10 лютого 2022 року Справа № 500/5096/21 пров. № А/857/20450/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Большакової О.О., Затолочного В.С.,
при секретарі судового засідання - Юрченко М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі Офісу Генерального прокурора та Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними дій, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Офісу Генерального прокурора на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року (суддя Мандзій О.П., м.Тернопіль, повний текст складено 26 жовтня 2021 року), -
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі Офісу Генерального прокурора (далі - Конкурсна комісія, САП, Офіс відповідно) та Офісу, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог (т.2 а.с.131-133), просив:
визнати протиправним дії та/або бездіяльність Конкурсної комісії щодо неприйняття рішення щодо кандидата ОСОБА_1 26.05.2021 на дев'ятому засіданні Конкурсної комісії з питання «Чи згодні члени конкурсної комісії з тим, що кандидат відповідає критерію доброчесності?» згідно з вимогами «Порядку роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі», затверджений рішенням Конкурсної комісії від 20.01.2021 № 3 (далі - Порядок №3);
визнати протиправними дії та/або бездіяльність відповідача щодо недопуску ОСОБА_1 до подальшого проходження конкурсу;
зобов'язати повторно провести співбесіду з позивачем з питання відповідності кандидата критерію доброчесності згідно з вимогами Порядку №3 та за результатами співбесіди прийняти відповідне рішення.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року клопотання представника позивача про зупинення провадження задоволено. Зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішення у адміністративній справі №640/16054/21.
Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржив Офіс, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить таку скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі із покликанням окремі обставини справи вказує, що зупиняючи провадження у справі суд помилково виходив з того, що встановлення обставин за результатами розгляду справи №640/16054/21 можуть вплинути і на розгляд даної справи. Зазначає, що всі зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини та факти, які є предметом судового розгляду і без вирішення по суті справи №640/16054/21.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає судове рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що встановлення обставини та результати розгляду справи №640/16054/21 можуть вплинути і на розгляд даної справи, що зумовлює необхідність зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 .
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, з таких міркувань.
За змістом пункту 3 частини першої статті 236 КАС суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Необхідною передумовою зупинення провадження у справі на підставі вказаної вище норми статті 236 КАС є неможливість її розгляду до вирішення по суті іншої справи.
Ця підстава виникає тоді, коли постановлення рішення можливо після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для цієї справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
Як видно зі змісту позову позивачем заявлено позовні вимоги про визнання протиправними дії та/або бездіяльність Конкурсної комісії при проходженні ОСОБА_1 конкурсу на зайняття адміністративних посад у САП.
У клопотанні представника позивача про зупинення провадження у справі вказано, що в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває адміністративна справа №640/16054/21, за позовом ОСОБА_2 до Конкурсної комісії з предметом судового розгляду у якій є Порядок №3.
Відповідно до частини другої статті 81 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII) призначення на адміністративну посаду в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі здійснюється за результатами відкритого конкурсу. На посади, передбачені пунктами 1 - 3 частини третьої статті 39 цього Закону, призначення здійснюється Генеральним прокурором, а на посади, передбачені пунктами 4 і 5 частини третьої статті 39 цього Закону, - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Участь у конкурсі можуть брати особи, які відповідають вимогам, визначеним у статті 27 цього Закону.
Відповідно до преамбули Порядку №3 цей Порядок регламентує діяльність Конкурсної комісії, що утворюється відповідно до частини другої статті 8-1 Закону №1697-VII, тобто Порядком №3 регламентовано всі етапи проведення конкурсу, зокрема, випадки за наявності яких Конкурсна комісія відмовляє особі в допуску для участі у конкурсі.
Саме з цих підстав виходив суд зупиняючи провадження у справі.
Апеляційний суд вважає такі висновки суду першої інстанції безпідставними, з огляду на таке.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 9 червня 2021 року у справі № 200/5411/20-а, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.
Вирішуючи питання щодо зупинення провадження в адміністративній справі з підстав, визначених пунктом 3 частини першої статті 236 КАС, суд повинен належним чином проаналізувати ймовірні наслідки ухвалення судом рішення за результатом розгляду справи, їхній взаємозв'язок із спірними правовідносинами, що є предметом розгляду в адміністративній справі, підставами позову, і відобразити відповідні висновки у своїй ухвалі.
З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати: - чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі; - чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Судом першої інстанції зазначено, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі №640/16054/21 Окружний адміністративний суд міста Києва в ухвалі від 14 червня 2021 року дійшов висновку, що Порядок №3 не є нормативно-правовим актом.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2021 року у справі №640/16054/21, зокрема визнано протиправним та нечинним Порядок № 3. Вказане рішення суду станом на час апеляційного розгляду справи не набрало законної сили.
Разом з тим, відповідно до пункту 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Суд визначає, що рішення суб'єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.
Відтак, апеляційний суд погоджується із доводами скаржника про те, що рішення суду у справі №640/16054/21 на спірні відносини не розповсюджуватиметься, адже на час проходження позивачем етапів конкурсу на зайняття адміністративних посад у САП (18.03.2021-26.05.2021) Порядок №3 був чинним і суд має оцінювати відповідні докази та застосовувати ті чи інші норми права, чи норми, що наведені у актах відповідних уповноважених органів саме на момент виникнення спірних відносин (26.05.2021 день проведення співбесіди), а не на час прийняття судового рішення у справі №640/16054/21.
Дана справа, з огляду на наявні у ній матеріали та письмові докази може бути розглянута незалежно від результату розгляду справи №640/16054/21 та у суду першої інстанції відсутні об'єктивні перешкоди для неможливості розгляду цієї справи до розгляду справи №640/16054/21.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції не було встановлено сукупності умов для застосування положень пункту 3 частини першої статті 236 КАС, що свідчить про порушення судом норм процесуального права.
Відповідно до статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Відтак, оскаржувана ухвала, підлягає скасуванню, а справа направленню до цього ж суду для продовження її розгляду по суті.
Керуючись статтями 308, 310, 312, 315, 320, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
Апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора задовольнити.
Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді О. О. Большакова
В. С. Затолочний
Повне судове рішення складено 10 лютого 2022 року.