комітеті України (АМКУ) та у судовому порядку; допомога замовнику в складанні та оприлюднені звітів про договори про закупівлі, укладені без використання електронної системи закупівель (пункт 1.2 договору №533 та договору №35/21).
Загальна вартість послуг (ціна договору) становить 48 000.00 грн без ПДВ (пункт 3.1 договору №533 та договору №35/21).
Сторони погодили, що замовник здійснює оплату за надані послуги в термін до 10 календарних днів з моменту отримання від виконавця акту прийнятих-наданих послуг (пункт 3.2 договору №533).
Сторони також погодили, що замовник протягом строку дії договору здійснює оплату послуг щомісячно у сумі 24 000,00 грн в термін до 10 календарних днів з моменту отримання від виконавця акту прийнятих-наданих послуг (пункт 3.2 договору №35/21).
Замовник здійснює оплату послуг в разі наявності відповідних бюджетних асигнувань (пункт 3.3 договору №533 та договору №35/21).
Надання послуг за договором підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі наданих послуг (пункт 4.1 договору №533 та договору №35/21).
Сторони несуть відповідальність тільки із зобов'язань, що випливають з договору у відповідності до норм чинного законодавства України (пункт 5.1 договору №533 та договору №35/21).
У випадку затримки або оплати не в повному розмірі послуг, замовник зобов'язаний сплатити виконавцю суму боргу (основного зобов'язання) з урахуванням пені, що обраховується у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. У випадку прострочення виконання зобов'язань замовника по оплаті послуг більше ніж на 10 днів поспіль, замовник зобов'язаний додатково сплатити виконавцю штраф у розмірі 30% від вартості послуг. У випадку прострочення виконання зобов'язань замовника по оплаті послуг більше ніж на 30 днів поспіль, замовник зобов'язаний додатково сплатити виконавцю штраф у розмірі 50% від вартості послуг (пункт 5.2 договору №533 та договору №35/21).
Відповідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України за погодженням сторін проценти за прострочення грошових зобов'язань встановлюються у розмірі 24% річних (пункт 5.5 договору №533 та договору №35/21).
Договір №533 набуває чинності з 09 грудня 2020 року та діє до 31 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за договором (пункт 8.1).
Договір №35/21 набуває чинності 01 лютого 2021 року та діє до 31 березня 2021 року, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за договором (пункт 8.1).
Сторони погодили строк позовної давності у три роки за будь-якими вимогами, що можуть бути пред'явлені сторонами одна одній за невиконання або неналежне виконання умов договору, у тому числі за вимогами зі стягнення будь-яких неустойок, передбачених договором (пункт 8.2 договору №533 та договору №35/21).
На виконання умов договору №533 позивач передав, а замовник прийняв інформаційно-консультаційні послуги з питань підприємницької діяльності та управління, а саме інформаційно-консультаційні послуги з питань закупівель, що здійснюються замовником згідно з положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 на загальну суму 48 000,00 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуг №345 від 15.12.2020, який підписаний уповноваженими представниками сторін та їх підписи скріплені печатками.
Також, на виконання умов договору №35/21 позивач передав, а замовник прийняв інформаційно-консультаційні послуги з питань підприємницької діяльності та управління, а саме інформаційно-консультаційні послуги з питань закупівель, що здійснюються замовником згідно з положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 на загальну суму 24 000,00 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуг №398 від 03.02.2021, який підписаний уповноваженими представниками сторін та їх підписи скріплені відповідними печатками.
Відповідач у визначений у договорах строк не розрахувався за надані позивачем послуги, наведене стало підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення з боржника заборгованості.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3 та 5 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).
За умовами договору про №533 замовник здійснює оплату за наданні послуги виконавцем в термін до 10 календарних днів з моменту отримання від виконавця акту прийнятих-наданих послуг. А за умовами договору №35/21 замовник протягом строку дії договору здійснює оплату послуг щомісячно у сумі 24 000,00 грн в термін до 10 календарних днів з моменту отримання від виконавця акту прийнятих-наданих послуг. Отже, у силу наведених правових норм та договорів після отримання актів приймання-передачі послуг від позивача, у відповідача винник обов'язок з оплати їх вартості протягом 10 днів з моменту підписання актів наданих послуг. Факт виконання надання послуг підтверджується актами приймання-передачі послуг №345 від 15.12.2020 та №398 від 03.02.2021, тобто кінцевий договірний термін оплати цих послуг сплинув 25.12.2021 та 13.02.2021. Відсутність претензій відповідача щодо якості, строків та повноти наданих позивачем послуг є доказом належного виконання виконавцем своїх зобов'язань за договором.
З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд прийшов до правомірного висновку стосовно обґрунтованості заявлених вимог в частині стягнення суми основного боргу та наявності передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості отриманих послуг за договорами у сумі 72 000,00 грн.
Щодо доводів апеляційної скарги відповідача в частині неможливості виконання зобов'язання перед позивачем відповідно до п. 3.3 договору №%33 та договору №35/21 та того, що вказані договори та акт приймання-передачі наданих послуг по спірним договорам не пройшли реєстрацію в органі Державної казначейської служби України у зв'язку з відсутністю фінансування, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє з огляду на таке.
Статтями 6, 627 ЦК України визначено один із загальних принципів цивільного законодавства - свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору: сторони мають право врегулювати ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов'язковість положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами. Свобода договору полягає передусім у вільному виявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб.
Відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов'язку виконати господарські зобов'язання. Умовами договору сторони визначили порядок оплати наданих послуг. Положення договору "у разі наявності відповідних бюджетних асигнувань", не може вважати встановленням терміну виконання обов'язку замовника з оплати наданих послуг, оскільки поняття "термін" передбачає вказівку на подію, яка має неминуче настати, натомість положення "у разі наявності відповідних бюджетних асигнувань" такої вказівки не містить.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 30.03.2020 у справі №910/3011/19, від 03.04.2018 у справі №908/1076/17 та постанові колегії судів Касаційного господарського суду Верховного суду від 25.06.2020 (справа №910/4926/19).
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 57 600,00 грн штрафу та 3 587,90 грн пені на підставі пункту 5.2 договорів №533 та №35/21, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України) штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Відповідальність за несвоєчасну оплату товару передбачена договором у вигляді нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той час, від суми заборгованості за кожен день прострочення. У випадку прострочення виконання зобов'язань замовника з оплати послуг більше ніж на 10 днів поспіль, замовник зобов'язаний додатково сплатити виконавцю штраф у розмірі 30% від вартості послуг. У випадку прострочення виконання зобов'язань замовника з оплати послуг більше ніж на 30 днів поспіль, замовник зобов'язаний додатково сплатити виконавцю штраф у розмірі 50% від вартості послуг (пункт 5.2 договорів №533 та №35/21).
На підставі наведених положень позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за умовами договору №533 у сумі 2654,87 грн, що діяла у період її нарахування за період прострочення з 26.12.2020 до 28.05.2021 з врахуванням строку оплати, який визначений умовами договору, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за умовами договору №35/21 у сумі 933,04 грн, що діяла в період її нарахування за період прострочення з 14.02.2021 до 28.05.2021 з врахуванням строку оплати, який визначений умовами договору.
За прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг за договором №533 у сумі 48 000,00 грн більше ніж на 10 днів поспіль, позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 30 % від загальної вартості послуг, що становить 14 400 грн (48 000,00 грн х 30%), а також за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті послуг більше ніж на 30 днів поспіль додатково нарахував штраф у розмірі 24 000,00 грн грн (48 000 х 50%).
За прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті послуг за договором №35/21 у сумі 24 000,00 грн більше ніж на 10 днів поспіль, позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 30 % від загальної вартості послуг, що становить 7200 грн (24 000,00 грн х 30%), а також за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті послуг більше ніж на 30 днів поспіль додатково нарахував штраф у розмірі 12 000,00 грн (24 000,00 грн х 50%).
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Разом з тим умовами договору сторони, крім нарахування пені, погодили, що у випадку прострочення виконання зобов'язань замовника по оплаті послуг більше ніж на 10 днів, замовник зобов'язаний додатково сплатити виконавцю штраф у розмірі 30% від вартості послуг, а у випадку прострочення більше ніж на 30 днів - штраф у розмірі 50% від вартості послуг.
Однак стягнення штрафу за прострочення виконання зобов'язання на строк понад 10 календарних днів та штрафу за прострочення виконання зобов'язання на строк понад 30 календарних днів є подвійною відповідальністю за порушення зобов'язання, оскільки, як уже зазначалося вище, з установлених судами обставин справи вбачається, що відповідач вчинив єдине порушення, яке полягає в простроченні виконання зобов'язання за договором підряду на строк понад 30 календарних днів, і вказаний строк охоплює порушення зобов'язання на строк понад 10 календарних днів.
Одночасне стягнення штрафу за прострочення виконання зобов'язання на строк понад 10 календарних днів та штрафу за прострочення виконання зобов'язання на строк понад 30 календарних днів є подвійним стягненням штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язання, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності одного виду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палата Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/12876/19.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафу за прострочення оплати послуг на строк понад 30 календарних днів у сумі 36 000,00 грн.
У решті позовних вимог про стягнення штрафу місцевим господарським судом обґрунтовано відмовлено.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3 119,37 грн інфляційних втрат та 6 501,19 грн 24% річних (за періоди прострочення з 26.12.2020 до 28.05.2021 та з 14.02.2021 до 28.05.2021), колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши розрахунок 24% річних та інфляційних втрат, апеляційний суд дійшов висновку, що позивачем здійснено правильний розрахунок, а тому вказані вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Таким чином, оскільки строк виконання зобов'язання відповідачем є таким, що настав, доказів проведення повного розрахунку з позивачем за отримані послуги матеріали справи не містять, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову та стягнення з Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради на користь позивача 72 000,00 грн основної заборгованості, 3587,90 грн пені, 36 000,00 грн штрафу, 6501,19 грн 24% річних, 3119,37 грн інфляційних втрат.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15000 грн за розгляд справи у суді першої інстанції.
Відповідно до статті 16, 58 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.
Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких відповідно до пункту 1 частини третьої зазначеної статті належать витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).
У статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво у суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Позивач у позовній заяві просив місцевий господарський суд стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15000 грн.
На підтвердження наданих адвокатом Лоза Г.П. послуг з правничої допомоги надано договір про надання правової допомоги № 05/02/2021 від 05.02.2021, який укладений між ТОВ "Прозорі закупівлі Черкаси" та Адвокатським об'єднанням "Сидоров та Партнери", згідно з пунктом 1.4 якого для безпосереднього вчинення дій, пов'язаних з наданням правової допомоги замовнику за даним договором виконавець має право залучати серед інших адвоката Лозу Ганну Петрівну (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 001286 від 15.05.2020, видане Радою адвокатів Черкаської області), додаткову угоду №2 від 20.05.2021 до договору надання правової допомоги №05/02/2021 від 05.02.2021, акт приймання-передачі наданих послуг №20 від 23.06.2021, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лозою Г.П.
Про оплату позивачем правничих послуг свідчить платіжне доручення №333 від 23.06.2021 про сплату ТОВ "Прозорі закупівлі Черкаси" на користь Адвокатського об'єднання "Сидоров та Партнери" 15000 грн за надання правової допомоги за договором згідно з рахунком №20 від 23.06.2021.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального Кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального Кодексу України).
Крім того, Верховний Суд зазначає, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Як вбачається зі змісту додаткової угоди №2 від 20.05.2021 до договору надання правової допомоги №05/02/2021 від 05.02.2021, сторони доповнили пункт 3.1 договору, та визначили, що вартість послуг (гонорару) з надання правової допомоги ТОВ "Прозорі закупівлі Черкаси", як позивачу, у справі за позовом до Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради про стягнення заборгованості за договорами про надання послуг, у межах розгляду справи судом першої інстанції становить 15 000,00 грн, що може бути розраховано як 3000,00 грн за кожну годину роботи адвоката.
У акті приймання-передачі наданих послуг №20 від 23.06.2021 та у детальному описі робіт (наданих послуг), зазначено, що загальна вартість виконаних робіт становить 15000,00 грн, підготовка позовної заяви з додатками 3 години 9000,00 грн , підготовка відповіді на відзив 2 години 6000 грн. Отже, оскільки у договорі сторони визначили розмір гонорару адвоката, а відповідачем не надано суду будь-яких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, тому місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на послуги адвоката у розмірі 12 731,23 грн (пропорційно задоволеним вимогам).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, фактичні обставини у справі, встановлені судом першої інстанції під час її вирішення, підтверджують висновки, викладені в оскаржуваному рішенні про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 72 000,00 грн основної заборгованості, 3 587,90 грн пені, 36 000,00 грн штрафу, 6 501,19 грн 24% річних, 3 119,37 грн інфляційних втрат 1 926,66 грн судового збору та 12 731,23 грн витрат за надану професійну правничу допомогу.
Отже, рішення Господарського суду Черкаської області від 08.09.2021 у справі №925/701/21 про часткове задоволення позову є таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта (відповідача).
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.09.2021 у справі №925/701/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 08.09.2021 у справі №925/701/21 залишити без змін.
3. Матеріали справи №925/701/21 повернути Господарському суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
У зв'язку з відпусткою головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А. з 25.01.2022 по 27.01.2022 та у зв'язку з тимчасою непрацездатністю головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А. з 28.01.2022 по 10.02.2022 повний текст постанови складено 14.02.2022.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді Т.П. Козир
Г.П. Коробенко