09 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 380/15399/21 пров. № А/857/20939/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Коваля Р. Й.,
суддів - Гуляка В. В.,
Ільчишин Н. В.,
розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року про повернення позовної заяви у справі № 380/15399/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними,
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації, в якому просив:
- визнати дії Управління соціальної захисту населення Самбірської районної державної адміністрації протиправними;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплату щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2016 - 2019 роки, виходячи з розміру семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених коштів.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року залишено позовну заяву без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року позовну заяву повернуто в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Управління соціальної захисту населення Самбірської районної державної адміністрації щодо недоплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 05 травня за період з 2016 по 2019 роки відповідно до положень статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та зобов'язання Управління соціальної захисту населення Самбірської районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплату позивачу щорічної грошової допомоги до 05 травня за період з 2016 по 2019 роки у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням вже виплачених сум.
Ухвала мотивована тим, що позивач не надав жодних доказів, які б свідчили про наявність істотних перешкод чи труднощів, що унеможливили своєчасне звернення до суду за захистом своїх прав.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить відкрити провадження у справі в цій частині позову та скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року про повернення позовної заяви.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд дійшов помилкового висновку про пропуск строку звернення до суду.
Наголошує, що дізнався про виплату йому неповної суми щорічної грошової допомоги до 05 травня за період з 2016 по 2019 рр. лише 31 липня 2021 р., оскільки виплати здійснювались без жодних роз'яснень і розшифровок, а відтак строк звернення до суду не пропустив.
Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) у зв'язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Апеляційним судом встановлено, що 19 жовтня 2021 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Обґрунтовуючи доводи заяви, позивач зазначив, що про порушення свого права йому стало відомо лише 31 липня 2021 року, тоді ж звернувся до Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації із заявою про доплату щорічної грошової допомоги. 6 вересня 2021 року ним отримано від Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації лист-відповідь про відмову у виплаті допомоги в повному розмірі.
Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд підкреслює, що право на нарахування і виплату разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виникло лише після 27.02.2020 (дата прийняття Конституційним Судом України рішення у справі № 1-247/2018(3393/18).
Правова позиція щодо пропуску строку звернення до суду з адміністративними позовом у справах цієї категорії висловлена Верховним Судом у постановах, зокрема від 06.02.2018 у справі № 607/7919/17 та від 07.03.2018 у справі № 664/51/17.
Частиною п'ятою статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, які викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов'язання до вчинення відповідних дій щодо призначення щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» необхідно обраховувати з 30 вересня відповідного року.
Отримання ОСОБА_1 листа відповідача від 06 вересня 2021 року у відповідь на заяву не змінює час, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку. Про порушення своїх прав у межах спірних правовідносин позивач повинен був дізнатися у квітні - травні 2016, 2017, 2018, 2019 років відповідно, при отриманні щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за ці роки.
Враховуючи те, що позивач не надав жодних доказів підтвердження існування істотних обставин, перешкод чи труднощів, що унеможливили своєчасне звернення до суду, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви відповідно до частини другої статті 123 КАС України.
Суд звертає увагу на те, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PЙREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" та пункті 54 рішення у справі "Круз проти Польщі" зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94; KREUZ v. POLAND № 28249/95).
За таких обставин, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 310, 312, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року про повернення позовної заяви у справі № 380/15399/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин