ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
10 лютого 2022 року м. ОдесаСправа № 916/1868/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лавриненко Л.В.
суддів: Аленіна О.Ю., Мишкіної М.А.
секретар судового засідання - Кияшко Р.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Дочірнього житлово-експлуатаційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю ,,Будпроект”, м. Одеса
на рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2021 р.
по справі № 916/1868/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Інфокс” в особі філії ,,Інфоксводоканал”, м. Одеса
до Дочірнього житлово-експлуатаційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю ,,Будпроект”, м. Одеса
про стягнення 151 394,84 грн.
суддя суду першої інстанції: Лічман Л.В.
час та місце ухвалення рішення: 09.11.2021 р., м. Одеса, пр. - т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області
за участю представників сторін:
від Дочірнього житлово-експлуатаційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю ,,Будпроект”, м. Одеса: Червінський В.І.
від Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Інфокс” в особі філії ,,Інфоксводоканал”, м. Одеса: Масіна В.П.
В червні 2021 р. Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Інфокс” в особі філії ,,Інфоксводоканал”, м. Одеса звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Дочірнього житлово-експлуатаційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю ,,Будпроект”, м. Одеса про стягнення заборгованості за договором про послуги водопостачання та водовідведення від 22.05.2002 р. № 4032/1 за період з 01.01.2020 р. по 01.06.2021 р. в сумі 151 394,84 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення умов договору не виконувались зобов'язання в частині повної оплати за послуги з водопостачання та водовідведення.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.11.2021 р. у справі № 916/1868/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Інфокс” в особі філії ,,Інфоксводоканал”, м. Одеса задоволено у повному обсязі.
Не погодившись з наведеним рішенням, Дочірнє житлово-експлуатаційне підприємство товариства з обмеженою відповідальністю ,,Будпроект”, м. Одеса оскаржило його до Південно - західного апеляційного господарського суду.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на неповне дослідження судом першої інстанції матеріалів справи, зокрема, на думку особи, яка подала апеляційну скаргу, судом не звернуто уваги на той факт, що договір від 22.05.2002 р. № 4032/1 не відповідає вимогам законів у сфері житлово-комунальних послуг та Типовому договору про надання житлово-комунальних послуг, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2005 р. № 630.
Крім того, Дочірнє житлово-експлуатаційне підприємство товариства з обмеженою відповідальністю ,,Будпроект”, м. Одеса посилається на те, що останній не може вважатися споживачем послуг з водопостачання та водовідведення, оскільки надання послуг з постачання води та водовідведення здійснюється безпосередньо мешканцям у багатоквартирні житлові будинки за адресами: вул. Поштова, 5, вул. Поштова, 7, вул. Космонавтів, 64-А у м. Одеса, та оплачується ними безпосередньо на рахунок позивача.
Наведені обставини, на думку відповідача, є підставою для скасування оскаржуваного рішення та відмови у задоволенні позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Інфокс” в особі філії ,,Інфоксводоканал”, м. Одеса в поданому відзиві проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечує та просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення залишити без змін.
Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 30.12.2021 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього житлово-експлуатаційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю ,,Будпроект”, м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2021 р. у справі № 916/1868/21.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
22.05.2002 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Інфокс” в особі філії ,,Інфоксводоканал”, м. Одеса та Дочірнім житлово-експлуатаційним підприємством товариства з обмеженою відповідальністю ,,Будпроект”, м. Одеса укладено договір на послуги водопостачання і водовідведення № 4032/1.
Відповідно до п. 1.1. договору водоканал надає послуги з подачі питної води по ГОСТ 2874-82 «Вода питна» і приймання стічних вод на об'єкти абонента згідно з додатками № № 1, 2, 3, які щороку до 15 листопада кожного року надсилаються водоканалу.
Згідно з п. 1.2. договору абонент своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання і водовідведення, експлуатує і утримує водопровідні і каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них в належному стані згідно з встановленими Правилами, переліченими в п. 2.1 цього договору, і діючим законодавством.
За умовами п. 2.3.8. договору абонент зобов'язується щомісячно, за встановленою формою з 1-го по 5-те число в письмовому вигляді надати відомості про водоспоживання абонента і фактичну оплату населенням послуг водокористування за минулий місяць. У випадку їх непредставлення в строк водоканал здійснює розрахунок відповідно до Правил водокористування.
Відповідно до п. п. 3.1. - 3.5. договору облік спожитої води здійснюється за показниками приладів обліку води, встановлених на об'єктах абонента, згідно з даними додатків № № 1, 2, 3. За відсутності приладу обліку води, тимчасово до його встановлення, кількість спожитої води визначається на підставі затверджених у встановленому законом порядку нормативів водоспоживання.
Оплата послуг водокористування і водовідведення здійснюється щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок водоканалу.
Оплата здійснюється за тарифами, затвердженими в установленому діючим законодавством порядку. На момент укладання договору діють наступні тарифи: вода: 0,43 грн. за 1 куб.м; стоки: 0,37 грн. за 1 куб.м. У разі зміни тарифів, діючих на момент складання договору, оплата абонентом наданих йому послуг здійснюється за новими тарифами, без зміни інших умов договору. Відомості про зміни діючих тарифів абонент отримує через засоби масової інформації.
Рахунки на оплату платежів (дебетові повідомлення) надсилаються абоненту через банківську установу згідно банківських реквізитів, вказаних абонентом при підписанні цього договору.
За відсутності у абонента поточного рахунку в банку, рахунок на його адресу надсилається поштою.
Згідно з п. 5.2. договору за всіма питаннями, не врегульованими цим договором, сторони керуються Правилами водокористування, Правилами приймання стічних вод і діючим законодавством України.
Відповідно до п. 5.3. договір укладено строком на п'ять років і діє з 22.05.2002 р. по 22.05.2007 р. Договір вважається продовженим на наступні п'ять років, якщо до закінчення місяця після закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить про зміни чи припинення його дії.
У додатку № 1 до договору від 22.05.2002 р. № 4032/1 визначені об'єкти, щодо яких здійснюється водопостачання та водовідведення, розташовані за адресами м. Одеса:
- вул. Поштова, буд. 5;
- вул. Поштова, буд. 7;
- вул. Космонавтів, буд. 64А.
09.09.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Інфокс” в особі філії ,,Інфоксводоканал”, м. Одеса та Дочірнім житлово-експлуатаційним підприємством товариства з обмеженою відповідальністю ,,Будпроект”, м. Одеса укладено додаткову угоду № 327/1-2 до договору від 22.05.2002 р. № 4032/1, якою, зокрема п. 5.3. договору викладено в наступній редакції: «Договір діє з моменту його укладення і до 31.12.2015 р. в частині надання послуг водопостачання і водовідведення.
Договір в частині надання послуг водопостачання і водовідведення вважається продовженим на наступні п'ять років, якщо за місяць до його закінчення сторони не дійдуть згоди внести зміни чи припинити його дію.
В частині розрахунків за отримані послуги водопостачання і водовідведення договір діє до повного погашення заборгованості за цим договором».
На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Інфокс” в особі філії ,,Інфоксводоканал”, м. Одеса надало Дочірньому житлово-експлуатаційному підприємству товариства з обмеженою відповідальністю ,,Будпроект”, м. Одеса в період з січня 2020 р. по червень 2021 р. послуги з водопостачання та водовідведення на суму 388 574,03 грн.
Спожиті послуги були оплачені Дочірнім житлово-експлуатаційним підприємством товариства з обмеженою відповідальністю ,,Будпроект”, м. Одеса частково на суму 237 179,08 грн. Залишок заборгованості складає 151 394,84 грн.
Враховуючи те, що послуги з водопостачання та водовідведення відповідачем оплачено не у повному обсязі, Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Інфокс” в особі філії ,,Інфоксводоканал”, м. Одеса звернулось до господарського суду з відповідним позовом.
За результатами розгляду матеріалів справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Дочірнього житлово-експлуатаційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю ,,Будпроект”, м. Одеса не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з приписами статей 6, 627, 628 та 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ч. 1, ч. 7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).
За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
18.05.2017 р. набув чинності Закон України "Про питну воду та питне водопостачання" № 2047-VIII.
Відповідно до преамбули цього Закону, він визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою.
Згідно зі ст. 1 Закон України "Про питну воду та питне водопостачання" централізоване питне водопостачання - це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.
Централізоване водовідведення - це господарська діяльність з відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом.
Згідно з положеннями ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов'язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Інфокс” в особі філії ,,Інфоксводоканал”, м. Одеса надало Дочірньому житлово-експлуатаційному підприємству товариства з обмеженою відповідальністю ,,Будпроект”, м. Одеса в період з січня 2020 р. по червень 2021 р. послуги з водопостачання та водовідведення на суму 388 574,03 грн., що підтверджується випискою по рахунку позивача та наданими копіями звітів про споживання та відведення води мешканцями будинків, зазначених у дислокації
Спожиті послуги, оплачені Дочірнім житлово-експлуатаційним підприємством товариства з обмеженою відповідальністю ,,Будпроект”, м. Одеса частково на суму 237 179,08 грн., залишок заборгованості складає 151 394,84 грн.
Отже, враховуючи те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів погашення відповідачем заборгованості за договором від 22.05.2002 р. № 4032/1, суд апеляційної інстанції погоджується з в висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за водопостачання та водовідведення в сумі 151 394,84 грн.
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання Дочірнього житлово-експлуатаційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю ,,Будпроект”, м. Одеса на те, що останній не може вважатися споживачем послуг з водопостачання та водовідведення багатоквартирних будинків, оскільки правовідносини щодо надання послуг з водопостачання та водовідведення виникли між позивачем та відповідачем саме на підставі договору від 22.05.2002 р. № 4032/1.
Посилання відповідача на те, що договір 22.05.2002 р. № 4032/1 не відповідає вимогам законодавства не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки в силу приписів ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Поряд з цим, матеріали справи не містять доказів того, що договір від 22.05.2002 р. № 4032/1 визнано недійсним в установленому законом порядку або розірвано.
Тобто, договір 22.05.2002 р. № 4032/1 є таким, що підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі Дочірнього житлово-експлуатаційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю ,,Будпроект”, м. Одеса не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Дочірнього житлово-експлуатаційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю ,,Будпроект”, м. Одеса залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2021 р. по справі № 916/1868/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, в порядку та випадках, передбачених ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 11.02.2022 р.
Головуючий суддя Л.В. Лавриненко
Судді О.Ю. Аленін
М.А. Мишкіна