П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 лютого 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/9182/21
Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.
ухвалу суду першої інстанції прийнято у м. Одеса
23 жовтня 2021 року
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року, у справі № 400/9182/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, а саме: визнання протиправною бездіяльності Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради щодо ненарахування та невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 та 2021 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком; зобов'язання Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2020 та 2021 роки відповідно до ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на момент проведення виплат, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року судом повернуто позовну заяву в частині вимог за 2020 рік, згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а тому позивач просить скасувати ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року та прийняти нову, якою поновити строк на звернення до адміністративного суду щодо ненарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2020 року та зобов'язання нарахувати та виплатити вказану допомогу, як учаснику бойових дій, за 2020 рік.
Позивач наголошує, що несвоєчасно отримував та отримує інформацію про порушення своїх прав та був позбавлений можливості на власний розсуд користуватися вільним часом, а саме виходити за межі розташування військової частини через перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому та гарнізонному наряді.
Останній має особливе суб'єктивне ставлення до порушеного строку звернення до адміністративного суду, так як насамперед опікується виконанням завдань із захисту Вітчизни, аніж власними справами.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що наведеним у доданій до позову заяві доводам про поновлення строку звернення до адміністративного суду є обґрунтованими, а тому визнано поважними причини не звернення позивача до адміністративного суду в період з 23 вересня 2020 року по 02 грудня 2020 року, з 28 червня 2021 року по 09 серпня 2021 року та вказано позивачу, що з 18 січня 2021 (закінчення сроку звернення до адміністративного суду з вимогами за 2020 рік) до 28 червня 2021 року (дата початку виконання позивачем завдань за призначенням згідно з довідкою від 21 вересня 2021 року № 81) та з 09 серпня 2021 року (дата закінчення виконання завдань за призначенням згідно з довідкою від 21 вересня 2021 № 81) до 07 жовтня 2021 року (дата звернення до адміністративного суду) сплинуло більше шести місяців.
В свою чергу, позивач не повідомив суд та не підтвердив доказами наявність обставин, які об'єктивно перешкодили йому звернутися до адміністративного суду, з 18 січня 2021 року до 28 червня 2021 року та з 09 серпня 2021 року до 06 жовтня 2021 року, а тому судом першої інстанції залишено позовну заяву без руху.
Так, 18 жовтня 2021 року позивачем надано заяву про поновлення процесуального строку від 14 жовтня 2021 року, в якій ставиться питання про поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду, посилаючись на проходження військової служби у 2020 та 2021 роках, у тому числі в період з 23 вересня 2020 року по 02 грудня 2020 року, з 28 червня 2021 року по 09 серпня 2021 року, беручи участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях. (а.с. 30 - 31)
За наслідками встановлених обставин, судом першої інстанції визнано причини пропуску процесуального строку неповажними та повернуто позовну заяву у частині позовних вимог за 2020 рік, з чим погоджується судова колегія з огляду на наступне.
Так, ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Також, ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин позивач бажає стягнути з Департаменту праці та соціального захисту Миколаївської міської ради суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, які на його переконання протиправно не виплачено за 2020 рік у повному обсязі.
В свою чергу, судом першої інстанції зроблено висновок про те, що позивачем пропущено встановлений 6-місячний строк звернення до суду з даними позовними вимогами, а як наслідок зроблено висновок про необхідність повернення його позовної заяви в частині відповідних вимог.
Між тим, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та ухвалі суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, право особи на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, зокрема, строком звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, що установлений чинним процесуальним законодавством.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вказані види грошової виплати є періодичним платежем, отже, про порушення своїх прав позивач мав дізнатися під час отримання такої виплати у розмірі, з яким він не погоджується.
Так, згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Частиною 4 ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.
Дана позиція кореспондується з відповідними висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 06 лютого 2018 року по справі № 607/7919/17, в яких Верховний Суд встановив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.
Проте до суду за захистом своїх прав, зокрема, щодо нарахування та виплати вказаної допомоги за 2020 рік позивач звернувся лише 07 жовтня 2021 року, тобто з пропуском строку, передбаченого чинним законодавством України.
Щодо посилань позивача на неможливість своєчасного звернення до суду, колегія зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Так, апелянтом зазначається, що в Україні впроваджено карантині заходи, пов'язані із захворюванням COVID-19, якими обмежено транспортне сполучення.
В свою чергу, колегія суддів критично ставиться до посилань апелянта на неможливість звернення до суду через обмеження транспортного сполучення протягом тривалого часу, а також зазначає, що апелянт мав можливість скористатись професійною правничою допомогою, надіслати позовну заяву до суду засобами поштового зв'язку, а також через систему електронного суду.
З аналогічних підстав колегія суддів не приймає посилань апелянта на проходження військової служби.
На думку колегії суддів, відсутність фактичних обставин, які унеможливлювали звернення позивача у передбачений законом строк до суду, свідчать про відсутність поважних причин для поновлення строку на звернення до адміністративного суду.
Враховуючи зазначене, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції порушень процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Тому, керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 315, 316, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Яковлєв О.В.
Судді Єщенко О.В. Крусян А.В.