ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
11 лютого 2022 року Справа № 915/6/21
м.Одеса, проспект Шевченка,29
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді М.А. Мишкіної,
суддів О.Ю.Аленіна, Л.В. Лавриненко
Розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «АЗОТ»
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 14 вересня 2021 року
у справі №915/6/21
за позовом Приватного акціонерного товариства «АЗОТ»
до Приватного акціонерного товариства «Миколаївський експертно-технічний центр»
про стягнення 110482,93грн.
суддя суду першої інстанції: Давченко Т.М.
час і місце ухвалення рішення: 14.09.2021р., м.Миколаїв, Господарський суд Миколаївської області, зала судових засідань №4
повний текст рішення складено 21.09.2021р.
встановив:
04.01.2021р. Приватне акціонерне товариство "АЗОТ" (надалі - позивач, ПрАТ «Азот») звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Миколаївський експертно-технічний центр" (надалі ? відповідач, ПрАТ "МЕТЦ") про стягнення грошових коштів у загальній сумі 110482,93грн., з яких: 64066,77грн. ? основний борг; який виник у зв'язку із сплатою авансу за договором, 22693,96грн. ? проценти за користування грошовими коштами; 23722,20грн. ? неустойка.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за укладеним договором від 02.09.2019р. № 633-413, а саме, зобов'язань щодо своєчасного надання послуг з проведення експертного обстеження ПрАТ "АЗОТ" на відповідність указаним в договорі вимогам, а також подальше ігнорування ПрАТ "МЕТЦ" вимог позивача про повернення коштів авансового внеску в порядку п. 6.4 договору.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.01.2021р. відкрито провадження справі; постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, ухвалою від 02.03.2021р. вирішено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.
27.01.2021р. відповідач подав суду першої інстанції відзив на позов, в якому, зокрема, зазначив про те, що підстави для задоволення позову відсутні, так як невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасного надання послуг з проведення експертного обстеження виникло з вини позивача, оскільки ним всупереч умов договору не надано ПрАТ "МЕТЦ" письмової заявки та документації, за відсутності яких відповідач не мав можливості приступити до виконання договірних зобов'язань. Крім того, документи, які надані позивачем до матеріалів справи, не відповідають дійсності, а саме: бланк заявки надавався одночасно з підписанням договору, але засобами електронного зв'язку (як зазначає позивач) не отримувався. Роздруківка електронної переписки без ЕЦП не може бути використана як доказ у справі, оскільки не відповідає вимогам ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", так як не містить електронного підпису, який є обов'язковим реквізитом електронного документа, що унеможливлює ідентифікацію відправника повідомлення та зміст такого документу не захищений від внесення правок та викривлення.
На думку відповідача, підтверджуючим фактом щодо спілкування сторін є укладання двох додаткових угод до договору: від 17.10.2019р. №1 та від 06.05.2020р. №2, які свідчать про відсутність будь-яких претензій у позивача до ПрАТ "МЕТЦ"; бездіяльністю позивача завдано відповідачу збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 64066,77грн., яку відповідач отримав би у випадку належного виконання позивачем умов договору та подальшого виконання договірних зобов'язань відповідачем.
На думку відповідача, оскільки загальний розмір штрафних санкцій становить 46416,16грн., що становить 72,45 % від суми, яку позивач вимагає повернути, ? такий розмір штрафних санкцій є неспівмірним з сумою здійсненної позивачем оплати, а відтак вимоги щодо стягнення 30 % річних, пені та неустойки є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вони є неспівмірними з заявленою основною вимогою. Крім того, нарахування штрафних санкцій за п. 6.4 та 6.6 договору відповідач вважає відповідальністю за одне і те саме порушення, і їх одночасне стягнення, суперечить ст. 61 Конституції України.
15.02.2021р. позивача подав суду відповідь на відзив, в якій зазначив, зокрема, про те, що ним у повному обсязі виконані умови договору щодо направлення відповідачу письмової заявки шляхом направлення цього документу на офіційну електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1, погоджену сторонами у договорі. Після отримання відповідачем 21.11.2019р. заявки, останнім, в особі генерального директора товариства Бойченко І.М., з визначеної у договорі електронної пошти відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено позивачу на його електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_4 лист з "Переліком документів, що надаються експертній організації на експертизу щодо визначення спроможності суб'єкта господарювання додержувати вимоги законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час експлуатації машин, механізмів, устаткування". У подальшому, для виконання договору, на вказану вимогу відповідача щодо надання запитуваних документів за переліком, позивачем в особі відповідальних осіб було направлено уповноваженим особам ПрАТ "МЕТЦ" низку запитуваних документів, що підтверджується скріншотами відправлень електронних листів. В укладеному сторонами договорі відсутні будь-які інші умови щодо порядку передачі заявки, ніж направлення її на адресу виконавця на т/ф 0512-47-89-61 або на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , ? а тому направлення позивачем заявки на вищевказану офіційну електронну адресу відповідача свідчить про належне виконання договірних зобов'язань; договір не містить застережень щодо обов'язковості посвідчення заявки ЕЦП.
Позивач також вважає здійснені ним нарахування на суму основного боргу такими, що відповідають положенням законодавства та договору, а тому підлягають до стягнення з ПрАТ "МЕТЦ".
Відповідач у додаткових поясненнях від 26.02.2021р. та від 08.04.2021р. наполягає, що ПрАТ "АЗОТ" письмова заявка, всупереч п. 3.1 договору, на адресу ПрАТ "МЕТЦ" не надавалась, а отже виконавець не мав можливості приступити до виконання без наявності законодавчо-встановленої підстави ? заявки. У випадку виникнення труднощів з підписанням заявки у відповідності до вимог ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", ПрАТ "АЗОТ" , яке є зареєстрованим та знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру, 72, мало можливість надати письмову заявку до Черкаського відділення ПрАТ "МЕТЦ", яке знаходиться за адресою: м. Черкаси, бул.Шевченко, 242/1, офіс 805. Посилання позивача на необов'язковість застосування норм ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг" та відсутність відповідних застережень в договорі є засобом вибіркового застосування вимог діючого законодавства з метою застосування до відповідача необґрунтованих наслідків та штрафних санкцій.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 14.09.2021р. (суддя Т.М.Давченко) у задоволенні позову відмовлено.
Рішення обґрунтоване посиланням на норми ст.ст.525, 526, 610, 629, 901, 903, 905, 907 ЦК України, ст.ст. 5,6 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг" та вмотивоване наступним:
- згідно наведених положень п.п. 3.1-3.2 договору, послуги мали бути наданими виконавцем на підставі письмової заявки замовника, направленої на адресу виконавця на т/ф: 0512-47-89-61 або на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 (п. 3.1 договору); при цьому приступити до надання послуг (прибути на територію замовника для огляду цехів ПрАТ "АЗОТ" та отримання вихідних даних) виконавець мав не пізніше 5-ти робочих днів від дати письмової заявки замовника (тобто, не раніше отримання заявки). Матеріали справи містять копію заяви (заявки) ПрАТ "АЗОТ" від 21.11.2019р. на проведення експертного обстеження та додатку до цієї заявки. Разом із тим, в якості доказів направлення вказаних документів відповідачу ПрАТ "АЗОТ" подано суду роздруківку скріншоту з електронної пошти. Із змісту зазначеної паперової копії електронного доказу вбачається, що файли з заявкою та додатком до неї не були скріплені електронними (цифровими) підписами; викладене також не спростовано представником позивача в судовому засіданні та випливає із змісту поданих позивачем документів по суті справи;
- зазначення у п. 3.1 договору про можливість направлення заявки на електронну пошту виконавця не є свідченням того, що на відповідне електронне листування не розповсюджуються вимоги законодавства щодо електронних документів;
- матеріали електронного листування, які не містять електронних підписів, не можуть бути прийнятими та дослідженими судом в якості належних та допустимих доказів направлення позивачем відповідачу заявки від 21.11.2019р. на проведення експертного обстеження та додатку до цієї заявки;
- позивачем в якості доказів на підтвердження ведення сторонами перемовин щодо виконання умов договору подано суду значну кількість скріншотів з електронної пошти та роздруківок документів, які, за твердженнями ПрАТ "АЗОТ", були вкладеними до електронних листів. Зазначені матеріали судом не приймаються в якості доказів у зв'язку з відсутністю електронних підписів;
- позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту направлення ПрАТ "МЕТЦ" письмової заявки на надання послуг та додатків до неї. Неможливо визнати, що у відповідача виникла передбачена пунктом 3.1 договору підстава для початку надання договірних послуг (прибуття на територію ПрАТ "АЗОТ" для огляду цехів та отримання вихідних даних, підписання акту приймання-передачі вихідних даних, проведення експертного обстеження). Викладене свідчить також про відсутність доказів порушення умов договору (в частині строку надання послуг) з боку ПрАТ "МЕТЦ", на підставі якого у позивача могло б виникнути право на повернення суми авансового платежу та застосування до відповідача відповідальності, передбаченої умовами договору;
- наявні у матеріалах справи докази у своїй сукупності не можуть бути визнаними такими, що свідчать про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
25.10.2021р. до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "АЗОТ" на рішення від 14.09.2021р, в якій скаржник просить суд скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає наступне:
- у справі №903/199/17 Верховним Судом було зроблено висновок, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано у листах, телеграмах, повідомленнях тощо, якими обмінялися сторони, наприклад, за допомогою засобів електронного зв'язку і при цьому, спосіб обміну, з огляду на приписи статті 627 ЦК України визначається сторонами. Наявність електронної переписки між апелянтом та відповідачем свідчить про те, що «діалог» між сторонами відбувався, і відсутність цифрового підпису (на електронних листах апелянта) ніяким чином не перешкоджало здійсненню виконання договору. Сторонами договору стосовно письмової заяви було досягнуто угоди щодо направлення її на адресу виконавця (відповідача) на т/ф 0512-47-89-61 або на електрону пошту ІНФОРМАЦІЯ_1;
- суд першої інстанції взагалі не надав оцінку тій обставині, що сторонами було досягнено згоди по всім істотним умовам, що стало основою письмового договору, укладеного сторонами. Позивач належним чином виконав усі свої обов'язки за договором, перерахував авансовий платіж у передбачений договором 30 денний строк з дня підписання договору, а відповідач всупереч п. 1.2 Договору не виконав своїх зобов'язань та послуги за Договором не надав, що не було спростовано ані самим відповідачем під час розгляду справи, ані судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні. Лише 04.09.2020р. (тобто через рік після укладання договору) відповідач повідомив позивача про неможливість виконання робіт за договором і зв'язку із зміною законодавства. 03.03.2020р. необхідність (через зміни законодавства) у виконанні робіт відповідачем вже була відсутня, але відповідач повідомив про це апелянта лише через півроку - 04.09.2020р.;
- за електронним листуванням відповідач не тільки активно відповідав та вів переписку, але й надавав завдання щодо надання документів (які були виконані позивачем), з невідомих причин відповідач так і не прибув на територію замовника (апелянта), навіть отримавши авансовий платіж і заявку, хоча територіально це не складало би для відповідача жодних труднощів;
- стосовно висновків суду про те, що роздруківка електронного листування не може вважатися електронним документом (копією електронного документу) в розумінні норм ч.1 ст.5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» та що матеріали електронного листування, які не містять електронних підписів, не можуть бути прийнятими та дослідженими судом в якості належних та допустимих доказів направлення позивачем відповідачу заявки від 21.11.2019р. на проведення експертного обстеження та додатку до цієї заявки, то суд першої інстанції не врахував під час прийняття рішення вищенаведених висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 29.01.2021р. у справі № 922/51/20 та жодним чином не вказав на виникнення у нього сумнівів щодо відповідності поданих доказів, а лише формально не прийняв подані докази до уваги;
- відповідно до позиції Касаційного цивільного Суду у складі Верховного Суду у постанові від 01.10.2020р. у справі №361/8331/18, на відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, яка підлягає поверненню у випадку невиконання зобов'язання.
Ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду:
- від 26.10.2021р. витребувано від Господарського суду Миколаївської області матеріали справи №915/6/21; відкладено вирішення питання за апеляційною скаргою ПрАТ "АЗОТ" до надходження матеріалів справи №915/6/21 з Господарського суду Миколаївської області.
- від 04.11.2021р. апеляційну скаргу залишено без руху;
- від 22.11.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "АЗОТ"; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено іншим учасникам справи строк для подання суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу до 17.12.2021р. ; роз'яснено іншим учасникам справи їх право в строк до 17.12.2021р. подати до суду разом з відзивом на апеляційну скаргу або окремо будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань.
16.12.2021р. відповідач подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення без змін, зазначаючи наступне:
- господарська діяльність відповідача регламентується не тільки цивільно-правовими нормами, а і адміністративними нормами, що регламентують діяльність експертних установ в цілому в Україні. Відповідач має право, як акредитована установа, прийняти заявку, яка повністю ідентифікує заявника: письмова - в канцелярію, письмова електрона ( враховуючи зміст діючих положень законодавства України відносно електронного документообігу)- на офіційну електрону адресу. Роздруківки електронної переписки не можуть вважатись електронними документами (копіями електронних документів) в розумінні норм ч.1 ст.5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», відповідно до якої електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа;
- у відповідності до п. 4.3.2. Замовник зобов'язаний сприяти Виконавцю у наданні послуг, визначених п. 1.1. даного Договору, зокрема надавати необхідні відомості та документацію. Жодної копії документу на обладнання, визначеного у Додатку № 2 Договору та оформленого у відповідності до вимог діючого законодавства, не надано;
- у випадку виникнення труднощів з підписанням заявки у відповідності до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Замовник мав можливість надати письмову заявку ДО Черкаського відділення ПрАТ «МЕТЦ»;
- ПрАТ «АЗОТ» письмова заявка, всупереч п.3.І. Договору, на адресу ПрАТ «МЕТЦ» не надавалась, а отже виконавець не мав можливості приступити до виконання проведення експертного обстеження без наявності законодавчо-встановленої підстави- заявки;
- щодо переписки співробітників сторін за особистими адресами (з боку відповідача), то співробітникам відповідача не заборонено відповідати на запитання співробітників замовників. Крім того, у випадку, коли співробітники замовника вважають за доцільним надіслати сканкопії власних документів з метою їх попереднього вивчення, усунення недоліків таких документів до дати проведення експертизи та з метою отримання в подальшому позитивного висновку - співробітники виконавця завжди надають відповідну інформацію стосовно недоліків документів, що можуть призвести до негативних висновків фахівців відповідача в експертних висновках. В даному випадку листування з особистих адрес співпрацівників відповідача з працівниками замовника навпаки свідчить про намір на належне виконання з боку відповідача умов договору та отримання позитивного висновку позивачем;
- надані за ініціативою співробітників позивача сканкопії документів не є копіями у розумінні діючого законодавства України. В період надсилання сканкопій співробітниками позивача, діяв Порядок засвідчення копій документів, що регламентувався Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003, затвердженим Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003;
- посилання позивача на наявність листування, як факт підтвердження надання заявки, не відповідає дійсності, листування між співробітниками було направлено на отримання попередньої інформації з метою надання заявки саме в той час, коли підприємство замовника буде дійсно готове до проведення експертизи з більш вірогідним результатом її проходження з позитивними наслідками;
- апелянтом помилково ототожнюється сканкопія документа, електрона копія документу, засвідчена ЕЦП, паперова копія документу та електронний документ;
- стосовно авансового платежу та доводів апелянта щодо необхідності його повернення відповідач вказує, що ним надсилались на адресу позивача звернення, в тому числі для зручності, електронною поштою, а також щодо вирішення питання щодо зміни умов Договору внаслідок зміни діючого законодавства України. Підтверджуючим фактом щодо спілкування сторін є укладання двох додаткових угод до Договору: Додаткова угода № 1 від 17.10.2019р., а також Додаткова угода №2 від 06.05.2020р. Недотримання умов виконання Договору з боку відповідача обумовлено діями (бездіяльністю) позивача, а отже вина та відповідальність за неможливість виконання Договору лежить на позивачі.
04.01.2022р. позивач подав Південно-західному апеляційному господарському суду пояснення щодо відзиву на апеляційну скаргу.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 02.09.2019р. ПрАТ «МЕТЦ» (виконавець) та ПАТ «Азот» (замовник) укладено договір №633-413, згідно умов якого ПАТ "АЗОТ" доручив, а ПрАТ "МЕТЦ" взяв на себе зобов'язання надати послуги з проведення експертного обстеження ПАТ "АЗОТ" на відповідність вимогам нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, визначених "Переліком робіт підвищеної небезпеки та машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки ПАТ "АЗОТ" (додаток № 1 до даного договору) та "Переліком устаткування підвищеної небезпеки ПАТ "АЗОТ" (додаток № 2 до даного договору), з метою отримання дозволів у Держпраці України та Управлінні Держпраці у Черкаській області на їх виконання/експлуатацію. Додатки №№ 1, 2 є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.1 договору).
Згідно п.п. 1.1.1, 4.1.2 Договору виконавець зобов'язаний забезпечити своєчасне і якісне надання послуг, визначених у п. 1.1 даного договору; надавати послуги у відповідності до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, визначених п. 1.4 даного договору.
Відповідно до п. 1.2 Договору строк надання послуг виконавцем за даним договором становить 60 робочих днів від дати отримання виконавцем авансового платежу згідно п. 2.2.1 даного договору.
Згідно п.1.3. Договору за результатами надання послуг, визначених п. 1.1 даного договору, виконавець надає замовнику висновок експертизи про можливість виконання робіт підвищеної небезпеки та висновок експертизи про можливість експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі ? висновки) (п. 1.3 договору).
Надання послуг за даним договором здійснюється виконавцем у відповідності до вимог наступних нормативних документів: Закон України "Про охорону праці", Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки", Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджений постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107 із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 07.02.2018 № 48 (п. 1.4 договору).
Вартість послуг за даним договором складає 128133,54грн. з ПДВ та визначається згідно "Розрахунку вартості послуг з проведення експертного обстеження ПАТ "АЗОТ" на відповідність вимогам законодавства та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки" (додаток № 3 до даного договору), який є невід'ємною частиною даного договору (п. 2.1 договору).
Вартість послуг сплачується замовником виконавцю шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, вказаний в даному договорі частинами, а саме:
- авансовий платіж у розмірі 64066,77грн. (у т.ч. ПДВ) сплачується протягом 30-ти календарних днів від дати підписання даного договору;
- остаточний платіж сплачується на підставі акту наданих послуг, підписаного уповноваженими представниками сторін, протягом 30-ти календарних днів з дня його підписання, за вирахуванням оплаченого авансового платежу згідно п. 2.2.1 даного договору (п. 2.2 договору).
Послуги надаються в порядку та на умовах, визначених цим договором, на підставі письмової заявки замовника, направленої на адресу виконавця на т/ф: 0512-47-89-61 або на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 (п. 3.1 договору).
Виконавець повинен прибути на територію замовника для огляду цехів ПАТ "АЗОТ" та отримання вихідних даних не пізніше 5-ти робочих днів від дати письмової заявки замовника (п. 3.2 договору).
Замовник надає виконавцю вихідні дані, які визначає виконавець при огляді цехів ПАТ "АЗОТ", про що сторони підписують акт приймання-передачі вихідних даних. Виконавець підписуючи акт приймання-передачі вихідних даних підтверджує наявність у себе усіх вихідних даних необхідних для надання послуг. Не пізніше останнього дня строку закінчення надання послуг виконавець надає замовнику результати наданих послуг згідно п. 1.3 даного договору та акт наданих послуг в 2-х примірниках, складений у відповідності до додатку № 3 до даного договору. Замовник протягом 10-ти робочих днів з дня одержання акту наданих послуг, при відсутності зауважень до наданих послуг та/або до оформлення акту наданих послуг, зобов'язаний направити виконавцю підписаний акт наданих послуг (п.п. 3.3-3.5 договору).
Відповідно до п. 4.3.2 Договору замовник зобов'язаний сприяти виконавцю у наданні послуг, визначених п. 1.1 даного договору, зокрема надавати необхідні відомості та документацію.
У випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього договору (надалі іменується порушенням договору), винна сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством України. Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору. Сторона не несе відповідальності за порушення договору, якщо воно сталося не з її вини (умислу чи необережності) (п.п. 6.1-6.3 договору).
У разі порушення виконавцем строку надання послуг більш ніж на 10 робочих днів, замовник має право відмовитись від даного договору в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це виконавця, при цьому виконавець протягом 5-ти робочих днів з дати отримання повідомлення замовника про відмову від даного договору повертає замовнику суму авансового платежу і сплачує замовнику проценти за користування його грошовими коштами в розмірі 30 % річних від суми авансового платежу з дня перерахування замовником по день повернення суми авансового платежу (п. 6.4 договору).
У разі порушення строку повернення суми авансового платежу виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла у період, за який нараховується пеня) від суми авансового платежу за кожен день прострочення повернення авансового платежу (п. 6.5 договору).
У разі порушення строку надання послуг, передбаченого п. 1.2 даного договору, виконавець сплачує замовнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла в період, за який нараховується неустойка) від вартості послуг по даному договору за кожен прострочений день надання послуг (п. 6.6 договору).
У разі порушення строку надання акту наданих послуг (п. 3.4. даного договору), виконавець сплачує замовнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла у період, за який нараховується неустойка) від вартості послуг по даному договору за кожен прострочений день надання акту наданих послуг (п. 6.7 договору).
Сторонами погоджено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін; строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1 цього договору та закінчується 01.08.2020р., а в частині розрахунків діє до повного їх виконання. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п.п. 9.1-9.3 договору).
Усі правовідносини, що виникають з цього договору або пов'язані із ним, у тому числі пов'язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення договору, регламентуються цим договором та відповідними нормами чинного законодавства України, а також застосованими до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості (п. 10.1 договору).
Додатковими угодами до договору від 17.10.219 № 1 та від 06.05.2020 № 2 сторони погодили зміну зазначених у договорі реквізитів та найменування замовника (т.1, а.с. 62-63).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем проведена оплата авансового платежу згідно платіжного доручення від 18.10.2019р. № 62809 на суму 64066,77грн. із призначенням платежу "П/о за експ. обст. підпр-ва для отримання дозволів зг.дог. № 633-413від02.09.19 від ім.ПАТ "АЗОТ"…" (т.1, а.с. 24).
21.11.2019р. позивач направив на електронну адресу відповідача, зазначену у договорі - ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву (заявку) з додатками з вимогою про проведення експертного дослідження для отримання дозволу Держпраці для виконання робіт підвищеної небезпеки, згідно постанови КМУ №1107 від 26.10.20211р. під час виробництва добрив і азотних сполук (т.1, а.с.24-35) .
04.09.2020р. ПрАТ «МЕТЦ» звернулося до ПрАТ «АЗОТ» з листом №14-06.01/967, в якому вказувало, що на дату листа не отримало від позивача інформацію щодо загальних питань з охорони праці та типу комірок, встановлених на ГПП та ПС, а також вказало про зміни №207 до Постанови КМУ №1107, згідно з якими позивачу вже не потрібно отримувати Висновок експертизи для подальшого оформлення Дозволу, а потрібно подати Декларацію на вищевказані види робіт. Також в даному листі вказано, що з врахуванням того, що була проведена робота по підготовці експертного обстеження підприємства позивача, відповідач запропонував позивачу надіслати на адресу відповідача листа зі зверненням надати проект Декларації відповідності матеріально-технічної бази роботодавця вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки замість Висновку експертизи згідно Договору № 663-413 від 02.09.2019р. (а.с.67).
ПрАТ "АЗОТ" направлено відповідачу претензію-вимогу від 21.07.2020р. №501-06/486, в якій викладено вимоги про розірвання договору шляхом підписання відповідної додаткової угоди, повернення позивачу авансового платежу та сплату штрафних санкцій за невиконання умов договору (30 % річних від суми авансу та неустойки). Направлення зазначеної претензії відповідачу підтверджується описом вкладення до цінного листа з відбитком поштового штемпелю органу зв'язку, а також відповідними фіскальним чеком та поштовою накладною (т.1, а.с. 36-42).
Відповіді на вищезазначену претензію матеріали справи не містять, як і доказів невручення цього листа відповідачеві.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, зокрема, зазначив, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту направлення ПрАТ "МЕТЦ" письмової заявки на надання послуг та додатків до неї (заявка з додатками не були скріплені електронними (цифровими) підписами), отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, з огляду наступного.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.
Згідно із. ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони в п.3.1 Договору від 02.09.2019р. погодили, що послуги надаються в порядку та на умовах, визначених цим договором, на підставі письмової заявки замовника, направленої на адресу виконавця на т/ф: 0512-47-89-61 або на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» обов'язковий реквізит електронного документа - обов'язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили; автор електронного документа - фізична або юридична особа, яка створила електронний документ.
Згідно із ст.5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Частиною першою та другою ст.6 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно із ч.1 ст.7 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Заявка на проведення експертного обстеження від 21.11.2019р. з додатками, надіслана ПрАТ «АЗОТ» на електронну адресу відповідача, не була скріплена електронними (цифровими) підписами представників позивача, що не заперечується ПрАТ «АЗОТ».
Відповідно до ст.627 ЦК України при укладенні договору сторони є вільними у виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, що визначено чинним законодавством
Колегія суддів зазначає, що умовами Договору від 02.09.2019р. визначено порядок надіслання заявки - заявка має бути направлена на адресу виконавця на т/ф: 0512-47-89-61 або на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1.
Разом з цим, умови Договору від 02.09.2019р. не містять застережень щодо того, що заявка повинна бути обов'язково оформлена відповідно до вимог ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», тобто містити накладений електронний підпис.
З матеріалів справи (скріншот електронного листа позивача т.1, а.с.34) вбачається, що заявка від 21.11.2019р. була надіслана на електронну адресу відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (яка зазначена у п.3.1 договору) 21.11.2019р. та того ж дня доставлена на цю електронну адресу.
За вищезазначених обставин колегія суддів зазначає про помилковість висновку суду щодо недоведеності позивачем відправлення відповідачеві відповідної заявки в електронному вигляді.
Відповідно до умов п.1.2 Договору від 02.09.2019р. строк надання послуг Виконавцем за даним договором становить 60 робочих днів від дати отримання Виконавцем авансового платежу.
Авансовий платіж отримано відповідачем 18.10.2019р.
Цей пункт договору не містить прив'язки до дати отримання виконавцем заявки, отже роботи повинні були бути виконані відповідачем протягом 60 днів з дати отримання авансу, який був сплачений позивачем 18.10.2019р., тобто до 15.01.2020р.
На переконання колегії суддів, якщо погодитись із твердженням відповідача що він не отримував заявки від позивача, то з метою виконання своїх зобов'язань за Договором від 02.09.2019р. ПрАТ «МЕТЦ» повинно було з'ясувати причину неподання заявки, адже відповідач не міг приступити до виконання умов договору без прибуття на територію Замовника, огляду та отримання вихідних даних (п.3.2 Договору від 02.09.2019р.), із наступним підписанням Акту приймання-передачі вихідних даних згідно п.3.2 Договору, а у разі виникнення сумнівів у зв'язку із передуючим листуванням - намагатися з'ясувати, чи отримана заявка оформлена повноважною особою.
Адже стислі строки виконання договірних зобов'язань при отриманні авансу вимагали від відповідача розумної обачливості у питанні з'ясування обсягу завдання Замовника та взагалі його волі на доручення виконання завдання, оформленого листом від 21.11.2019р.
В матеріалах справи наявний скріншот листа з електронної адреси відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_4 від 21.11.2019р. (т.1, а.с.88), в якому зазначено (мовою оригіналу) «Это для начала, потом эксперт может еще что-то добавит, но для начала для Вас есть работа»; вкладеннями до цього листа є переліки документів.
Крім того, містяться, зокрема, скріншоти:
- електронного листа від 11.12.2019р. з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_2 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 копія ІНФОРМАЦІЯ_4 , тема листа «Копия журнала испытаний и Свидет атестации» (т.1, а.с.105).;
- електронного листа від 11.12.2019р. з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_2 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 копія ІНФОРМАЦІЯ_4 , тема листа «Паспорт ЭТЛ ЦЭС, настанова якости с Перечнем СИЗ в ней, методики ЦЭС» (т.1, а.с.106).;
- електронного листа від 27.01.2020р. з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ОСОБА_1 , ПрАТ «МЕТЦ») на електронну адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_4 , тема листа «Список вопросов для экспертизы предприятия на дозвил», документи, вкладені у лист - «письмо, перелік документів» (т.1, а.с.120).
- електронного листа від 29.01.2020р. з електронної адреси провідного інженера ПАТ «АЗОТ» Рилькова Є.А. на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 , тема листа «Інформація для дозволів» (т.1, а.с.103).
Інші скріншоти електронного листування наявні в матеріалах справи на аркушах справи 107-119, т.1.
ПрАТ «МЕТЦ» у відзиві на позов зазначало, що станом на 25.01.2021р. позивачем письмова заявка на адресу відповідача не надходила, а отже він не мав можливості приступити до виконання без наявності законодавчо-встановленої підстави - заявки.
Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Слід зауважити, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж.К. та інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") Європейський суд з прав людини наголосив, що цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей", тобто суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
Згідно із ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За переконанням колегії суддів докази, надані позивачем, є більш вірогідними для встановлення обставини отримання відповідачем заявки від 21.11.2019р., аніж бездоказові твердження відповідача в обґрунтування заперечень проти позову.
Колегія суддів також приймає до уваги ті обставини, що Договір від 02.09.2019р. припинив свою дію 01.08.2020р., а також те, що наразі у зв'язку із змінами законодавства позивачу вже не потрібно отримувати Висновок експертизи для подальшого оформлення Дозволу, про що сам відповідач, зволікаючи із вчасним з'ясуванням змісту завдання Замовника, повідомив позивача листом від 04.09.2020р., продовжуючи при цьому утримувати сплачені як аванс кошти.
Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2020р. у справі №918/631/19 вказала, що виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).
В даному випадку зобов'язання за Договором від 02.09.2019р. не було виконане відповідачем, експертного дослідження не було проведено, отже аванс у сумі 64066,77грн., сплачений ПрАТ «АЗОТ» на користь відповідача на виконання умов п.2.2.1 Договору від 02.09.2019р., підлягає поверненню позивачу у судовому порядку, що відповідає засадам справедливості та розумності, адже сторонами справи визнається, що виконання договору втратило сенс у зв'язку із змінами у законодавстві.
В частині позовних вимог про стягнення 22693,96грн. процентів за користування грошовими коштами за порушення умов Договору від 02.09.2019р. колегія суддів звертає увагу на таке.
Відповідно до п.6.1 Договору від 02.09.2019р. у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього Договору, винна сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством України.
Згідно із п.6.4 Договору від 02.09.2019р. у разі порушення виконавцем строку надання послуг більш ніж на 10 робочих днів, замовник має право відмовитись від даного договору в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це виконавця, при цьому виконавець протягом 5-ти робочих днів з дати отримання повідомлення замовника про відмову від даного договору повертає замовнику суму авансового платежу і сплачує замовнику проценти за користування його грошовими коштами в розмірі 30 % річних від суми авансового платежу з дня перерахування замовником по день повернення суми авансового платежу.
21.07.2020р. ПрАТ «АЗОТ» направлено відповідачу претензію-вимогу від №501-06/486 від 21.07.2020р., про розірвання договору від 02.02.2019р. №633-413.
За таких обставин у відповідності до п.6.4 Договору та ст.625 ЦК України у відповідача виник обов'язок щодо повернення позивачу авансового платежу у сумі 64066,77грн. та процентів за користування його грошовими коштами, нарахованих з 18.10.2019р.
В додатки до позовної заяви ПрАТ «АЗОТ» надано розрахунок процентів за користування грошовими коштами за несвоєчасне виконання зобов'язань згідно п.6.4 Договору, що обраховується станом на дату подання претензії вимоги в розмірі 30 % річних від суми авансового платежу з дня перерахування Замовником по день повернення суми авансового платежу (т.1, а.с.4), відповідно до якого сума процентів становить 22693,96грн., розрахована за період з 18.10.2019р. по 22.12.2020.- дата подання позову.
Відповідач під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції не спростовував правильність розрахунків позивача, проте у відзиві на позов зазначав, що загальний розмір штрафних санкцій становить 46416,16грн., що становить 72,45 % від суми, яку позивач вимагає повернути, ? такий розмір штрафних санкцій є неспівмірним з сумою здійсненної позивачем оплати, а відтак вимоги щодо стягнення 30% річних, пені та неустойки є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вони є неспівмірними з заявленою основною вимогою.
Такі твердження відповідача не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів за користування грошовими коштами, оскільки відповідно до норм ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; у п.6.4 Договору від 02.09.2019р. проценти за користування авансовими коштами визначені сторонами саме у розмірі 30%.
Також колегія суддів відхиляє посилання відповідача на те, що лист-претензія повернулася позивачу, оскільки відповідачем не надано доказів щодо причини повернення поштового відправлення з адреси, за якою він зареєстрований та фактично знаходиться.
Отже позовні вимоги в частині стягнення відповідача процентів за неповернення авансу є обґрунтованими та такими що підлягали задоволенню у розмірі, відповідно до розрахунку, доданому до позовної заяви, та на підставі ст.625 ЦК України.
В частині позовних вимог про стягнення 23722,20грн. неустойки за невиконання умов Договору від 02.09.2019р. суд апеляційної інстанції дійшов такого.
Відповідно ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно із ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно із п.6.6 Договору від 02.09.2019р. у разі порушення строку надання послуг, передбаченого п.1.2 даного Договору, Виконавець сплачує Замовнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла в період, за який нараховується неустойка) від вартості послуг по даному Договору за кожен прострочений день надання послуг.
Відповідно до п.6.7 Договору у разі порушення строку надання Акту наданих послуг (п.3.4 Договору), Виконавець сплачує Замовнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла у період, за який нараховується неустойка) від вартості послуг по даному Договору за кожен прострочений день надання Акту наданих послуг.
Разом з цим, розділом третім Договору від 02.09.2019р. визначений порядок надання та приймання послуг.
Послуги надаються в порядку та на умовах, визначених цим договором, на підставі письмової заявки замовника, направленої на адресу виконавця на т/ф: 0512-47-89-61 або на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1. Виконавець повинен прибути на територію замовника для огляду цехів ПАТ "АЗОТ" та отримання вихідних даних не пізніше 5-ти робочих днів від дати письмової заявки замовника (п.п.3.1,3.2 Договору від 02.09.2019р.).
Відповідно до п.п.3.3-3.6 Договору від 02.09.2019р. замовник надає виконавцю вихідні дані, які визначає виконавець при огляді цехів ПАТ "АЗОТ", про що сторони підписують акт приймання-передачі вихідних даних. Виконавець підписуючи акт приймання-передачі вихідних даних підтверджує наявність у себе усіх вихідних даних необхідних для надання послуг. Не пізніше останнього дня строку закінчення надання послуг виконавець надає замовнику результати наданих послуг згідно п. 1.3 даного договору та акт наданих послуг в 2-х примірниках, складений у відповідності до додатку № 3 до даного договору. Замовник протягом 10-ти робочих днів з дня одержання акту наданих послуг, при відсутності зауважень до наданих послуг та/або до оформлення акту наданих послуг, зобов'язаний направити виконавцю підписаний акт наданих послуг. У разі наявності зауважень до наданих послуг та/або до оформлення Акту наданих послуг, Замовник зобов'язаний направити Виконавцю письмово мотивовані зауваження протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання Акту наданих послуг. Виконавець зобов'язаний усунути зауваження у строк не пізніше 5(п'яти) робочих днів з моменту отримання зауважень від Замовника та подати Акт наданих послуг Замовнику повторно.
Згідно із п.4.3.2 Договору від 02.09.2019р. Замовник зобов'язаний сприяти Виконавцю у наданні послуг, визначених п.1.1 даного Договору, зокрема, надавати необхідні відомості та документацію.
Враховуючи, що позивач 21.07.2020р. відмовився від договору листом в односторонньому порядку, штрафні санкції заявлені на підставі пункту 6.6 Договору за період з 15.01.2020р. по 15.07.2020р., суд апеляційної інстанції вважає, що відповідно до ч.2 ст. 614 ЦК України відповідач не довів відсутність своєї вини у порушенні строку надання послуг згідно п.1.2 Договору (за період з 15.01.2020р. по 15.07.2020р.).
Відтак слід задовольнити позов про стягнення неустойки у розмірі 11861,10грн. згідно п.6.6 Договору та ст.ст.548-551 ЦК України.
Колегія суддів вважає безпідставними вимоги позивача про стягнення неустойки згідно п.6.7 Договору, оскільки порушення у вигляді ненадання послуг взагалі виключає можливість складання Акту наданих послуг згідно п.3.4 Договору, а отже і відповідальність за прострочення терміну складання такого акту.
Суд першої інстанції допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильно застосував норми матеріального права, обмежившись формальними міркуваннями стосовно оформлення заявки.
Згідно із п.2 ч.1ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до ч.1ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Суд першої інстанції зробив висновки, що не відповідають обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі без законних на це підстав.
Виходячи із вищевикладеного, суд апеляційної інстанції задовольняє апеляційну скаргу ПрАТ «АЗОТ» частково, скасовує рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.09.2021р. у справі №915/6/21 із прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 64066,77грн. авансового платежу, 22693,96грн. процентів за користування грошовими коштами та 11861,10грн. неустойки за несвоєчасне виконання зобов'язань згідно п.6.6 Договору.
В решті вимог про стягнення неустойки у сумі 11861,10грн. згідно п.6.7 Договору суд відмовляє.
Відповідно до п.п. «б», «в» п.4 ч.1 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги повністю покладаються на Приватне акціонерне товариство «Миколаївський експертно-технічний центр» з їх відшкодуванням Приватному акціонерному товариству «АЗОТ» на підставі ч.ч.7,9 ст.129 ГПК України, оскільки спір в суді виник внаслідок неправильних дій відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 235, 236, 240, 269, 270, 275, 277 ГПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.09.2021р. у справі №915/6/21 скасувати.
Позов Приватного акціонерного товариства «АЗОТ» задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Миколаївський експертно-технічний центр» на користь Приватного акціонерного товариства «АЗОТ» 64066,77грн. авансового платежу, 22693,96грн. процентів за користування грошовими коштами та 11861,10грн. неустойки за несвоєчасне виконання зобов'язань.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Миколаївський експертно-технічний центр» на користь Приватного акціонерного товариства «АЗОТ» 2102грн. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 3453грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.
Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.287,288 ГПК України.
Повна постанова складена та підписана 11.02.2022р. у зв'язку із перебуванням колегії суддів у відпустці з 04.01.2022р. по 21.01.2022р. включно, тимчасовою непрацездатністю судді Л.В. Лавриненко з 24.01.2022р. по 02.02.2022р. та перебуванням головуючого судді М.А.Мишкіної з 01.02.2022р. по 04.02.2022р. включно у відпустці.
Головуючий суддя М.А. Мишкіна
Суддя О.Ю. Аленін
Суддя Л.В. Лавриненко