ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
10 лютого 2022 року м. ОдесаСправа № 923/1312/20
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.
секретар судового засідання: Глущенко Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача - Грищенко О.М., довіреність від 12.08.2021р.;
від відповідача - не з'явився;
від виконавчої служби: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
на додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від „05" листопада 2021р., повний текст якого складено та підписано „09" листопада 2021р.
у справі № 923/1312/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Ізумруд»
про стягнення 5 048,34 грн.,
головуючий суддя - Ярошенко В.П.
місце прийняття додаткового рішення: Господарський суд Херсонської області
Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
В судовому засіданні 10.02.2022 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В грудні 2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (далі ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс») звернулося до Господарського суду Херсонської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Ізумруд (далі ТОВ «ВКФ «Ізумруд») в якому просило стягнути з відповідача на свою користь 4 068,45 грн основної заборгованості, 634,71 грн інфляційних втрат та 345,18 грн три проценти річних.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 26.01.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від31.05.2021, по справі №923/1312/20 позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 4 068,45 грн основної заборгованості, 345,18 грн річних, 634,71 грн інфляційних та 2 102 грн компенсації по сплаті судового збору.
29.07.2021 на виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 26.01.2021 у даній справі видано відповідний наказ.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 12.10.2021 у справі № 923/1312/20 (суддя Закурін М.К.) скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Клочко О.П., що полягає у не надсиланні на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» копії постанови про відкриття виконавчого провадження № 66519539 від 18.08.2021. Зобов'язано державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Клочко О.П., усунути допущене порушення шляхом направлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» рекомендованим поштовим відправленням копії постанови про відкриття виконавчого провадження № 66519539 від 18.08.2021. В іншій частині скарги у її задоволенні відмовлено.
19.10.2021 року до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» про покладення на Дніпровський ВДВС у місті Херсоні Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст. 123,126,124,129, 244, 344 ГПК України.
Відповідно до зазначеної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» просить суд стягнути із Дніпровського ВДВС у місті Херсоні Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»» судові витрати на правничу допомогу у розмірі 9470,00 гривень згідно договору №12-08-2021/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 12 серпня 2021 року.
Додатковим рішенням Господарського суду Херсонської області від 05.11.2021 по справі №923/41312/20 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» про покладення на Дніпровський ВДВС у місті Херсоні Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено. Стягнуто з Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» судові витрати на правничу допомогу у розмірі 9 470 гривень 00 копійок згідно договору № 12-08-2021/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 12 серпня 2021 року.
Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 05.11.2021 у справі №923/1312/20 та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Клочко О.П. - відмовити повністю
Заявник апеляційної скарги не погоджується з прийнятим судовим рішенням, оскільки оскаржуване додаткове рішення винесено з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Зокрема скаржник зазначає, що оскільки державним виконавцем Клочко О.П. рішення суду виконується та не порушуються права та інтереси Стягувача, більш того скаржник не довів, що виконавець вчинив порушення яке будь-яким чином завдало йому шкоди, так як рішення суду виконується, тому скарга є безпідставною, а додаткове рішення Господарського суду Херсонської області підлягає скасуванню.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від „05" листопада 2021р. у справі № 923/1312/20; призначено розгляд апеляційної скарги Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на 10 лютого 2022 року о 10:30 год.
05.01.2022 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» - Грищенко О.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення суду залишити без змін, як таке, що прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Крім того, 05.01.2022 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» - Грищенко О.М. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв'язку «EasyCon» (e-mail siti-taims@ukr.net тел. 0504114639). Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» - Грищенко О.М. про проведення судового засідання, призначеного на 10 лютого 2022р. о 10:30, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; судове засідання ухвалено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».
В судовому засіданні в режимі відеоконференції 10.02.2022 представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Представники скаржника та відповідача в судове засідання не з'явився, про розгляд апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов'язковою, строк розгляду апеляційної скарги закінчився, а затягування строку розгляду скарги в даному випадку може призвести до порушення прав особи, яка з'явилася до суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності вказаних представників.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Разом із тим, згідно із статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
Верховний Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". Європейський суд з прав людини вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу понесених під час розгляду Скарги Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" було надано: договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 12.08.2021 №12-08-2021/1, акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 13.08.2021.
Відповідно до договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 12-08-2021/1 від 12.08.2021 року із врахуванням наданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» акту від 13.10.2021 року здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги), адвокат Грищенко Олександр Миколайович надавав Замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між Замовником, ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Ізумруд» та Дніпровським ВДВС у місті Херсоні Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса), котрі виникли під час примусового виконання наказу господарського суду Херсонської області по справі № 923/1312/20 від 29 липня 2021 року.
Відповідно до п. 3.2. договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 12-08-2021/1 від 12.08.2021 року, сторони погодили/визначили, що Замовник повинен здійснити сплату грошових коштів (виконання грошового зобов'язання) наступним чином: 100% вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт та наданих послуг, оплачується протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення/прийняття судового рішення суду за результатами завершення розгляду судом справи № 923/1312/20 за скаргою ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Дніпровським ВДВС у місті Херсоні Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) під час примусового виконання наказу господарського суду Херсонської області по справі № 923/1312/20 від 29 липня 2021 року.
Пунктом 3.8. договору № 12-08-2021/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 12 серпня 2021 року, сторони погодили та визначили, що розмір гонорару Виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь Замовника (задоволення повністю та/або частково вимог Замовника, у відповідності до пункту1.1., 2.1. Договору) визначається на рівні розміру одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до акта здачі - приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 13.10.2021 відповідно до договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 12.08.2021 № 12-08-2021/1 виконавець передав, а замовник прийняв виконані роботи та надані послуги за період з 12.08.2021 по 12.10.2021 загальною вартістю 9 470,00 грн, а саме: зустріч із замовником з метою з'ясування обставин справи - 1 год., організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт послуг щодо розроблення, підготовки тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань скарги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - 5 год. із врахуванням наступного: вивчення господарсько-процесуального законодавства, виконавчого та виконавчо-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень щодо аналізу правовідносин між замовником, ТОВ «ВКФ «Ізумруд» та Дніпровським районним відділом державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса); здійснення аналізу з дослідження переданих матеріалів (документів), що стосуються бездіяльності державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса); здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження можливої зміни та/або залишенням без змін судової практики (правової позиції) різними судовими інстанціями, що стосуються дій та/або бездіяльності державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса); організація, технічне підготування (ксерокопіювання) та проведення роботи/послуг щодо направлення на адреси всіх учасників спору у справі № 923/1312/20 скарги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса); організація, підготування та проведення процесуальної роботи по підготовці матеріалів, а також обґрунтувань заяви про уточнення вимог прохальної частини скарги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса); організація, технічне підготування (ксерокопіювання) та проведення роботи/послуг щодо направлення на адреси всіх учасників спору у справі № 923/1312/20 заяви про уточнення вимог прохальної частини скарги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса); участь у судовому засіданні, котре відбулось 20.09.2021, у справі № 923/1312/20, надання пояснення, підтримання процесуальної та правової позиції, тощо - 1 200,00 грн; участь у судовому засіданні, котре відбулось 29.09.2021, у справі № 923/1312/20, надання пояснення, підтримання процесуальної та правової позиції, тощо - 1 200,00 грн; участь у судовому засіданні, котре відбулось 12.10.2021, у справі № 923/1312/20, надання пояснення, підтримання процесуальної та правової позиції, тощо - 1 200,00 грн; гонорар адвоката у зв'язку із прийняттям позитивного для замовника судового рішення на підставі пункту 3.8 договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 12.08.2021 № 12-08-2021/1 - 2 270,00 грн.
Оцінивши надані ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» докази на підтвердження понесених витрат щодо надання правової допомоги, в контексті положення пункту 4 частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» про покладення на Дніпровський ВДВС у місті Херсоні Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 470 грн.
При цьому, судова колегія суддів зазначає, що Дніпровським ВДВС у місті Херсоні Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) до суду не було подано будь-яких заяв про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, доказів з метою доведення надмірності понесених скаржником витрат на правничу допомогу, порушення критерію реальності та розумності наданих послуг професійної правничої допомоги, їх неспівмірності зі складністю справи та обсягом проведених адвокатом робіт.
Таким чином, з урахуванням викладеного, а також зважаючи на складність справи та застосувавши критерії розумності і реальності адвокатських витрат, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення заяви ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс».
Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що скаржником в апеляційній скарзі не наведено доводів, які б спростовували вірні висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, додаткове рішення суду відповідає приписам матеріального та процесуального права, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
За таких обставин, апеляційна скарга Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 05.11.2021 у справі №923/1312/20 задоволенню не підлягає, а додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 05.11.2021 у справі №923/1312/20 залишається без змін.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського
процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 05.11.2021 у справі № 923/1312/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови
складено 11.02.2022
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя Я.Ф. Савицький