Постанова від 11.02.2022 по справі 260/1772/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 260/1772/21 пров. № А/857/16088/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -

суддя (судді) в суді першої інстанції - Гаврилко С.Є.,

справу розглянуто в порядку письмового провадження,

місце ухвалення рішення - м.Ужгород,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яким просив суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01.04.2019; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.04.2019 року, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХII, статті 9 Закону №2 011- XII та з врахуванням положень постанови № 704, згідно оновленої довідки Закарпатського обласного військового комісаріату про грошове забезпечення для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019 року ХР 13467, з урахуванням раніше виплачених сум.

Додатковим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 липня 2021 року стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім гривень) грн.

Рішення мотивоване тим, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року задоволено позов, а тому, у відповідності до вимог статті 139 КАС України, понесені заявником витрати за подання позову підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати.

В зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, колегія суддів відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до квитанції за № МР_АВ1512821VМ_19185959 від 11 травня 2021 року, позивачем при зверненні до Закарпатського окружного адміністративного суду було сплачено судовий збір в сумі 908 грн (а.с. 14).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З квитанції за № МР_АВ1512821VМ_19185959 від 11 травня 2021 року видно, що позивачем при зверненні до Закарпатського окружного адміністративного суду було сплачено судовий збір в сумі 908 грн (а.с. 14).

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року позов задоволено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року таке залишено без змін.

Отже, понесені позивачем витрати на сплату судового збору за подання адміністративного позову підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в розмірі 908 грн 00 коп.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення.

Додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 липня 2021 року у справі № 260/1772/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов

судді Л. Я. Гудим

В. В. Святецький

Попередній документ
103240678
Наступний документ
103240680
Інформація про рішення:
№ рішення: 103240679
№ справи: 260/1772/21
Дата рішення: 11.02.2022
Дата публікації: 24.08.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (22.07.2021)
Дата надходження: 17.05.2021
Предмет позову: про визнання дій протиправними і зобов’язання вчинити певні дії