08 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 380/10325/21 пров. № А/857/19487/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.
суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.
з участю секретаря судового засідання Вовка А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року у справі № 380/10325/21 (головуюча суддя крутько О.В., м. Львів) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Львівський державний університет внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України про визнання протиправними дій, -
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Львівський державний університет внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України, в якому просив: а) визнати протиправними дії у вигляді відмови Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, вчинені у формі письмової відповіді, оформленої листом №55 від 09 квітня 2021 року щодо повернення матеріалів для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 (далі Порядок № 850));
б) зобов'язати Головне Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області надіслати Міністерству внутрішніх справ України документи для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови КМУ від 21.10.2015 №850 у зв'язку із встановленням йому інвалідності 2 (другої) групи у зв'язку із захворюванням пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Рішенням від 02 вересня 2021 року Львівський окружний адміністративний суд позов задовольнив повністю.
Визнав протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо відмови у виплаті та повернення згідно листа № 55 від 09.04.2021 матеріалів для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності за захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Зобов'язав Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області надіслати Міністерству внутрішніх справ України документи для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 у зв'язку із встановленою IІ групою інвалідності у зв'язку з захворюванням пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує на те, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тим обставинам, що положення ст.23 Закону України «Про міліцію» (Закон №656-ХІІ), які втратили чинність з набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-УІІІ, не було передбачено права працівників органів внутрішніх справ на виплату одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми у зв'язку з підвищенням групи чи визначенням іншої причини інвалідності або збільшення відсотку втрати працездатності під час повторного огляду МСЕК.
Такий механізм визначений лише Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850, пункт 4 якого визначає умови, коли здійснюється виплата допомоги, та передбачає дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми.
Оскільки у спорі, що розглядається, з дати первинного встановлення позивачу ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності (2005 рік) до дати повторного огляду та встановлення згідно з рішенням МСЕК 2-ї групи інвалідності (26.06.2019) пройшло більше двох років, то підстав для формування висновку щодо виплати грошової допомоги в більшому розмірі відсутні.
Беручи до уваги наведене, апелянт наполягає на тому, що всі дії, пов'язані з відмовою в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений чинний законодавством.
З огляду на викладене, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги, просить їх задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що Наказом ЛЮІ МВС України № 36 о/с від 18.02.2005 майора міліції ОСОБА_1 звільнено у відставку за ст. 65 п. «а» (за віком) згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
ОСОБА_1 вперше оглянутий на кардіологічній МСЕК № 2 04.05.2005, за результатами огляду інвалідом не визнаний, однак йому встановлено 30% професійної втрати працездатності з приводу захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Вказаний факт сторонами не заперечується.
13.12.2005 позивачу проведено виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 2550 грн.
15.05.2017 під час повторного огляду Львівською обласною МСЕК № 1 ОСОБА_1 встановлено 3-тю групу інвалідності та 50% втрати працездатності, підтвердженням чого є довідка серії 12 ААА № 002507. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 у справі № 1.380.2019.003591 ОСОБА_1 виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 252600 грн.
26.06.2019 під час повторного огляду Львівською обласною МСЕК № 1 ОСОБА_1 встановлено 2-гу групу інвалідності та 70% втрати працездатності, що підтверджується випискою з акту огляду медико-соціальної експертної комісієї до довідки серії 12ААБ № 311296 від 26.06.19 та довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12ААА № 011007 від 26.06.2019.
ОСОБА_1 звернувся до ректора Львівського державного університету внутрішніх справ з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності та 70% втрати працездатності. До заяви долучено копії документів згідно наведеного у ній переліку. Документи були скеровані до Головного управління МВС у Львівській області.
Листом № 55 від 09.04.2021 Головне управління МВС України у Львівській області повернуло матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 до Львівського державного університету внутрішніх справ. Мотивами для повернення стало те, що з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше двох років, що за умовами пункту 4 Порядку 850, не дає права ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
Позивач, не погодившись з діями відповідача, звернувся до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи повністю адміністративний позов, керувався тим, що Головне управління МВС України у Львівській області, повернувши позивачу матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги, без направлення висновку щодо призначення одноразової грошової допомоги до Міністерства внутрішніх справ України, діяло не у межах і не у спосіб, визначений Порядком №850.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Нормами частини 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції Закону України від 13 лютого 2015 року №208-VIII) було передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Так, на виконання вказаної норми Закону України «Про міліцію», Кабінетом Міністрів України 21 жовтня 2015 року було затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850.
При цьому, 02 липня 2015 року прийнято Закон України «Про Національну поліцію», згідно з п. 15 Прикінцевих та перехідних положень якого, встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Отже, з набранням чинності нового Закону України «Про Національну поліцію», право на отримання одноразової грошової допомоги за колишніми працівниками міліції, що було визначене Законом України «Про міліцію», зберіглося.
Нормами п. 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850, передбачено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
У п. 7 Порядку № 850 визначено перелік документів, які подає за місцем служби працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності.
Відповідно до змісту п. 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
Згідно з п. 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
З наведених вище правових норм колегія суддів зауважує, що прийняттю МВС України рішення про виплату одноразової грошової допомоги або відмову в такій виплаті передує чітко визначений порядок дій особи, яка звертається за такою виплатою, а також органів МВС, а саме: 1) подання передбачених Порядком № 850 документів; 2) направлення керівником органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, в 15-денний строк з дня реєстрації документів, зазначених в пунктах 6 або 7 Порядку, а також висновку щодо виплати грошової допомоги до МВС України; 3) розгляд МВС України отриманих документів та прийняття одного з двох рішень - про призначення або про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.
Таким чином, рішення про призначення чи відмову в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності приймає саме Міністерство внутрішніх справ України з врахуванням висновку, поданого керівником органу внутрішніх справ, у якому проходив службу позивач.
При цьому, суд першої інстанції правильно вказав на те, що висновок щодо виплати грошової допомоги може бути як позитивним, так і негативним, однак за умови подання заяви та необхідного переліку документів, він має бути складений та направлений до Міністерства внутрішніх справ України.
Прийняття рішення про виплату чи відмову у виплаті одноразової грошової допомоги є виключною компетенцією Міністерства внутрішніх справ України, а не Головного управління МВС України у Львівській області.
В силу приписів пункту 8 Порядку №850 на керівника органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, покладено обов'язок подання документів та висновку до МВС України щодо виплати грошової допомоги. Тобто на відповідача покладено виключно процедурний обов'язок по проведенню відповідних дій по оформленню документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізація рішення головного розпорядника коштів (МВС України).
Порядком №850 не встановлено повноважень керівника органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, на повернення документів як таких, що не відповідають вимогам цього Порядку.
З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що заява ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, разом із доданими документами до Міністерства внутрішніх справ України не направлялася, висновок відповідачем щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу не складався. Доказів протилежного суду не надано.
Відтак, за наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Головне управління МВС України у Львівській області, повернувши позивачу матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги, без направлення висновку та поданих документів щодо призначення одноразової грошової допомоги до Міністерства внутрішніх справ України, діяло не у межах і не у спосіб, визначений Порядком №850.
Щодо покликання апелянта на пункт 4 Порядку №850, який визначає умови, коли здійснюється виплата допомоги, та передбачає дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми, то колегія суддів вважає, що наведені вище правові положення підлягають оцінці відповідачем при складенні ним висновку щодо призначення одноразової грошової допомоги та МВС України при прийнятті рішення. Проте недотримання заявником передбачених вказаними вище нормами вимог, не може бути підставою для невиконання відповідачем обов'язку по направленню отриманих від заявника документів до МВС України для прийняття рішення.
З огляду на викладене вище, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, вжив усіх заходів для всебічного і повного дослідження обставин справи та ухвалив законне й обґрунтоване рішення.
Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для їх задоволення.
Інші, зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційних скарг їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року у справі № 380/10325/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В. В. Святецький
судді Л. Я. Гудим
О. М. Довгополов
Повне судове рішення складено 10.02.2022.