ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
(додаткова)
09 лютого 2022 року м. ОдесаСправа № 923/1312/20
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.
секретар судового засідання: Глущенко Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» про покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Ізумруд» судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Ізумруд»
на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 12.10.2021 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами
по справі №923/1312/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Ізумруд»
про стягнення 5 048,34 грн.,
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 26.01.2021 року по справі № 923/1312/20 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Ізумруд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» 4 068,45 грн основної заборгованості, 345,18 грн річних, 634,71 грн інфляційних та 2 102 грн компенсації по сплаті судового збору.
Додатковим рішенням Господарського суду Херсонської області від 10.02.2021 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Ізумруд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» 4 555,31 грн компенсації по сплаті судових витрат на правничу допомогу.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 рішення Господарського суду Херсонської області від 26.01.2021 у справі №923/1312/20 залишено без змін.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 10.02.2021 у справі №923/1312/20 залишено без змін.
29.07.2021 на виконання рішення суду від 26.01.2021р. було видано відповідні накази.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 12.10.2021р. у справі №923/1312/20 (суддя Закурін М.К.) відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Ізумруд» про перегляд рішення від 26.01.2021 за нововиявленими обставинами (з урахуванням додаткового рішення від 10.02.2021) та залишено рішення в силі.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ Виробничо-комерційна фірма «Ізумруд» задоволено; прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма «Ізумруд» від апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 12.10.2021 по справі №923/1312/20; закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма «Ізумруд».
26.01.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із заявою про покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма «Ізумруд» судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, відповідно до якого заявник просив:
- пройняти до розгляду заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на ТОВ„Виробничо-комерційна фірма «Ізумруд» судових витрат на професійну правничу допомогу, в порядку передбаченому ст. 123,126,124,219,130,244 ГПК України в суді апеляційної інстанції;
- заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на ТОВ „Виробничо-комерційна фірма «Ізумруд» судових витрат на професійну правничу допомогу, в порядку передбаченому ст. 123,126,124,219,130,244 ГПК України в суді апеляційної інстанції задовольнити;
- стягнути з ТОВ„Виробничо-комерційна фірма «Ізумруд» на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" судові витрати на правничу допомогу у розмірі 6 085 грн. згідно договору №01-12-2021/14 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 01.12.2021 року;
- розгляд заяви ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на ТОВ „Виробничо-комерційна фірма «Ізумруд» судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст. 123,126,124,219,130,244 ГПК України в суді апеляційної інстанції, здійснити по суті за відсутності представника ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс".
В обґрунтування вказаної заяви представник ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" зазначає, що у відзиві/запереченнях на апеляційну скаргу по справі було зазначено, що у майбутньому із врахуванням умов та на підставі договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) останній змушений бути понести витрати, пов'язані із розглядом відповідної апеляційної скарги ТОВ „Виробничо-комерційна фірма «Ізумруд», а також зазначено, що орієнтований розмір понесених судових витрат не буде перевищувати вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону та/або Радами Адвокатів регіону найближчого до місця надання послуг (виконання робіт).
Так, відповідно до договору №01-12-2021/14 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 01.12.2021 року із врахуванням акту від 21.01.2022 здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги), адвокат Грищенко Олександр Миколайович надав Замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між Замовником, ТОВ „Виробничо-комерційна фірма «Ізумруд», які виникли у зв'язку із несвоєчасним та неналежним виконанням грошового зобов'язання на підставі видаткових накладних та договору №24-11-2020 відступлення права вимоги (цесії) від 24.02.2020 року, а також із підстав, змісту та сутності, викладеному у рішенні Господарського суду Херсонської області від 26.01.2021 року по справі №923/1312/20 та ухвалі Господарського суду Херсонської області від 12.20.2021 по справі №923/1312/20 та апеляційній скарзі ТОВ „Виробничо-комерційна фірма «Ізумруд» на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 12.20.2021 по справі №923/1312/20, надання консультації з питань практичного застосування норм цивільного, господарського та господарсько-процесуального законодавства, виконавчого та виконавчо-процесуального законодавства, із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки та написання від імені Замовника до Південно-західного апеляційного господарського суду відповідного обґрунтованого відзиву на апеляційну скаргу ТОВ „Виробничо-комерційна фірма «Ізумруд» та відповідних клопотань/пояснень/заперечень із врахуванням норм та положень ГПК України, представництві інтересів Замовника у суді під час розгляду судової справи за відповідною апеляційною скаргою, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов'язків Виконавця за даним договором.
Згідно із п.1.3. договору №01-12-2021/14 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 01.12.2021 року, сторони погодили, що відповідний перелік видів правової допомоги (послуг) згідно умов даного Договору є не остаточний та може бути сторонами відповідно збільшено на власний розсуд та за необхідності. Повний та остаточний перелік виконаних робіт та наданих послуг за відповідний період їх виконання/здійснення визначається в акті здачі-приймання викон6аних робіт (наданих послуг) щодо надання правової допомоги у відповідності до умов даного Договору.
Таким чином, витрати, які поніс позивач в розмірі 6 085 грн. згідно договору №01-12-2021/14 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 01.12.2021 року адвокату Грищенко О.М. є витрати на професійну правничу допомогу відповідно до ст. 123,126,129 ГПК України.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" надано такі документи:
- копію Договору №01-12-2021/14 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 01.12.2021;
- копію Акту прийому-передачі документів від 01.12.2021;
- копію Акта здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 21.01.2022 року.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.01.2022 призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на 09 лютого 2022 року об 11:45 год.
09.02.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ «ВКФ «Ізумруд» надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на оплату послуг адвоката, відповідно до якого останній просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу представника ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» до 780 грн.
ТОВ «ВКФ «Ізумруд» просить зважити на те, що справа із ціною позову в сумі 5048,34 грн. є малозначною та виникла з правовідносин поставки, що не є складною категорією справ, відзив на апеляційну скаргу в провадженні за заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, у тому числі, не призводить до необхідності аналізу значного обсягу нормативно-правових актів та судової практики, не потребувала необхідності зібрання значного обсягу доказів, їх тривалому дослідженню, тому заявлена позивачем кількість витраченого часу на справу в цьому провадженні та сума витрат в розмірі 6085 грн., є завищеною та не відповідає критеріям, унормованим чинним процесуальним законом.
В судове засідання 09.02.2022 представники сторін не з'явились, хоча повідомлялись належним чином про розгляд вказаної заяви.
Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З урахуванням викладеного, оскільки судом апеляційної інстанції було створено всі необхідні умови для розгляду заяви, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду заяви, явка сторін до суду ухвалою не визнавалася обов'язковою, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, строк розгляду заяви є скороченим і добігає кінця, учасники справи мали можливість подати всі необхідні клопотання та заяви, висловити свої позиції щодо заяви, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представників сторін.
Обговоривши доводи та вимоги заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс", судова колегія вважає, що вказана заява є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Разом із тим, згідно із статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката у розмірі 6 085 грн. в суді апеляційної інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" надано:
- договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 01.12.2021 №01-12-2021/4, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (замовник) та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем (виконавець), відповідно до пункту 1.1 якого за цим договором виконавець зобов'язується надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником, Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма «Ізумруд», які виникли у зв'язку із несвоєчасним і неналежним виконанням грошового зобов'язання на підставі видаткових накладних та договору №24-11-2020 відступлення права вимоги (цесії) від 24.11.2020, а також з підстав, змісту та сутності, викладеному в рішенні Господарського суду Херсонської області від 26.01.2021 по справі №923/1312/20 та ухвалі Господарського суду Херсонської області від 12.10.2021 по справі №923/1312/20 та апеляційній скарзі, Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма «Ізумруд» на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 12.10.2021 по справі №923/1312/20 , надання консультацій з питань практичного застосування норм цивільного, господарського та господарсько-процесуального законодавства, виконавчого та виконавчо-процесуального законодавства, із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки та написання від імені замовника до Південно-західного апеляційного господарського суду відповідного обґрунтованого відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма «Ізумруд» на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 12.10.2021 по справі №923/1312/20 із врахуванням норм та положень Господарського процесуального кодексу України, представництві інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за відповідною апеляційною скаргою, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов'язків виконавця за даним договором;
- акт прийому-передачі документів від 01.12.2021;
- акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 21.01.2022 за договором про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 01.12.2021 № 01-12-2021/4, який містить: опис наданих послуг, обсяг наданих послуг у годинах та загальну вартість вказаних послуг (6 085,00 грн).
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма «Ізумруд» копію заяви про покладення на останнього судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційноїї інстанції, разом з додатками до них, про що свідчать опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек та накладна Акціонерного товариства "Укрпошта".
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката Суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії Суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ст.28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09.06.2017р., розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Не погодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката. Адвокат має право вимагати від клієнта та/або особи, яка уклала договір в інтересах клієнта, попередньої виплати гонорару та/або компенсації можливих витрат, пов'язаних з виконанням доручення. Адвокат, який надає безоплатну правову допомогу, отримує винагороду виключно за рахунок держави у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Суд вважає за необхідне зазначити, що договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в ч. 2 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"). За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України".
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Оцінивши відповідні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартості та реальності, а також враховуючи клопотання ТОВ «ВКФ «Ізумруд» апеляційний суд вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача витрат на правничу (правову) допомогу у розмірі 2 500 грн.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Керуючись статтями 129, 233, 244 Господарського
процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма «Ізумруд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" 2 500 грн. - витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
3. Доручити Господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ із зазначенням всіх необхідних реквізитів сторін.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткової постанови
складено та підписано 11.02.2022р.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя Я.Ф. Савицький